Зуби першого типу по Вільямсону, що характеризуються паралельними або майже паралельними лініями контактних поверхонь на протязі половини їх довжини або більше, починаючи від різального краю. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:

1. * Квадратному.

2. Конічному.

3. Овальному.

4. Конічному та овальному.

5. Квадратному та конічному.

Скільки орієнтовних ліній для постановки зубів наносить лікар на оклюзійні валики:

1. 2.

2. 3.

3. * 4.

4. 5.

5. 6.

Активні рухи мімічних м’язів-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. №1

2. №3

3. №2

4. №4

5. * №5

Антропометричний спосіб визначення міжальвеолярної висоти заснований на рівності відстаней від середини зіниць до лінії стулення губ і від основи перегородки носа до нижньої частини підборіддя – це спосіб:

1. Ларіна.

2. Цейзінга.

3. * Водсворта –Уайта.

4. Герингера.

5. Найша.

Апарат Ларіна використовують для:

1. Згладжування та підрізання валиків.

2. * Оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика.

3. Визначення точки золотого перетину.

4. Розігрівання валиків.

5. Фіксації валиків у центральному співвідношенні.

Апарат Найша використовують для:

1. * Згладжування та підрізання валиків.

2. Визначення точки золотого перетину.

3. Встановлення висоти верхнього прикусного валика.

4. Розігрівання валиків.

5. Нанесення анатомічних орієнтирів.

Біомеханічний метод фіксації запропонований Кемені полягає у використанні:

1. * Пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією.

2. Магнітів, що розміщуються під яснами.

3. Фіксуючих паст.

4. Різниць атмосферного тиску.

5. Пластинкових золотих пружин на нижньому протезі.

Біомеханічний метод фіксації полягає у використанні:

1. * Анатомічних утворень на щелепах.

2. Розрідженого простору.

3. Магнітів.

4. Різниці атмосферного тиску.

5. Фіксуючих паст.

Біофізичний метод фіксації протеза грунтується на:

1. Фізичних законах.

2. Анатомічних особливостях меж протезного ложа.

3. * Фізичних законах та анатомічних особливостях меж протезного ложа.

4. Використанні механічних ретенційних пристосувань.

5. Використанні імплантатів.

В ортрпедичному кабінеті лікар здійснив побудову протетичних площин, яка маніпуляція має бути наступною

1. Нанесення оріентирів для постановки зубів

2. Фіксація центрального співвідношення

3. * Визначення висоти центрального співвідношення

4. Формування фронтальної ділянки верхнього валика

5. Перевірка постановки зубів

В стоматології твердість матеріалів порівнюють з твердістю самої твердої тканини зубів. Це:

1. * Емаль

2. Дентин

3. Цемент

4. Пульпа

5. Кутикула

Вертикальна лінія, проведена по кутах рота відповідає:

1. * Латеральним кутам ікол.

2. Середині ікол.

3. Медіальним кутам ікол.

4. Латеральним кутам першого премоляра.

5. Медіальним кутам другого премоляра.

Вертикальний рух відповідає відкриванню та закриванню рота відбувається завдяки поперемінному скороченню м'язів, які піднімають і опускають нижню щелепу. Одночасно з цим суглобна головка:

1. * Ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба.

2. Обертається навколо поперечної осі.При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика.

3. З боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину.На другому боці суглобна головка, залишаючись в яміці, робить обертальні рухи навколо вертикальної осі.

4. Залишається на місці.

5. Обертається навколо вертикальної осі. При цьому суглобний диск ковзає по поверхні суглобного горбика.

Використання пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією при біомеханічному методі фіксації запропонував:

1. Паршин.

2. Зельбах.

3. * Кемені.

4. Боянов.

5. Паршин.

Висоту нижньої третини обличчя або відстань між нанесеними крапками на обличчі вимірюють:

1. Шпателем.

2. Пластинкою базисного воску.

3. Спеціальними лінійками.

4. Смужкою паперу.

5. * Всі відповіді вірні.

Висуванні язика в напрямку до кінчика носа -це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. №1

2. №3

3. №2

4. * №4

5. №5

Витягування губ в трубочку-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу

1. №1

2. * №3

3. №2

4. №4

5. №5

Вібруюча зона – це ділянка слизової оболонки, яка виявляється при:

1. * Вимові звука «а»

2. Відкриванні рота

3. Вимові звука «у»

4. Співі

5. Посмішці

Від дії якого методу фіксації слизова оболонка гіпертрофується, що може бути причиною малігнізації:

1. Механічного.

2. Біомеханічного.

3. Анатомічного.

4. * Фізичного.

5. Біофізичного.

Відбиток – це:

1. * Негативне відображення будь-якого органа зубощелепної системи та лиця

2. Позитивне зображення рельєфа зубного ряду і щелепи тканин протезного ложа

3. Немає правильної відповіді

4. Мікропротез, що відновлює порушену цілісність зуба

5. Пристрій, що відновлює вертикальні, сагітальні рухи нижньої щелеп

Відбиток, який відображає стан тканин протезного ложа під час роботи називають:

1. Анатомічним.

2. Діагностичним.

3. Оклюзійним.

4. * Функціональним.

5. Подвійним.

Гіпс використовується для :

1. Отримання моделей

2. Моделювання штампів для виготовлення коронок

3. Фіксування моделей в оклюдаторах

4. Фіксування моделей в артикуляторах

5. * Всі відповіді вірні

Глибокий шар кругового м’язу рота являється:

1. * Продовженням щічного м’язу

2. Медіального криловидного м’язу

3. Двочеревцевого м’язу

4. М’язів, що опускають і піднімають кути рота

5. Латерального криловидного м’язу

Горизонтальна лінія, проведена по межі червоної облямівки верхньої губи при усмішці пацієнта зазвичай проходить по:

1. Екваторах зубів.

2. * Шийках зубів.

3. Нижній третині ясен.

4. Середині ясен.

5. Дещо нижче екватора зубів.

Де знаходиться вібруюча зона на верхній щелепі

1. * На м’якому піднебінні

2. На твердому піднебінні

3. На межі м’якого і твердого піднебіння

4. В під’язиковому просторі

5. На лінії А

Де розміщуються поперечні складки на твердому піднебінні:

1. * В передній третині твердого піднебіння

2. Задній третині твердого піднебіння

3. На перехресті сагітального піднебіння шва і лінії А

4. На лінії А

5. На м’якому піднебінні

Ділянки слизової оболонки, які беруть участь у створенні крайового клапана називають:

1. Нейтральною зоною.

2. * Клапанною зоною.

3. Протезне ложе.

4. Протезне поле.

5. Протезна крайова зона.

Для встановлення нижньої щелепи в положенні центральної оклюзії голову пацієнта закидають дещо назад, для того щоб:

1. * Перешкодити висуненню нижньої щелепи вперед.

2. Перешкодити висуненню нижньої щелепи в сторону.

3. Перешкодити руху нижньої щелепи назад.

4. Перешкодити відкриванню рота.

5. Воскові валики щільно пристали один до одного.

Для покращення механічної фіксації, з метою збільшення маси протезу на нижню щелепу в базис вміщував Вольфрам:

1. * Вайн.

2. Фошар.

3. Оксман.

4. Гаврилов.

5. Боянов.

До якого методу фіксації відносять використання магнітів:

1. Механічного.

2. Біомеханічного.

3. Анатомічного.

4. * Фізичного.

5. Біофізичного.

До якого методу фіксації відносять використання наясенних кламерів

1. Механічного.

2. * Біомеханічного.

3. Фізичного.

4. Біофізичного.

5. Фізіологічного.

До якого методу фіксації відносять фіксацію протеза на імплантатах

1. * Механічного.

2. Біомеханічного.

3. Анатомічного.

4. Фізичного.

5. Біофізичного.

Досягання кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. №1

2. * №3

3. №2

4. №4

5. №5

Друга проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

3. * Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

4. Активних рухах мімічних м’язів.

5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

Другий тип по Вільямсону характеризується наявністю на контактних поверхнях ліній, які різко конвергують так, що у разі їх продовження вони можуть перетинатися біля верхівки зуба. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:

1. Квадратному.

2. * Конічному.

3. Овальному.

4. Конічному та овальному.

5. Квадратному та конічному.

З яким валиком працює лікар при визначенні міжальвеолярної висоти:

1. Тільки з верхнім.

2. * Тільки з нижнім.

3. При заниженій висоті валиків віск нарощують на нижній валик, а при завищенній висоті валиків віск зрізають з верхнього валика.

4. При заниженій висоті валиків віск нарощують на верхній валик, а при завищенній висоті валиків віск зрізають з нижнього валика.

5. З будьяким, на розсуд лікаря.

З якого матеріалу прямим методом за методикою ЦІТО виготовляють індивідуальну ложку:

1. Стенесу.

2. Парафіну.

3. Самотвердіючої пластмаси.

4. Фотополімерезуючої пластмаси.

5. * Воску.

За допомогою чого виготовляється індивідуальна ложка, запропонована професором Е.Я. Варесом

1. * Стоматологічної ортопедичної штамп-прес-установки(СОШПУ)

2. Стандарних пластинок АКР-П

3. Пластмаси

4. Воску

5. Стоматологічної кювети

Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:

1. Гізі.

2. Бонвіля.

3. Готичним.

4. * Бенета.

5. Ганау.

Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м’яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м’язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м’яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:

1. * Трансверзального суглобового шляху.

2. Сагітального суглобового шляху.

3. Сагітального різцевого шляху.

4. Трансверзального різцевого шляху.

5. Вертикального суглобового шляху.

Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут:

1. 30-35

2. 40-50

3. 100-110

4. * 15-17

5. 70-80

Зуби, які характеризуються паралельними або майже паралельними лініями контактних поверхонь на протязі половини їх довжини або більше, починаючи від різального краю. Який це тип зубів по Вільямсону:

1. * Перший.

2. Другий.

3. Третій.

4. Четвертий.

5. Пятий.

Зуби третього типу по Вільямсону характеризується двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів третього типу заокруглені і мініатюрні. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:

1. Квадратному.

2. Конічному.

3. * Овальному.

4. Конічному та овальному.

5. Квадратному та конічному.

Зуби, які характеризується наявністю на контактних поверхнях ліній, які різко конвергують так, що у разі їх продовження вони можуть перетинатися біля верхівки зуба. Який це тип зубів по Вільямсону:

1. Перший.

2. * Другий.

3. Третій.

4. Четвертий.

5. Пятий.

Зуби, які характеризуються двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів заокруглені і мініатюрні. Який це тип зубів по Вільямсону:

1. Перший.

2. Другий.

3. * Третій.

4. Четвертий.

5. Пятий.

Камперівська горизонталь – це:

1. Траго-орбітальна лінія.

2. * Носо-вушна лінія.

3. Зінична лінія.

4. Присередня лінія.

5. Надбрівна лінія.

Камперівська горизонталь на м'яких тканинах проектується на обличчі від :

1. * Основи крила носа до середини козелка вуха.

2. Нижнього краю очниці до середини козелка вуха.

3. Зіниці до зіниці.

4. Середини козелка вуха до кута нижньої щелепи.

5. Кута рота до середини козелка вуха.

Класифікація відбитків (1985р.) розроблена:

1. * Гавриловим

2. Бетельманом

3. Брахманом

4. Оксманом

5. Курляндським

Крім лінійок для оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика може бути використаний апарат:

1. Найша.

2. * Ларіна.

3. Васильєва.

4. Водсворта –Уайта.

5. Герингера.

Кут сагітального різцевого шляху становить у середньому:

1. * 30-35

2. 40-50

3. 100-110

4. 15-17

5. 70-80

Кут сагітального суглобового шляху називають:

1. * Кут Гізі.

2. Кут Беннета.

3. Кут Шпеє.

4. Кут Ганау.

5. Кут Бонвіля.

Кут трансверзального суглобового шляху в середньому становить:

1. 30-35

2. 40-50

3. 100-110

4. * 15-17

5. 70-80

Кут трансверзального суглобового шляху називають:

1. Кут Гізі.

2. * Кут Беннета.

3. Кут Шпеє

4. Кут Ганау.

5. Кут Бонвіля

Кутом Бенета називають, кут:

1. Трансверзального суглобового шляху.

2. * Сагітального суглобового шляху.

3. Сагітального різцевого шляху.

4. Трансверзального різцевого шляху.

5. Вертикального суглобового шляху.

Кутом Гізі називають, кут:

1. Трансверзального суглобового шляху.

2. * Сагітального суглобового шляху.

3. Сагітального різцевого шляху.

4. Трансверзального різцевого шляху.

5. Вертикального суглобового шляху.

Лінія, що сполучає передню носову ость і основу зовнішнього слухового проходу, паралельна бічному сегменту оклюзійної площини. Ця лінія отримала назву:

1. * Камперівська.

2. Франкфуртська.

3. Ретсіуса.

4. Купідона.

5. Посмішки.

Медичний гіпс необхідно зберігати за таких умов:

1. * В сухому приміщенні, в щільно закритих мішках

2. У будь-яких умовах

3. У темному вологому приміщенні

4. Умови зберігання визначає зубний технік

5. Немає вірної відповіді

Метод оформлення функціонального краю ложки за допомогою власне функціональних рухів полягає у :

1. Лікар сам проводить оформлення функціонального краю ложки.

2. * Пацієнт виконує рухи губами, щоками та щелепами.

3. Проведенні функціональних проб.

4. Оформлення ложки у стані спокою.

5. Оформлення країв під тиском.

Метод оформлення функціонального краю ложки пасивними рухами полягає у:

1. * Лікар сам проводить оформлення функціонального краю ложки.

2. Пацієнт виконує власне функціональні рухи.

3. Проведенню функціональних проб.

4. Проведенні жувальних рухів.

5. Правильної відповіді немає.

Механічний метод фіксації запропонований Фошаром полягає у:

1. Збільшенні маси нижнього протеза.

2. Використанні магнітів.

3. Використанні пелотів.

4. Використанні різниці атмосферного тиску.

5. * Використанні пластинкових золотих пружин.

Механічний метод фіксації повного протезу за допомогою пластинкових золотих пружин розробив:

1. Бетельман.

2. Оксман.

3. Боянов.

4. * Фошар.

5. Дойніков.

Між вертикальною лінією, проведеною по кутах рота та серединною лінією розміщується:

1. 2,5 зуба.

2. * 3 зуба.

3. 4 зуба.

4. 5 зубів.

5. 6 зубів.

Між перпендикулярами, проведених від зовнішних крил носа до протетичної площини розташовується:

1. 2,5 зуба.

2. 3 зуба.

3. 4 зуба.

4. * 5 зубів.

5. 6 зубів.

Між серединною лінією і перпендикуляром, проведеного від зовнішнього крила носа до протетичної площини розташовується:

1. * 2,5 зуба.

2. 3 зуба.

3. 4 зуба.

4. 5 зубів.

5. 6 зубів.

На скільки відділів поділяється під’язиковий простір

1. * 3

2. 2

3. 4

4. 5

5. 6

На які відділи поділяється під’язиковий простір:

1. * Передній, боковий задній

2. Передній, боковий

3. Внутрішній, зовнішній

4. Зовнішній, середній

5. Передній, задній

Найпрактичнішу класифікацію методів фіксації повних протезів розробив:

1. Фошар.

2. Першин.

3. * Боянов.

4. Сидоренко.

5. Оксман.

Обидві вертикальні лінії, проведені по кутах рота є орієнтиром для постановки:

1. 2,5 зубів.

2. 3 зубів.

3. 4 зубів.

4. 5 зубів.

5. * 6 зубів

Одним з етапів виготовлення повного знімного протеза є припасування індивідуальної ложки і зняття функціонального відбитка. Який із перелічених матеріалів застосовують для функціонального оформлення країв індивідуальної ложки:

1. "Хромопан"

2. Гіпс

3. * "Ортокор"

4. "Тіодент"

5. "Стомальгін"

Одним із станів визначення центральної оклюзії є побудова площини, що при наявності достатньої кількості зубів проходить через ріжучі краї центральних різців нижньої щелепи та дистально-щічні горбики останніх молярів. Яка площина будується

1. * Протетична

2. Сагітальна

3. Вертикальна

4. Трансверзальна

5. Франкфуртська

Окантовку країв відбитку проводять для:

1. * Подовження границь протезу.

2. Потовщення границь протезу.

3. Попередження зрушення клапанної зони на моделі під час її обробки.

4. Розширення границь протезу.

5. Правильної відповіді немає.

Останній етап - нанесення орієнтовних ліній – служить для:

1. * Постановки шести передніх верхніх зубів.

2. Постановки всіх верхніх зубів.

3. Постановки верхніх та нижніх зубів.

4. Постановки шести передніх верхніх та нижніх зубів.

5. Постановки шести передніх нижніх зубів.

Оцінка якості відбитка зубним техніком включає:

1. Чіткість структур протезного ложа

2. Адгезію відбиткового матеріалу до відбиткової ложки

3. Ступінь очистки відбитка від залишків крові та мікроорганізмів

4. Деформацію відбитка та наявність повітряних пухирців та ділянок, розмитих слиною

5. * Всі відповіді вірні

П’ята проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

4. * Активних рухах мімічних м’язів.

5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

Передній відділ під’язикового простору розміщується:

1. * Між язиком і язиковою поверхнею передню ділянки альвеолярного відростка

2. В ретроальвеолярній ділянці

3. В ділянці молярів

4. В ділянці премолярів

5. В позаду альвеолярній ділянці

Перша проба Гербста на верхню щелепу полягає у:

1. Засмоктуванні щік.

2. * Широкому відкриванні рота.

3. Висовуванні язика.

4. Витягуванні губ в трубочку.

5. Проведення акту ковтання.

Перша проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. * Широкому відкриванню рота та здійсненню акту ковтання.

2. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

3. Досяганні кінчиком язика до щоки за умов напівзакритого рота.

4. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

5. Активних рухах мімічних м’язів.

Під час вивчення діагностичних моделей побудовано трикутник Бонвіля. Який його різновид відповідає правильно сформованим зубним рядам

1. * Рівносторонній

2. Рівнобедрений

3. Прямокутний

4. Тупокутний

5. Неправильної форми

Під час виготовлення гіпсової моделі необхідно використати такі розчини:

1. 50% розчин глюкози

2. * Звичайну воду

3. Спиртовий розчин

4. 3% розчин NaCl

5. 4% розчин солі

Під час виготовлення повного знімного протеза на верхню щелепу пацієнта віком 68 років на етапі припасування індивідуальної ложки з використанням проб Гербста виявлено, що ложка скидається при втягуванні щік. На якій ділянці потрібно вкоротити край індивідуальної ложки:

1. По лінії "А"

2. У передньому відділі

3. Від задньої частини горба верхньої щелепи до середини коміркового відростка

4. По всьому присінковому краю

5. * У ділянці щічно-коміркових складок

Під час обстеження порожнини рота беззубого хворого виявлено рухомість коміркового відростка верхньої щелепи (відросток, що хитається). Ступінь атрофії коміркового від ростка — II за Шредером. Слизова оболонка помірно піддатлива. Якому відбитку за ступенем компресії потрібно віддати перевагу:

1. Комбінованому

2. Компресійному

3. Декомпресійному

4. * Диференційованому

5. Навантажувальному

Під час приготування пластмасового тіста розрізняють такі стадії:

1. Губоподібну ,ниток, що тягнуться, пісочну

2. * Пісочну, ниток, що тягнуться; тістоподібну, Гумоподібну

3. Еластичну, кристалічну

4. Гумоподібну, піскоподібну, еластичну, текучу

5. Немає вірної відповіді

Під час припасування індивідуальної ложки на верхній щелепі пацієнту віком 49 років при широкому відкриванні рота відбувається її скидання. На якій ділянці потрібно вкоротити край ложки:

1. По лінії "А"

2. У фронтальній ділянці

3. У ділянці піднебінного торуса

4. * У задньо-бічній ділянці горбка верхньої щелепи

5. У ділянці щічно-коміркових складок

Піднебінні ямки знаходиться на :

1. * Лінії, що з’єднує точки біля основи альвеолярних горбів верхньої щелепи

2. В передній третині піднебіння

3. В проекції поперечних складок твердого піднебіння

4. Біля різцевого сосочка

5. В проекції торуса

Після досягнення паралельності поверхонь валика по зіничній і носо-вушній лініях, їх необхідно згладити, зробивши рівною створену протетичну площину. З цією метою доцільно використовувати апарат:

1. * Найша

2. Ларіна.

3. Васильєва.

4. Водсворта –Уайта.

5. Герингера.

Поверхневий шар кругового м’язу рота являється:

1. * Продовженням м’язів, що опускають і піднімають кути рота

2. Медіального криловидного м’язу

3. Скроневого м’язу

4. Двочеревцевого м’язу

5. Латерального криловидного м’язу

Поняття визначення ЦІТО:

1. Центр імплантології та ортопедії.

2. * Центральний інститут травматології та ортопедії

3. Центр імплантології, травматології.

4. Центральний інститут травми та оклюзії.

5. Грузинський вчений-ортопед.

Поняття про відносний фізіологічний спокій нижньої щелепи і дані про анатомію тканин, що оточують ротову щілину, були покладені в основу методу визначення міжальвеолярної висоти, що отримало назву :

1. Антропометричного.

2. * Анатомо-функціонального.

3. Анатомічного.

4. Фізіологічного.

5. Антропо-фізіологічного.

Правильність визначення міжальвеолярної висоти перевіряють розмовною пробою. ( пацієнта просять вимовити декілька букв або складів (про, і, сі, з, п, ф і ін.) і стежать при цьому за ступенем роз'єднування прикусних валиків ). При нормальній висоті це роз'єднування досягає:

1. 1-2мм.

2. 2-3мм.

3. 3-4мм.

4. 4-5мм.

5. * 5-6мм.

При визначенні центральної оклюзії, лікар попросив хворого запрокинути голову дещо назад, для того щоб:

1. Запобігти висуненню нижньої щелепи в сторону.

2. Запобігти руху нижньої щелепи назад.

3. * Запобігти висуненню нижньої щелепи вперед.

4. Запобігти відкриванню рота.

5. Воскові валики щільно пристали один до одного.

При встановленні діагнозу в клініці ортопедичної стоматології використовуються різні класифікації. Хто з перелічених нижче авторів запропонував класифікацію беззубої нижньої щелепи:

1. * Келлер

2. Кеннеді

3. Гаврилов

4. Варес

5. Шредер

При квадратному типі обличчя зуби ставлять:

1. * Першого типу по Вільямсону.

2. Другого типу по Вільямсону.

3. Третього типу по Вільямсону.

4. Четвертого типу по Вільямсону.

5. Пятого типу по Вільямсону.

При конічному типі обличчя зуби ставлять:

1. Першого типу по Вільямсону.

2. * Другого типу по Вільямсону.

3. Третього типу по Вільямсону.

4. Четвертого типу по Вільямсону.

5. Пятого типу по Вільямсону.

При овальному типі обличчя зуби ставлять:

1. Першого типу по Вільямсону.

2. Другого типу по Вільямсону.

3. * Третього типу по Вільямсону.

4. Четвертого типу по Вільямсону.

5. Пятого типу по Вільямсону.

При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути висота для обох валиків:

1. 2см.

2. 3см.

3. * 4см.

4. 5см.

5. 6см.

При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути ширина валиків:

1. 5-7мм.

2. * 8-10мм.

3. 11-13мм.

4. 14-17мм.

5. 18-20мм.

При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, верхній оклюзійний валик відповідно дідянці 7|7 повинен бути зрізаний під кутом у бік верхньощелепних горбів, якщо цього не зробити, то

1. Не буде відтворена крива Шпеє.

2. Протетичну площину буде важко зробити паралельною носо-вушній лінії.

3. * Слизові горбики нижньої щелепи можуть упиратися в ці ділянки валика і сприяти їх зсуву і деформації.

4. Важко буде зафіксувати щелепу в центральному співвідношені.

5. Важко буде зафіксувати феномен Христенсена.

При спокійному положенні губ у осіб, що мають всі зуби, ріжучий край передніх зубів, включаючи ікла, розташовується на :

1. * 1-2 мм нижче за рівень розрізу губ.

2. 2-3 мм нижче за рівень розрізу губ.

3. На рівні розрізу губ.

4. 1-2 мм вище за рівень розрізу губ.

5. 2-3 мм вище за рівень розрізу губ.

При якій температурі швидкість твердіння гіпсової суміші прискорюється:

1. * 30-370С

2. 5-100С

3. 10-150С

4. 1-50С

5. 20-250С

При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка під диференційним тиском:

1. І типі.

2. ІІ типі.

3. ІІІ типі.

4. ІV типі.

5. * При всіх типах.

При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка декомпресійним методом.

1. І типі.

2. * ІІ типі.

3. ІІІ типі.

4. IV типі.

5. При всіх типах.

При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка під диференційним тиском:

1. І типі.

2. ІІ типі.

3. ІІІ типі.

4. ІV типі.

5. * При всіх типах.

При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка компресійним методом.

1. ІІ-ІІІ типі.

2. ІІ типі.

3. * ІІІ типі.

4. IV типі.

5. При всіх типах.

Проведення язиком по червоній каймі нижньої губи-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. №1

2. №3

3. * №2

4. №4

5. №5

Рівновагою протеза називають:

1. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.

2. * Стійкість протеза під час жувальних рухів.

3. Стійкість протеза в стані спокою.

4. Стійкість протеза при боковій та прямій оклюзії.

5. Стійкість протеза при біомеханічному методі фіксації.

Родоначальником використання функціональних відбитків вважається:

1. Гаврилов.

2. Кенеді.

3. Фошар.

4. Оксман.

5. * Шротт.

Рух, який здійснюється завдяки односторонньому скороченню латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину. Якому рухові нижньої щелепи це відповідає

1. Вертикальному.

2. Сагітальному.

3. * Трансверзальному.

4. Руху вперед.

5. Круговому.

Рух, який здійснюється завдяки одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. Якому рухові нижньої щелепи це відповідає

1. Вертикальному.

2. * Сагітальному.

3. Трансверзальному вліво.

4. Трансверзальному вправо.

5. Круговому

Сагітальний рух нижньої щелепи відповідає

1. * Одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі.

2. Ковзанню і обертанню головки в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба.Одночасно з цим перемінно скорочуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи.

3. Суглобова головка обертається навколо вертикальної осі. При цьому суглобний диск ковзає по поверхні суглобного горбика. Одночасно з тим перемінно скорочуються латеральні крилоподібні м'язи та власне жувальні м’язи.

4. Суглобова головка залишається на місці. При одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів.

5. Суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. При одночасному скороченню м’язів під’язикової групи.

Скільки зон податливості слизової оболонки твердого піднебіння виділяє Люнд:

1. 1

2. 2

3. 3

4. * 4

5. 5

Скільки методів фіксації повних зубних протезів виділив в своїй класифікації Б.К. Баянов

1. 3.

2. * 4.

3. 5.

4. 6.

5. 7.

Скільки проб на нижню щелепу виділив Гербст:

1. 2.

2. 3.

3. 4.

4. * 5.

5. 6.

Скільки форм ската м’якого піднебіння розрізняють:

1. * 3

2. 2

3. 4

4. 5

5. 1

Скільки функціональних проб на верхню щелепу виділив Гербст:

1. 2.

2. * 3.

3. 4.

4. 5.

5. 6.

Скільки шарів має круговий м’яз рота (m. оrbicularis oris)

1. * 2

2. 1

3. 3

4. 4

5. 5

Спокійний, ненапружений стан мускулатури щелепно-лицевої ділянки називають положенням:

1. Центрального співвідношення щелеп.

2. Центральної оклюзії.

3. * Фізіологічного спокою.

4. Абсолютного розслаблення.

5. Відносного розслаблення.

Спокійний, ненапружений стан мускулатури щелепно-лицевої ділянки характеризується наявністю просвіту між зубами в межах:

1. 1-2мм.

2. * 2-3мм.

3. 3-4мм.

4. 4-5мм.

5. 4-6мм.

Ступінь нахилу верхніх фронтальних зубів визначається кутом, який утворюється внаслідок перетину площини їх нахилу з напрямом оклюзійної площини, тобто площини, проведеної через дистальні горбки нижніх других або третіх молярів і щічні горбки нижніх перших премо-лярів. Цей кут називається кутом:

1. Трансверзального суглобового шляху.

2. Сагітального суглобового шляху.

3. * Сагітального різцевого шляху.

4. Трансверзального різцевого шляху.

5. Вертикального суглобового шляху.

Ступінь нахилу верхніх фронтальних зубів визначається кутом, який утворюється внаслідок перетину площини їх нахилу з напрямом оклюзійної площини, тобто площини, проведеної через дистальні горбки нижніх других або третіх молярів і щічні горбки нижніх перших премо-лярів. Цей кут становить у середньому:

1. 30-35

2. * 40-50

3. 100-110

4. 15-17

5. 70-80

Суглобна головка ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба. Одночасно з цим перемінно скорочуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи. Якому рухові нижньої щелепи це відповідає

1. * Вертикальному.

2. Сагітальному.

3. Трансверзальному вліво.

4. Трансверзальному вправо.

5. Круговому.

Трансверзальний рух нижньої щелепи відповідає

1. Одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі.

2. Суглобна головка ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба. Одночасно з цим перемінно скорочуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи.

3. * Односторонньому скороченню латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину.

4. Суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. При одночасному скороченню м’язів під’язикової групи.

5. Суглобова головка залишається на місці. При одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів.

Третя проба Гербста на верхню щелепу полягає у:

1. Засмоктуванні щік.

2. Широкому відкриванні рота.

3. Висовуванні язика.

4. * Витягуванні губ в трубочку.

5. Проведенні акту ковтання.

Третя проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

2. * Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

4. Активних рухах мімічних м’язів.

5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

Третя проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

2. * Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

4. Активних рухах мімічних м’язів.

5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

У валиків, що добре припасувалися, оклюзійні поверхні щільно прилягають один до одного на всьому проміжку. Для перевірки прилягання використовують:

1. * Між валиками вставляють холодний шпатель.

2. Просять пацієнта вимовити звук «с» при закритому роті.

3. Просять пацієнта надути щоки при закритому роті.

4. При закритому роті процідити ковток води.

5. Всі відповіді вірні.

У місці перетину перпендикуляру, проведеного від зовнішнього крила носа до протетичної площини розташовуються:

1. Латеральні кути ікол.

2. * Середини ікол.

3. Мезіальні кутів центральних різців.

4. Шийки зубів.

5. Мезіальні кути латеральних різців, та латеральні кути центральних різців.

У місці перетину серединної лінії з протетичною площиною – розташовуються:

1. Мезіальні кути латеральних різців, та латеральні кути центральних різців.

2. Середини ікол.

3. Латеральні кути ікол.

4. * Мезіальні кутів центральних різців.

5. Шийки зубів.

Фізичний метод фіксації полягає у використанні:

1. Збільшенні маси нижнього протезу.

2. * Різниці атмосферного тиску на окремій ділянці.

3. Пластинкових золотих пружин.

4. Пелотів під внутрішню косу лінію.

5. Наясенних кламерів.

Фіксацією протеза називають:

1. * Стійкість протеза на тканинах протезного ложа у стані спокою.

2. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.

3. Стійкість протеза під час жувальних рухів.

4. Стійкість протеза під час ковтання.

5. Стійкість протеза під час розмови.

Фронтальний сегмент оклюзійної площини зазвичай паралельний:

1. Носо-вушної лінії.

2. Траго-орбітальній лінії.

3. * Зіничній лінії.

4. Присередній лінії.

5. Надбрівній лінії.

Хто повинен нанести межі повного знімного пластинкового протеза:

1. Зубний технік

2. Медсестра кабінету

3. Реєстратор

4. * Лікар-стоматолог-ортопед

5. Немає вірної відповіді

Циркуль, який автоматично визначає точку золотого перетину це циркуль:

1. Ларіна.

2. Цейзінга.

3. Водсворта –Уайта.

4. * Герингера.

5. Рауера.

Через який час можна виготовляти гіпсову модель, якщо повний анатомічний відбиток, за яким вона виготовляється, знятий стомальгіном

1. Через 3 год

2. Через 15 х

3. * Відразу після зняття

4. Не обмежено в часі

5. Через 30 хв.

Четверта проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

4. Активних рухах мімічних м’язів.

5. * Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

Широке відкривання рота та здійсненні акту ковтання-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. * №1

2. №3

3. №2

4. №4

5. №5

Широке відкривання рота-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу

1. * №1

2. №3

3. №2

4. №4

5. №5

Що дозволяє отримати добре виражена під’язикова складка:

1. * Задній замикаючий клапан

2. Передній замикаючий клапан

3. «Язикову кишеню»

4. Лінійний замикаючий клапан

5. Всі відповіді вірні

Яка зона за Люндом розміщена в задній третині твердого піднебіння:

1. * Залозиста

2. Медіанна фіброзна

3. Периферична фіброзна

4. Слизова

5. Жирова

Яка зона за Люндом розміщена в ділянці сагітального шва:

1. * Медіанна фіброзна

2. Периферична фіброзна

3. Залозиста

4. Жирова

5. Слизова

Яка маніпуляція є завершальною при виконанні клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп»:

1. Визначення протетичної площини.

2. Визначення міжальвеолярної висоти.

3. Встановлення висоти оклюзійного валика верхньої щелепи в передньому відділі.

4. * Нанесення на вестибулярну поверхню оклюзійних валиків анатомічних орієнтирів для постановки штучних зубів.

5. Визначення та фіксація центрального співвідношення беззубих щелеп.

Яка маніпуляція є первинною при виконанні клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп»:

1. Визначення протетичної площини.

2. Визначення міжальвеолярної висоти.

3. * Встановлення висоти оклюзійного валика верхньої щелепи в передньому відділі.

4. Нанесення на вестибулярну поверхню оклюзійних валиків анатомічних орієнтирів для постановки штучних зубів.

5. Визначення та фіксація центрального співвідношення беззубих щелеп.

Яка маніпуляція є первинною при виконанні клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп»:

1. Визначення протетичної площини.

2. Визначення міжальвеолярної висоти.

3. * Встановлення висоти оклюзійного валика верхньої щелепи в передньому відділі.

4. Нанесення на вестибулярну поверхню оклюзійних валиків анатомічних орієнтирів для постановки штучних зубів.

5. Визначення та фіксація центрального співвідношення беззубих щелеп.

Яке анатомічне утворення є в під’язиковому просторі замикаючого клапана між підвищенням слизової оболонки в вигляді валика і основою альвеолярного відростка

1. * Слизова сумка

2. Вуздечка язика

3. Вуздечка губи

4. Torus geniolingualis

5. Plica sublingualis

Яке ускладнення може виникнути при створенні камери від’ємного тиску (фізичний метод фіксації):

1. * Слизова гіпертрофується, що може бути причиною малігнізації, перфорація твердого піднебіння.

2. Атрофія слизової оболонки, що може бути причиною виразок.

3. Алергічний стоматит.

4. Гальваноз.

5. Ксеростомія.

Який вид альвеолярного відростка є найбільш сприятливим для протезування і створення замикаючого клапана

1. * Відвісний

2. Пологий

3. Навісний

4. Шаровидний

5. Трикутний

Який віск необхідно використати для виготовлення базисів та прикусних валиків:

1. Бюгельний

2. * Базисний

3. «Лавакс»

4. «Формодент»

5. «Фторакс»

Який вчений знайшов ряд крапок, що ділять тіло людини за принципом золотого перетину, або золотого ділення (ділення в крайньому і середньому відношенні).

1. Ларін.

2. * Цейзінг.

3. Герингер.

4. Да Вінчі.

5. Рауер.

Який метод фіксації не входить в класифікацію фіксації повних знімних протезів по Б.К. Баянову

1. Механічний.

2. Біомеханічний.

3. Фізичний.

4. * Фізіологічний.

5. Біофізичний.

Який перший етап виготовлення індивідуальної ложки з воску

1. Виготовлення дротяної ручки

2. Обрізання шпателем надлишків воску

3. * Розігрівання пластинки базисного воску і складання її удвоє

4. Обтискання гіпсової моделі воском

5. Зняття відбитка

Який пристрій запропонував Герингер для полегшення виконня клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп».

1. Апарат для згладжування та підрізання валиків.

2. Апарат для оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика.

3. Апарат для розігрівання валиків.

4. Апарат для фіксації валиків у центральному співвідношенні.

5. * Циркуль, який автоматично визначає точку золотого перетину.

Який розчин може використовувати зубний технік під час виготовлення гіпсової моделі для пришвидшення процесу кристалізації:

1. * 3% сольовий розчин

2. Може використовувати різні розчини

3. Жодного розчину

4. Використовувати 3% розчин, підігрітий понад 500С

5. Немає вірної відповіді

Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:

1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).

2. Компресійний (отриманий під дозованою нагрузкою).

3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).

4. Компресійний, декомпресійний.

5. * Диференційний

Якими авторами була розроблена самотвердіюча пластмаса «Карбопласт» для виготовлення індивідуальних ложок

1. * М.М. Тернером, Л.Н. Мацом.

2. Г.Б. Брахманом.

3. І.Я. Варесом.

4. І.Є. Бродським.

5. А.Е. Рофе.

Якими анатомічними утвореннями обмежений під’язиковий простір знизу

1. * Слизовою оболонкою дна порожнини рота і m. genioglossus i genioideus, які лежать під нею

2. Медіальним краєм m. genioideus

3. Під’язиковою складкою

4. M. mylohyoideus

5. M. masseter

Якими відтискними масами можна досягти найбільшого здавлення тканин протезного ложа при отриманні відтиску:

1. * Маса Ванштейна, Стомапласт.

2. Гіпс, репін.

3. Дентол, сіеласт.

4. YPEEN, Oran wash.

5. Speedex, хромопан.

Якими відтискними масами можна досягти найменшого здавлення тканин протезного ложа при отриманні відтиску:

1. Маса Ванштейна, Стомапласт.

2. Дентафоль, тіодент.

3. * Дентафоль, тіодент.

4. Тіодент, stomaflex solid/

5. Стенс.

Які відбиткові маси на сучасному етапі не використовують для отримання функціональних відбитків:

1. Speedex та Repin.

2. Oran Wash та Stomaflex crem.

3. * Гіпс та маса Ванштейна.

4. President та Impregum Penta Soft.

5. Zeta plus та Siloflex.

Які границі верхньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку

1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 4мм.

2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.

3. Край ложки розміщується по перехідній складці.

4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2-3мм.

5. Край ложки заходить на 2-3мм. на перехідну складку.

Які границі індивідуальної ложки щодо лінії «А»:

1. * Краї ложки перекривають лінію «А» на 1-2мм.

2. Краї ложки розміщуються по лінії «А».

3. Край ложки не доходить до лінії «А» на 1-2мм.

4. Ложка перекриває лінію «А» на 3-4мм.

5. Краї ложки не доходять до лінії «А» на 3-4мм.

Які границі нижньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку:

1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 3-4мм.

2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.

3. Край ложки розміщується по перехідній складці.

4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2мм.

5. Край ложки заходить на 2мм. на перехідну складку.

Які є методики виготовлення індивідуальних ложок

1. Методика виготовлення індивідуальних ложок з пластмаси

2. Методика виготовлення індивідуальної ложки із стандартних пластинок АКР-П

3. Методика виготовлення індивідуальної ложки за допомогою СОШПУ Е.Л. Вареса

4. Методика виготовлення індивідуальної ложки за Дон МІ

5. * Всі відповіді вірні

Які зони податливості слизової оболонки на твердому піднебінні виділив Люнд:

1. Зона сагітального шва

2. Альвеолярний відросток

3. Ділянка твердого піднебіння в ділянці піднебінних складок

4. Задня третина твердого піднебіння

5. * Всі відповіді вірні

Які типи моделей розрізняють:

1. Робочі (основні)

2. Допоміжні

3. Музейні

4. Комбіновані

5. * Всі відповіді вірні

Які форми ската м’якого піднебіння розрізняють

1. * Крутий, пологий, середній

2. Навісний

3. Відвісний

4. Крутий, середній

5. Пологий

Які шари розрізняють в круговому м’язі рота

1. * Поверхневий, глибокий

2. Поверхневий, середній, глибокий

3. Поверхневий, середній

4. Поверхневий

5. Немає вірної відповіді

Якою відбитковою масою можна знімати функціональні відбитки:

1. Repin.

2. Oran Wash.

3. Stomaflex crem.

4. Impregum Penta Soft.

5. * Усі відповіді вірні.

Яку ще назву має задній відділ під’язикового простору

1. * «Язикова кишеня»

2. Дно порожнини рота

3. Замикаючий клапан

4. Лінія А

5. Нижньощелепний валик

Активні рухи мімічних м’язів-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. №1

2. №3

3. №2

4. №4

5. * №5

Біомеханічний метод фіксації повного знімного протезу запропонований Кемені полягає у використанні:

1. * Пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією.

2. Магнітів, що розміщуються під яснами.

3. Фіксуючих паст.

4. Різниць атмосферного тиску.

5. Пластинкових золотих пружин на нижньому протезі.

Біомеханічний метод фіксації полягає у використанні:

1. * Анатомічних утворень на щелепах.

2. Розрідженого простору.

3. Магнітів.

4. Різниці атмосферного тиску.

5. Фіксуючих паст.

Біофізичний метод фіксації протеза грунтується на:

1. Фізичних законах.

2. Анатомічних особливостях меж протезного ложа.

3. * Фізичних законах та анатомічних особливостях меж протезного ложа.

4. Використанні механічних ретенційних пристосувань.

5. Використанні імплантатів.

Використання пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією при біомеханічному методі фіксації запропонував:

1. Паршин.

2. Зельбах.

3. * Кемені.

4. Боянов.

5. Паршин.

Висуванні язика в напрямку до кінчика носа -це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. №1

2. №3

3. №2

4. * №4

5. №5

Витягування губ в трубочку-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу

1. №1

2. * №3

3. №2

4. №4

5. №5

Від дії якого методу фіксації слизова оболонка гіпертрофується, що може бути причиною малігнізації:

1. Механічного.

2. Біомеханічного.

3. Анатомічного.

4. * Фізичного.

5. Біофізичного.

Відбиток, який відображає стан тканин протезного ложа під час роботи називають:

1. Анатомічним.

2. Діагностичним.

3. Оклюзійним.

4. * Функціональним.

5. Подвійним.

Ділянки слизової оболонки, які беруть участь у створенні крайового клапана називають:

1. Нейтральною зоною.

2. * Клапанною зоною.

3. Протезне ложе.

4. Протезне поле.

5. Протезна крайова зона.

Для покращення механічної фіксації, з метою збільшення маси протезу на нижню щелепу в базис вміщував Вольфрам:

1. * Вайн.

2. Фошар.

3. Оксман.

4. Гаврилов.

5. Боянов.

До якого методу фіксації відносять використання магнітів:

1. Механічного.

2. Біомеханічного.

3. Анатомічного.

4. * Фізичного.

5. Біофізичного.

До якого методу фіксації відносять використання наясенних кламерів

1. Механічного.

2. * Біомеханічного.

3. Фізичного.

4. Біофізичного.

5. Фізіологічного.

До якого методу фіксації відносять фіксацію протеза на імплантатах

1. * Механічного.

2. Біомеханічного.

3. Анатомічного.

4. Фізичного.

5. Біофізичного.

Досягання кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. №1

2. * №3

3. №2

4. №4

5. №5

Друга проба Гербста на верхню щелепу полягає у:

1. * Засмоктуванні щік.

2. Широкому відкриванні рота.

3. Висовуванні язика.

4. Витягуванні губ в трубочку.

5. Проведення акту ковтання.

Друга проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

3. * Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

4. Активних рухах мімічних м’язів.

5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

Жінка віком 62 роки скаржиться на відсутність усіх зубів на верхній та нижній щелепах. Об'єктивно: слизова оболонка коміркового відростка верхньої щелепи та коміркова частина нижньої щелепи — рухома, збирається в складку. До яких класів за Суплі слід віднести слизову оболонку верхньої та нижньої щелеп:

1. * IV

2. V

3. І

4. III

5. II

З якого матеріалу прямим методом за методикою ЦІТО виготовляють індивідуальну ложку:

1. Стенесу.

2. Парафіну.

3. Самотвердіючої пластмаси.

4. Фотополімерезуючої пластмаси.

5. * Воску.

Засмоктування щік-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу

1. №1

2. №3

3. * №2

4. №4

5. №5

Зубний технік планує використати фізичний метод фіксації протезу. Він полягає у використанні:

1. Збільшенні маси нижнього протезу.

2. * Різниці атмосферного тиску на окремій ділянці.

3. Пластинкових золотих пружин.

4. Пелотів під внутрішню косу лінію.

5. Наясенних кламерів.

Метод оформлення функціонального краю ложки за допомогою власне функціональних рухів полягає у :

1. Лікар сам проводить оформлення функціонального краю ложки.

2. * Пацієнт виконує рухи губами, щоками та щелепами.

3. Проведенні функціональних проб.

4. Оформлення ложки у стані спокою.

5. Оформлення країв під тиском.

Метод оформлення функціонального краю ложки пасивними рухами полягає у:

1. * Лікар сам проводить оформлення функціонального краю ложки.

2. Пацієнт виконує власне функціональні рухи.

3. Проведенню функціональних проб.

4. Проведенні жувальних рухів.

5. Правильної відповіді немає.

Механічний метод фіксації запропонований Фошаром полягає у:

1. Збільшенні маси нижнього протеза.

2. Використанні магнітів.

3. Використанні пелотів.

4. Використанні різниці атмосферного тиску.

5. * Використанні пластинкових золотих пружин.

Механічний метод фіксації повного протезу за допомогою пластинкових золотих пружин розробив:

1. Бетельман.

2. Оксман.

3. Боянов.

4. * Фошар.

5. Дойніков.

Найпрактичнішу класифікацію методів фіксації повних протезів розробив:

1. Фошар.

2. Першин.

3. * Боянов.

4. Сидоренко.

5. Оксман.

Одним з етапів виготовлення повного знімного протеза є припасування індивідуальної ложки і зняття функціонального відбитка. Який із перелічених матеріалів застосовують для функціонального оформлення країв індивідуальної ложки:

1. "Хромопан"

2. Гіпс

3. * "Ортокор"

4. "Тіодент"

5. "Стомальгін"

Окантовку країв відбитку проводять для:

1. * Подовження границь протезу.

2. Потовщення границь протезу.

3. Попередження зрушення клапанної зони на моделі під час її обробки.

4. Розширення границь протезу.

5. Правильної відповіді немає.

П’ята проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

4. * Активних рухах мімічних м’язів.

5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

Пацієнт віком 53 роки скаржиться на втрату зубів, неможливість відкушування і пережовування їжі. Об'єктивно: повна втрата зубів на нижній щелепі, у ділянці 45 і 44 зубів гострий кістковий виступ, болючий при пальпації. Якою має бути тактика лікаря в цьому випадку:

1. * Видалення екзостозу

2. Виготовлення традиційного знімного протеза

3. Виготовлення протеза за розвантажувальним відбитком

4. Віддалення терміну протезування на 6 міс

5. Виготовлення протеза із загнутими краями

Пацієнт віком 70 років скаржиться на неможливість вживання їжі, естетичний та фонетичний дефект унаслідок повної втрати зубів на нижній щелепі. Об'єктивно: коміркова частина нижньої щелепи значно атрофована в бічних ділянках і відносно збережена — у фронтальній. Прикріплення щічних тяжів на рівні коміркового гребеня. Якому типу беззубих щелеп за Келлером відповідає така клінічна картина:

1. І

2. II

3. * III

4. IV

5. V

Перша проба Гербста на верхню щелепу полягає у:

1. Засмоктуванні щік.

2. * Широкому відкриванні рота.

3. Висовуванні язика.

4. Витягуванні губ в трубочку.

5. Проведення акту ковтання.

Поняття визначення ЦІТО:

1. Центр імплантології та ортопедії.

2. * Центральний інститут травматології та ортопедії

3. Центр імплантології, травматології.

4. Центральний інститут травми та оклюзії.

5. Грузинський вчений-ортопед.

При встановленні діагнозу в клініці ортопедичної стоматології використовуються різні класифікації. Хто з перелічених нижче авторів запропонував класифікацію беззубої нижньої щелепи:

1. * Келлер

2. Кеннеді

3. Гаврилов

4. Варес

5. Шредер

При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка під диференційним тиском:

1. І типі.

2. ІІ типі.

3. ІІІ типі.

4. ІV типі.

5. * При всіх типах.

При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка декомпресійним методом.

1. І типі.

2. * ІІ типі.

3. ІІІ типі.

4. IV типі.

5. При всіх типах.

При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка компресійним методом.

1. ІІ-ІІІ типі.

2. ІІ типі.

3. * ІІІ типі.

4. IV типі.

5. При всіх типах.

При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка під диференційним тиском:

1. І типі.

2. ІІ типі.

3. ІІІ типі.

4. ІV типі.

5. * При всіх типах.

Проведення язиком по червоній каймі нижньої губи-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. №1

2. №3

3. * №2

4. №4

5. №5

Рівновагою протеза називають:

1. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.

2. * Стійкість протеза під час жувальних рухів.

3. Стійкість протеза в стані спокою.

4. Стійкість протеза при боковій та прямій оклюзії.

5. Стійкість протеза при біомеханічному методі фіксації.

Родоначальником використання функціональних відбитків вважається:

1. Гаврилов.

2. Кенеді.

3. Фошар.

4. Оксман.

5. * Шротт.

Скільки методів фіксації повних зубних протезів виділив в своїй класифікації Б.К. Баянов

1. 3.

2. * 4.

3. 5.

4. 6.

5. 7.

Скільки проб на нижню щелепу виділив Гербст:

1. 2.

2. 3.

3. 4.

4. * 5.

5. 6.

Скільки функціональних проб на верхню щелепу виділив Гербст:

1. 2.

2. * 3.

3. 4.

4. 5.

5. 6.

Стабілізацією протеза називають:

1. Стійкість протеза у стані спокою.

2. * Стійкість протеза під час нежувальних рухів.

3. Стійкість протеза під час жувальних рухів.

4. Стійкість протеза біофізичним методом фіксації.

5. Стійкість протеза при збільшенні маси нижнього протеза.

Стійкість повного знімного протеза на тканинах протезного ложа у стані спокою називають:

1. Стабілізацією.

2. Фізіологічним спокоєм.

3. Оклюзією.

4. * Фіксацією.

5. Рівновагою.

Стійкість протеза під час жувальних рухів називають:

1. Фіксацією.

2. Стабілізацією.

3. * Рівновагою.

4. Оклюзією.

5. Фізіологічним жуванням.

Стійкість протеза під час нежувальних рухів називають:

1. Фіксацією.

2. * Стабілізацією.

3. Фізіологічним спокоєм.

4. Рівновагою.

5. Оклюзією.

Технік при виготовленні протезу використав наясенні кламери. До якого методу фіксації відносять використання наясенних кламерів

1. Механічного.

2. * Біомеханічного.

3. Фізичного.

4. Біофізичного.

5. Фізіологічного.

Третя проба Гербста на верхню щелепу полягає у:

1. Засмоктуванні щік.

2. Широкому відкриванні рота.

3. Висовуванні язика.

4. * Витягуванні губ в трубочку.

5. Проведенні акту ковтання.

Третя проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

2. * Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

4. Активних рухах мімічних м’язів.

5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

Фізичний метод фіксації полягає у використанні:

1. Збільшенні маси нижнього протезу.

2. * Різниці атмосферного тиску на окремій ділянці.

3. Пластинкових золотих пружин.

4. Пелотів під внутрішню косу лінію.

5. Наясенних кламерів.

Фіксацією протеза називають:

1. * Стійкість протеза на тканинах протезного ложа у стані спокою.

2. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.

3. Стійкість протеза під час жувальних рухів.

4. Стійкість протеза під час ковтання.

5. Стійкість протеза під час розмови.

Хто вміщував вольфрам в базис протезу для покращення механічної фіксації, з метою збільшення маси протезу на нижню щелепу:

1. * Вайн.

2. Фошар.

3. Оксман.

4. Гаврилов.

5. Боянов.

Хто запропонував використання пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією при біомеханічному методі фіксації:

1. Паршин.

2. Зельбах.

3. * Кемені.

4. Боянов.

5. Паршин.

Хто розробив механічний метод фіксації повного знімного протезу за допомогою пластинкових золотих пружин:

1. Уілсон.

2. Оксман.

3. Боянов.

4. * Фошар.

5. Дойніков.

Хто розробив найпрактичнішу класифікацію методів фіксації повних протезів:

1. Фошар.

2. Першин.

3. * Боянов.

4. Сидоренко.

5. Бетельман.

Четверта проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

4. Активних рухах мімічних м’язів.

5. * Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

Яке ускладнення може виникнути при створенні камери від’ємного тиску (фізичний метод фіксації):

1. * Слизова гіпертрофується, що може бути причиною малігнізації, перфорація твердого піднебіння.

2. Атрофія слизової оболонки, що може бути причиною виразок.

3. Алергічний стоматит.

4. Гальваноз.

5. Ксеростомія.

Який з нижче наведених методів фіксації не входить в класифікацію фіксації повних знімних протезів по Б.К. Баянову

1. механічний.

2. біомеханічний.

3. фізичний.

4. * фізіологічний.

5. біофізичний.

Який методу фіксації може бути причиною малігнізації та гіпертрофії слизової оболонки,

1. Механічний.

2. Біомеханічний.

3. Анатомічний.

4. * Фізичний.

5. Біофізичний.

Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:

1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).

2. Компресійний (отриманий під дозованою нагрузкою).

3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).

4. * Декомпресійний.

5. Правильної відповіді немає.

Якими відтискними масами можна досягти найбільшого здавлення тканин протезного ложа при отриманні відтиску:

1. * Маса Ванштейна, Стомапласт.

2. Гіпс, репін.

3. Дентол, сіеласт.

4. YPEEN, Oran wash.

5. Speedex, хромопан.

Якими відтискними масами можна досягти найменшого здавлення тканин протезного ложа при отриманні відтиску:

1. Маса Ванштейна, Стомапласт.

2. Дентафоль, тіодент.

3. * Дентафоль, тіодент.

4. Тіодент, stomaflex solid/

5. Стенс.

Які відбиткові маси на сучасному етапі не використовують для отримання функціональних відбитків:

1. Speedex та Repin.

2. Oran Wash та Stomaflex crem.

3. * Гіпс та маса Ванштейна.

4. President та Impregum Penta Soft.

5. Zeta plus та Siloflex.

Якою відбитковою масою можна знімати функціональні відбитки:

1. Repin.

2. Oran Wash.

3. Stomaflex crem.

4. Impregum Penta Soft.

5. * Усі відповіді вірні.

Скільки орієнтовних ліній для постановки зубів наносить лікар на оклюзійні валики:

1. 2.

2. 3.

3. * 4.

4. 5.

5. 6.

Спосіб визначення міжальвеолярної висоти заснований на рівності відстаней від середини зіниць до лінії стулення губ і від основи перегородки носа до нижньої частини підборіддя – це спосіб:

1. Ларіна.

2. Цейзінга.

3. * Водсворта –Уайта.

4. Герингера.

5. Найша.

Апарат Ларіна використовують для:

1. Згладжування та підрізання валиків.

2. * Оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика.

3. Визначення точки золотого перетину.

4. Розігрівання валиків.

5. Фіксації валиків у центральному співвідношенні.

Апарат Найша використовують для:

1. * Згладжування та підрізання валиків.

2. Визначення точки золотого перетину.

3. Встановлення висоти верхнього прикусного валика.

4. Розігрівання валиків.

5. Нанесення анатомічних орієнтирів.

В ортрпедичному кабінеті лікар здійснив побудову протетичних площин, яка маніпуляція має бути наступною

1. Нанесення оріентирів для постановки зубів

2. Фіксація центрального співвідношення

3. * Визначення висоти центрального співвідношення

4. Формування фронтальної ділянки верхнього валика

5. Перевірка постановки зубів

Вертикальна лінія, проведена по кутах рота відповідає:

1. * Латеральним кутам ікол.

2. Середині ікол.

3. Медіальним кутам ікол.

4. Латеральним кутам першого премоляра.

5. Медіальним кутам другого премоляра.

Вертикальний рух відповідає відкриванню та закриванню рота відбувається завдяки поперемінному скороченню м'язів, які піднімають і опускають нижню щелепу. Одночасно з цим суглобна головка:

1. * Ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба.

2. Обертається навколо поперечної осі.При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика.

3. З боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину.На другому боці суглобна головка, залишаючись в яміці, робить обертальні рухи навколо вертикальної осі.

4. Залишається на місці.

5. Обертається навколо вертикальної осі. При цьому суглобний диск ковзає по поверхні суглобного горбика.

Висоту нижньої третини обличчя або відстань між нанесеними крапками на обличчі вимірюють:

1. Шпателем.

2. Пластинкою базисного воску.

3. Спеціальними лінійками.

4. Смужкою паперу.

5. * Всі відповіді вірні.

Горизонтальна лінія, проведена по межі червоної облямівки верхньої губи при усмішці пацієнта зазвичай проходить по:

1. Екваторах зубів.

2. * Шийках зубів.

3. Нижній третині ясен.

4. Середині ясен.

5. Дещо нижче екватора зубів.

Для встановлення нижньої щелепи в положенні центральної оклюзії голову пацієнта закидають дещо назад, для того щоб:

1. * Перешкодити висуненню нижньої щелепи вперед.

2. Перешкодити висуненню нижньої щелепи в сторону.

3. Перешкодити руху нижньої щелепи назад.

4. Перешкодити відкриванню рота.

5. Воскові валики щільно пристали один до одного.

Другий тип по Вільямсону характеризується наявністю на контактних поверхнях ліній, які різко конвергують так, що у разі їх продовження вони можуть перетинатися біля верхівки зуба. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:

1. Квадратному.

2. * Конічному.

3. Овальному.

4. Конічному та овальному.

5. Квадратному та конічному.

З яким валиком працює лікар при визначенні міжальвеолярної висоти:

1. Тільки з верхнім.

2. * Тільки з нижнім.

3. При заниженій висоті валиків віск нарощують на нижній валик, а при завищенній висоті валиків віск зрізають з верхнього валика.

4. При заниженій висоті валиків віск нарощують на верхній валик, а при завищенній висоті валиків віск зрізають з нижнього валика.

5. З будьяким, на розсуд лікаря.

Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:

1. Гізі.

2. Бонвіля.

3. Готичним.

4. * Бенета.

5. Ганау.

Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м’яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м’язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м’яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:

1. * Трансверзального суглобового шляху.

2. Сагітального суглобового шляху.

3. Сагітального різцевого шляху.

4. Трансверзального різцевого шляху.

5. Вертикального суглобового шляху.

Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут:

1. 30-35

2. 40-50

3. 100-110

4. * 15-17

5. 70-80

Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:

1. Гізі.

2. Бонвіля.

3. Готичним.

4. * Бенета.

5. Ганау.

Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м’яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м’язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м’яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:

1. * Трансверзального суглобового шляху.

2. Сагітального суглобового шляху.

3. Сагітального різцевого шляху.

4. Трансверзального різцевого шляху.

5. Вертикального суглобового шляху.

Зуби , які характеризуються паралельними або майже паралельними лініями контактних поверхонь на протязі половини їх довжини або більше, починаючи від різального краю. Який це тип зубів по Вільямсону:

1. * Перший.

2. Другий.

3. Третій.

4. Четвертий.

5. Пятий.

Зуби третього типу по Вільямсону характеризується двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів третього типу заокруглені і мініатюрні. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:

1. Квадратному.

2. Конічному.

3. * Овальному.

4. Конічному та овальному.

5. Квадратному та конічному.

Зуби, які характеризується наявністю на контактних поверхнях ліній, які різко конвергують так, що у разі їх продовження вони можуть перетинатися біля верхівки зуба. Який це тип зубів по Вільямсону:

1. Перший.

2. * Другий.

3. Третій.

4. Четвертий.

5. Пятий.

Зуби, які характеризуються двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів заокруглені і мініатюрні. Який це тип зубів по Вільямсону:

1. Перший.

2. Другий.

3. * Третій.

4. Четвертий.

5. Пятий.

Камперівська горизонталь на м'яких тканинах проектується на обличчі від :

1. * Основи крила носа до середини козелка вуха.

2. Нижнього краю очниці до середини козелка вуха.

3. Зіниці до зіниці.

4. Середини козелка вуха до кута нижньої щелепи.

5. Кута рота до середини козелка вуха.

Крім лінійок для оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика може бути використаний апарат:

1. Найша.

2. * Ларіна.

3. Васильєва.

4. Водсворта –Уайта.

5. Герингера.

Кут сагітального різцевого шляху становить у середньому:

1. 30-35

2. * 40-50

3. 100-110

4. 15-17

5. 70-80

Кут сагітального різцевого шляху становить у середньому:

1. * 30-35

2. 40-50

3. 100-110

4. 15-17

5. 70-80

Кут сагітального суглобового шляху називають:

1. * Кут Гізі.

2. Кут Беннета.

3. Кут Шпеє.

4. Кут Ганау.

5. Кут Бонвіля.

Кут трансверзального суглобового шляху в середньому становить:

1. 30-35

2. 40-50

3. 100-110

4. * 15-17

5. 70-80

Кут трансверзального суглобового шляху називають:

1. Кут Гізі.

2. * Кут Беннета.

3. Кут Шпеє.

4. Кут Ганау.

5. Кут Бонвіля.

Кутом Гізі називають, кут:

1. Трансверзального суглобового шляху.

2. * Сагітального суглобового шляху.

3. Сагітального різцевого шляху.

4. Трансверзального різцевого шляху.

5. Вертикального суглобового шляху.

Лінія, що сполучає передню носову ость і основу зовнішнього слухового проходу, паралельна бічному сегменту оклюзійної площини. Ця лінія отримала назву:

1. * Камперівська.

2. Франкфуртська.

3. Ретсіуса.

4. Купідона.

5. Посмішки.

Між вертикальною лінією, проведеною по кутах рота та серединною лінією розміщується:

1. 2,5 зуба.

2. * 3 зуба.

3. 4 зуба.

4. 5 зубів.

5. 6 зубів.

Між перпендикулярами, проведених від зовнішних крил носа до протетичної площини розташовується:

1. 2,5 зуба.

2. 3 зуба.

3. 4 зуба.

4. * 5 зубів.

5. 6 зубів.

Між серединною лінією і перпендикуляром, проведеного від зовнішнього крила носа до протетичної площини розташовується:

1. * 2,5 зуба.

2. 3 зуба.

3. 4 зуба.

4. 5 зубів.

5. 6 зубів.

Обидві вертикальні лінії, проведені по кутах рота є орієнтиром для постановки:

1. 2,5 зубів.

2. 3 зубів.

3. 4 зубів.

4. 5 зубів.

5. * 6 зубів

Одним із станів визначення центральної оклюзії є побудова площини, що при наявності достатньої кількості зубів проходить через ріжучі краї центральних різців нижньої щелепи та дистально-щічні горбики останніх молярів. Яка площина будується

1. * Протетична

2. Сагітальна

3. Вертикальна

4. Трансверзальна

5. Франкфуртська

Останній етап - нанесення орієнтовних ліній – служить для:

1. * Постановки шести передніх верхніх зубів.

2. Постановки всіх верхніх зубів.

3. Постановки верхніх та нижніх зубів.

4. Постановки шести передніх верхніх та нижніх зубів.

5. Постановки шести передніх нижніх зубів.

Під час вивчення діагностичних моделей побудовано трикутник Бонвіля. Який його різновид відповідає правильно сформованим зубним рядам

1. * Рівносторонній

2. Рівнобедрений

3. Прямокутний

4. Тупокутний

5. Неправильної форми

Після досягнення паралельності поверхонь валика по зіничній і носо-вушній лініях, їх необхідно згладити, зробивши рівною створену протетичну площину. З цією метою доцільно використовувати апарат:

1. * Найша

2. Ларіна.

3. Васильєва.

4. Водсворта –Уайта.

5. Герингера.

При визначенні центральної оклюзії, лікар попросив хворого запрокинути голову дещо назад, для того щоб:

1. Запобігти висуненню нижньої щелепи в сторону.

2. Запобігти руху нижньої щелепи назад.

3. * Запобігти висуненню нижньої щелепи вперед.

4. Запобігти відкриванню рота.

5. Воскові валики щільно пристали один до одного.

При квадратному типі обличчя зуби ставлять:

1. * Першого типу по Вільямсону.

2. Другого типу по Вільямсону.

3. Третього типу по Вільямсону.

4. Четвертого типу по Вільямсону.

5. Пятого типу по Вільямсону.

При конічному типі обличчя зуби ставлять:

1. Першого типу по Вільямсону.

2. * Другого типу по Вільямсону.

3. Третього типу по Вільямсону.

4. Четвертого типу по Вільямсону.

5. Пятого типу по Вільямсону.

При овальному типі обличчя зуби ставлять:

1. Першого типу по Вільямсону.

2. Другого типу по Вільямсону.

3. * Третього типу по Вільямсону.

4. Четвертого типу по Вільямсону.

5. Пятого типу по Вільямсону.

При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути висота для обох валиків:

1. 2см.

2. 3см.

3. * 4см.

4. 5см.

5. 6см.

При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути ширина валиків:

1. 5-7мм.

2. * 8-10мм.

3. 11-13мм.

4. 14-17мм.

5. 18-20мм.

При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, верхній оклюзійний валик відповідно дідянці 7|7 повинен бути зрізаний під кутом у бік верхньощелепних горбів, якщо цього не зробити, то

1. Не буде відтворена крива Шпеє.

2. Протетичну площину буде важко зробити паралельною носо-вушній лінії.

3. * Слизові горбики нижньої щелепи можуть упиратися в ці ділянки валика і сприяти їх зсуву і деформації.

4. Важко буде зафіксувати щелепу в центральному співвідношені.

5. Важко буде зафіксувати феномен Христенсена.

При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути висота для обох валиків:

1. 2см.

2. 3см.

3. * 4см.

4. 5см.

5. 6см.

При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути ширина валиків:

1. 5-7мм.

2. * 8-10мм.

3. 11-13мм.

4. 14-17мм.

5. 18-20мм.

При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, верхній оклюзійний валик відповідно дідянці 7|7 повинен бути зрізаний під кутом у бік верхньощелепних горбів, якщо цього не зробити, то

1. Не буде відтворена крива Шпеє.

2. Протетичну площину буде важко зробити паралельною носо-вушній лінії.

3. * Слизові горбики нижньої щелепи можуть упиратися в ці ділянки валика і сприяти їх зсуву і деформації.

4. Важко буде зафіксувати щелепу в центральному співвідношені.

5. Важко буде зафіксувати феномен Христенсена.

При спокійному положенні губ у осіб, що мають всі зуби, ріжучий край передніх зубів, включаючи ікла, розташовується на :

1. * 1-2 мм нижче за рівень розрізу губ.

2. 2-3 мм нижче за рівень розрізу губ.

3. На рівні розрізу губ.

4. 1-2 мм вище за рівень розрізу губ.

5. 2-3 мм вище за рівень розрізу губ.

Рух, який здійснюється завдяки односторонньому скороченню латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину. Якому рухові нижньої щелепи це відповідає

1. Вертикальному.

2. Сагітальному.

3. * Трансверзальному.

4. Руху вперед.

5. Круговому.

Рух, який здійснюється завдяки одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. Якому рухові нижньої щелепи це відповідає

1. Вертикальному.

2. * Сагітальному.

3. Трансверзальному вліво.

4. Трансверзальному вправо.

5. Круговому

Сагітальний рух нижньої щелепи відповідає

1. * Одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі.

2. Ковзанню і обертанню головки в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба.Одночасно з цим перемінно скорочуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи.

3. Суглобова головка обертається навколо вертикальної осі. При цьому суглобний диск ковзає по поверхні суглобного горбика. Одночасно з тим перемінно скорочуються латеральні крилоподібні м'язи та власне жувальні м’язи.

4. Суглобова головка залишається на місці. При одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів.

5. Суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. При одночасному скороченню м’язів під’язикової групи.

Спокійний, ненапружений стан мускулатури щелепно-лицевої ділянки називають положенням:

1. Центрального співвідношення щелеп.

2. Центральної оклюзії.

3. * Фізіологічного спокою.

4. Абсолютного розслаблення.

5. Відносного розслаблення.

Спокійний, ненапружений стан мускулатури щелепно-лицевої ділянки характеризується наявністю просвіту між зубами в межах:

1. 1-2мм.

2. * 2-3мм.

3. 3-4мм.

4. 4-5мм.

5. 4-6мм.

Ступінь нахилу верхніх фронтальних зубів визначається кутом, який утворюється внаслідок перетину площини їх нахилу з напрямом оклюзійної площини, тобто площини, проведеної через дистальні горбки нижніх других або третіх молярів і щічні горбки нижніх перших премо-лярів. Цей кут називається кутом:

1. Трансверзального суглобового шляху.

2. Сагітального суглобового шляху.

3. * Сагітального різцевого шляху.

4. Трансверзального різцевого шляху.

5. Вертикального суглобового шляху.

Ступінь нахилу верхніх фронтальних зубів визначається кутом, який утворюється внаслідок перетину площини їх нахилу з напрямом оклюзійної площини, тобто площини, проведеної через дистальні горбки нижніх других або третіх молярів і щічні горбки нижніх перших премо-лярів. Цей кут становить у середньому:

1. 30-35

2. * 40-50

3. 100-110

4. 15-17

5. 70-80

Суглобна головка ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба. Одночасно з цим перемінно скорочуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи. Якому рухові нижньої щелепи це відповідає

1. * Вертикальному.

2. Сагітальному.

3. Трансверзальному вліво.

4. Трансверзальному вправо.

5. Круговому.

Трансверзальний рух нижньої щелепи відповідає

1. Одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі.

2. Суглобна головка ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба. Одночасно з цим перемінно скорочуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи.

3. * Односторонньому скороченню латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину.

4. Суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. При одночасному скороченню м’язів під’язикової групи.

5. Суглобова головка залишається на місці. При одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів.

У валиків, що добре припасувалися, оклюзійні поверхні щільно прилягають один до одного на всьому проміжку. Для перевірки прилягання використовують:

1. * Між валиками вставляють холодний шпатель.

2. Просять пацієнта вимовити звук «с» при закритому роті.

3. Просять пацієнта надути щоки при закритому роті.

4. При закритому роті процідити ковток води.

5. Всі відповіді вірні.

У місці перетину перпендикуляру, проведеного від зовнішнього крила носа до протетичної площини розташовуються:

1. Латеральні кути ікол.

2. * Середини ікол.

3. Мезіальні кутів центральних різців.

4. Шийки зубів.

5. Мезіальні кути латеральних різців, та латеральні кути центральних різців.

У місці перетину серединної лінії з протетичною площиною – розташовуються:

1. Мезіальні кути латеральних різців, та латеральні кути центральних різців.

2. Середини ікол.

3. Латеральні кути ікол.

4. * Мезіальні кутів центральних різців.

5. Шийки зубів.

Фронтальний сегмент оклюзійної площини зазвичай паралельний:

1. Носо-вушної лінії.

2. Траго-орбітальній лінії.

3. * Зіничній лінії.

4. Присередній лінії.

5. Надбрівній лінії

Циркуль, який автоматично визначає точку золотого перетину це циркуль:

1. Ларіна.

2. Цейзінга.

3. Водсворта –Уайта.

4. * Герингера.

5. Рауера.

Циркуль, який автоматично визначає точку золотого перетину це циркуль:

1. Ларіна.

2. Цейзінга.

3. Водсворта –Уайта.

4. * Герингера.

5. Рауера.

Яка маніпуляція є завершальною при виконанні клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп»:

1. Визначення протетичної площини.

2. Визначення міжальвеолярної висоти.

3. Встановлення висоти оклюзійного валика верхньої щелепи в передньому відділі.

4. * Нанесення на вестибулярну поверхню оклюзійних валиків анатомічних орієнтирів для постановки штучних зубів.

5. Визначення та фіксація центрального співвідношення беззубих щелеп.

Яка маніпуляція є завершальною при виконанні клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп»:

1. Визначення протетичної площини.

2. Визначення міжальвеолярної висоти.

3. Встановлення висоти оклюзійного валика верхньої щелепи в передньому відділі.

4. * Нанесення на вестибулярну поверхню оклюзійних валиків анатомічних орієнтирів для постановки штучних зубів.

5. Визначення та фіксація центрального співвідношення беззубих щелеп.

Яка маніпуляція є первинною при виконанні клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп»:

1. Визначення протетичної площини.

2. Визначення міжальвеолярної висоти.

3. * Встановлення висоти оклюзійного валика верхньої щелепи в передньому відділі.

4. Нанесення на вестибулярну поверхню оклюзійних валиків анатомічних орієнтирів для постановки штучних зубів.

5. Визначення та фіксація центрального співвідношення беззубих щелеп.

Який вчений знайшов ряд крапок, що ділять тіло людини за принципом золотого перетину, або золотого ділення (ділення в крайньому і середньому відношенні).

1. Ларін.

2. * Цейзінг.

3. Герингер.

4. Да Вінчі.

5. Рауер.

Який пристрій запропонував Герингер для полегшення виконня клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп».

1. Апарат для згладжування та підрізання валиків.

2. Апарат для оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика.

3. Апарат для розігрівання валиків.

4. Апарат для фіксації валиків у центральному співвідношенні.

5. * Циркуль, який автоматично визначає точку золотого перетину.

Група фронтальних різців та ікла на верхній щелепі утворюють геометричну фігуру:

1. Напівеліпс.

2. * Півколо.

3. Параболу.

4. Овал.

5. Трапецію.

Скільки орієнтовних ліній для постановки зубів наносить лікар на оклюзійні валики:

1. 2.

2. 3.

3. * 4.

4. 5.

5. 6.

Антропометричний спосіб визначення міжальвеолярної висоти заснований на рівності відстаней від середини зіниць до лінії стулення губ і від основи перегородки носа до нижньої частини підборіддя – це спосіб:

1. Ларіна.

2. Цейзінга.

3. * Водсворта –Уайта.

4. Герингера.

5. Найша.

Апарат Ларіна використовують для:

1. Згладжування та підрізання валиків.

2. * Оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика.

3. Визначення точки золотого перетину.

4. Розігрівання валиків.

5. Фіксації валиків у центральному співвідношенні.

Апарат Найша використовують для:

1. * Згладжування та підрізання валиків.

2. Визначення точки золотого перетину.

3. Встановлення висоти верхнього прикусного валика.

4. Розігрівання валиків.

5. Нанесення анатомічних орієнтирів.

Апарат, що відтворює різні рухи нижньої щелепи, вперше запропонував у1840р.:

1. * Еванс.

2. Бонвіль.

3. Гізі.

4. Сорокін.

5. Хайт.

Апарати, за допомогою яких можна відтворювати майже всі рухи нижньої щелепи (відкривання, висування вперед, бокові рухи) з урахуванням як середніх, так й індивідуальних анатомічних даних жувального апарата протезованих пацієнтів – це:

1. Оклюдатори.

2. * Артикулятори.

3. Лицеві дуги.

4. Оклюдатори та артикулятори.

5. Правильної відповіді немає.

Апарати, за допомогою яких можна відтворювати рухи нижньої щелепи( відкривання, висування вперед, бокові рухи) з урахуванням індивідуальних анатомічних даних жувального апарата протезованих пацієнтів – це:

1. Артикулятори із середніми визначеними суглобовими шляхами

2. * Артикулятори універсальні.

3. Лицеві дуги.

4. Оклюдатори.

5. Оклюзіографи.

Бічні верхні різці при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

1. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 0,5 мм.

2. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край торкається поверхні скла.

3. * З медіальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 0,5 мм.

4. З медіальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край торкається поверхні скла.

5. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 1мм.

В зуботехнічній лабораторії технік планує загіпсувати моделі в оклюдатор, це пристрої:

1. * що відтворюють тільки розмикання і змикання щелеп у центральній оклюзії.

2. що відтворюють розмикання і змикання щелеп та бокові рухи.

3. що відтворюють тільки бокові рухи щелеп.

4. що відтворюють розмикання і змикання щелеп, бокові та сагітальні рухи щелеп.

5. відтворюють розмикання і змикання щелеп та сагітальні рухи щелеп.

В клініці ортопедичної стоматології лікар виготовляє протез пацієнту з не різкою прогенією, як ставляться зуби у разі не різкого прогенічного співвідношення щелеп постановку фронтальних зубів проводять у:

1. Прогенічному прикусі.

2. * Прямому прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.

3. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.

4. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи нижню дугу і звужуючи верхню.

5. Прогнатичному або прямому прикусі.

В конструкції оклюдатора рухомою є:

1. * Верхня рама.

2. Нижня рама.

3. Верхня та нижня рами.

4. Жодна рама не рухома.

5. Нижня рама та частково верхня.

В лабораторії технік планує загіпсувати моделі в артикулятор, який артикулятор з нище наведених не відноситься до універсальних артикуляторів:

1. Хайта.

2. Шварца .

3. * Гізі.

4. Христенсена.

5. Ганау.

В лабораторії технік проводить постановку зубів по склу, хто є автором даної методики

1. * Васильєв

2. Монсон

3. Коник

4. Катц-Гельфанд

5. Ефрон

Вертикальна лінія, проведена по кутах рота відповідає:

1. * Латеральним кутам ікол.

2. Середині ікол.

3. Медіальним кутам ікол.

4. Латеральним кутам першого премоляра.

5. Медіальним кутам другого премоляра.

Вертикальний рух відповідає відкриванню та закриванню рота відбувається завдяки поперемінному скороченню м'язів, які піднімають і опускають нижню щелепу. Одночасно з цим суглобна головка:

1. * Ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба.

2. Обертається навколо поперечної осі.При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика.

3. З боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину.На другому боці суглобна головка, залишаючись в яміці, робить обертальні рухи навколо вертикальної осі.

4. Залишається на місці.

5. Обертається навколо вертикальної осі. При цьому суглобний диск ковзає по поверхні суглобного горбика.

Верхнє ікло при постановці зубів за Васильєвим розміщується:

1. * Торкається поверхні скла, його ставлять з невеликим нахилом різального краю до середньої лінії.

2. Не доходить до поверхні скла на 0,5мм, його ставлять з невеликим нахилом різального краю до середньої лінії.

3. Не доходить до поверхні скла на 1мм, його ставлять з невеликим нахилом різального краю до середньої лінії.

4. Торкається поверхні скла, його ставлять перпендикулярно до поверхні скла.

5. Не доходить до поверхні скла на 0,5мм, його ставлять перпендикулярно до поверхні скла.

Верхні другі моляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

1. Торкається площини медіальними щічними і піднебінними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

2. * Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.

3. Торкається площини дистальними щічними і піднебінними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

4. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.

5. Всі його горбки не торкаються поверхні скла, а медіально-щічний горбок знаходиться на рівні дистального щічного горбка першого моляра.

Верхні другі премоляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

1. Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 1 мм.

2. * Торкається скла обома горбками.

3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.

4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.

5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.

Верхні перші моляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

1. Торкається площини медіальними щічними і піднебінними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

2. * Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.

3. Торкається площини дистальними щічними і піднебінними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

4. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.

5. Не доходить до площини скла на 0,5мм.

Верхні перші премоляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

1. * Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 1 мм.

2. Торкається скла обома горбками.

3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.

4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.

5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.

Висоту нижньої третини обличчя або відстань між нанесеними крапками на обличчі вимірюють:

1. Шпателем.

2. Пластинкою базисного воску.

3. Спеціальними лінійками.

4. Смужкою паперу.

5. * Всі відповіді вірні.

Глибина перекриття у ділянці різців залежить від:

1. Висоти горбків молярів.

2. Положення цих зубів у щелепній дузі.

3. Кривизни всієї дуги.

4. Висоти горбків премолярів.

5. * Всі відповіді вірні.

Горизонтальна лінія, проведена по межі червоної облямівки верхньої губи при усмішці пацієнта зазвичай проходить по:

1. Екваторах зубів.

2. * Шийках зубів.

3. Нижній третині ясен.

4. Середині ясен.

5. Дещо нижче екватора зубів.

Для встановлення нижньої щелепи в положенні центральної оклюзії голову пацієнта закидають дещо назад, для того щоб:

1. * Перешкодити висуненню нижньої щелепи вперед.

2. Перешкодити висуненню нижньої щелепи в сторону.

3. Перешкодити руху нижньої щелепи назад.

4. Перешкодити відкриванню рота.

5. Воскові валики щільно пристали один до одного.

Для постановки зубів за Васильєвим у шарнірному оклюдаторі використовують:

1. Сферичну постановочну пластинку.

2. Феномен Христенсена.

3. * Постановочне скло.

4. Циркуль Геринга.

5. Апарат Ларина.

Для постановки штучних зубних рядів по сферичній поверхні центральне співвідношення визначають за допомогою пристрою, що складається з:

1. * Позаротової лицевої дуги-лінійки та внутрішньоротової формуючої пластинки.

2. Позаротової лицевої дуги-лінійки та прибору Ларина.

3. Позаротової лицевої дуги-лінійки та воскових валиків.

4. Позаротової лицевої дуги-лінійки та стенсових валиків.

5. Прибору Ларина та воскових валиків.

Для створення індивідуальної оклюзійної поверхні при постановці штучних зубів за Ефроном шляхом внутрішньоротового запису та використання шарнірного оклюдатора використовують:

1. Сферичну постановочну пластинку.

2. * Феномен Христенсена.

3. Постановочне скло.

4. Циркуль Геринга.

5. Апарат Ларина.

Для формування індивідуальної оклюзійної поверхні валиків за методикою Катца-Гельфанда валики покривають:

1. Піском.

2. Крейдою.

3. * Пемзою.

4. Кухонною сіллю.

5. Гіпсом.

З яким валиком працює лікар при визначенні міжальвеолярної висоти:

1. Тільки з верхнім.

2. * Тільки з нижнім.

3. При заниженій висоті валиків віск нарощують на нижній валик, а при завищенній висоті валиків віск зрізають з верхнього валика.

4. При заниженій висоті валиків віск нарощують на верхній валик, а при завищенній висоті валиків віск зрізають з нижнього валика.

5. З будьяким, на розсуд лікаря.

За методикою Ефрона (1929) після визначення центрального співвідношення щелеп і гіпсування моделей в оклюдатор проводять постановку:

1. * Фронтальних зубів на обох щелепах, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

2. Фронтальних зубів на верхній щелепі, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

3. Фронтальних зубів на нижній щелепі, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

4. Бокових зубів на верхній щелепі, а в ділянці фронтальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

5. Бокових зубів на обох щелепах, а в ділянці фронтальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням наклону суглобових головок глибина (вираженність) компенсаторної кривої:

1. * Збільшується.

2. Зменшується.

3. Не змінюється.

4. Не значно зменшується

5. Не рівномірно збільшується

Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням наклону суглобових горбиків:

1. Збільшується кут нахилу різців, збільшується висота горбиків зубів.

2. Зменшується кут нахилу різців, зменшується висота горбиків зубів.

3. * Зменшується кут нахилу різців, збільшується висота горбиків зубів.

4. Збільшується кут нахилу різців, зменшується висота горбиків зубів.

5. Збільшується кут нахилу різців, висота горбиків зубів не змінюється.

Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням нахилу площини оклюзії:

1. * Зменшується висота горбиків жувальних зубів, збільшується нахил різців.

2. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, зменшується нахил різців.

3. Зменшується висота горбиків жувальних зубів, зменшується нахил різців.

4. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, збільшується нахил різців.

5. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, нахил різців не змінюється.

Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:

1. Гізі.

2. Бонвіля.

3. Готичним.

4. * Бенета.

5. Ганау.

Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м’яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м’язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м’яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:

1. * Трансверзального суглобового шляху.

2. Сагітального суглобового шляху.

3. Сагітального різцевого шляху.

4. Трансверзального різцевого шляху.

5. Вертикального суглобового шляху.

Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут:

1. 30-35

2. 40-50

3. 100-110

4. * 15-17

5. 70-80

Зуби, які характеризуються паралельними або майже паралельними лініями контактних поверхонь на протязі половини їх довжини або більше, починаючи від різального краю. Який це тип зубів по Вільямсону:

1. * Перший.

2. Другий.

3. Третій.

4. Четвертий.

5. Пятий.

Зуби третього типу по Вільямсону характеризується двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів третього типу заокруглені і мініатюрні. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:

1. Квадратному.

2. Конічному.

3. * Овальному.

4. Конічному та овальному.

5. Квадратному та конічному.

Зуби, які характеризується наявністю на контактних поверхнях ліній, які різко конвергують так, що у разі їх продовження вони можуть перетинатися біля верхівки зуба. Який це тип зубів по Вільямсону:

1. Перший.

2. * Другий.

3. Третій.

4. Четвертий.

5. Пятий.

Зуби, які характеризуються двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів заокруглені і мініатюрні. Який це тип зубів по Вільямсону:

1. Перший.

2. Другий.

3. * Третій.

4. Четвертий.

5. Пятий.

Зубний технік проводить постановку штучних зубів у разі прогнатичного прикусу, яка особливість даної постановки:

1. Не проводять постановку перших премолярів з кожного боку на верхній щелепі.

2. * Не проводять постановку перших премолярів з кожного боку на нижній щелепі.

3. Не проводять постановку перших молярів з кожного боку на верхній щелепі.

4. Не проводять постановку перших молярів з кожного боку на нижній щелепі.

5. Не проводять постановку обох премолярів з кожного боку на верхній щелепі.

Конструкції, що відтворюють тільки розмикання і змикання щелеп у центральній оклюзії це.

1. Артикулятори суглобні.

2. Артикулятори безсуглобні.

3. Артикулятори з середнім установленням оклюзійних кривих.

4. * Оклюдатори.

5. Артикулятори з середнім установленням суглобних шляхів.

Між серединами суглобових головок з кожного боку і точкою контакту жувальних поверхонь нижніх центральних різців розміщується простір у 10 см, величина якого коливається в дуже незначних межах. В літературі це явище дістало назву:

1. Феномен Попова- Годона.

2. Феномен Христенсена.

3. * Трикутника Бонвіля.

4. Трипунктного контакту Бонвілля.

5. Кривої Шпеє.

Нахил суглобового сагітального шляху в артикуляторі Гізі становить:

1. 17.

2. * 33.

3. 40.

4. 110.

5. 15.

Нижня рама оклюдатора вигнута під кутом:

1. 80-90°

2. 90-100°

3. * 100-110°

4. 110-120°

5. 120-130°.