
- •Теоретичні відомості
- •Завдання для виконання
- •Контрольні питання
- •Практична робота № 2
- •Теоретичні відомості
- •Завдання для виконання
- •Контрольні питання
- •Практична робота № 3. Тема. Виконання принципової електричної схеми в середовищі «компас», робота з бібліотеками графічного редактору.
- •Теоретичні відомості
- •Створення елементів своєї бібліотеки та їх використання в програмі «Компас»
- •Склад і призначення бібліотеки esk 5
- •Практична робота № 4
- •Теоретичні відомості
- •Практична робота № 5
- •Теоретичні відомості
- •Практична робота № 6
- •Теоретичні відомості
- •Список літератури
- •Відповідальний за випуск: г. Г. Юдіна
Завдання для виконання
1. Ознайомитися з функціональними можливостями пакету «КОМПАС».
2. За завданням викладача виконати операції щодо настроювання робочого середовища пакету «КОМПАС» використовуючи допомого (F1).
3. За завданням викладача виконати елементарне креслення в графічному редакторі.
Контрольні питання
Які панелі розташовані в робочому середовищі ?
Де знаходяться кнопки команд загального призначення ?
Які існують інструментальні панелі ?
Як виконати перемикання між сторінками інструментальної панелі ?
Як внести текст на графічний рисунок ?
Як встановити параметри кроку та прив’язки ?
Які документи можливо створити в графічному редакторі ?
Яка послідовність активації кнопок при виконанні графічної операції?
Практична робота № 3. Тема. Виконання принципової електричної схеми в середовищі «компас», робота з бібліотеками графічного редактору.
Мета: придбання навиків використання бібліотек графічного редактору при виконання електромеханічних та електричних схем.
Теоретичні відомості
Схема електрична принципова визначає повний склад елементів виробу і дає детальне уявлення про принцип роботи виробу. Принципова схема є основою для розробки інших конструкторських документів — схеми з'єднань і розташування, креслень конструкції виробу — і є як найповнішим документом для вивчення принципу роботи виробу. На принциповій схемі зображають всі електричні елементи і пристрої, необхідні для здійснення і контролю у виробі заданих електричних процесів, всі електричні зв'язки між ними, а також електричні елементи, якими закінчуються вхідні і вихідні ланцюги (розмикачі, затиски і т. п.). Елементи зображають у вигляді умовних графічних позначень, встановлених ГОСТ і ЕСКД [1].
Побудова схеми здійснюється рознесеним і суміщеним способами. Рознесеним способом виконують схеми автоматики і електроустаткування (тобто схеми, що містять багато контакторів, реле і різних контактів). При виконанні таких схем елементи що входять в один ланцюг, розташовують послідовно один за одним по прямій, а окремі ланцюги — одну під інший так, щоб зображення цих ланцюгів утворили паралельні рядки (горизонтальні або вертикальні). При виконанні схеми рядковим способом допускається нумерувати рядки арабськими цифрами, указувати призначення ланцюгів.
В цілях спрощення схеми застосовують групові лінії зв'язку. Лінія групового зв'язку показується потовщеною лінією. Розгалуження від групової лінії зв'язку зображуються під кутом 45° до неї. Кожна з них має однозначну адресу приєднання. При зображенні на схемі елементу або пристрою рознесеним способом його позиційне позначення проставляють біля кожної складової частини.
На принциповій схемі рекомендується указувати характеристики вхідних і вихідних ланцюгів виробу (частоту, напругу, струм, опір, індуктивність і т. п.). Допускається указувати адреси зовнішніх з'єднань (якщо вони свідомо визначені), наприклад А — Х3:5, тобто вихідний контакт повинен бути сполучений з 5 контактом розмикача ХЗ пристрою А, або «Прилад А», якщо такий напис забезпечує однозначність приєднання.
Характеристики вхідних і вихідних ланцюгів виробу, а також адреси їх зовнішніх підключень рекомендується записувати в таблиці, що поміщаються замість умовних графічних позначень вхідних і вихідних. Порядок розташування контактів в таблиці визначається зручністю побудови схеми. Розміри і форма таблиці ГОСТом не встановлюються. За відсутності характеристик вхідних і вихідних ланцюгів або адрес їх зовнішнього приєднання в таблиці не приводять графу з цими даними. При необхідності допускається вводити в таблицю додаткові графи.(рис.3.1)
а) б)
Рисунок 3.1 –Назва вхідних та вихідних позначень
При проектуванні виробу, в який входять декілька різних пристроїв, на кожне з них рекомендується виконувати самостійну принципову схему. Якщо такі пристрої можуть бути застосовані в інших виробах або самостійно, виконання окремих принципових схем для них є обов'язковим. При оформленні принципіальної схеми виробу, до складу якого входять пристрої, що мають самостійні принципові схеми, кожне такий пристрій розглядають як елемент схеми виробу, привласнюють йому позиційне позначення, зображають у вигляді прямокутника або умовного графічного позначення, записують в перелік елементів в один рядок. На схемі виробу в прямокутники, що зображають пристрої, допускається поміщати електричні схеми цих пристроїв. [1]
У
Рисунок 3.2 –
Зображення елементів
Схеми виконують в багатолінійному або однолінійному зображенні. При багатолінійному зображенні кожен ланцюг позначають окремою лінією, а елементи в ланцюгах - окремими умовними позначеннями, як показано на мал. 3.3, а. При однолінійному зображенні ланцюги, що виконують ідентичні функції, позначають однією лінією, а однакові елементи цих ланцюгів - одним умовним позначенням (рис.3.3, б).
Рисунок
3.3 – Багатолінійне та однолінійне
зображення.
Всім зображеним на схемі елементам і пристроям привласнюються умовні буквено-цифрові позиційні позначення відповідно до ГОСТ 2.710—81.
Позиційні позначення елементам (пристроям) привласнюють в межах виробу. Порядкові номери елементам (пристроям) починаючи з одиниці, привласнюють в межах групи елементів (пристроїв) з однаковим буквеним позиційним позначенням однієї групи або одного типу відповідно до послідовності їх розташування на схемі зверху вниз в напрямі зліва направо. Букви і цифри позиційного позначення виконують креслярським шрифтом одного розміру.
Позиційні позначення проставляють на схемі поряд з умовними графічними позначеннями елементів і пристроїв з правого боку або над ними.
Запис елементів, що входять в кожен пристрій (функціональну групу), починають з відповідного заголовка. Заголовок записують в графі «Найменування» і підкреслюють. Якщо у виробі є елементи, що не входять в пристрої, то при заповненні переліку спочатку записують ці елементи без заголовка. Якщо у виробі є декілька однакових пристроїв або функціональних груп, то в переліку указують кількість елементів, що входять в один пристрій. Загальну кількість однакових пристроїв (функціональних груп) указують в графі «Кіл.» на одному рядку із заголовком (додаток В ,рисунок В.1).
При виконанні принципової схеми на полі схеми допускається поміщати різні текстові дані:
вказівки про марки, перетини і забарвлення проводів і кабелів, якими повинні бути виконані з'єднання елементів;
вказівки про вимоги до електричного монтажу даного виробу (додаток В рисунок В.2.);
вказівки про призначення окремих ланцюгів для схем, виконаних рядковим способом.
При виконанні схем на декількох листах слід виконувати наступні вимоги: при привласненні елементам позиційних позначень дотримувати крізну нумерацію в межах виробу, виконувати загальний перелік елементів.