
- •Математичне забезпечення асктп
- •Лекція №3
- •Метод лінійної інтерполяції
- •Фільтрування сигналів технологічних параметрів від завад
- •Лекція №4
- •Властивості z перетворення
- •Лекція №5
- •Реалізація фільтрів засобами дискретного перетворення
- •Не рекурсивні фільтри
- •Приклад фільтрів (не рекурсивних)
- •Лекція №6
- •Рекурсивні фільтри
- •Контроль достовірності інформації, що поступає в асктп
- •Алгоритм контролю повних відмов
- •Лекція №7 Алгоритм контролю метрологічних відмов
- •Алгоритми, побудовані на основі резервування івк
- •Контроль метрологічних відмов на основі рівнянь зв’язку технологічних параметрів
- •Лекція №8
- •Обчислення узагальнених показників технологічного процесу
- •Лекція №9
- •Аналітичне градуювання івк
Математичне забезпечення асктп
Первинна обробка інформації в АСКТП
[1]
Спрощена структурна схема інформаційно вимірювального сигналу
х(t)- вимірювальна величина
z- множина неінформативних параметрів
Сигнал кожного технологічного параметра на вході АСКТП піддається певній послідовності обробки, для того , щоб отримати цифрову форму цього сигналу і подати для обробки в КЕОМ. Сукупність засобів для обробки вхідного сигналу , ліній зв’язку між ними називається інформаційно-вимірювальним каналом.
Y(t) – вихідний сигнал вимірювального перетворювача
L(t) – завада, діє на вимірювальний сигнал
Y*(t) - зашумлений сигнал технологічного параметру
БДС – блок дискретизації сигналу
Лекція №3
[2]
Під час обробки сигналу в ІВК необхідно виконати такі завдання:
Мінімізація впливу неінформативних параметрів (z)
Усунення дії завад або фільтрування сигналу для виділення його корисної складової
Правильний вибір періоду квантування в часі (періоду опитування) для відтворення в обчислювальній машині властивостей неперервного сигналу.
Правильний вибір періоду квантування за рівнем сигналу (розрядності АЦП) для зменшення похибки оцифровування сигналу
Знаходження проміжних значень вимірювальної величини на проміжку t0 за допомогою методів інтерполяції та екстраполяції
Вибір кроку квантування сигналу за рівнем
Абсолютну похибку перетворення сигналу в цифрову форму можна прийняти рівною кроку квантування сигналу за рівнем
крок квантування
N – розрядність АЦП
Мінімальну розрядність АЦП,, необхідну для того, щоб похибка перетворення сигналу не перевищувала допустимої, можна отримати за формулою:
σΔg - допустима похибка квантування сигналу за рівнем.
Наприклад
Якщо задамо σΔg=0,4, то n=8
Для того, щоб отримати похибку перетворення не більшу ніж похибка сучасних вимірювальних перетворювачів технологічних параметрів необхідно застосувати АЦП із розрядністю більше 10
Вибір квантування в часі
Вибір періоду квантування в часі залежить від форми сигналу та його частотного спектру.
Існує декілька поширених способів вибору t0 :
1. За теоремою Котельникова-Шенона Сигнал, частотний спектр якого обмежується частотою ωзрізу може бути відновлений після дискретизації без спотворень , якщо частота дискретизації задовольняє умову.
ω0 ≥ 2ωзрізу
[3]
[4]
M[y(t)] математична модель сподівання значень сигналу
ΔТ – тривалість реалізації випадкового процесу
Нулі випадкового процесу – це точки перетину кривої цього процесу і лінії математичного сподівання .
Доведемо, що період квантування в часі t0 може бути визначений за параметрами випадкового процесу таким чином:
De – дисперсія завади
D – Дисперсія випадкового процесу (сигналу) авто кореляційної функції процесу
Δmin=ΔT/N0
N0 – число нулів випадкового процесу на інтервалі ΔT
У зв’язку з тим, що на сьогодні виготовляються багато АЦП із малим періодом квантування в часі t0 наведені вище способи можуть бути застосовані для перевірки правильності вибору t0 для особливо швидкоплинних процесів
3. Визначення проміжних значень параметру на інтервалі t0
Метод екстраполяції нульового порядку полягає в тому , що значення сигналу приймається рівним значенню його попереднього відліку на всьому проміжку часу t0
g(t) = g(jt0), для jt0≤t<(j+1)t0
[5]