1. Поняття та предмет теорії держави і права.

Будь-яка наукова теорія складається з таких компонентів:

1) висхідна емпіри­чна основа;

2) понятійний апарат;

3) засоби, які дозволяють від емпіричної бази перейти до законів, аксіом;

4) сукупність принципів, правил, іншими словами логіка виведення із законів і аксіом певних теоретичних і практичних наслідків, рекомендацій, засобів, звернених до дійсності з метою її перетворення.

Звідси зробимо висновок, що теорія держави і права - система об'єктивно-істинних знань, яка найбільш повно і послідовно відображає загальні закономір­ності становлення і функціонування держави і права у формі понять, категорій, ­наукових закономірностей, принципів і теоретичних конструкцій та інших теоре­тичних знань.

Як і інші наукові теорії, теорія держави і права відзначається такими функці­ями:

1) інформаційна - теорія держави і права містить узагальнюючу, системати­зовану інформацію, відомості про реальну державно-правову практику, її опис;

2) пояснююча функція - теорія держави і права не просто описує державно-правові інститути, а й пояснює:

а) чому вони виникли?

б) чому вони розвиваються так, а не інакше?

в) які фактори впливають на їх розвиток?

3) евристична функція - теорія держави і права не просто описує і пояснює, вона створює нове знання, нову інформацію, таку, котра ще невідома для науки;

4) практична функція - теорія держави і права створена не заради теорії і не для тренування людського інтелекту, а для тощо, щоби виробити пропозиції щодо перетворення дійсності, тобто заради практики;

5) прогностична функція - теорія держави і права з'ясовує тенденції розвит­ку державно-правових процесів, передбачає широке коло нових державно-правових явищ, їх майбутнє.

Предметом будь-якого наукового пізнання є, як правило, не випадкові явища і процеси, а певні об'єктивні закономірності, істотні й постійні зв'язки загального характеру між тими чи іншими явищами. Від предмету науки слід відрізняти її об'єкт, під яким звичайно розуміють сукупність явищ і процесів об'єктивної реа­льності, які вивчаються даною наукою в процесі пізнання свого предмету.

Після цього вже можемо відзначити, що предметом науки теорії держави і права виступають основні державно-правові закономірності, в тому числі:

1. виникнення держави і права, основні теорії цього процесу;

2. зміна їх історичних типів;

3. розвиток сутності (соціального призначення) держави;

4. форми держави та характер її взаємодії з суспільством (режим);

5. структура (будова) системи органів держави і системи права;

6. функції держави і права;

7. правова держава, пов'язаність держави правом, межі правового регулювання;

8. форми (джерела) права, способи їх систематизації;

9. реалізація і застосування норм права;

10. розширення прав людини, підвищення ступеня їх юридичного захис­ту;

11. взаємозв'язок демократії, законності і правопорядку;

12. розвиток правосвідомості та правової культури;

13. правомірна й неправомірна поведінка людей;

14. розвиток самої теоретико-юридичної науки;

15. соціально-економічні, політичні, моральні й інші закономірності, кот­рі детермінують розвиток і функціонування держави і права та деякі інші.

Підсумовуючи вищесказане, визначимо, що предметом науки теорії держави і права є загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права як самостійних соціальних інститутів.