Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Черкаський художньо-технічний коледж
Реферат
на тему:
«Проблеми, які повязані з генетично-модефікованими організмами і застосування отримання від них продуктів »
Перевірив
викладач біології
П’ятікова Людмила
Вікторівна
Підготував
студент групи МС-17
Бутков Віталій
Вікторович
Черкаси 2013р.
План:
Генетично модифікований організм
Отримання
Історія
Використання
5. Виявлення та регулювання наявності ГМО
6. Трансгенні мікроорганізми
7. Трансгенні тварини
8. Трансгенні рослини
9. Література
Генетично модифікований організм
Генетично модифікований організм (ГМO) це організм, генотип якого було змінено за допомогою методів генної інженерії. Генетичні зміни, як правило, здійснюються в наукових та сільськогосподарських цілях. Генетична модифікація відрізняється від природного та штучногомутагенезу саме направленою зміною генотипу. При цьому генетичний матеріал переносять з одного організму в інший використовуючитехнологію рекомбінантних ДНК . Якщо при цьому ДНК, яку переносять, походить з іншого виду, отримані організми називають трансгенними.
Отримання
Генетична модифікація може являти собою ДНК вставку чи делецію генів. Коли гени, які вставляють, походять з різних видів, має місце горизонтальний перенос генів. Існує декілька методів, за допомогою яких здійснюють перенос генетичного матеріалу: 1)мікроін'єкції в ядро; 2)доставка у складі вектору (наприклад, вірусу);3)за допомогою «пострілу» з так званоїгенетичної рушниці у складі мікрочастинок (золотих, вольфрамових).[1] Крім того, можуть використовуватися природні форми переносу генів, такі як здатність Agrobacterium tumefaciensпереносити генетичний матеріал у рослини.[2] чи здатність лентивірусів переносити гени в клітини тварин.
Історія
Історія ГМО починається в 1970-ті роки, коли формується нова галузь науки — генетична інженерія. Перші рекомбінантні бактерії було створено у 1973; це була вже існуюча бактерія E. coli, яка експресувала ген Сальмонелли.[4] Вчені з самого початку усвідомлювали, що потрібно враховувати можливі ризики та етичні проблеми, пов'язані з використанням нової технології. У лютому 1975 року більше 100 вчених зібралися у Каліфорнії на Асиломарській конференції, де був прийнятий мораторій на дослідження в області генної інженерії, поки не будуть оцінені можливі ризики її використання.[5][6] Після накладання мораторію дослідження все одно продовжувалися, але в значно менших масштабах і з жорсткішим регулюванням. У 1975 році Герберт Бойєр заснував першу компанію, яка використовувала технологію рекомбінантних ДНК — Genentech, і у 1978 компанія оголосила про створення лінії E. coli, яка виробляє людський білок інсулін.[7]
Всі випадки використання ГМО широко обговорювалися у пресі. У 1986 році полеміка розгорнулася навколо застосування створених за допомогою генної інженерії («ice-minus» бактерій). Вихідна бактерія живе на багатьох рослинах, роблячи їх чутливими до заморозків, оскільки білок, який вона виділяє, сприяє утворенню кристалів льоду на рослинах. За допомогою генної інженерії були отримані так звані «ice-minus» бактерії, у яких видалений ген, що кодує цей білок. Мета полягала у тому, щоб розбризкуючи суспензію цих бактерій на рослини, зробити їх стійкішими до заморозків. Розгорнулася широка полеміка щодо того, наскільки небезпечним є вивільнення ГМО в навколишнє середовище, проте зрештою дозвіл було отримано. Після цього випадку правила стали більш чіткими і зменшилися обмеження на використання ГМО Лінії ГМО, призначені для комерційного використання, в США у 80ті роки почали перевірятися такими державними структурами як NIH (Національний інститут здоров'я) та FDA (Управління по контролю за якістю харчових продуктів, медикаментів та косметичних препаратів) . Після того, як була доведена безпечність їх застосування, ці лінії організмів отримали допуск на ринок.[8][9][10]
Широко застосовуватися комерційне культивування ГМО почало в середині 1990-х. З того часу їх використання зростає з кожним роком.