Завдання до лабораторної роботи

Завдання до лабораторної роботи полягає у вивченні принципів роботи модуля кадрової розгортки, проходження радіосигналу по головних ланках блоку і його обробки.

1. Виділити окремі функціональні вузли в модулі МК-1-1 відповідно до зображеної схеми електричної принципової. Пояснити призначення і принцип роботи цих вузлів.

2. Зняти частотні характеристики модуля МК-1-1 в контрольних точках модуля відповідно до схеми електричної принципової.

3. Порівняти отримані результати з ідеалізованими характеристиками.

4. Зробити висновки.

Зміст звіту

1. Звіт про виконану роботу оформляється на аркушах формату А4.

2. Звіт має містити титульну сторінку, тему роботи, мету, короткі теоретичні відомості про принцип побудови і роботи модуля МК-1-1.

3. Схема електрична принципова блоку МК-1-1.

4. Графіки частотних характеристик модуля МК-1-1 в контрольних точках.

5. Висновки.

Контрольні питання

1. Призначення модуля кадрової розгортки МК-1-1.

2. Які модифікації модуля кадрової розгортки існують? Де вони застосовуються?

3. З яких основних блоків складається модуль МК-1-1? Показати їх на схемі електричній принциповій.

4. Які імпульсні напруги формуються в модулі кадрової розгортки?

5. Пояснити принцип роботи задаючого генератора і диференційного підсилювача.

6. Особливості роботи попереднього і вихідного підсилювачів.

7. Пояснити принцип роботи генератора імпульсів зворотнього ходу і формувача імпульсів гасіння.

8. Пояснити особливості проходження сигналів через модуль кадрової розгортки.

9. Які спотворення зображення має усувати модуль МК-1-1?

10. Які основні регулювання здійснюються в модулі кадрової розгортки? Показати на схемі електричній принциповій.

Лабораторна робота №7 вивчення принципів отримання кольорового зображення в телебаченні

Мета роботи: ознайомитись з конструкцією, принципом роботи модуля кольоровості, засвоїти трьохкомпонентну теорію кольору та принципи отримання кольорового зображення в телебаченні.

Теоретичні відомості

Відчуття кольору є відображення кількості (яскравість) і якості (колір) променевої енергії, що діє на око. Внаслідок існування в сітчатці ока трьох видів селективних приймачів (рецепторів), що мають різні характеристики спектральної чутливості, різна по спектральному складу променева енергія викликає різні співвідношення рівнів трьох збуджень, що дають-відчуття червоного, зеленого і синього кольорів. Останні синтезуються в корі головного мозку, і ми бачимо колір – суміш цих трьох основних кольорів. При цьому абсолютні значення рівнів трьох збуджень утворюють відчуття яскравості, а їх співвідношення – відчуття кольоровості. Оскільки відчуття реального світу у нас утворюється в результаті сумісного впливу трьох збуджень, тобто як суміш трьох кольорів, звідси очевидна необхідність встановлення законів змішування кольорів.

Якщо пропустити сонячне світло послідовно, наприклад, через жовтий і голубий світлофільтри, то світловий потік, що залишився, буде зелений. Такий спосіб утворення кольорів називається субтрактивним. Він знаходить широке використання в кольоровій фотографії, кінематографії.

Для телебачення значно більший інтерес представляє метод адитивного утворення кольорів, при якому відбувається змішування світлових потоків від кількох джерел.

Розрізняють три способи змішування кольорів: локальний, бінокулярний і просторовий. Локальне змішування можна отримати, наприклад, направляючи на білий дифузно-відбиваючий екран світло від кількох джерел (червоного, зеленою, синього) випромінювання. Колір на екрані буде залежати від кольору та інтенсивності змішуваних випромінювань.

При бінокулярному змішуванні на одне око діє світловий потік одного кольору, а на інше – іншого кольору. В зоровому апараті при цьому виникає відчуття кольору суміші цих випромінювань. Просторове змішування кольорів основане на сприйнятті різнокольорових точок, штрихів, смуг, кутові розміри яких менше мінімального куга для ока. Розглядаючи таке зображення під малим кутом зору, неважко впевнитись, що видимий колір залежить від кольору і відносної яскравості цих складових.

Можливе одночасне і послідовне додавання кольорів. При одночасному додаванні змішувальні світлові потоки пред'являються спостерігачу одночасно, а при послідовному – один за одним, але з частотою вище критичної, щоб були непомітні мерехтіння.