
- •§ 1. Предмет, задачі і класифікація похибок вимірів
- •Класифікація похибок вимірів. Виміри будуть доброякісними, коли похибки вимірів не перевищують граничних величин. В противному разі їх відносять до неправильних. Тому їх поділяють на:
- •Тоді із різниці формул (6.3) та (6.4) отримаємо
- •Властивості випадкових похибок. При незмінному комплексі умов ряд випадкових похибок 1, 2, ..., n однієї і тієї ж величини має властивості:
- •§ 2. Розподіл імовірностей випадкових похибок
- •§ 3. Числові характеристики рівноточних вимірів
- •2. Середня квадратична похибка окремого виміру
- •Середня квадратична похибка арифметичної середини
- •§ 4. Числові характеристики нерівноточних вимірів
- •2. Загальне середнє арифметичне
- •3. Середня квадратична похибка одиниці ваги
§ 2. Розподіл імовірностей випадкових похибок
Результати вимірів є випадковими оскільки передбачити їх величину неможливо. Тоді і їх похибки будуть випадковими і для них можна вказати лише межу, в яких вони змінюються згідно з першою властивістю (§ 1).
Неперервні випадкові похибки можна характеризувати законом розподілу, як об’єктивно існуючим зв’язком між випадковими величинами і їх імовірностями.
При багаторазових випробуваннях закон розподілу ряду істинних випадкових похибок можна характеризувати функціями:
Інтегральною функцією розподілу
F () = P (α ). (α < ). (6.11)
Функцією щільності
,
(6.12)
де – приріст випадкової похибки .
Звернемося до постулату Гаусса, згідно з яким найбільш імовірним значенням шуканої величини є середнє арифметичне із результатів повторних вимірювань. Скористаємося теоремою:
Якщо випадкові
похибки відповідають постулату Гаусса,
то законом розподілу випадкових похибок
буде нормальний закон. В методі
максимальної правдоподібності Фішера
(ММП, § 3, розд.4) також доведено, що для
нормального закону розподілу випадкових
величин оцінкою параметра
є середнє арифметичне (формула 4.18).
Функція щільності нормального розподілу випадкових похибок визначиться за формулою
.
(6.13)
Для нормованих
похибок
отримаємо
,
(6.14)
оскільки (t) = 1 , a M(t) = 0.
Графіки функції щільності показано на рис. 6.2
а – для випадкових похибок
б – для нормованих випадкових похибок t
а б
Рис. 6.2
Крива похибок Гаусса має такі властивості :
1. Функція () або (t) парна, тобто симетрична відносно осі ординат
(+) = (-), або (+t) = (-t). (6.15)
Як при додатніх, так і від’ємних значеннях функції щільності () та (t) додатні лежать над віссю абсцис (рис.6.2).
Значення функцій () та (t) максимальні при = 0 та t = 0.
Крива похибок має дві точки перегину: справа та зліва від осі ординат, при цьому точки відповідають значенням випадкової середньої квадратичної похибки, тобто || = m; | t | = 1.
Дотичні до точки перегину відсікають на осі абсцис відрізки, рівні подвійній середній квадратичній похибці ( 2m).
Інтегральну функцію нормованого нормального закону розподілу похибок t1, t2, …, tn виражають функцією Лапласа
.
(6.16)
Значення функції (6.16) табульовані і приведені в таблиці дод. 1.
За таблицею можна по заданій надійній імовірності визначати інтервал, в якому знаходяться нормовані похибки від – t до + t і навпаки, задавшись інтервалом t визначати ймовірність їх появи р.
=
tm,
або - tm + tm, (6.17)
де m – середня квадратична похибка вимірів.