Завдання до лабораторної роботи

Завдання до лабораторної роботи полягає у вивченні принципів роботи СКМ, проходженні радіосигналу по головних ланках блока і його обробці.

1. Виділити окремі функціональні вузли в модулі СКМ відповідно до зображеної структурної схеми на рисунку 2.1 і схеми електричної принципової. Пояснити призначення і принцип роботи цих вузлів.

2. Ознайомитися з приладом для вимірювання АХЧ різних радіотехнічних пристроїв.

3. Для роботи з селектором каналів, відокремленим від телевізора необхідно використовувати, спеціально сконструйований для цього лабораторний стенд, схема підключення якого зображена на рисунку 2.4.

Рисунок 2.4 – Схема підключення лабораторного стенду до СКМ-24

4. Ввімкнути прилад для вимірювання АЧХ, вихід приладу (генератор змінної частоти) з’єднати з входом СКМ, а вихід СКМ з’єднати з входом приладу для вимірювання АЧХ.

5. Провести дослідження смути частот СКМ при проходженні сигналів для діапазонів частот, що відповідають 1–5 телевізійним каналам і записати результати вимірювань.

6. Провести аналіз отриманих результатів та записати параметри досліджуваних телевізійних каналів.

Зміст звіту

1. Звіт про виконану роботу оформляється на аркушах формату А4.

2. Звіт має містити титульну сторінку, тему роботи, мету, короткі теоретичні відомості про принцип побудови і роботи СКМ.

3. В звіті обов’язково мають бути представлені структурна схема СКМ та схема електрична принципова.

4. Виміряні частотні характеристики. Результати вимірів занести до таблиці.

5. Опис користування пристроєм для вимірювання АЧХ на основі набутих практичних навичок.

Контрольні питання

1. Визначити діапазони хвиль, у яких здійснюється прийом телевізійних програм. Пояснити необхідність розбиття діапазону метрових хвиль на піддіапазони.

2. В якому діапазоні частот та з якими номерами телевізійних каналів працює селектор каналів дециметрового діапазону.

3. Як здійснюється перемикання в СКМ на різні піддіапазони?

4. Призначення та принцип роботи модуля СКМ.

5. Основні види перетворення сигналу в СКМ.

6. Принцип перемикання каналів та діапазонів у СКМ.

7. Призначення та принцип роботи модуля СКД. Основні правила і особливості підключення і перетворення радіосигналу в СКД.

8. Пояснити можливість дослідження АЧХ блоку СКД.

9. Як здійснюється включення СКД до радіоканалу?

10. Пояснити наявність у модулі СКМ двох гетеродинів. Їх функції.

11. Пояснити принцип пониження частоти і отримання проміжної частоти.

Лабораторна робота №3 дослідження роботи субмодуля радіоканалу телевізійного приймача

Мета роботи: ознайомитися з принципами роботи субмодуля радіоканалу, проходженням і обробкою радіосигналу, принципами побудови і вимогами до вхідних фільтрів субмодуля радіоканалу.

Теоретичні відомості

Субмодуль радіоканалу телевізійного приймача призначений для прийому радіосигналу на проміжній частоті 38 МГц, формування потрібної амплітудно-частотної характеристики (АЧХ) тракту зображення, підсилення сигналів проміжної частоти (ПЧ) зображення і звуку та їх детектування, забезпечення автоматичного регулювання підсилення (АРП) і автоматичного налагодження частоти блоку гетеродина.

Радіоканал сучасного телевізора побудований за супергетеродинною схемою. Ефірний сигнал, який передається несучою частотою (від 48,5 МГц до 230 МГц для метрового діапазону – з 1 по 12 канали і від 470 МГц до 790 МГц для дециметрового діапазону – з 21 по 60 канали), надходить на вхід селектора каналів (СК). Вихідним сигналом із селектора каналів є сигнал проміжної частоти: несуча зображення f_н.зобр. – 38 МГц та несуча звука f_н.зв. – 31,5 МГц. Загальна смуга такого сигналу чітко визначена та нормується спеціальними засобами і становить 8 МГц (рисунок 3.1).

Рисунок 3.1 – Спектр телевізійного сигналу на проміжній частоті 38 МГц

Треба зазначити, що в системі кольорового телебачення СЕКАМ, у якій переважно здійснюється телевізійне мовлення на території України, сигнали зображення яскравості передаються методом амплітудної модуляції з частково подавленою нижньою боковою смугою, сигнали кольоровості передаються методом частотної модуляції для збільшення завадостійкості на піднесучих f_н.к. Сигнали звукового супроводу для високоякісного відтворення передаються за допомогою методів частотної модуляції.

У різних моделях телевізійних приймачів субмодуль радіоканалу може бути поділений на дві окремі частини: підсилювач проміжної частоти звуку (ППЧЗв) і підсилювач проміжної частоти зображення (ППЧЗ). У телевізорах "Електрон" ці два блоки, як правило, виконані конструктивно разом. У даній лабораторній роботі пропонується розглянути роздільний варіант побудови субмодуля радіоканалу.

З виходу СКМ сигнал ПЧ надходить на вхід ППЧЗ. Першим каскадом ППЧЗ є каскад з регульованим підсиленням, наступним є фільтр зосередженої селекції (ФЗС) і аперіодичний підсилювач. ФЗС призначений для формування АЧХ ППЧЗ, до форми якої висуваються суворі вимоги. АЧХ телевізійного сигналу стандартизується і наводиться в довідниковій літературі. Форма такого сигналу зображена на рисунку 3.2.

Рисунок 3.2 – Нормована АЧХ телевізійного сигналу

Після підсилення сигналу зображення і ПЧ звуку виділяється друга ПЧ звуку, яка дорівнює 6,5 МГц. Цей сигнал надходить у блок ППЧЗв, де після підсилення і обмеження по амплітуді детектується частотним дискримінатором і подається в блок підсилення низької частоти для подальшого відтворення.

На рисунку 3.3 зображена схема електрична принципова субмодуля радіоканалу, де структурно поєднані модулі ППЧЗ та ППЧЗв.

У даній схемі застосовується спеціальний фільтр на поверхнево-акустичних хвилях (ПАХ), подібні фільтри замінюють фільтри зосередженої селекції, вміщують від 9 до 13 точок настройки і мають високу стабільність АЧХ.

Рисунок 3.3 – Схема електрична принципова субмодуля радіоканалу СМРК-2-1