- •Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
- •Конспект лекцій з дисципліни : „політологія"
- •Тема 1. Політологія як наука й навчальна дисципліна
- •Тема 2. Політика як суспільне явище
- •2. Елементи й рівні політики. У структурі політики виділяються:
- •Тема 3. Історія політичних вчень
- •Тема 4. Політична думка України
- •Тема 5. Теорія влади
- •Тема 6. Політична система суспільства
- •Тема 7. Держава
- •Тема 8. Політичні режими
- •Тема 9. Політичні партії й партійні системи
- •Тема 10. Політична еліта
- •Тема 11. Політичне лідерство
- •Тема 12. Політична свідомість і політичні ідеології
- •4. Сучасні політичні ідеології.
- •Тема 13. Політична демократія
- •Тема 14. Вибори й виборчі системи
- •Тема 15. Політична культура
Тема 12. Політична свідомість і політичні ідеології
Сутність, структура й функції політичної свідомості.
Політична психологія.
Політична ідеологія: поняття й сутність.
Сучасні політичні ідеології.
1. Сутність, структура й функції політичної свідомості. Політична свідомість – форма суспільної свідомості, що відбиває політичне буття – все політичне життя суспільства, систему політичних відносин, політику, політичну діяльність.
У політичній свідомості можна виділити три аспекти: соціально-психологічний, теоретико-ідеологічний, діяльно-практичний. Головними елементами політичної свідомості є політична психологія й політична ідеологія, які можна розглядати як три рівні – теоретичний, емпіричний і повсякденний.
Теоретичний рівень політичної свідомості відрізняє орієнтація на розкриття законів, що керують політичним життям суспільства. Емпіричний рівень політичної свідомості базується на безпосередній практиці, участі в політичному процесі різних соціальних спільнот і відбиває політичну дійсність у формі відносин, ілюзій, переживань, подань. Повсякденний рівень тісно пов'язаний з емпіричним рівнем, але має й ряд відмінностей. Так, емпіричний рівень характеризує практичний досвід суб'єкта.
Формами політичної свідомості виступають індивідуальна, групова й масова. Індивідуальна політична свідомість формується в процесі політичної соціалізації й виражає здатність особистості оцінювати політику й діяти в ній. Носіями групової свідомості виступають політичні партії й інші політичні об'єднання громадян. Масова політична свідомість визначає тип і рівень політичної культури суспільства й обумовлює найбільш типові, масові варіанти політичної поведінки.
Як атрибут політичного життя свідомість виконує ряд специфічних функцій: регулятивна, пізнавально-інформаційна, оцінна, мобілізуюча.
2. Політична психологія. Політична психологія – це область політичної свідомості й політичної поведінки людей, що виражає переважно оцінне й, як правило, емоційно-пофарбоване відношення до подій і фактів політичного життя, до політичної системи й насамперед державної влади. За змістом в політичній психології можна виділити стійку частину (здоровий глузд, менталітет, психічний склад етносу, традиції й т.д.) і більш рухливу, нестійку (настрою, переживання, емоції, почуття, очікування).
Серед стійких психологічних феноменів велике значення має політична ментальність – сукупність стабільних політичних цінностей, способів реагування суб'єктів політики на різноманітні соціальні зміни й політичні події. Найважливіше значення серед нестійких, швидко-минаючих проявів політичної психології мають настрої – загальні, яскраво виражені риси психології, що охоплюють на певний період часу великі маси людей і визначає їхнє відношення до тієї або іншої політичної події або проблеми.
3. Політична ідеологія: поняття й сутність. Політична ідеологія – система ідей, поглядів, уявлень, що містить теоретичне (концептуальне) осмислення політичного буття з погляду інтересів, потреб, цілей і ідеалів певних соціальних груп і шарів, національних утворень.
Політична ідеологія виконує наступні функції:
Функцію вираження й захисту інтересів певної соціальної групи;
Орієнтаційну, тобто задає систему змістів і орієнтацій людської діяльності;
Мобілізаційну, тобто виступає як безпосередні мотиви політичної діяльності й мобілізує суспільство, соціальні групи на їхню реалізацію;
Інтегративну, тобто поєднує людей на базі загальних оцінок, ціннісних орієнтацій, політичних уявлень;
Легітимації влади, тобто забезпечує раціональне обґрунтування (виправдання) діяльності правлячої еліти.
