- •§ 1. Поняття та закон розподілу системи випадкових величин
- •§ 2. Система двох випадкових величин
- •Закон її сумісного розподілу визначають за формулою
- •Якщо вони взаємно залежні між собою, то
- •Її можна розкласти на множники, тобто
- •§ 3. Числові характеристики системи двох випадкових величин. Кореляційний момент, коефіцієнт кореляції і рівняння регресії
- •Для системи неперервних випадкових величин
- •Коефіцієнт кореляції дорівнює
- •Тоді кореляційний момент можна записати у вигляді
- •§ 4. Багатовимірний розподіл. Числові характеристики системи довільного числа випадкових величин
- •Дисперсії характеризують міру точності кожної з випадкових величин, тобто розсіювання випадкової точки в напрямку осей і обчислюються за формулами (2.26 – 2.28).
- •Якщо випадкові величини системи (х1, х2, ..., Хп) незалежні між собою, то матриця Kx буде діагональною
- •§ 5. Функції випадкових величин. Числові характеристики. Кореляційна матриця системи функцій випадкових
- •Математичне сподівання функції випадкових величин
- •Дисперсія функції випадкових величин
- •Дисперсія системи функцій випадкових величин
- •§ 6. Граничні теореми теорії ймовірностей
Коефіцієнт кореляції дорівнює
=
0,25.
г) За формулою (3.27) визначимо коефіцієнт регресії
=
0,27.
Тоді рівняння регресії визначиться за формулою (3.25)
у = 2,45 + 0,27 (х – 2,5),
або у = 0,27х + 1,77.
Приклад 2. Випадкові величини Х і Y незалежні. Чому дорівнює кореляційний момент Kху = ?
Розв’язання. Розкриємо дужки в формулі (3.21) і отримаємо
Kху = М [(X – Mx)(Y – My)] = M [ X Y – X My – Mxy+ Mx My] =
=
Mxy
– Mx
My
– Mx
My
+ Mx
My
=
Mxy
- Mx
My.
Тоді кореляційний момент можна записати у вигляді
Kху = Мxy – Мx Мy. (3.28)
Згідно з властивостями математичного сподівання добутку двох незалежних випадкових величин (2.21) маємо М (х у) = Мx Мy.
Тоді кореляційний момент у формулі (3.28) для незалежних величин Х і Y буде
Кху = Мx Мy – Мx Мy = 0.
Приклад 3. Між випадковими величинами Х і Y системи (х,у) є кореляційний зв’язок у вигляді у = ах + b. Довести, що при цьому коефіцієнт кореляції | r| = 1.
Розв’язання. Згідно з властивостями математичного сподівання (§ 3, розд.2) визначимо математичне сподівання функції у
Мy = М [ах + b] = аМx + b.
За формулою (3.21) обчислимо кореляційний момент
K
xy
= M [(x
– Mx)
(y
– My)]
= M [(x
– Mx)
(ax
+b
– аМx
– b)]
=
=
aМ
[(x
– Mx)
(x
– Mx)]
= aM [(x
– Mx
)2
]
= aDx
= a
.
За формулою (3.24) коефіцієнт кореляції буде дорівнювати
.
Із рівняння у = ах + b визначимо стандарт функції у, виходячи з властивостей дисперсії (§ 3, розд.2) Dy = a2 Dx і у = ах .
Тоді
.
§ 4. Багатовимірний розподіл. Числові характеристики системи довільного числа випадкових величин
Якщо система включає більше двох величин, то її розглядають як випадкові точки або випадкові вектори в просторі відповідної кількості п-вимірів.
Повною характеристикою системи п-випадкових величин (Х1, Х2, ..., Хп) є закон розподілу цієї системи. Його задають функцією розподілу або щільністю розподілу.
Функцію
п-аргументів
х1,
х2,
..., хп,
що
дорівнює ймовірності спільного виконання
п-нерівностей
Хі
< xi
(
)
називають
функцією
розподілу системи
(Х1,
Х2,
...,
Хп),
тобто
F (х1, х2, …, хп) = P (Х1 < x1, Х2 < x2, …, Хn < xn). (3.29)
Граничне відношення ймовірності появи системи (Х1, Х2, ...,Хп) в невеликих межах навколо точки (х1, х2, …, хп) до розміру інтервалу межі при необмеженому його зменшенні називають щільністю розподілу j(х1, х2, ..., хп) системи п випадкових величин
j(х1,
х2,
..., хп)
=
.
(3.30)
Якщо закон розподілу системи п-випадкових величин (Х1, Х2, ..., Хп) невідомий, то її характеризують числовими характеристиками:
1. Математичним сподіванням Мx
Мx
=
,
(3.31)
де
–
обчислюються за формулами (2.15 – 2.17).
2. Дисперсією Dx
Dx
=
.
(3.32)
