4) Транспортні витрати.

47. Нині при утворенні роздрібних цін діють такі обмеження:

1) на рівень прибутковості;

2) загалом на ціну;

3) на торговельну надбавку.

48. Визначити, чи входить до складу вартості послуги прибуток:

1) так;

2) ні;

3) частково.

49. Повна собівартість — це:

1) позавиробничі витрати;

2) виробничі витрати;

3) виробнича собівартість і позавиробничі витрати.

50. Які з видів витрат на виробництво товару не підконтрольні фірмі?

1. закупівля технологічних ліній, устаткування;

2. Транспортні витрати;

3. вартість сировини, енергоносіїв, робочої сили;

4. адміністративно-управлінські витрати.

51. У разі виходу на ринок з новим товаром-імітатором головним для фірми є питання:

1. визначення мінімального та максимального обсягів партії товару;

2. позиціонування товару на ринку за показниками ціна/якість;

3. визначення найімовірніших ринкових сегментів для цього товару;

4. організації ефективної рекламної кампанії для виходу на ринок.

52. У структуру роздрібної ціни не входять витрати підприємства торгівлі на:

1) зберігання товарів на складі;

2) доробку товару до вимог споживача;

3) страхування збереження товару;

4) погашення основної суми кредиту.

53. Надбавка до ціни надається за:

1) підвищену якість товару;

2) гарантійне обслуговування;

3) підвищені витрати на виготовлення товару.

4) усі відповіді правильні.

54. Ціна - це:

1) грошове вираження вартості товару;

2) грошове вираження праці, яка вкладена у виробництво даного товару;

3) показник виміру корисності товару для покупця;

4) усі відповіді правильні.

55. До структури ціни оптової торгівлі не входить:

1) прибуток виробника;

2) прибуток постачально-збутової організації;

3) прибуток підприємства роздрібної торгівлі.

56. До структури оптової ціни виробника не входить:

1) прибуток;

2) штрафи, сплачені підприємством;

3) ПДВ.

57. Джерелом інформації про конкурентів для визначення ціни на товар у діапазоні від найнижчої до найвищої можуть бути:

1. прейскуранти фірм-конкурентів;

2. куплений і досліджений товар-конкурент;

3. опитування покупців та споживачів товарів, виготовлених конку­рентами;

4. усі ці джерела.

58. Основними характеристиками покупців за ступенем чутливості до ціни є:

1. прихильність споживача до товарної марки;

2. високий рівень доходів;

3. ступінь цінової чутливості;

4. незалежність у виборі товарів;

5. вік та соціальне положення споживачів.

59. Моніторинг цін конкурентів дозволяє:

1. адекватно оцінювати процес ціноутворення на підприємстві;

2. вивчити пріоритети споживачів та постачальників;

3. сформувати сприятливий імідж підприємства на ринку;

4. оперативно реагувати на зміну цін конкурентами.

60. Сезонні знижки надаються за купівлю товару:

1) у період активного сезону;

2) поза періодом активного сезону;

3) за рішенням продавця.

61. Ефект накладання знижки на попередню знижку характерний для:

1) знижки «сконто»;

2) функціональної знижки;

3) сервісної знижки;

4) експортної знижки.

62. Основною метою надання знижок з продажу є:

1) прискорення процесу реалізації товарів;

2) збільшення прибутковості підприємства;

3) зменшення запасів готової продукції;

4) усі відповіді правильні.

63. Функціональні знижки як прийом ціноутворення надають, як правило:

1. виробничі фірми транспортним фірмам;

2. виробничі фірми торговельним фірмам;

3. торговельні фірми фірмам-посередникам;

4. торговельні фірми промисловим фірмам.

64. Який з методів розрахунку початкової (вихідної) ціни є най­простішим?

1. ціна, яку встановлено за принципом «середні витрати + прибуток»;

2. ціна, яку встановлено залежно від рівня конкуренції;

3. ціна, яку встановлено на підставі вивчення попиту і пропонування;

4. ціна, яку встановлено залежно від споживчої вартості.

65. Якщо фірма виходить на ринок з новим товаром-імітатором високої якості та низької ціни, то це відповідатиме (за показниками ціна/якість) стратегії:

1. грабунку;

2. глибокого проникнення на ринок;

3. показного бізнесу;

4. високої ціннісної значущості товару для фірми.

66. Маневрування цінами в межах товарного асортименту є найефективнішим для таких товарів, як:

1. сіль;

2. фотоапарати;

3. безалкогольні напої;

4. вогнегасники.

67. Якщо фірма на ринку фотоапаратів пропонує 20 моделей виро­бів, то на яку поведінку покупців вона може розраховувати?

1. через значну різницю в цінах покупці віддаватимуть перевагу доско­налішим моделям;

2. через значну різницю в цінах покупці віддаватимуть перевагу менш досконалим, а за незначної різниці — більш досконалим моделям;

3. через незначну різницю в цінах покупці віддаватимуть перевагу менш досконалим моделям;

4. відповідність цін різних моделей фотоапаратів рівню їхньої до­сконалості здатні встановити тільки фотографи-професіонали.

68. Маркетинговий прийом ціноутворення «встановлення ціни на товари, які доповнюють основний товар», не можна застосувати щодо таких товарів:

1. авто-, мото-, велотовари;

2. трактори, комбайни;

3. горілчані вироби, слабо- та безалкогольні напої;

4. кіно-, фото-, відеокамери.

69. Маркетинговий прийом «встановлення ціни зі знижками та заліками» передбачає зниження ціни:

1. за оперативну оплату рахунка покупцем;

2. закупівлю більшої, ніж передбачено угодою, партії товару або закупівлю не в сезон продажу;

3. повернення використаного товару і врахування його вартості в оплату придбаного товару;

4. усі відповіді правильні.

70. Сутність методу визначення ціни «за точкою беззбитковості» по­лягає у:

1. порівнянні загальних витрат та очікуваних прибутків через різ­ні ціни та обсяги продажу;

2. розрахунках цільового прибутку фірми від виготовлення і продажу партії товару відповідного обсягу;

3. підрахунках бажаних прибутків і можливих збитків унаслідок не­правильно прогнозованого обсягу продажу;

4. жодному з варіантів відповідей не розкрита сутність цього методу.

71. Цінова знижка - це частина:

1) собівартості торговельного підприємства;

2) торговельної надбавки;

3) відпускної ціни виробника, що передається торговельному підприємству;

4) податку на додану вартість.

72. Якщо ціна складається лише з покриття витрат та середньої норми прибутку, пропонується стратегія ціноутворення:

1) престижної ціни;

2) лідера на ринку;

3) просування на ринок;

4) відшкодування витрат.

73. При закупівлі великих партій товарів (наприклад, при заготівлі овочів) використовується така стратегія ціноутворення:

1) єдиної ціни;

2) масових закупівель;

3) гнучкої ціни;

4) сегмента ринку.

74. На підприємствах, що виробляють модні вироби високої якості, застосовується стратегія:

1) психологічного впливу;

2) лідера на ринку;

3) престижної ціни;

4) просування на ринок.

75. Якщо ціна встановлюється однакова для будь-якого товару або послуги, пропонується стратегія:

1) єдиної ціни;

2) масових закупівель;

3) гнучкої ціни;

4) сегмента ринку.

76. Якщо ціна підприємства встановлюється відповідно до ціни підприємства, що має на ринку найбільш питому вагу, застосовується стратегія:

1) просування на ринок;

2) психологічного впливу;

3) престижної ціни;

4) лідера на ринку.

77. Якщо ціна встановлюється нижче, ніж у конкурентів, і менше від "круг­лої" цифри, застосовується стратегія:

1) психологічного впливу;

2) просування на ринок;

3) лідера на ринку;

4) престижної ціни.

78. Якщо ціна встановлюється відповідно до змін кон’юнктури ринку, пропонується стратегія:

1) сегмента ринку;

2) довгострокової ціни;

3) гнучкої ціни;

4) "збирання вершків".

79. Якщо ціна встановлюється для конкретної соціальної групи населення, застосовується стратегія:

1) довгострокової ціни;

2) сегмента ринку;

3) спадної ціни;

4) гнучкої ціни.

80. Якщо ціна встановлюється нижче, ніж у конкурентів, на короткий строк, пропонується стратегія:

1) "збирання вершків";

2) психологічного впливу;

3) лідера на ринку;

4) просування на ринок.

81. Якщо підприємство з метою отримання найбільшого прибутку тимчасово встановлює найбільшу ціну, застосовується стратегія:

1) "збирання вершків";

2) психологічного впливу;

3) просування на ринок;

4) лідера на ринку.

82. Якщо фірма виходить на ринок з товаром-новинкою, що має патентний захист, то можлива цінова стратегія:

1. «збирання вершків»;

2. рівняння на конкурентів;

3. стійкого впровадження на ринок;

4. стратегія престижної ціні.

83. До методів управління ціновими ризиками відносять:

1) профілактику ризику, прийняття ризику, оптимізацію ризику;

2) попередження ризику, керування ризиком, зниження ризику;

3) аналіз ризику, попередження ризику, управління ризиком, оптимізацію ризику.

84. Які з методів державного регулювання цін відносяться до економічних:

1) встановлення граничного рівня ціни;

2) надання податкових пільг;

3) встановлення граничного рівня торговельної надбавки;

4) встановлення фіксованої ціни.