
- •§ 1. Предмет, задачі і класифікація похибок вимірів
- •Класифікація похибок вимірів. Виміри будуть доброякісними, коли похибки вимірів не перевищують граничних величин. В противному разі їх відносять до неправильних. Тому їх поділяють на:
- •Тоді із різниці формул (6.3) та (6.4) отримаємо
- •Властивості випадкових похибок. При незмінному комплексі умов ряд випадкових похибок 1, 2, ..., n однієї і тієї ж величини має властивості:
- •§ 2. Розподіл імовірностей випадкових похибок
- •§ 3. Числові характеристики рівноточних вимірів
- •2. Середня квадратична похибка окремого виміру
- •Середня квадратична похибка арифметичної середини
- •§ 4. Числові характеристики нерівноточних вимірів
- •2. Загальне середнє арифметичне
- •3. Середня квадратична похибка одиниці ваги
2. Загальне середнє арифметичне
Припустимо, що в результаті вимірів однієї величини отримано статистичний ряд нерівноточних результатів
. (6.53)
Найкращі оцінки отримують тоді, коли виміри хі або їх похибки і, підкоряються нормальному закону розподілу.
Перейдемо до нормованих похибок
;
,
...,
,
(6.54)
де Х – істинне значення вимірюваної величини.
Функція щільності нормованого нормального закону розподілу визначається за формулою
.
Числові характеристики визначаються за результатами всіх вимірів. Тоді функція щільності сумісного розподілу ряду випадкових величин t1, t2, …, tk буде
.
(6.55)
Найбільш надійне значення шуканого параметра t для нерівноточних вимірів буде відповідати максимальному значенню функції (t1, t2, …, tn). Із формули (6.55) видно, що це відбудеться за умови, коли показник степеня буде мінімальним, тобто
.
(6.56)
З врахуванням формули (6.54) отримаємо
.
(6.57)
Для визначення екстремуму функції (6.57) візьмемо першу похідну за перемінними хі, прирівняємо до нуля і отримаємо
,
(6.58)
Умовно помножимо їх на довільне число С, отримаємо
.
(6.59)
Оскільки
,
то отримаємо
[xp] – X [p] = 0. (6.60)
Ймовірно
.
Це означає, що
частка
при необмеженій кількості вимірів
прямує до істинного значення. Його
називають загальним середнім
арифметичним
,
(6.61)
або
.
(6.62)
В разі рівноточних вимірів р1 = р2 = ... = рп = 1, а [p] = n.
Тоді формула (6.61) зводиться до простої арифметичної середини
,
тому формулу (6.61) і називають загальною середньою арифметичною.
3. Середня квадратична похибка одиниці ваги
Нерівноточні виміри характеризують дисперсіями або мірою відносної точності рі. Умовно із ряду нерівноточних вимірів виберемо результат такого виміру хk, вага якого буде дорівнювати одиниці, тобто рk = 1. Дисперсію цього результату позначимо через 2 . Тоді
,
(6.63)
або
середня квадратична похибка одиниці
ваги буде дорівнювати:
= mk.
Оскільки
,
то
= mk,
або
;
(6.64)
.
(6.65)
Тоді середня квадратична похибка будь-якого виміру визначиться за формулою
.
(6.66)
При р = 1 mi = – тобто середня квадратична похибка одиниці ваги є мірою точності того результату виміру, вага якого дорівнює одиниці.
Визначимо середню квадратичну похибку одиниці ваги:
а) при заданому істинному значенні виміряної величини
В результаті нерівноточних вимірювань однієї і тієї ж величини Х отримано статистичний ряд
,
(6.67)
де – істинні похибки нерівноточних вимірів,
– вага вимірів.
Згідно з формулою (6.52) зведемо ряд нерівноточних похибок вимірів до рівноточного ряду
,
.
(6.68)
Оскільки ряд (6.68) є рівноточним і підкоряється нормальному закону розподілу, то за формулою Гаусса (6.24) можна визначити середню квадратичну похибку m вимірів. Для виміру вага якого дорівнює одиниці р = 1. Це буде середня квадратична похибка одиниці ваги , або
,
або
.
(6.69)
б) при обчисленому загальному середньому арифметичному
Як і в рівноточних вимірюваннях використаємо формулу (6.25), тобто
рі,
;
.
(6.70)
де – загальне середнє арифметичне;
Х – істинне значення вимірюваної величини.
Зробимо перетворення
.
Тобто, при
нерівноточних вимірах і наявності
істинних похибок
систематична похибка
визначиться за формулою
.
(6.71)
Для спрощення доказів складемо ряд ймовірних похибок
рі
,
.
(6.72)
Оскільки
,
то
[pV] = 0 . (6.73)
З формули (6.72) ряд імовірних похибок теж є нерівноточним. Як і в попередньому випадку зведемо їх до рівноточного вигляду
,
.
(6.74)
Оскільки ряд (6.74) є рівноточним і за умовами підкоряється нормальному закону розподілу, то за формулою Бесселя (6.34) визначимо середню квадратичну похибку m. Для виміру, вага якого буде дорівнювати одиниці (р = 1), згідно з формулою (6.65) вона буде дорівнювати середній квадратичній похибці одиниці ваги, тобто
,
або
.
(6.75)
4. Середня квадратична похибка загального середнього арифметичного
Формулу загального середньоарифметичного (6.62) отримаємо у вигляді
.
(6.76)
За формулою
(3.59) дисперсія функції F(x)
при
отримаємо
(6.77)
Оскільки за
формулою (6.66)
то формула (6.77) зведеться до вигляду
,
або
. (6.78)
Згідно з формулою (6.78) середня квадратична похибка загального середнього арифметичного при нерівноточних вимірах визначиться за формулою
.
(6.79)
Додатково обчислюють:
5. Середню квадратичну похибку середньої квадратичної похибки одиниці ваги
.
(6.80)
6. Середню квадратичну похибку середньої квадратичної похибки загального середнього арифметичного
.
(6.81)
При необхідності визначають середні квадратичні похибки окремих вимірів
.
(6.82)
Відносні похибки обчислюють так само як і при рівноточних вимірах (§ 3; розд.6).
Запитання для самоперевірки
Які задачі вирішує теорія похибок вимірів?
Які складові комплексу умов?
Назвіть види вимірювань.
Яка роль надлишкових вимірів?
Назвіть види похибок вимірів.
Яка природа виникнення випадкових похибок?
Які виміри є рівноточними?
Які виміри є нерівноточними?
Що характеризує проста арифметична середина?
Що характеризує середня квадратична похибка m?
Що характеризує середня квадратична похибка М ?
12. Які числові характеристики рівноточних вимірів Ви знаєте?
13. Що таке вага виміру і як її визначити?
14. Що характеризує загальне середнє арифметичне?
15. Що характеризує середня квадратична похибка одиниці ваги?
16. Як визначити середню квадратичну похибку нерівноточного виміру?
17. Що визначає середня квадратична похибка М при нерівноточних вимірах?
18. Як визначити відносні похибки?