Перша проба Гербста на верхню щелепу полягає у:

1. Засмоктуванні щік.

2. * Широкому відкриванні рота.

3. Висовуванні язика.

4. Витягуванні губ в трубочку.

5. Проведення акту ковтання.

Поняття визначення ЦІТО:

1. Центр імплантології та ортопедії.

2. * Центральний інститут травматології та ортопедії

3. Центр імплантології, травматології.

4. Центральний інститут травми та оклюзії.

5. Грузинський вчений-ортопед.

При встановленні діагнозу в клініці ортопедичної стоматології використовуються різні класифікації. Хто з перелічених нижче авторів запропонував класифікацію беззубої нижньої щелепи:

1. * Келлер

2. Кеннеді

3. Гаврилов

4. Варес

5. Шредер

При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка компресійним методом.

1. ІІ-ІІІ типі.

2. ІІ типі.

3. * ІІІ типі.

4. IV типі.

5. При всіх типах.

При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка під диференційним тиском:

1. І типі.

2. ІІ типі.

3. ІІІ типі.

4. ІV типі.

5. * При всіх типах.

При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка декомпресійним методом.

1. І типі.

2. * ІІ типі.

3. ІІІ типі.

4. IV типі.

5. При всіх типах.

Проведення язиком по червоній каймі нижньої губи-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. №1

2. №3

3. * №2

4. №4

5. №5

Рівновагою протеза називають:

1. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.

2. * Стійкість протеза під час жувальних рухів.

3. Стійкість протеза в стані спокою.

4. Стійкість протеза при боковій та прямій оклюзії.

5. Стійкість протеза при біомеханічному методі фіксації.

Родоначальником використання функціональних відбитків вважається:

1. Гаврилов.

2. Кенеді.

3. Фошар.

4. Оксман.

5. * Шротт.

Скільки методів фіксації повних зубних протезів виділив в своїй класифікації Б.К. Баянов

1. 3.

2. * 4.

3. 5.

4. 6.

5. 7.

Скільки проб на нижню щелепу виділив Гербст:

1. 2.

2. 3.

3. 4.

4. * 5.

5. 6.

Скільки функціональних проб на верхню щелепу виділив Гербст:

1. 2.

2. * 3.

3. 4.

4. 5.

5. 6.

Стабілізацією протеза називають:

1. Стійкість протеза у стані спокою.

2. * Стійкість протеза під час нежувальних рухів.

3. Стійкість протеза під час жувальних рухів.

4. Стійкість протеза біофізичним методом фіксації.

5. Стійкість протеза при збільшенні маси нижнього протеза.

Стійкість повного знімного протеза на тканинах протезного ложа у стані спокою називають:

1. Стабілізацією.

2. Фізіологічним спокоєм.

3. Оклюзією.

4. * Фіксацією.

5. Рівновагою.

Стійкість протеза під час жувальних рухів називають:

1. Фіксацією.

2. Стабілізацією.

3. * Рівновагою.

4. Оклюзією.

5. Фізіологічним жуванням.

Стійкість протеза під час нежувальних рухів називають:

1. Фіксацією.

2. * Стабілізацією.

3. Фізіологічним спокоєм.

4. Рівновагою.

5. Оклюзією.

Третя проба Гербста на верхню щелепу полягає у:

1. Засмоктуванні щік.

2. Широкому відкриванні рота.

3. Висовуванні язика.

4. * Витягуванні губ в трубочку.

5. Проведенні акту ковтання.

Третя проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

2. * Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

4. Активних рухах мімічних м’язів.

5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

Фізичний метод фіксації полягає у використанні:

1. Збільшенні маси нижнього протезу.

2. * Різниці атмосферного тиску на окремій ділянці.

3. Пластинкових золотих пружин.

4. Пелотів під внутрішню косу лінію.

5. Наясенних кламерів.

Фіксацією протеза називають:

1. * Стійкість протеза на тканинах протезного ложа у стані спокою.

2. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.

3. Стійкість протеза під час жувальних рухів.

4. Стійкість протеза під час ковтання.

5. Стійкість протеза під час розмови.

Четверта проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

4. Активних рухах мімічних м’язів.

5. * Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

Широке відкривання рота та здійсненні акту ковтання-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. * №1

2. №3

3. №2

4. №4

5. №5

Яке ускладнення може виникнути при створенні камери від’ємного тиску (фізичний метод фіксації):

1. * Слизова гіпертрофується, що може бути причиною малігнізації, перфорація твердого піднебіння.

2. Атрофія слизової оболонки, що може бути причиною виразок.

3. Алергічний стоматит.

4. Гальваноз.

5. Ксеростомія.

Який метод фіксації не входить в класифікацію фіксації повних знімних протезів по Б.К. Баянову

1. Механічний.

2. Біомеханічний.

3. Фізичний.

4. * Фізіологічний.

5. Біофізичний.

Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:

1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).

2. Компресійний (отриманий під дозованою нагрузкою).

3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).

4. Компресійний, декомпресійний.

5. * Диференційний

Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:

1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).

2. Компресійний (отриманий під дозованою нагрузкою).

3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).

4. * Декомпресійний.

5. Правильної відповіді немає.

Якими відтискними масами можна досягти найбільшого здавлення тканин протезного ложа при отриманні відтиску:

1. * Маса Ванштейна, Стомапласт.

2. Гіпс, репін.

3. Дентол, сіеласт.

4. YPEEN, Oran wash.

5. Speedex, хромопан.

Якими відтискними масами можна досягти найменшого здавлення тканин протезного ложа при отриманні відтиску:

1. Маса Ванштейна, Стомапласт.

2. Дентафоль, тіодент.

3. * Дентафоль, тіодент.

4. Тіодент, stomaflex solid/

5. Стенс.

Які відбиткові маси на сучасному етапі не використовують для отримання функціональних відбитків:

1. Speedex та Repin.

2. Oran Wash та Stomaflex crem.

3. * Гіпс та маса Ванштейна.

4. President та Impregum Penta Soft.

5. Zeta plus та Siloflex.

Які границі верхньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку

1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 4мм.

2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.

3. Край ложки розміщується по перехідній складці.

4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2-3мм.

5. Край ложки заходить на 2-3мм. на перехідну складку.

Які границі індивідуальної ложки щодо лінії «А»:

1. * Краї ложки перекривають лінію «А» на 1-2мм.

2. Краї ложки розміщуються по лінії «А».

3. Край ложки не доходить до лінії «А» на 1-2мм.

4. Ложка перекриває лінію «А» на 3-4мм.

5. Краї ложки не доходять до лінії «А» на 3-4мм.

Які границі нижньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку:

1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 3-4мм.

2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.

3. Край ложки розміщується по перехідній складці.

4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2мм.

5. Край ложки заходить на 2мм. на перехідну складку.

Якою відбитковою масою можна знімати функціональні відбитки:

1. Repin.

2. Oran Wash.

3. Stomaflex crem.

4. Impregum Penta Soft.

5. * Усі відповіді вірні.

Причина патологічної стертості зубів у пацієнта:

1. Бруксизм

2. Холодний суворий клімат (метеорологічні умови)

3. Хімічне пошкодження твердих тканин зуба

4. * Абразивна дія твердої їжі (морожені м'ясо та риба)

5. Розлади обміну речовин

"Ключ оклюзії" визначається

1. завжди співвідношенням шостих зубів

2. завжди співвідношенням п'ятих тимчасових зубів

3. завжди співвідношенням іклів

4. * часто співвідношенням п'ятих тимчасових зубів

5. інколи співвідношенням шостих зубів

Абсолютна сила жувальних м'язів по Веберу при їх двосторонньому скороченні дорівнює

1. 100 кг

2. 195 кг

3. 300 кг

4. * 390 кг

5. 150 кг

Абсолютним свідченням до протезування є втрата жувальної ефективності по Н.А. Агапову понад

1. 10%

2. 15%

3. 20%

4. 25

5. * 50%

Больова чутливість слизистої оболонки протезного ложа визначається

1. гнатодинамометром

2. * естезіометром

3. електронно-вакуумним апаратом

4. електроодонтометром

5. фонендоскопом

В стані відносного фізіологічного спокою зубні ряди в нормі

1. зімкнуті

2. роз'єднані на 0,5 - 1 мм

3. * роз'єднані на 2 - 4 мм

4. роз'єднані на 5 - 7 мм

5. роз'єднані на 10-11 мм

Важкість клінічної картини аномалії прикусу особливо посилює

1. травматична оклюзія

2. підвищена стертість зубів

3. захворювання пародонту

4. дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба

5. * деформація оклюзійної поверхні

Вигляд прикусу визначає

1. співвідношення окремих зубів

2. співвідношення зубних рядів в стані фізіологічного спокою

3. зімкнення зубних рядів в стані центральної оклюзії

4. * зімкнення зубних рядів в стані звичної оклюзії

5. зімкнення зубних рядів в положенні передньої оклюзії

Вигляд прикусу можна визначити по співвідношенню

1. перших постійних моляров

2. шостих зубів і ікол

3. шостих сегментних зубних дуг

4. * зубних рядів в трьох взаємно перпендикулярних напрямах

5. передніх зубів

Який з перерахованих методів використовується для визначення центрального співвідношення щелеп при 4 групі дефектів зубних рядів за Бетельманом:

1. анатомічний

2. * анатомо-фізіологічний

3. фізико - хімічний

4. пальцевий

5. математичний

Глибина різцевого перекриття вважається нормальною

1. * на 1/3 нижнього різця

2. на 1/2 нижнього різця

3. на 2/3 нижнього різця

4. на величину коронки різця при краєвому зімкненні

5. на 2/4 нижнього різця

Глибину присінку порожнини рота вимірюють

1. від ріжучого краю різців до перехідної складки

2. від вершини міжзубних сосочків до перехідної складки

3. * від ясенного краю різців до перехідної складки

4. від екватора різців до перехідної складки будь-яким способом

5. не вимірюють

Глибокий прикус відноситься до аномалій

1. трансверзальних

2. сагітальних

3. * вертикальних

4. поєднаних

5. не є аномалією прикусу

Глибокий прикус характеризується

1. порушенням контактів передніх зубів

2. порушенням контактів бічних зубів

3. порушенням контактів більшості зубів з появою вертикальної щілини

4. * відсутністю контактів між передніми зубами з наявністю сагітальної щілини

5. порушенням контактів передніх зубів та бічних зубів

Гнатичний різновид аномалій прикусу характеризує

1. співвідношення зубних дуг

2. топографію альвеолярних дуг

3. * топографію і розміри щелепних кісток

4. топографію інших лицевих кісток

5. розмір і положення зубів

Гнатодинамометром вимірюють

1. абсолютну силу жувальних м'язів

2. * витривалість пародонту до навантаження

3. жувальну ефективність

4. рухливість зуба

5. зміну кольору зуба

Двосторонній дистально не обмежений (кінцевий) дефект зубного ряду, по класифікації Кенеді, відноситься до класу

1. * першого

2. другого

3. третього

4. четвертого

5. п'ятого

Дезокклюзія зубів характеризується

1. порушенням контактів передніх зубів

2. порушенням контактів бічних зубів

3. * відсутністю контактів більшості зубів з появою вертикальної щілини

4. відсутністю контактів більшості зубів з появою сагітальної щілини

5. порушенням контактів передніх зубів та бічних зубів

Дефект зубного ряду в області передніх зубів, по класифікації Кенеді, відноситься до класу

1. першого

2. другого

3. третього

4. * четвертого

5. п'ятого

Диференціальна відзнака між різними різновидами глибокого прикусу з функціональної точки зору полягає в тому, що

1. * глибоке різцеве перекриття є станом фізіологічним

2. глибоке різцеве перекриття є станом патологічним

3. глибокий знижуючий прикус є станом патологічним

4. глибокий знижуючий прикус є станом фізіологічним

5. глибокий травмуючий прикус є станом фізіологічним

Дійсна прогенія - це

1. медіальний зсув нижньої щелепи

2. недорозвинення верхньої щелепи при нормальній нижній

3. * надмірний розвиток нижньої щелепи

4. ви мушений прикус

5. сплощення фронтальної ділянки верхньої щелепи

Для визначення стану пародонту фронтальної групи зубів використовується

1. ТРГ пряма проекція

2. ортопантомографія

3. * панорамна рентгенографія щелеп

4. реопародонтографія

5. полярографія

Для виявлення суперконтактів в задньому контактному положенні нижню щелепу зміщують

1. * дистально

2. у праву бічну оклюзію

3. у ліву бічну оклюзію

4. у передню оклюзію

5. відкриттям рота в межах до 1 - 2 см

Для протезування найбільш сприятлива

1. * щільна слизова оболонка

2. тонка слизова оболонка

3. рихла, податлива слизова оболонка

4. рухлива слизова оболонка

5. поєднання тонкої слизової оболонки з рухливою

До другого класу по класифікації порожнин коронок зубів за Г. Блеком відносяться порожнини

1. розташовані на оральній, жувальній і 2/3 вестибулярних поверхнях молярів і премолярів, а також оральній стороні передніх зубів

2. * на контактних поверхнях молярів і премолярів

3. на контактних поверхнях передніх зубів

4. на контактних поверхнях і кутах передніх зубів

5. в пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів

До п'ятого класу по класифікації порожнин коронок зубів за Блеком відносяться порожнин

1. розташовані на жувальних поверхнях молярів і премолярів, а також оральній стороні передніх зубів

2. на контактних поверхнях молярів і премолярів

3. на контактних поверхнях передніх зубів

4. на контактних поверхнях і кутах передніх зубів

5. * всі порожнини в пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів

До третього класу по класифікації порожнин коронок зубів за Г. Блеком відносяться порожнини

1. розташовані на оральній, жувальній і 2/3 вестибулярних поверхнях молярів і премолярів, а також оральній стороні передніх зубів

2. * на контактних поверхнях молярів і премолярів

3. на контактних поверхнях передніх зубів

4. на контактних поверхнях і кутах передніх зубів

5. у пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів

До четвертого класу по класифікації порожнин коронок зубів по Г. Блеку відносяться порожнини

1. розташовані на оральній, жувальній, 2/3 вестибулярних поверхнях молярів і премолярів, а також оральній стороні передніх зубів

2. на жувальних поверхнях молярів і премолярів

3. на контактних поверхнях передніх зубів

4. * на контактних поверхнях і кутах передніх зубів

5. у пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів

Додатковими методами обстеження хворих з декомпенсованою формою патологічної стертості твердих тканин зубів є

1. клінічний аналіз крові

2. алергологічні проби

3. біохімічний аналіз крові

4. * рентгенологічне дослідження зубів щелеп і ВНЧС

5. реопородонтографія

Друга ступінь рухливості зубів по Ентіну характеризується рухами зуба в

1. вестибуло-оральном напрямі

2. медіо-дистальном напрямі

3. * вестибуло-оральному і медіо -дистальному напрямах

4. вестибуло-оральному і медіо-дистальному, включаючи вертикальний напрям

5. у всіх напрямках, включаючи ротацію

Другий клас слизової оболонки протезного ложа по класифікації Супплє характеризується ознаками

1. рухливі тяжи слизової оболонки, що зміщуються при незначному тиску, гребінь, що бовтається

2. гіпертрофована слизова оболонка, гіперемійована, рихла

3. нормальна слизова оболонка блідо-рожевого кольору

4. * атрофована слизова оболонка, щільна, стоншена, суха, білястого кольору

5. всі варіанти відповідей вірні

Скільки метрів квадратних потрібно на кожне додаткове стоматологічне крісло:

1. 7,5 м2

2. * 7 м2

3. 8 м2

4. 8,5 м2

5. менше ніж 18 м2

Електроміографія - реєстрація

1. рухів нижньої щелепи

2. рухів у СНЩС

3. * біопотенціалів м'язів щелепно-лицьовий області

4. рухів верхньої щелепи

5. руху суглобових голівок

Жувальна проба С.Е. Гельмана показує

1. міру подрібнення 5 г горіха після 50 жувальних рухів

2. час, необхідний для здійснення 50 жувальних рухів

3. * міру подрібнення 5 г мигдаля після жування протягом 50с

4. міру подрібнення 0,8 г горіха після пережовування до появи ковтального рефлексу

5. час розжовування їжі

Жувальні коефіцієнти, запропоновані Н.І. Агаповим, отримані на підставі аналізу

1. атрофії кісткової тканини і рухливості зуба

2. рухливості зуба і його місця розташування

3. * площі поверхні кореня зуба

4. будови зуба і атрофії кісткової тканини

5. рентгенологічного дослідження зубів щелеп і ВНЧС

За атрофії лунки зуба береться розмір, отриманий при зондуванні зубоясенної кишені

1. з медіального боку

2. з дистального боку

3. * з вестибулярного боку

4. з орального боку

5. у місці найбільшої атрофії

За величину атрофії кісткової тканини альвеоли застосовується розмір, отриманий при зондуванні

1. з вестибулярного боку

2. з орального боку

3. з медіального боку

4. з дистального боку

5. * найбільший

Завдання профілактики зубощелепних аномалій включають

1. усунення шкідливих звичок

2. корекцію м'яких тканин

3. видалення окремих зубів

4. пришліфовування горбів окремих зубів

5. * створення оптимальних умов для розвитку зубощелепної системи

Залозиста зона податливості слизистої оболонки протезного ложа по Люнду

1. область сагітального шва має незначний підслизовий шар, малоподатлива

2. область альвеолярного відростка має незначний підслизовий шар, малоподатлива

3. * дистальна третина твердого піднебіння має підслизовий шар багатий слизовими залозами і жировою тканиною, володіє найбільшою мірою податливості

4. область поперечних складок має підслизовий шар, володіє середньою мірою податливості

5. залозистої зони немає

Зімкнення зубних рядів, що характеризується множинним фісурно-горбковим контактом, положенням суглобових голівок нижньої щелепи в основі ската суглобового горбка, рівномірною напругою м'язів, що піднімають нижню щелепу, є оклюзією

1. передньою

2. * центральною

3. бічною лівою

4. бічною правою

5. задньою

Зубоальвеолярне подовження частіше спостерігається

1. * на верхній щелепі

2. на нижній щелепі

3. на обох щелепах однаково

4. переважно у фронтальній групі зубів

5. переважно в групі бічних зубів

І.М. Оксман запропонував на додаток до методу визначення жувальної ефективності по Н.І.Агапову враховувати

1. * рухливість зуба

2. зміну кольору зуба

3. дефект коронки зуба

4. атрофію кісткової тканини щелепи

5. зміну кольору оральної сторони зуба

Кількість типів атрофії беззубої верхньої щелепи по класифікації Шредера

1. * три

2. чотири

3. п'ять

4. один

5. шість

Класифікація Suppli запропонована

1. для відбиткових матеріалів

2. для функціональних відбитків

3. * для типів слизової оболонки

4. для форм скатів альвеолярних гребенів

5. для класифікації дефектів зубних рядів

Коефіцієнти витривалості пародонту зубів, запропоновані В.Ю. Курляндським, отримані на підставі даних досліджень

1. * гнатодинамометрії

2. анатомічних особливостей будови зубів

3. рухливості зубів

4. жувальних проб

5. реопародонтографії

Лікар-ортопед по нормативу повиннен прийняти в годину

1. 0,5 пацієнта

2. 1,0 пацієнта

3. 1,5 пацієнта

4. * 2,0 пацієнта

5. 2,5 пацієнта

Макрогнатія - це

1. * збільшення щелепи

2. зменшення щелепи

3. зсув щелепи вперед

4. зсув щелепи взад

5. вивих щелепи

Метод дослідження пульсових коливань кровонаповнення судин пародонту, заснований на графічній реєстрації, змін повного електричного опору тканин пародонту, називається

1. ортопантографією

2. * реопарадонтографією

3. електроміографією

4. фотоплетизмографією

5. гнатодинамометрією

Метод суб'єктивного обстеження хворого в клініці ортопедичної стоматології включає

1. огляд

2. пальпацію

3. * опитування

4. рентгенографічне дослідження

5. всі відповіді вірні

На прямих ТРГ голови можливо виявити

1. кількість і положення зубів

2. * форму і розміри лицевого відділу черепа

3. покази до видалення окремих зубів перед ортодонтичним лікуванням

4. динаміку росту щелеп

5. відхилення в розвитку шийного відділу хребта

Набір інструментів для первинного огляду пацієнта в клініці ортопедичної стоматології включає

1. зонд, дзеркало

2. * зонд, дзеркало, пінцет

3. зонд дзеркало, пінцет, екскаватор

4. зонд дзеркало, пінцет, екскаватор, гладилку

5. зонд дзеркало, пінцет, екскаватор, гладилку, шпатель

Найбільш важким ускладненням при неправильному лікуванні глибокого прикусу може бути

1. порушення мови

2. відчуття дискомфорту

3. * дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба

4. збільшення атрофії альвеолярних відростків

5. пошкодження пародонту зубів, що залишилися

Найбільш важливим при аналізі телерентгенограми є

1. аналіз співвідношення зубних рядів нижньої і верхньої щелепи

2. * аналіз гнатичної частини лицевого скелета (гнатометрія)

3. аналіз стану кісткової тканини щелеп

4. аналіз стану твердих тканин зубів

5. всі відповіді вірні

Найбільш доцільною тактикою за наявності торусу середньої вираженості є

1. хірургічне втручання

2. диференціальний відтиск

3. ізоляція торусу

4. * укорочення протеза

5. моделювання базису протеза з обходом торусу

Наступні обстеження дозволяють використовувати результати телерентгенографії

1. на діагностичних моделях

2. електроміографія

3. * параметри ортогнатического прикусу

4. рентгенографія окремих зубів

5. электроміомастікаціографія

Нормальною вважається глибина різцевого перекриття

1. на 0-0.5 мм

2. * на 1.0-2.0 мм

3. на 2.0-3.0 мм

4. на 4.0-5.0 мм

5. на 5.0 мм і більш

Норматив забезпеченості лікарськими кадрами стоматологічної ортопедичної допомоги з розрахунку на10 000 населення

1. 0,25

2. 0,5

3. * 1,0

4. 1,5

5. 2,0

Об'єктивне дослідження пацієнта починають з

1. опитування

2. огляду слизової оболонки

3. заповнення зубної формули

4. вивчення діагностичних моделей

5. * зовнішнього огляду

Однобічний дистально не обмежений (кінцевий) дефект зубного ряду, по класифікації Кенеді, відноситься до класу

1. першого

2. * другого

3. третього

4. четвертого

5. п'ятого

Оптимальне навантаження лікаря-ортопеда, виражене числом відвідин пацієнтів в день, складає

1. 7,0

2. 10,0

3. * 12,0

4. 14,0

5. 16,0

Орбітальна площина в нормі проходить через

1. бічні різці

2. * ікла

3. перші премоляри

4. другі премоляри

5. перші моляри

Ортогнатичний прикус постійних зубів характеризує наступна ознака

1. кожен зуб має по одному антагоністові

2. зімкнення по 2 класу Енгля

3. * кожен верхній зуб в центральній оклюзії вступає в контакт з однойменним нижнім і позаду стоячим.

4. зімкнення по 3 класу Енгля

5. зімкнення по4 класу Енгля

Ортопантограми щелеп роблять

1. * для визначення кількості і розташування зубів

2. для вивчення будови лицевого відділу черепа

3. для прогнозу росту щелеп

4. для вивчення динаміки росту щелеп

5. для визначення показів до видалення зубів

Основним завданням лікування аномалій прикусу є

1. створення ріжучо-горбкового контакту у фронтальному відділі

2. * виправлення порушень оклюзії

3. усунення причин травми слиз слизової оболонки твердого піднебіння

4. усунення функціонального перевантаження пародонту зубів

5. всі відповіді вірні

Основним завданням лікування хворих з глибоким прикусом є

1. усунення функціонального перевантаження пародонту зубів

2. * виправлення порушень оклюзії, функції скронево-нижньощелепного суглоба і жувальних м'язів

3. створення ріжучо-горбкового контакту між передніми зубами

4. відновлення безперервності зубного ряду

5. поліпшення зовнішнього вигляду хворого

Основним завданням перебудови міотатичного рефлексу по І.С. Рубінову є

1. самостійне ортодонтичне лікування

2. * функціональна перебудова нервово-рефлекторних зв'язків з подальшим раціональним протезуванням

3. морфологічна перебудова зубощелепної системи

4. запобігання рецидиву аномалії

5. морфологічна перебудова у скронево-нижньощелепному суглобі

Основним завданням при підготовці хворих до повторного протезування є

1. * нормалізація співвідношення щелеп і міжальвеолярної висоти

2. профілактика артропатій

3. підвищення ефективності жування

4. задоволення естетичних запитів

5. відновлення функції мови

Основні параметри функціональної цінності зуба

1. запалення ясен і колір зуба

2. колір і розмір зуба

3. * атрофія кісті і рухливість зуба

4. рухливість зуба і зубні відкладення

5. зубні відкладення і запалення ясен

Основною метою зубощелепного протезування дітей є

1. нормалізація жування

2. нормалізація ковтання

3. нормалізація мови

4. нормалізація положення нижньої щелепи

5. * профілактика

Остаточний діагноз встановлюється

1. на підставі клінічних даних

2. * після аналізу даних клінічних і лабораторних досліджень

3. на підставі симптоматичного діагнозу з додатковою характеристикою функціональних і естетичних порушень

4. на підставі симптоматичного, топографічного, морфологічного діагнозів

5. на підставі симптоматичного, топіко-морфометричного, етіопатогенетичного діагнозів з характеристикою функціональних і естетичних порушень

Палатографія дає інформацію

1. про положення язика при певній формі

2. про положення губ

3. про взаємодію язика , губ із зубами

4. можна за допомогою палатограммы визначити зміну цих взаємодій у зв'язку з втратою зубів і протезуванням

5. * про стан слизової оболонки піднебіння

Під час ортопантомографії щелеп плівка розташована

1. у порожнині рота непорушно

2. у порожнині рота рухливо

3. поза порожниною рота непорушно

4. * поза порожниною рота рухливо

5. будь-яким чином

Планують організацію стоматологічного кабінету на три крісла. Якою має бути загальна площа кімнати:

1. Не менше ніж 30 м2

2. Не менше ніж 21 м

3. * Не менше ніж 28 м

4. Не менше ніж 42 м2

5. Не менше ніж 18 м2

По класифікації порожнин коронок зубів за Г. Блеком до першого класу відносяться

1. * порожнини, розташовані в природних фісурах жувальних зубів

2. порожнини на проксимальних поверхнях молярів і премолярів

3. порожнини на проксимальних поверхнях передніх зубів

4. порожнини на проксимальних поверхнях і кутах передніх зубів

5. порожнини в пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів

Попередній діагноз глибокого прикусу встановлюється

1. по аномалії розташування зубів у вестибуло-оральном напрямі

2. по аномалії розташування зубів в сагиттальном напрямі

3. * по аномалії зімкнення зубів у вертикальному напрямі

4. по краєвому зімкненню передніх зубів по відсутності зімкнення

Поріг больової чутливості слизистої оболонки на верхній щелепі в нормі

1. 10 - 20 в г/мм

2. 20 - 35 в г/мм

3. * 35 - 80 в г/мм

4. 100-120 г/мм

5. 120-140 г/мм

Поріг больової чутливості слизистої оболонки на нижній щелепі в нормі

1. * 20 - 40 в г/мм

2. 40 - 60 в г/мм

3. 60 - 80 в г/мм

4. 120-140 г/мм

5. 100-120 г/мм

Посада медичної сестри встановлена на наступне число лікарів -ортопедів:

1. 1,0

2. 1,5

3. 2,0

4. 2,5

5. * 3,0

При виготовленні мостоподібних протезів із сплавів золота і срібло-паладієвого сплаву як припаї використовують сплав золота 750-ї проби. Який компонент уводять до цього сплаву для зниження температури плавлення:

1. Цинк

2. Мідь

3. Срібло

4. Платина

5. * Кадмій

Яка форма альвеолярного відростка найбільш сприятлива для протезування

1. * полога

2. прямовисна

3. навісами

4. різко вираженими горбами

5. нерівномірною атрофією

Який з перелічених методів застосовують з метою стерилізації насадок для стоматологічної установки:

1. Дворазове протирання тампоном, змоченим 3% розчином пероксиду водню

2. Одноразове протирання тампоном, змоченим 96% етиловим спиртом

3. * Дворазове протирання тампоном, змоченим 1% розчином хлораміну, з інтервалом 10— 15 хв

4. Стерилізація в сухожаровій шафі за температури 120 °С протягом 60 хв

5. Стерилізація парою за температури 120 °С протягом 60 хв

Який з перелічених станів є абсолютним протипоказанням до місцевої ін'єкційної анестезії в ортопедичній стоматології:

1. Вегетативно-судинна дистонія

2. Захворювання сердцево-судинної системи

3. Перенесений вірусний гепатит В

4. Гіпертонічна хвороба І стадії

5. * Алергійні реакції на місцеві анестетики

Пацієнту планують виготовити знімний протез. На етапі виготовлення протеза використовують допоміжний матеріал ізокол. До якої групи матеріалів він належить:

1. Формувальних

2. Відбиткових

3. Моделювальних

4. * Ізолювальних

5. Полірувальних

При обстеженні порожнини рота в пацієнта віком 63 роки з повною втратою зубів на нижній щелепі виявлено значну атрофію коміркової частини в ділянці втрачених малих кутніх зубів і різців та відносне збереження її в ділянці втрачених великих кутніх зубів та іклів. Визначити тип атрофії беззубої нижньої щелепи в пацієнта за Оксманом:

1. * IV

2. ІІІ

3. ІІ

4. I

5. V

При широкому відкриванні рота пацієнт К., що користується повним знімним протезом на в/щ, відзначає порушення його фіксації. Який з елементів протезного ложа приводить до розмикання кругового клапану в даній ситуації

1. * Крило-щелепні складки

2. Щічно-альвеолярні складки

3. Вуздечка верхньої губи

4. М'яке піднебіння

5. Торус

При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка під диференційним тиском:

1. І типі.

2. ІІ типі.

3. ІІІ типі.

4. ІV типі.

5. * При всіх типах.

При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка декомпресійним методом.

1. І типі.

2. * ІІ типі.

3. ІІІ типі.

4. IV типі.

5. При всіх типах.

При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка компресійним методом.

1. ІІ-ІІІ типі.

2. ІІ типі.

3. * ІІІ типі.

4. IV типі.

5. При всіх типах.

При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка під диференційним тиском:

1. І типі.

2. ІІ типі.

3. ІІІ типі.

4. ІV типі.

5. * При всіх типах.

При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка декомпресійним методом.

1. І типі.

2. * ІІ типі.

3. ІІІ типі.

4. IV типі.

5. При всіх типах.

Проведення язиком по червоній каймі нижньої губи-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. №1

2. №3

3. * №2

4. №4

5. №5

Рівновагою протеза називають:

1. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.

2. * Стійкість протеза під час жувальних рухів.

3. Стійкість протеза в стані спокою.

4. Стійкість протеза при боковій та прямій оклюзії.

5. Стійкість протеза при біомеханічному методі фіксації.

Родоначальником використання функціональних відбитків вважається:

1. Гаврилов.

2. Кенеді.

3. Фошар.

4. Оксман.

5. * Шротт.

Родоначальником використання функціональних відбитків вважається:

1. Гаврилов.

2. Кенеді.

3. Фошар.

4. Оксман.

5. * Шротт.

Технік при виготовленні протезу використав наясенні кламери. До якого методу фіксації відносять використання наясенних кламерів

1. Механічного.

2. * Біомеханічного.

3. Фізичного.

4. Біофізичного.

5. Фізіологічного.

Третя проба Гербста на верхню щелепу полягає у:

1. Засмоктуванні щік.

2. Широкому відкриванні рота.

3. Висовуванні язика.

4. * Витягуванні губ в трубочку.

5. Проведенні акту ковтання.

Третя проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

2. * Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

4. Активних рухах мімічних м’язів.

5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

У пацієнта віком 60 років з повною втратою зубів на верхній щелепі при обстеженні слизової оболонки пальпують периферичну фіброзну зону. Якою за піддатливістю є ця зона за Людом:

1. Нерівномірно піддатлива

2. Помірно піддатлива

3. Надмірно піддатлива

4. * Малопіддатлива

Непіддатлива Хто вміщував вольфрам в базис протезу для покращення механічної фіксації, з метою збільшення маси протезу на нижню щелепу:

1. * Вайн.

2. Фошар.

3. Оксман.

4. Гаврилов.

5. Боянов.

Хто запропонував використання пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією при біомеханічному методі фіксації:

1. Паршин.

2. Зельбах.

3. * Кемені.

4. Боянов.

5. Паршин.

Четверта проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

4. Активних рухах мімічних м’язів.

5. * Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

Яке ускладнення може виникнути при створенні камери від’ємного тиску (фізичний метод фіксації):

1. * Слизова гіпертрофується, що може бути причиною малігнізації, перфорація твердого піднебіння.

2. Атрофія слизової оболонки, що може бути причиною виразок.

3. Алергічний стоматит.

4. Гальваноз.

5. Ксеростомія.

Який з нижче наведених методів фіксації не входить в класифікацію фіксації повних знімних протезів по Б.К. Баянову

1. механічний.

2. біомеханічний.

3. фізичний.

4. * фізіологічний.

5. біофізичний.

Який методу фіксації може бути причиною малігнізації та гіпертрофії слизової оболонки,

1. Механічний.

2. Біомеханічний.

3. Анатомічний.

4. * Фізичний.

5. Біофізичний.

Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:

1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).

2. Компресійний (отриманий під дозованою нагрузкою).

3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).

4. * Декомпресійний.

5. Правильної відповіді немає.

Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:

1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).

2. Компресійний (отриманий під дозованою нагрузкою).

3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).

4. Компресійний, декомпресійний.

5. * Диференційний

Які границі верхньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку

1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 4мм.

2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.

3. Край ложки розміщується по перехідній складці.

4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2-3мм.

5. Край ложки заходить на 2-3мм. на перехідну складку.

Які границі індивідуальної ложки щодо лінії «А»:

1. * Краї ложки перекривають лінію «А» на 1-2мм.

2. Краї ложки розміщуються по лінії «А».

3. Край ложки не доходить до лінії «А» на 1-2мм.

4. Ложка перекриває лінію «А» на 3-4мм.

5. Краї ложки не доходять до лінії «А» на 3-4мм.

Які границі нижньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку:

1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 3-4мм.

2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.

3. Край ложки розміщується по перехідній складці.

4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2мм.

5. Край ложки заходить на 2мм. на перехідну складку.

Якою відбитковою масою можна знімати функціональні відбитки:

1. Repin.

2. Oran Wash.

3. Stomaflex crem.

4. Impregum Penta Soft.

* Усі відповіді вірні. Антропометричний спосіб визначення міжальвеолярної висоти заснований на рівності відстаней від середини зіниць до лінії стулення губ і від основи перегородки носа до нижньої частини підборіддя – це спосіб:

1. Ларіна.

2. Цейзінга.

3. * Водсворта –Уайта.

4. Герингера.

5. Найша.

Апарат Ларіна використовують для:

1. Згладжування та підрізання валиків.

2. * Оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика.

3. Визначення точки золотого перетину.

4. Розігрівання валиків.

5. Фіксації валиків у центральному співвідношенні.

Апарат Найша використовують для:

1. * Згладжування та підрізання валиків.

2. Визначення точки золотого перетину.

3. Встановлення висоти верхнього прикусного валика.

4. Розігрівання валиків.

5. Нанесення анатомічних орієнтирів.

Апарат, що відтворює різні рухи нижньої щелепи, вперше запропонував у1840р.:

1. * Еванс.

2. Бонвіль.

3. Гізі.

4. Сорокін.

5. Хайт.

Апарати, за допомогою яких можна відтворювати майже всі рухи нижньої щелепи (відкривання, висування вперед, бокові рухи) з урахуванням як середніх, так й індивідуальних анатомічних даних жувального апарата протезованих пацієнтів – це:

1. Оклюдатори.

2. * Артикулятори.

3. Лицеві дуги.

4. Оклюдатори та артикулятори.

5. Правильної відповіді немає.

Апарати, за допомогою яких можна відтворювати рухи нижньої щелепи( відкривання, висування вперед, бокові рухи) з урахуванням індивідуальних анатомічних даних жувального апарата протезованих пацієнтів – це:

1. Артикулятори із середніми визначеними суглобовими шляхами

2. * Артикулятори універсальні.

3. Лицеві дуги.

4. Оклюдатори.

5. Оклюзіографи.

Бічні верхні різці при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

1. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 0,5 мм.

2. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край торкається поверхні скла.

3. * З медіальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 0,5 мм.

4. З медіальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край торкається поверхні скла.

5. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 1мм.

В зуботехнічній лабораторії технік планує загіпсувати моделі в оклюдатор, це пристрої:

1. * що відтворюють тільки розмикання і змикання щелеп у центральній оклюзії.

2. що відтворюють розмикання і змикання щелеп та бокові рухи.

3. що відтворюють тільки бокові рухи щелеп.

4. що відтворюють розмикання і змикання щелеп, бокові та сагітальні рухи щелеп.

5. відтворюють розмикання і змикання щелеп та сагітальні рухи щелеп.

В клініці ортопедичної стоматології лікар виготовляє протез пацієнту з не різкою прогенією, як ставляться зуби у разі не різкого прогенічного співвідношення щелеп постановку фронтальних зубів проводять у:

1. Прогенічному прикусі.

2. * Прямому прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.

3. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.

4. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи нижню дугу і звужуючи верхню.

5. Прогнатичному або прямому прикусі.

В конструкції оклюдатора рухомою є:

1. * Верхня рама.

2. Нижня рама.

3. Верхня та нижня рами.

4. Жодна рама не рухома.

5. Нижня рама та частково верхня.

В лабораторії технік планує загіпсувати моделі в артикулятор, який артикулятор з нище наведених не відноситься до універсальних артикуляторів:

1. Хайта.

2. Шварца .

3. * Гізі. *

4. Христенсена.

5. Ганау.

В лабораторії технік проводить постановку зубів по склу, хто є автором даної методики

1. * Васильєв

2. Монсон

3. Коник

4. Катц-Гельфанд

5. Ефрон

Вертикальна лінія, проведена по кутах рота відповідає:

1. * Латеральним кутам ікол.

2. Середині ікол.

3. Медіальним кутам ікол.

4. Латеральним кутам першого премоляра.

5. Медіальним кутам другого премоляра.

Вертикальний рух відповідає відкриванню та закриванню рота відбувається завдяки поперемінному скороченню м'язів, які піднімають і опускають нижню щелепу. Одночасно з цим суглобна головка:

1. * Ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба.

2. Обертається навколо поперечної осі.При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика.

3. З боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину.На другому боці суглобна головка, залишаючись в яміці, робить обертальні рухи навколо вертикальної осі.

4. Залишається на місці.

5. Обертається навколо вертикальної осі. При цьому суглобний диск ковзає по поверхні суглобного горбика.

Верхнє ікло при постановці зубів за Васильєвим розміщується:

1. * Торкається поверхні скла, його ставлять з невеликим нахилом різального краю до середньої лінії.

2. Не доходить до поверхні скла на 0,5мм, його ставлять з невеликим нахилом різального краю до середньої лінії.

3. Не доходить до поверхні скла на 1мм, його ставлять з невеликим нахилом різального краю до середньої лінії.

4. Торкається поверхні скла, його ставлять перпендикулярно до поверхні скла.

5. Не доходить до поверхні скла на 0,5мм, його ставлять перпендикулярно до поверхні скла.

Верхні другі моляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

1. Торкається площини медіальними щічними і піднебінними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

2. * Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.

3. Торкається площини дистальними щічними і піднебінними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

4. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.

5. Всі його горбки не торкаються поверхні скла, а медіально-щічний горбок знаходиться на рівні дистального щічного горбка першого моляра.

Верхні другі премоляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

1. Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 1 мм.

2. * Торкається скла обома горбками.

3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.

4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.

5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.

Верхні перші моляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

1. Торкається площини медіальними щічними і піднебінними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

2. * Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.

3. Торкається площини дистальними щічними і піднебінними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

4. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.

5. Не доходить до площини скла на 0,5мм.

Верхні перші премоляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

1. * Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 1 мм.

2. Торкається скла обома горбками.

3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.

4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.

5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.

Висоту нижньої третини обличчя або відстань між нанесеними крапками на обличчі вимірюють:

1. Шпателем.

2. Пластинкою базисного воску.

3. Спеціальними лінійками.

4. Смужкою паперу.

5. * Всі відповіді вірні.

Глибина перекриття у ділянці різців залежить від:

1. Висоти горбків молярів.

2. Положення цих зубів у щелепній дузі.

3. Кривизни всієї дуги.

4. Висоти горбків премолярів.

5. * Всі відповіді вірні.

Горизонтальна лінія, проведена по межі червоної облямівки верхньої губи при усмішці пацієнта зазвичай проходить по:

1. Екваторах зубів.

2. * Шийках зубів.

3. Нижній третині ясен.

4. Середині ясен.

5. Дещо нижче екватора зубів.

Для встановлення нижньої щелепи в положенні центральної оклюзії голову пацієнта закидають дещо назад, для того щоб:

1. * Перешкодити висуненню нижньої щелепи вперед.

2. Перешкодити висуненню нижньої щелепи в сторону.

3. Перешкодити руху нижньої щелепи назад.

4. Перешкодити відкриванню рота.

5. Воскові валики щільно пристали один до одного.

Для постановки зубів за Васильєвим у шарнірному оклюдаторі використовують:

1. Сферичну постановочну пластинку.

2. Феномен Христенсена.

3. * Постановочне скло.

4. Циркуль Геринга.

5. Апарат Ларина.

Для постановки штучних зубних рядів по сферичній поверхні центральне співвідношення визначають за допомогою пристрою, що складається з:

1. * Позаротової лицевої дуги-лінійки та внутрішньоротової формуючої пластинки.

2. Позаротової лицевої дуги-лінійки та прибору Ларина.

3. Позаротової лицевої дуги-лінійки та воскових валиків.

4. Позаротової лицевої дуги-лінійки та стенсових валиків.

5. Прибору Ларина та воскових валиків.

Для створення індивідуальної оклюзійної поверхні при постановці штучних зубів за Ефроном шляхом внутрішньоротового запису та використання шарнірного оклюдатора використовують:

1. Сферичну постановочну пластинку.

2. * Феномен Христенсена.

3. Постановочне скло.

4. Циркуль Геринга.

5. Апарат Ларина.

Для формування індивідуальної оклюзійної поверхні валиків за методикою Катца-Гельфанда валики покривають:

1. Піском.

2. Крейдою.

3. * Пемзою.

4. Кухонною сіллю.

5. Гіпсом.

Другий тип по Вільямсону характеризується наявністю на контактних поверхнях ліній, які різко конвергують так, що у разі їх продовження вони можуть перетинатися біля верхівки зуба. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:

1. Квадратному.

2. * Конічному.

3. Овальному.

4. Конічному та овальному.

5. Квадратному та конічному.

З яким валиком працює лікар при визначенні міжальвеолярної висоти:

1. Тільки з верхнім.

2. * Тільки з нижнім.

3. При заниженій висоті валиків віск нарощують на нижній валик, а при завищенній висоті валиків віск зрізають з верхнього валика.

4. При заниженій висоті валиків віск нарощують на верхній валик, а при завищенній висоті валиків віск зрізають з нижнього валика.

5. З будьяким, на розсуд лікаря.

За методикою Ефрона (1929) після визначення центрального співвідношення щелеп і гіпсування моделей в оклюдатор проводять постановку:

1. * Фронтальних зубів на обох щелепах, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

2. Фронтальних зубів на верхній щелепі, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

3. Фронтальних зубів на нижній щелепі, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

4. Бокових зубів на верхній щелепі, а в ділянці фронтальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

5. Бокових зубів на обох щелепах, а в ділянці фронтальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням наклону суглобових головок глибина (вираженність) компенсаторної кривої:

1. * Збільшується.

2. Зменшується.

3. Не змінюється.

4. Не значно зменшується

5. Не рівномірно збільшується

Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням наклону суглобових горбиків:

1. Збільшується нахил площини оклюзії та збільшується кут нахилу різців.

2. * Збільшується нахил площини оклюзії та зменшується кут нахилу різців.

3. Зменшується нахил площини оклюзії та збільшується кут нахилу різців.

4. Зменшується нахил площини оклюзії та зменшується кут нахилу різців.

5. Зменшується нахил площини оклюзії, кут нахилу різців не змінюється.

Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням наклону суглобових горбиків:

1. Збільшується кут нахилу різців, збільшується висота горбиків зубів.

2. Зменшується кут нахилу різців, зменшується висота горбиків зубів.

3. * Зменшується кут нахилу різців, збільшується висота горбиків зубів.

4. Збільшується кут нахилу різців, зменшується висота горбиків зубів.

5. Збільшується кут нахилу різців, висота горбиків зубів не змінюється.

Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням нахилу площини оклюзії:

1. * Зменшується висота горбиків жувальних зубів, збільшується нахил різців.

2. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, зменшується нахил різців.

3. Зменшується висота горбиків жувальних зубів, зменшується нахил різців.

4. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, збільшується нахил різців.

5. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, нахил різців не змінюється.

Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:

1. Гізі.

2. Бонвіля.

3. Готичним.

4. * Бенета.

5. Ганау.

Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м’яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м’язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м’яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:

1. * Трансверзального суглобового шляху.

2. Сагітального суглобового шляху.

3. Сагітального різцевого шляху.

4. Трансверзального різцевого шляху.

5. Вертикального суглобового шляху.

Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут:

1. 30-35

2. 40-50

3. 100-110

4. * 15-17

5. 70-80

Зуби , які характеризуються паралельними або майже паралельними лініями контактних поверхонь на протязі половини їх довжини або більше, починаючи від різального краю. Який це тип зубів по Вільямсону:

1. * Перший.

2. Другий.

3. Третій.

4. Четвертий.

5. Пятий.

Зуби третього типу по Вільямсону характеризується двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів третього типу заокруглені і мініатюрні. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:

1. Квадратному.

2. Конічному.

3. * Овальному.

4. Конічному та овальному.

5. Квадратному та конічному.

Зуби, які характеризується наявністю на контактних поверхнях ліній, які різко конвергують так, що у разі їх продовження вони можуть перетинатися біля верхівки зуба. Який це тип зубів по Вільямсону:

1. Перший.

2. * Другий.

3. Третій.

4. Четвертий.

5. Пятий.

Зуби, які характеризуються двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів заокруглені і мініатюрні. Який це тип зубів по Вільямсону:

1. Перший.

2. Другий.

3. * Третій.

4. Четвертий.

5. Пятий.

Зубний технік проводить постановку штучних зубів у разі прогнатичного прикусу, яка особливість даної постановки:

1. Не проводять постановку перших премолярів з кожного боку на верхній щелепі.

2. * Не проводять постановку перших премолярів з кожного боку на нижній щелепі.

3. Не проводять постановку перших молярів з кожного боку на верхній щелепі.

4. Не проводять постановку перших молярів з кожного боку на нижній щелепі.

5. Не проводять постановку обох премолярів з кожного боку на верхній щелепі.

Зубний технік планує загіпсувати моделі в артикулятор, це пристрої:

1. Оклюдатори.

2. * Артикулятори.

3. Лицеві дуги.

4. Оклюдатори та артикулятори.

5. Правильної відповіді немає.

їх протязі.

1. Базиси повинні щільно прилягати до моделей на всьому

2. Краї воскових базисів повинні бути заокруглиними, без гострих виступів, вони повинні бути точно «віджаті» по моделі.

3. Воскові базиси повинні бути укріплені дротом для попередження їх деформації.

4. Оклюзійні вали повинні бути монолітними і не розшаровуватися.

5. * На вестибулярну поверхню оклюзійних валиків мають бути нанесені анатомічні орієнтири для постановки штучних зубів.

Камперівська горизонталь – це:

1. Траго-орбітальна лінія.

2. * Носо-вушна лінія.

3. Зінична лінія.

4. Присередня лінія.

5. Надбрівна лінія.

Камперівська горизонталь на м'яких тканинах проектується на обличчі від:

1. * Основи крила носа до середини козелка вуха.

2. Нижнього краю очниці до середини козелка вуха.

3. Зіниці до зіниці.

4. Середини козелка вуха до кута нижньої щелепи.

Кута рота до середини козелка вуха. Лінія, що сполучає передню носову ость і основу зовнішнього слухового проходу, паралельна бічному сегменту оклюзійної площини. Ця лінія отримала назву:

1. * Камперівська.

2. Франкфуртська.

3. Ретсіуса.

4. Купідона.

5. Посмішки.

Між вертикальною лінією, проведеною по кутах рота та серединною лінією розміщується:

1. 2,5 зуба.

2. * 3 зуба.

3. 4 зуба.

4. 5 зубів.

5. 6 зубів.

Між перпендикулярами, проведених від зовнішних крил носа до протетичної площини розташовується:

1. 2,5 зуба.

2. 3 зуба.

3. 4 зуба.

4. * 5 зубів.

5. 6 зубів.

Між серединами суглобових головок з кожного боку і точкою контакту жувальних поверхонь нижніх центральних різців розміщується простір у 10 см, величина якого коливається в дуже незначних межах. В літературі це явище дістало назву:

1. Феномен Попова- Годона.

2. Феномен Христенсена.

3. * Трикутника Бонвіля.

4. Трипунктного контакту Бонвілля.

5. Кривої Шпеє.

Між серединною лінією і перпендикуляром, проведеного від зовнішнього крила носа до протетичної площини розташовується:

1. * 2,5 Зуба.

2. 3 Зуба.

3. 4 Зуба.

4. 5 зубів.

6 зубів. Останній етап - нанесення орієнтовних ліній – служить для:

1. * Постановки шести передніх верхніх зубів.

2. Постановки всіх верхніх зубів.

3. Постановки верхніх та нижніх зубів.

4. Постановки шести передніх верхніх та нижніх зубів.

Постановки шести передніх нижніх зубів. Постановку фронтальних зубів проводять за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню таким чином, щоб нижні жувальні зуби перекривали верхні. Для цього нижні праві жувальні зуби ставлять на верхній щелепі зліва, а нижні ліві — на верхній щелепі справа. Зуби верхньої щелепи в такому ж порядку розміщують на нижній щелепі. Таку постановку проводять у разі:

1. * Не різко вираженого прогенічного співвідношення щелеп.

2. Не різко вираженого прогнатичного співвідношення щелеп.

3. Ортогнатичного співвідношення щелеп.

4. Різко вираженого прогенічного співвідношення щелеп.

5. Різко вираженого прогнатичного співвідношення щелеп.

Постановку штучних зубів за методикою Катца та Гельфанда починають на моделі верхньої щелепи, замінивши твердий базис з оклюзійним валиком на восковий при цьому:

1. Всі зуби повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.

2. * Всі зуби, за винятком бічних різців (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.

3. Всі зуби, за винятком бічних різців та других молярів (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.

4. Всі зуби, за винятком других молярів (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.

5. Всі зуби, за винятком других премолярів (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.

Постановку штучних зубів по склу за умови різних видів прикусу завжди починають з:

1. * Фронтальних зубів верхньої щелепи.

2. Фронтальних зубів нижньої щелепи.

3. Перших премолярів верхньої щелепи.

4. Перших премолярів нижньої щелепи.

5. Других премолярів нижньої щелепи.

Правильність визначення міжальвеолярної висоти перевіряють розмовною пробою. ( пацієнта просять вимовити декілька букв або складів (про, і, сі, з, п, ф і ін.) і стежать при цьому за ступенем роз'єднування прикусних валиків ). При нормальній висоті це роз'єднування досягає:

1. 1-2мм.

2. 2-3мм.

3. 3-4мм.

4. 4-5мм.

* 5-6мм. При постановці штучних зубів верхньої щелепи за Васильєвим першими ставлять:

1. Перші премоляри.

2. Другі премоляри.

3. Перші моляри.

4. Другі моляри.

5. * Фронтальні зуби.

При постановці штучних зубів верхньої щелепи за Васильєвим останніми ставлять:

1. Перші премоляри.

2. Другі премоляри.

3. Перші моляри.

4. * Другі моляри.

5. Фронтальні зуби.

При постановці штучних зубів нижньої щелепи за Васильєвим першими ставлять:

1. Перші премоляри.

2. * Другі премоляри.

3. Перші моляри.

4. Другі моляри.

5. Фронтальні зуби.

При постановці штучних зубів нижньої щелепи за Васильєвим останніми ставлять:

1. Перші премоляри.

2. Другі премоляри.

3. Перші моляри.

4. Другі моляри.

5. * Фронтальні зуби.

При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути висота для обох валиків:

1. 2см.

2. 3см.

3. * 4см.

4. 5см.

5. 6см.

При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути ширина валиків:

1. 5-7мм.

2. * 8-10мм.

3. 11-13мм.

4. 14-17мм.

5. 18-20мм.

При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, верхній оклюзійний валик відповідно дідянці 7|7 повинен бути зрізаний під кутом у бік верхньощелепних горбів, якщо цього не зробити, то

1. Не буде відтворена крива Шпеє.

2. Протетичну площину буде важко зробити паралельною носо-вушній лінії.

3. * Слизові горбики нижньої щелепи можуть упиратися в ці ділянки валика і сприяти їх зсуву і деформації.

4. Важко буде зафіксувати щелепу в центральному співвідношені.

5. Важко буде зафіксувати феномен Христенсена.

При сагітальному зміщенні нижньої щелепи повинен зберігатися контакт між зубними рядами мінімум у трьох пунктах: справа і зліва в бічних ділянках і на фронтальній ділянці. Ця особливість артикуляції в літературі дістала назву:

1. Феномен Попова- Годона.

2. Феномен Христенсена.

3. Трикутника Бонвіля.

4. * Трипунктного контакту Бонвілля.

5. Кривої Шпеє.

Пристрій, що може відтворювати майже всі рухи нижньої щелепи( відкривання, висовування вперед, бокові рухи) з урахуванням середніх анатомічних даних жувального апарата протезованих хворих називають:

1. * Артикулятор із стандартними визначеними суглобовими шляхами

2. Артикулятор універсальний.

3. Лицева дуга.

4. Оклюдатор.

5. Артикулятор з індивідуальною установкою суглобових шляхів.

Рівносторонній трикутник Бонвіля в середньому має довжину сторін:

1. 6см.

2. 7см.

3. 8см.

4. 9см.

* 10см У разі не різкого прогенічного співвідношення щелеп постановку фронтальних зубів проводять у:

1. * Прямому прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.

2. Прогенічному прикусі.

3. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.

4. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи нижню дугу і звужуючи верхню.

5. Прогнатичному або прямому прикусі.

У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній премоляр:

1. * Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 0,5 мм.

2. Торкається скла обома горбками.

3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.

4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.

5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.

У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній другий моляр:

1. Торкається площини медіальними щічними і піднебінними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

2. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.

3. * Торкається площини скла тільки медіальним щічним горбком, інші горбки відстають від площини на 1-1,5 мм.

4. Торкається площини дистальними щічними і піднебінними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

5. Не доходить до площини скла.

У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній перший моляр:

1. * Торкається площини медіальними щічними і піднебінними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

2. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.

3. Торкається площини дистальними щічними і піднебінними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

4. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.

5. Не доходить до площини скла.

У разі різко вираженої прогенії постановку фронтальних зубів проводять у:

1. * Прогенічному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

2. Ортогнатичному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

3. Ортогнатичному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

4. Прогенічному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

Прямому прикусі, із забезпеченням контакту верхніх і нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків. Під час обстеження порожнини рота беззубого хворого виявлено рухомість коміркового відростка верхньої щелепи (відросток, що хитається). Ступінь атрофії коміркового від ростка — II за Шредером. Слизова оболонка помірно піддатлива. Якому відбитку за ступенем компресії потрібно віддати перевагу:

1. Комбінованому

2. Компресійному

3. Декомпресійному

4. * Диференційованому

5. Навантажувальному

Під час припасування індивідуальної ложки на верхній щелепі пацієнту віком 49 років при широкому відкриванні рота відбувається її скидання. На якій ділянці потрібно вкоротити край ложки:

1. По лінії "А"

2. У фронтальній ділянці

3. У ділянці піднебінного торуса

4. * У задньо-бічній ділянці горбка верхньої щелепи

5. У ділянці щічно-коміркових складок

При об'єктивному обстеженні порожнини рота в пацієнта виявлено беззубу нижню щелепу, нерівномірну атрофію коміркової частини, наявність у передньому відділі рухомого тяжа слизової оболонки. Який метод отримання функціонального відбитка в цьому випадку:

1. * Диференційований відбиток

2. Декомпресійний відбиток

3. Компресійний відбиток

4. Відбиток під жувальним тиском

5. Відбиток під дозованим тиском

При обстеженні порожнини рота беззубого пацієнта на нижній щелепі виявлено виражену рівномірну атрофію коміркового відростка. До якого типу атрофії за Келлером належать зміни коміркового відростка:

1. І

2. * II

3. V

4. IIІ

IV Активні рухи мімічних м’язів-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. №1

2. №3

3. №2

4. №4

5. * №5

Біомеханічний метод фіксації запропонований Кемені полягає у використанні:

1. * Пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією.

2. Магнітів, що розміщуються під яснами.

3. Фіксуючих паст.

4. Різниць атмосферного тиску.

5. Пластинкових золотих пружин на нижньому протезі.

Біомеханічний метод фіксації полягає у використанні:

1. * Анатомічних утворень на щелепах.

2. Розрідженого простору.

3. Магнітів.

4. Різниці атмосферного тиску.

5. Фіксуючих паст.

Біофізичний метод фіксації протеза грунтується на:

1. Фізичних законах.

2. Анатомічних особливостях меж протезного ложа.

3. * Фізичних законах та анатомічних особливостях меж протезного ложа.

4. Використанні механічних ретенційних пристосувань.

5. Використанні імплантатів.

Використання пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією при біомеханічному методі фіксації запропонував:

1. Паршин.

2. Зельбах.

3. * Кемені.

4. Боянов.

5. Паршин.

Висуванні язика в напрямку до кінчика носа -це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. №1

2. №3

3. №2

4. * №4

5. №5

Витягування губ в трубочку-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу

1. №1

2. * №3

3. №2

4. №4

5. №5

Відбиток, який відображає стан тканин протезного ложа під час роботи називають:

1. Анатомічним.

2. Діагностичним.

3. Оклюзійним.

4. * Функціональним.

5. Подвійним.

Ділянки слизової оболонки, які беруть участь у створенні крайового клапана називають:

1. Нейтральною зоною.

2. * Клапанною зоною.

3. Протезне ложе.

4. Протезне поле.

5. Протезна крайова зона.

До якого методу фіксації відносять використання магнітів:

1. Механічного.

2. Біомеханічного.

3. Анатомічного.

4. * Фізичного.

5. Біофізичного.

Жінка віком 62 роки скаржиться на відсутність усіх зубів на верхній та нижній щелепах. Об'єктивно: слизова оболонка коміркового відростка верхньої щелепи та коміркова частина нижньої щелепи — рухома, збирається в складку. До яких класів за Суплі слід віднести слизову оболонку верхньої та нижньої щелеп:

1. * IV

2. V

3. І

4. III

5. II

З якого матеріалу прямим методом за методикою ЦІТО виготовляють індивідуальну ложку:

1. Стенесу.

2. Парафіну.

3. Самотвердіючої пластмаси.

4. Фотополімерезуючої пластмаси.

5. * Воску.

Засмоктування щік-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу

1. №1

2. №3

3. * №2

4. №4

5. №5

Метод оформлення функціонального краю ложки за допомогою власне функціональних рухів полягає у :

1. Лікар сам проводить оформлення функціонального краю ложки.

2. * Пацієнт виконує рухи губами, щоками та щелепами.

3. Проведенні функціональних проб.

4. Оформлення ложки у стані спокою.

5. Оформлення країв під тиском.

Метод оформлення функціонального краю ложки пасивними рухами полягає у:

1. * Лікар сам проводить оформлення функціонального краю ложки.

2. Пацієнт виконує власне функціональні рухи.

3. Проведенню функціональних проб.

4. Проведенні жувальних рухів.

5. Правильної відповіді немає.

Механічний метод фіксації запропонований Фошаром полягає у:

1. Збільшенні маси нижнього протеза.

2. Використанні магнітів.

3. Використанні пелотів.

4. Використанні різниці атмосферного тиску.

5. * Використанні пластинкових золотих пружин.

Механічний метод фіксації повного протезу за допомогою пластинкових золотих пружин розробив:

1. Бетельман.

2. Оксман.

3. Боянов.

4. * Фошар.

5. Дойніков.

Найпрактичнішу класифікацію методів фіксації повних протезів розробив:

1. Фошар.

2. Першин.

3. * Боянов.

4. Сидоренко.

5. Оксман.

6. "

Окантовку країв відбитку проводять для:

1. * Подовження границь протезу.

2. Потовщення границь протезу.

3. Попередження зрушення клапанної зони на моделі під час її обробки.

4. Розширення границь протезу.

5. Правильної відповіді немає.

П’ята проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

4. * Активних рухах мімічних м’язів.

5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

Пацієнт віком 53 роки скаржиться на втрату зубів, неможливість відкушування і пережовування їжі. Об'єктивно: повна втрата зубів на нижній щелепі, у ділянці 45 і 44 зубів гострий кістковий виступ, болючий при пальпації. Якою має бути тактика лікаря в цьому випадку:

1. * Видалення екзостозу

2. Виготовлення традиційного знімного протеза

3. Виготовлення протеза за розвантажувальним відбитком

4. Віддалення терміну протезування на 6 міс

5. Виготовлення протеза із загнутими краями

Пацієнт віком 70 років скаржиться на неможливість вживання їжі, естетичний та фонетичний дефект унаслідок повної втрати зубів на нижній щелепі. Об'єктивно: коміркова частина нижньої щелепи значно атрофована в бічних ділянках і відносно збережена — у фронтальній. Прикріплення щічних тяжів на рівні коміркового гребеня. Якому типу беззубих щелеп за Келлером відповідає така клінічна картина:

1. І

2. II

3. * III

4. IV

V Під час протезування хворого К. 67 років були застосовані проби Гербста з метою зняття функціональних відбитків. У клініці мались маси Вайнштейна. Який колір маси потрібно було застосовувати

1. * №5

2. №4

3. №3

4. №2

5. №1

Поняття визначення ЦІТО:

1. Центр імплантології та ортопедії.

2. * Центральний інститут травматології та ортопедії

3. Центр імплантології, травматології.

4. Центральний інститут травми та оклюзії.

5. Грузинський вчений-ортопед.

При встановленні діагнозу в клініці ортопедичної стоматології використовуються різні класифікації. Хто з перелічених нижче авторів запропонував класифікацію беззубої нижньої щелепи:

1. * Келлер

2. Кеннеді

3. Гаврилов

4. Варес

Шредер При об’єктивному обстеженні хворого К, 65 років з повною відсутністю зубів на нижній щелепі встановлено: - різка, рівномірна атрофія альвеолярного відростка, на язичній поверхні в ділянці бувших премолярів кісткові виступи. Слизова оболонка нерівномірно піддатлива, у фронтальній ділянці- рухомий альвеолярний гребінь. На якому етапі виготовлення протезу слід враховувати особливості клінічного стану нижньої щелепи

1. * На етапі одержання диференційованого відбитку

2. На етапі одержання анатомічного відбитку

3. На етапі одержання компресійного відбитку

4. На етапі одержання декомпресійного відбитку

5. На етапі визначення центрального співвідношення щелеп

При обстеженні пацієнтки віком 74 роки, яка повністю втратила зуби, виявлено виражену атрофію коміркової частини нижньої щелепи в ділянці фронтальних зубів, тоді як у ділянці жувальних зубів атрофії немає. До якого типу атрофії беззубої нижньої щелепи за Келлером належать зазначені зміни:

1. * IV

2. І

3. ІІ

4. III

5. V

При обстеженні порожнини рота в пацієнта віком 63 роки з повною втратою зубів на нижній щелепі виявлено значну атрофію коміркової частини в ділянці втрачених малих кутніх зубів і різців та відносне збереження її в ділянці втрачених великих кутніх зубів та іклів. Визначити тип атрофії беззубої нижньої щелепи в пацієнта за Оксманом:

1. * IV

2. ІІІ

3. ІІ

4. I

5. V

При широкому відкриванні рота пацієнт К., що користується повним знімним протезом на в/щ, відзначає порушення його фіксації. Який з елементів протезного ложа приводить до розмикання кругового клапану в даній ситуації

1. * Крило-щелепні складки

2. Щічно-альвеолярні складки

3. Вуздечка верхньої губи

4. М'яке піднебіння

5. Торус

При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка компресійним методом.

1. ІІ-ІІІ типі.

2. ІІ типі.

3. * ІІІ типі.

4. IV типі.

5. При всіх типах.

При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка під диференційним тиском:

1. І типі.

2. ІІ типі.

3. ІІІ типі.

4. ІV типі.

5. * При всіх типах.

При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка декомпресійним методом.

1. І типі.

2. * ІІ типі.

3. ІІІ типі.

4. IV типі.

5. При всіх типах.

Проведення язиком по червоній каймі нижньої губи-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. №1

2. №3

3. * №2

4. №4

5. №5

Рівновагою протеза називають:

1. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.

2. * Стійкість протеза під час жувальних рухів.

3. Стійкість протеза в стані спокою.

4. Стійкість протеза при боковій та прямій оклюзії.

Стійкість протеза при біомеханічному методі фіксації. Фізичний метод фіксації полягає у використанні:

1. Збільшенні маси нижнього протезу.

2. * Різниці атмосферного тиску на окремій ділянці.

3. Пластинкових золотих пружин.

4. Пелотів під внутрішню косу лінію.

5. Наясенних кламерів.

Фіксацією протеза називають:

1. * Стійкість протеза на тканинах протезного ложа у стані спокою.

2. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.

3. Стійкість протеза під час жувальних рухів.

4. Стійкість протеза під час ковтання.

Стійкість протеза під час розмови. Широке відкривання рота та здійсненні акту ковтання-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. * №1

2. №3

3. №2

4. №4

5. №5

Широке відкривання рота-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу

1. * №1

2. №3

3. №2

4. №4

5. №5

Яке ускладнення може виникнути при створенні камери від’ємного тиску (фізичний метод фіксації):

1. * Слизова гіпертрофується, що може бути причиною малігнізації, перфорація твердого піднебіння.

2. Атрофія слизової оболонки, що може бути причиною виразок.

3. Алергічний стоматит.

4. Гальваноз.

5. Ксеростомія.

Який метод фіксації не входить в класифікацію фіксації повних знімних протезів по Б.К. Баянову

1. Механічний.

2. Біомеханічний.

3. Фізичний.

4. * Фізіологічний.

5. Біофізичний.

Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:

1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).

2. Компресійний (отриманий під дозованою нагрузкою).

3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).

4. Компресійний, декомпресійний.

5. * Диференційний

Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:

1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).

2. Компресійний (отриманий під дозованою нагрузкою).

3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).

4. * Декомпресійний.

5. Правильної відповіді немає.

Якими відтискними масами можна досягти найбільшого здавлення тканин протезного ложа при отриманні відтиску:

1. * Маса Ванштейна, Стомапласт.

2. Гіпс, репін.

3. Дентол, сіеласт.

4. YPEEN, Oran wash.

5. Speedex, хромопан.

Які границі верхньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку

1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 4мм.

2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.

3. Край ложки розміщується по перехідній складці.

4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2-3мм.

5. Край ложки заходить на 2-3мм. на перехідну складку.

Які границі індивідуальної ложки щодо лінії «А»:

1. * Краї ложки перекривають лінію «А» на 1-2мм.

2. Краї ложки розміщуються по лінії «А».

3. Край ложки не доходить до лінії «А» на 1-2мм.

4. Ложка перекриває лінію «А» на 3-4мм.

5. Краї ложки не доходять до лінії «А» на 3-4мм.

Які границі нижньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку:

1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 3-4мм.

2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.

3. Край ложки розміщується по перехідній складці.

4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2мм.

Край ложки заходить на 2мм. на перехідну складку. Больова чутливість слизистої оболонки протезного ложа визначається

1. гнатодинамометром

2. * естезіометром

3. електронно-вакуумним апаратом

4. електроодонтометром

5. фонендоскопом

В стані відносного фізіологічного спокою зубні ряди в нормі

1. зімкнуті

2. роз'єднані на 0,5 - 1 мм

3. * роз'єднані на 2 - 4 мм

4. роз'єднані на 5 - 7 мм

5. роз'єднані на 10-11 мм

Важкість клінічної картини аномалії прикусу особливо посилює

1. травматична оклюзія

2. підвищена стертість зубів

3. захворювання пародонту

4. дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба

5. * деформація оклюзійної поверхні

Вигляд прикусу визначає

1. співвідношення окремих зубів

2. співвідношення зубних рядів в стані фізіологічного спокою

3. зімкнення зубних рядів в стані центральної оклюзії

4. * зімкнення зубних рядів в стані звичної оклюзії

5. зімкнення зубних рядів в положенні передньої оклюзії

Вигляд прикусу можна визначити по співвідношенню

1. перших постійних моляров

2. шостих зубів і ікол

3. шостих сегментних зубних дуг

4. * зубних рядів в трьох взаємно перпендикулярних напрямах

5. передніх зубів

Глибина різцевого перекриття вважається нормальною

1. * на 1/3 нижнього різця

2. на 1/2 нижнього різця

3. на 2/3 нижнього різця

4. на величину коронки різця при краєвому зімкненні

5. на 2/4 нижнього різця

Глибину присінку порожнини рота вимірюють

1. від ріжучого краю різців до перехідної складки

2. від вершини міжзубних сосочків до перехідної складки

3. * від ясенного краю різців до перехідної складки

4. від екватора різців до перехідної складки будь-яким способом

5. не вимірюють

Глибокий прикус відноситься до аномалій

1. трансверзальних

2. сагітальних

3. * вертикальних

4. поєднаних

5. не є аномалією прикусу

Глибокий прикус характеризується

1. порушенням контактів передніх зубів

2. порушенням контактів бічних зубів

3. порушенням контактів більшості зубів з появою вертикальної щілини

4. * відсутністю контактів між передніми зубами з наявністю сагітальної щілини

5. порушенням контактів передніх зубів та бічних зубів

Гнатичний різновид аномалій прикусу характеризує

1. співвідношення зубних дуг

2. топографію альвеолярних дуг

3. * топографію і розміри щелепних кісток

4. топографію інших лицевих кісток

5. розмір і положення зубів

Гнатодинамометром вимірюють

1. абсолютну силу жувальних м'язів

2. * витривалість пародонту до навантаження

3. жувальну ефективність

4. рухливість зуба

зміну кольору зуба Яку ще назву має задній відділ під’язикового простору

1. *«Язикова кишеня»

2. Дно порожнини рота

3. Замикаючий клапан

4. Лінія А

5. Нижньощелепний валик

Якими анатомічними утвореннями обмежений під’язиковий простір знизу

1. A.* Слизовою оболонкою дна порожнини рота і m. genioglossus i genioideus, які лежать під нею

2. Медіальним краєм m. genioideus

3. Під’язиковою складкою

4. M. mylohyoideus

5. M. masseter

Яке анатомічне утворення є в під’язиковому просторі замикаючого клапана між підвищенням слизової оболонки в вигляді валика і основою альвеолярного відростка

1. *Слизова сумка

2. Вуздечка язика

3. Вуздечка губи

4. Torus geniolingualis

5. Plica sublingualis

Що дозволяє отримати добре виражена під’язикова складка:

1. *Задній замикаючий клапан

2. Передній замикаючий клапан

3. «Язикову кишеню»

4. Лінійний замикаючий клапан

5. Всі відповіді вірні

Який перший етап виготовлення індивідуальної ложки з воску

1. Виготовлення дротяної ручки

2. Обрізання шпателем надлишків воску

3. *Розігрівання пластинки базисного воску і складання її удвоє

4. Обтискання гіпсової моделі воском

5. Зняття відбитка

Які є методики виготовлення індивідуальних ложок

1. Методика виготовлення індивідуальних ложок з пластмаси

2. Методика виготовлення індивідуальної ложки із стандартних пластинок АКР-П

3. Методика виготовлення індивідуальної ложки за допомогою СОШПУ Е.Л. Вареса

4. Методика виготовлення індивідуальної ложки за Дон МІ

5. *Всі відповіді вірні

За допомогою чого виготовляється індивідуальна ложка, запропонована професором Е.Я. Варесом

1. *Стоматологічної ортопедичної штамп-прес-установки(СОШПУ)

2. Стандарних пластинок АКР-П

3. Пластмаси

4. Воску

5. Стоматологічної кювети