
- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •З навчальної дисципліни
- •Для студентів спеціальності
- •5.04010602 - “Прикладна екологія”
- •Лекція 1 Основні поняття і закони хімії
- •Атомно - молекулярне вчення
- •Основні стехіометричні закони хімії
- •Закони газового стану
- •Лекція 2 Будова речовин. Систематика хімічних елементів. Періодичний закон хімічних елементів
- •Будова атома
- •Лекція 3 Хімічний зв'язок. Типи взаємодії молекул
- •Основні положення мвз
- •Механізми утворення хімічного зв'язку
- •Донорно-акцепторний механізм
- •Спрямованість зв'язків та гібридизація атомних орбіталей.
- •Гібридизація атомних орбіталей
- •Лекція 4 Енергетика хімічних процесів
- •Параметри і функції термодинамічного стану
- •Внутрішня енергія
- •Ентальпія
- •Закон гесса
- •Розрахунок теплових ефектів
- •Наприклад, отримання при 25 ºС Al2(sо4)3 з кристалічного Аl2о3 (т) і ґазу sо3 за реакцією:
- •Для н2о, як кінцевого продукту реакції згоряння, приймають .
- •Ентропія
- •Для необоротніх процесів
- •Лекція 5 Хімічна кінетика і хімічна рівновага.
- •Швіидкість хімічних реакцій
- •Залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин - закон діючих мас
- •Вплив температури на швидкість реакцій. Енергія активації
- •Каталіз
- •Хімічна рівновага
- •Лекція 6 Розчини. Характеристика розчинів та способи вираження їхнього складу
- •Поняття про розчини
- •Розчинність
- •Способи вираження концентрації розчинів
- •Перший закон Рауля
- •Другий закон Рауля
- •Осмотичний тиск
- •Лекція 7 Розчини електролітів
- •Сильні та слабкі електроліти
- •Дисоціація води
- •Лекція 8 Окисно-відновні реакції
- •Зміна окисно-відновних властивостей елементів в залежності від будови їх атомів
- •Найважливіші окисники та відновники
- •Типи окисно-відновних реакцій. Окислювально-відновний еквівалент
- •Методика складання окисно-відновних реакцій на основі електронного балансу
- •Лекція 9 Загальні властивості металів
- •Елементи-метали в періодичній системі
- •Фізичні властивості металів
- •Хімічні властивості металів
- •Знаходження в природі
- •Лекція 10 Основи електрохімії
- •Лекція 11 Корозія металів. Методи захисту від корозії
- •Захист металів від корозії
- •Лекція 12 Неметали
- •Хімічні властивості неметалів
- •Поширеність, добування і кругообіг неметалів у природі
- •Література
Фізичні властивості металів
Той факт, що метали володіють рядом характерних фізичних особливостей пояснюється особливою будовою їхніх кристалічних ґраток, а саме наявністю в них вільних електронів (“електронного газу”).
За звичайних умов всі метали (крім ртуті) – тверді непрозорі речовини сірого кольору з специфічним металевим блиском, що пов'язано з взаємодією вільних електронів з падаючими на метал квантами світла. Деякі метали (магній, алюміній, свинець і ін.) покриваються на повітрі плівкою оксидів і втрачають блиск. При нагріванні до певної температури метали плавляться, а при подальшому нагріванні переходять в пароподібний стан.
Температури плавлення і кипіння певним чином пов’язані з розташуванням металу в періодичній системі. Розташовані на початку кожного періоду метали мають найнижчу температуру плавлення, але із збільшенням порядкового номеру металу в періоді температура плавлення зростає і досягає максимуму в підгрупі Cr. Далі температура плавлення понижується і досягає мінімуму в підгрупі Zn. Самий легкоплавкий метал – ртуть (tпл. = –39 єC, самий тугоплавкий метал – вольфрам (tпл. = 3390 єC). Метали з tпл. вище 1000 єC вважаються тугоплавкими (мідь, залізо, хром, титан, молібден), нижче – легкоплавкими (ртуть, натрій, магній, алюміній).
Електропровідність пояснюється можливістю спрямувати рух вільних електронів від негативного полюса до позитивного під впливом невеликої різниці потенціалів. Найкращий провідник – срібло; з усіх металів тільки германій є напівпровідником. В ряду Ag, Cu, Al, Fe зменшується. При нагріванні електропровідність зменшується, тому що з підвищенням температури підсилюються коливання атомів і іонів у вузлах кристалічних ґраток, що утрудняє спрямований рух "електронного газу".
Теплопровідність обумовлена високою рухливістю вільних електронів і коливальним рухом атомів, завдяки чому відбувається швидке вирівнювання температури по всій масі металу. Закономірність та ж. Найбільша теплопровідність – у бісмуту і ртуті.
Пластичність – це здатність металу під дією зовнішніх сил змінювати форму, яка зберігається і після припинення зовнішніх сил; саме тому метали можна витягувати в дріт, прокатувати в тонкі листки тощо. Пластичність обумовлена тим, що іони в кристалічній гратці можуть зміщуватися один відносно одного під дією зовнішніх факторів. В ряду – Au, Ag, Cu, Sn, Pb, Zn, Fe пластичність зменшується.
Густина. Вона тим менша, чим менша атомна маса металу і чим більшим є радіус його атому (найлегший – літій (ρ = 0,53 г/см3); найважчий – осмій (ρ = 22,6 г/см3)). Метали, що мають ρ < 5 г/см3 вважаються "легкими металами". Типові легкі метали – лужні та лужноземельні, алюміній, магній; важкі – цинк, залізо, мідь свинець, ртуть, золото.
Твердість. Найтвердіший метал – хром (ріже скло); найм’якіші – калій, натрій, рубідій і цезій (ріжуться ножем).
Хімічні властивості металів
Характерною особливістю металів є те, що при утворенні сполук вони тільки віддають електрони (Me0 – nē Men+), тобто проявляють тільки відновні властивості. Мірою міцності зв’язку електронів у атомі є величина енергії іонізації, або потенціал іонізації. Із збільшенням радіусу атома іонізаційний потенціал зменшується і навпаки. Найменше значення іонізаційного потенціалу мають лужні метали. Поняття про легкість віддавання електронів атомом елементу у хіміків корелюється з металічними властивостями. Так, термін “відновна здатність зростає” є аналогом терміну “металічні властивості посилюються”, і, навпаки, “відновна здатність спадає” означає послаблення металічних властивостей. Нижче представлений ряд, в якому метали розташовані в міру спадання їх відновної здатності:
Li K Ca Na Mg Al Mn Zn Cr Fe Ni Sn Pb (H2) Cu Hg Ag Pt Au
В цьому ряду кожен лівіше розташований метал є активнішим за метал, розташований правіше. Таким чином, найактивніші метали – лужні та лужноземельні метали, алюміній. Неактивними є метали побічної підгрупи першої групи, ртуть та платиноїди.
До загальних хімічних властивостей металів можна віднести наступні.
1.
Взаємодія з простими речовинами-неметалами(Е)
з утворенням відповідної бінарної
сполуки згідно схеми
+
→
.
Легкість взаємодії залежить від відновної
здатності металу та окисної активності
неметалу: чим значнішими вони є, тим
легше відбувається взаємодія.
Реагент |
Рівняння реакції |
Продукт |
Метали, що реагують |
Кисень |
2Mg+O2 2MgO 3Fe+2O2 Fe3O4 2Na+O2 Na2O2 |
Оксид або пероксид |
Усі, крім золота, срібла та платинових металів |
Сірка |
Fe+S FeS |
Сульфід |
Усі, крім золота і платини |
Хлор |
2Fe+3Cl2 2FeCl3 2Au+3Cl2 2AuCl3 |
Хлорид |
Усі |
Азот |
6Na+N2 2Na3N |
Нітрид |
Лужні, лужноземельні, магній |
Фосфор |
3Ca+2P Ca3P2 |
Фосфід |
Майже всі |
Вуглець |
Са+2С СаС2 4Al+3C Al4C3 3Fe+C Fe3C |
Карбід |
Майже всі |
Кремній |
2Ca+Si Ca2Si |
Силіцид |
Майже всі |
Водень |
2Na+H2 2NaH |
Гідрид |
Майже всі |
2. Взаємодія з кислотами
Взаємодія
металів з кислотами-неокисниками (НkА)
відбувається згідно схеми:
+ НkА →
k(А)n + Н2,
тобто ме витісняє Н і при цьому утворюється
відповідна сіль металу та виділяється
водень. В реакції цього типу вступають
тільки метали, що розташовані в
електрохімічному ряді напруг до H.
Наприклад:
Mg+2HCl MgCl2 + H2(Mg0 + 2H+ Mg2++ H20)
6Na+2H3PO4 2Na3PO4+3H2(6Na0 + 6H+ 6Na+ + 3H20)
Cu+HCl (Cu в ряду активності стоїть справа від Н)
3. Взаємодія з водою відбувається по-різному в залежності від активності металу
Активні (лужні і лужноземельні метали, магній і алюміній після зняття оксидної плівки) витісняють водень і утворюють розчинні основи згідно схеми +НОН→ (ОН)n+Н2. Наприклад:
2Na+2H2O 2NaOH+H2(2Na0 + 2HOH 2Na+ + 2OH- + H20)
Ca+2H2O Ca(OH)2+H2(Ca0 + 2HOH Ca2+ + 2OH- + H20)
2Al+6H2O 2Al(OH)3+3H2(2Al0 + 6HOH 2Al3+ + 6OH- + 3H20)
Метали середньої активності при високій температурі утворюють оксид (оскільки утворена нерозчинна основа при цій температурі розкладається на оксид і водяну пару) і водень. Наприклад:
Zn+H2O
ZnO+H2
Неактивні (золото, срібло, платина) з водою чи водяною парою не реагують.
Взаємодію активних амфотерних металів з водними розчинами лугів можна розглядати як таку, що відбувається в дві стадії: спочатку Ме витісняє Н із Н2О по загальній схемі, а потім утворений амфотерний гідроксид утворює сіль з лугом, наприклад:
2Al+6HOH 2Al(OH)3 + 3H2
2NaOH+2Al(OH)3 2Na[Al(OH)4] .
2Al+2NaOH+6HOH 2Na[Al(OH)4]+3H2
4. Взаємодія з сполуками металів. Більш активний метал (Ме1) витісняє (відновлює) менш активний метал (Ме2) а) з його солі в розчині (при звичайній температурі) та б) з оксиду при нагріванні (металотермія) по схемі: Ме1+Ме2(An) Ме1(An) +Ме2. Приклади
а)Cu+HgCl2 Hg+CuCl2(Cu0 + Hg2+ Cu2+ + Hg0)
Fe+CuSO4 Cu+FeSO4(Fe0 + Cu2+ Cu0 + Fe2+)
окрім лужних та лужноземельних металів, оскільки вони взаємодіють з водою
б)Al+MnO2 2Al2O3+3Mn