Визначення впливу податкового тягаря на фінансовий результат
платника податків
Як відомо, метою будь–якої підприємницької діяльності є прибуток. Тому доцільно проаналізувати вплив податків на фінансовий результат досліджуваного підприємства (організації).
У попередньому параграфі 4.3 визначалася питома вага окремих видів податків у складі їх джерела сплати. Однак існують можливості або неможливості перекладання непрямих та прямих податків, сплачуваних за рахунок різних джерел, на прибуток платника податків. Ця можливість (чи її відсутність) у кожному певному випадку зумовлена мірою еластичності попиту до ціни: якщо попит надто чутливий до змінювання ціни, то податки, сплачувані за рахунок витрат, і навіть непрямі податки, перекладаються на прибуток платника податків. Тому спільним знаменником, до якого можна привести величину податкового тягаря по всіх податках, є прибуток, Податковий тягар (ПТ) при цьому буде розраховуватися таким чином:
(4.11)
де
– виручка від реалізації, без ПДВ та
акцизного збору;
– витрати
на виробництво реалізованої продукції
(без урахування суми податків, сплачених
за рахунок операційних витрат, з
урахуванням адміністративних витрат,
витрат на збут та інших витрат);
– чистий
операційний прибуток, який залишився
в розпорядженні підприємства після
сплати податків.
Допустимим є й інший варіант оцінки податкового тягаря:
(4.12)
Зіставлення двох останніх формул показує, якою мірою (у скільки разів) сумарна величина нарахованих (сплачених) податків відрізняється від прибутку, що фактично залишився в розпорядженні підприємства після сплати податку.
(4.13)
З
розрахованого за формулою 4.11 розміру
податкового тягаря випливають наступні
висновки: підприємство може одержувати
прибуток, (ФРч
> 0) тільки якщо податковий тягар не
перевищує одиниці. При цьому збільшення
податкового тягаря в межах одиниці не
може розрізнюватись як негативний вплив
на прибуток підприємства, якщо податковий
тягар позитивний і не перевищує одиниці,
а підприємство має в своєму розпорядженні
збитки, то зміни податкового тягаря
(збільшення чи зменшення) не можуть
усунути збитки від основної діяльності
підприємства (ВР
– СР
< ФРч
< 0). Від’ємний вплив податкового тягаря
відображає певний рівень сподівання
на зменшення вірогіднісних збитків
(ВР
– СР
0) порівняно з фактичним розміром збитків
(ФРч
< 0) в результаті необмеженого зменшення
податкового тягаря (0 > ФРч
> ВР
– СР
).
Однак причиною збитків у даному випадку
є не податковий тягар, а інші внутрішні
чинники підприємства.
Значення податкового тягаря більше одиниці означає, що одержувати прибуток підприємству заважає тільки висока міра податкового тягаря, і тільки зменшення податкового тягаря до значення, що не перевищує одиницю, призведе до появи прибутку в розпорядженні підприємства (ФРч > 0 при 0 < ПТ < 1).
У разі, коли податковий тягар оцінюється за формулою 4.12, то залежність між мірою податкового тягаря (ПТ) і прибутком, який фактично залишається в розпорядженні підприємства (ФРч), буде зворотною. Податковий тягар тим більший, чим менше значення прибутку, що фактично залишився в розпорядженні підприємства, і навпаки.
При цьому треба враховувати, що: від’ємне значення прибутку після сплати податку (ФРч) викликано тим, що суми всіх сплачених податків вистачило б для того, щоб підприємство за інших рівних умов одержало б прибуток ( ВР – СР > 0), якщо значення податкового тягаря перевищує одиницю. В той же час, якщо податковий тягар не перевищує одиницю, то від’ємний фінансовий результат (ФРч < 0) пов’язаний не з податковим тягарем, а іншими факторами, що діють на підприємстві. Тому зменшення податкового тягаря за незмінності підприємством існуючої внутрішньої політики не призведе до позитивного фінансового результату (ВР – СР < 0, ФРч < ВР – СР ).
У разі, коли підприємство має позитивний фінансовий результат, зменшення податкового тягаря призведе до зростання чистого прибутку до максимально очікуваного значення.
В курсовій роботі студенту необхідно обчислити розмір податкового тягаря за двома методами (формула 4.11 та 4.12) за результатами двох досліджуваних періодів та зробити власні висновки щодо отриманих результатів.
В спеціальній літературі також застосовується коефіцієнт ефективності оподаткування. Він дозволяє одержати найбільш узагальнену характеристику обраної податкової політики підприємства, показуючи, як співвідносяться між собою показники чистого операційного прибутку та загальної суми податкових платежів. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:
.
(4.14)