Хвора С, 70 років, скаржиться на відчуття печії під базисом повного протеза, сухість, гіркий присмак. Протез виготовлено 3 тиж. тому. Об'єктивно: слизова оболонка коміркового відростка набрякла, гіперемія поширена до меж накладеного протеза. Язик гіперемований, сухий, розтрісканий. Який додатковий метод дослідження найвагоміший у цьому випадку:

1. Біохімічний аналіз крові;

2. дослідження слини;

3. алергійні проби; *

4. загальний аналіз сечі;

5. загальний аналіз крові

Під час зовнішнього огляду пацієнта В., 60 років, визначається укорочення нижньої третини лиця, різко виражені носогубна та підборідна складки, підборіддя виступає вперед, верхня губа западає і не змикається з нижньою. Який попередній діагноз можна поставити на основі такого зовнішнього вигляду:

1. перехресний прикус;

2. глибокий прикус;

3. ортогнатичний прикус;

4. прогнатія;

5. стареча прогенія*

До якої зони податливості слизової оболонки у разі повної втрати зубів за Люндом належить слизова оболонка коміркового відростка".

1. п'ятої;

2. другої; *

3. першої;

4. четвертої;

5. третьої

У пацієнта К., 47 років, після втратипремолярів на нижній щелепі зліва зуби, які обмежують дефект, змістилися до середини дефекту. Одночасно зуби-антагоністи змістилися у бік беззубої ділянки коміркової частини. Яку назву має в літературі описана клінічна ситуація:

1. феномен відносного зубоальвеодярного видовження;

2. феномен Курляндського;

3. синдром Папійона—Лефевра;

4. синдром Костена;

5. феномен Попова—Годона*

Хвора А., 27 років, звернулася зі скаргами на рухомість зубів верхньої і нижньої щелеп. Об'єктивно: зубні ряди інтактні. Спостерігається характер змикання зубів у центральній оклюзії. Який із перелічених методів обстеження слід використати:

1. аналіз діагностичних моделей щелеп; *

2. гнатодинамометрію;

3. мастикаціографію;

4. рентгенографію;

5. електроміографію

Поняття про відносний фізіологічний спокій нижньої щелепи і дані про анатомію тканин, що оточують ротову щілину, були покладені в основу методу визначення міжальвеолярної висоти, що отримало назву :

1. Антропометричного.

2. Анатомічного.

3. Фізіологічного.

4. Антропо-фізіологічного.

5. Анатомо-функціонального. *

Спокійний, ненапружений стан мускулатури щелепно-лицевої ділянки називають положенням:

1. Центрального співвідношення щелеп.

2. Центральної оклюзії.

3. Абсолютного розслаблення.

4. Відносного розслаблення.

5. Фізіологічного спокою. *

Спокійний, ненапружений стан мускулатури щелепно-лицевої ділянки характеризується наявністю просвіту між зубами в межах:

1. 1-2мм.

2. 3-4мм.

3. 4-5мм.

4. 4-6мм.

5. 2-3мм. *

Висоту нижньої третини обличчя або відстань між нанесеними крапками на обличчі вимірюють:

1. Шпателем.

2. Пластинкою базисного воску.

3. Спеціальними лінійками.

4. Смужкою паперу.

5. Всі відповіді вірні. *

Правильність визначення міжальвеолярної висоти перевіряють розмовною пробою. ( пацієнта просять вимовити декілька букв або складів (про, і, сі, з, п, ф і ін.) і стежать при цьому за ступенем роз'єднування прикусних валиків ). При нормальній висоті це роз'єднування досягає:

1. 1-2мм.

2. 2-3мм.

3. 3-4мм.

4. 4-5мм.

5. 5-6мм. *

До рентгенологічних методів дослідження не належить:

1. Томографія

2. ангіографія

3. термометрія*

4. комп’ютерна томографія

5. Електрорентгенографі

Пошарове обстеження, яке дозволяє отримати зображення певного шару ділянки, що вивчається – це: