Модуль кольоровості мк-3
Модуль кольоровості призначений для виділення з ПКТС сигналу яскравості, режекції кольорових піднесучих, оперативного регулювання яскравості, контрастності, насиченості, обмеження струму променя, прив'язки рівня чорного в сигналі, отримання сигналів R, G, B, підсилення їх до розмаху 70–80 В з рівнем постійної складової 100–120 В, необхідних для катодної модуляції променів кінескопа, гасіння зворотного ходу променя по рядках і кадрах. Конструктивно до складу МК–3, зображеного на рисунку 7.1 входить субмодуль кольоровості СМК-2, призначений для розпізнавання кольору; отримання з ПКТС кольорорізнісних сигналів.
Канал обробки сигналу яскравості
ПКТС (ПКВС) із субмодуля радіоканалу через 1к Х6 і С1 подається на вхід каналу яскравості (лівий на схемі вивід R3) і через 9к роз'єму на вхід каналу кольоровості.
|
Рисунок 7.1 – Схема електрична принципова модуля кольоровості |
На вході каналу яскравості режекторні фільтри (РФ) L2, C3, L3, С4, налаштовані на частоти 4,02 МГц і 4,67 МГц оскільки піднесучі кольоровості мають максимальну потужність саме на цих частотах і, потрапляючи в канал яскравості створять заваду на зображення у вигляді колірних узорів, що переміщаються. Підключення РФ до схеми здійснюється транзистором VT1 шляхом прикладання до його бази позитивної напруги.
При передачі чорно-білого зображення режекторні фільтри від схеми відключаються.
Це відбувається двома шляхами:
з 4 к Х1 СМК подається корпус (субмодуль не впізнає колір).
в моделях телевізора де регулятор насиченості суміщений з вимикачем при повороті регулятора вліво до клацання знімається +12 В з бази VT1 і з 6 виводу мікросхеми D1 (канал кольоровості закривається).
Після
РФ сигнал
проходить лінію затримки 0,33 мкс, яка
необхідна для поєднання на екрані
контурів зображення з його кольорами.
З виходу ЛЗ через емітерний повторювач
VT3, С10 і регулятор розмаху сигналу
(R32) сигнал яскравості поступає на 16
ніжку D1 (К174УК1). У мікросхемі D1
поступає на регульований підсилювач
2.3, на другий вхід якого через 5 ніжку D1
подається сигнал регулювання контрастності.
Фіксація (прив'язка) рівня чорного в сигналі.
Необхідна для того, щоб зберегти в сигналі яскравості інформацію про рівень яскравості введеної користувачем. Це необхідно тому, що в схемі стоять роздільні конденсатори, які не пропускають постійну складову: С18, С19, С20 між D1 і D2. Тому в МК–3 рівень чорного фіксується двічі (в мікросхемі D1 і D2). Далі в схемі перехідні конденсатори відсутні.
У мікросхемі D1 формувач імпульсів 1.3 з імпульсу с.і. строб. робить спеціальний імпульс який вводиться в сигнал яскравості з певним рівнем, що надходить з підсилювача 2.3. І цей рівень залежатиме так само від сигналу регулювання яскравості, що подається на 14 ніжку D1. Через підсилювач 1.2 сигнал яскравості виходить з мікросхеми D1 через її 1 к І через ланцюг к 47, к 48, С17 і 1 ніжку D2 (К174АФ5) подається на матриці 9.1, 9.2, 9.3, для підсумовування з кольорорізнісними сигналами.
З виходу матриць 9.1 – 9.3 RGВ сигнали поступають на регульовані підсилювачі 2.4, 2.5, 2.6, де проводиться регулювання їх розмаху. Для даної схеми: R55 – розмах червоного, R60 – розмах зеленого.
Через вихідні підсилювачі 1.1 – 1.3 R, G, B сигнали подаються на відеопідсилювачі (ВП). ВП зібрані за ідентичними схемами на 2 транзисторах типу КТ940А з безпосередніми зв'язками та живляться напругою +220 В, що подається з модуля рядкової розгортки.
Емітери VT5-VT7 з'єднані разом через стабілітрон VD5 КC168А який задає режим їх роботи. Перемички S2.2 S3.2 і S4.2 призначені для відключення катодів кінескопа від відеопідсилювачів і подачі на них +220 В для замикання променів при регулюваннях.
В емітерному ланцюзі вихідних транзисторів ВП стоїть роздільне навантаження, з якого знімається сигнал зворотного зв’язку, який подається через 15, 13 і 11 ніжки в мікросхему D2 для здійснення повторної фіксації рівня чорного (фіксація здійснюється в регульованих підсилювачах 2.1, 2.2, 2.3 шляхом подачі на них через 8 ніжку D2 с.і. строб.). На ці ж ніжки мікросхеми подаються сигнали регулювання рівня чорного із змінних резисторів R54, R59, R64 роздільно по кожному кольору (необхідно для регулювання балансу білого).
Для здійснення оперативного регулювання балансу білого телевізора використовуються регулятори R85, R87.
Із СМК через 1 і 2 контакти Х1 приходять і , які через С11 і С12 подаються на 8 і 9 ніжку D1. У регульованих підсилювачах 2.1, 2.2 проводиться регулювання їх розмаху від регулятора їх насиченості з 6 ніжки D1. Червоний і синій кольорорізнісні сигнали через 10 і 7 ніжку D1 подаються на резистивну матрицю R37, R38, R40, на якій виділяється зелений кольорорізнісний, якого бракує. Через 11 ніжку мікросхеми зазначений сигнал потрапляє в D1, підсилюється підсилювачем 1.1 і через 12 ніжку виходить з D1. Три кольорорізнісні сигнали через перехідні конденсатори С18 – С20 подаються на вхід D2 і далі на матриці для отримання сигналів R, G, B.
Схема гасіння по рядках і кадрах.
Для гасіння по рядках на 11 к Х4 подаються р.і.з.х. +60 В, які обмежуються R1, VD1, VD2 по рівню від 0 до 12 В. З виходу обмежувача р.і.з.х. через R21 подаються на базу VT4 і через R35 на 3 н D1. Кадровий імпульс гасіння з МКР подається на 10 к Х4 і з нього через R15 на базу VT4 і через R39 на 3 н D1. У колекторному ланцюзі VT4 отримаємо суміш гасячих імпульсів, які з точки з'єднання R29, R28 через R51, R56, R61 подаються на 15, 13, 11 ніжки D2, де вводяться в сигнали R, G, B і подаються безпосередньо на катоди кінескопа.