- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •З навчальної дисципліни
- •Для студентів спеціальності
- •5.04010602 - “Прикладна екологія”
- •Лекція 1 Основні поняття і закони хімії
- •Атомно - молекулярне вчення
- •Основні стехіометричні закони хімії
- •Закони газового стану
- •Лекція 2 Будова речовин. Систематика хімічних елементів. Періодичний закон хімічних елементів
- •Будова атома
- •Лекція 3 Хімічний зв'язок. Типи взаємодії молекул
- •Основні положення мвз
- •Механізми утворення хімічного зв'язку
- •Донорно-акцепторний механізм
- •Спрямованість зв'язків та гібридизація атомних орбіталей.
- •Гібридизація атомних орбіталей
- •Лекція 4 Енергетика хімічних процесів
- •Параметри і функції термодинамічного стану
- •Внутрішня енергія
- •Ентальпія
- •Закон гесса
- •Розрахунок теплових ефектів
- •Наприклад, отримання при 25 ºС Al2(sо4)3 з кристалічного Аl2о3 (т) і ґазу sо3 за реакцією:
- •Для н2о, як кінцевого продукту реакції згоряння, приймають .
- •Ентропія
- •Для необоротніх процесів
- •Лекція 5 Хімічна кінетика і хімічна рівновага.
- •Швіидкість хімічних реакцій
- •Залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин - закон діючих мас
- •Вплив температури на швидкість реакцій. Енергія активації
- •Каталіз
- •Хімічна рівновага
- •Лекція 6 Розчини. Характеристика розчинів та способи вираження їхнього складу
- •Поняття про розчини
- •Розчинність
- •Способи вираження концентрації розчинів
- •Перший закон Рауля
- •Другий закон Рауля
- •Осмотичний тиск
- •Лекція 7 Розчини електролітів
- •Сильні та слабкі електроліти
- •Дисоціація води
- •Лекція 8 Окисно-відновні реакції
- •Зміна окисно-відновних властивостей елементів в залежності від будови їх атомів
- •Найважливіші окисники та відновники
- •Типи окисно-відновних реакцій. Окислювально-відновний еквівалент
- •Методика складання окисно-відновних реакцій на основі електронного балансу
- •Лекція 9 Загальні властивості металів
- •Елементи-метали в періодичній системі
- •Фізичні властивості металів
- •Хімічні властивості металів
- •Знаходження в природі
- •Лекція 10 Основи електрохімії
- •Лекція 11 Корозія металів. Методи захисту від корозії
- •Захист металів від корозії
- •Лекція 12 Неметали
- •Хімічні властивості неметалів
- •Поширеність, добування і кругообіг неметалів у природі
- •Література
Розрахунок теплових ефектів
Розрахунок теплових ефектів хімічних реакцій за теплом утворення сполук
Термохімія дозволяє зробити розрахунок теплових ефектів процесів – хімічних реакцій, розчинення, випаровування, перегону, кристалізації тощо.
Розрахунок теплових ефектів хімічних реакцій на основі закону Гесса проводять за теплом утворення і теплом згоряння сполук.
Теплом утворення називають тепловий ефект хімічної реакції утворення даної сполуки з простих речовин (1 моля сполуки як одиниці кількости речовини): ΔHf.
При цьому тепло утворення простих речовин (N2, Н2, О2) приймають таким, що дорівнює нулю.
У зв’язку з тим, що тепловий ефект хімічних реакцій залежить від умов проведення (T, p), прості речовини розглядаються в тому аґреґатному стані і у тій модифікації, в яких вони є стабільними при стандартних (нормованих) умовах: певна модифікація, Tº, рº.
Тепло утворення, що розраховане для стандартних умов носить назву стандартного(нормованого).
Наприклад, стандартним теплом утворення карбонату кальцію є тепловий ефект реакції:
Са
(т) + С (т) +
О2
(ґ) = СаСО3
(т),
=
− 1206 кДж. (5.23)
(метал) (ґрафіт) (кристали)
Тут
− тепло утворення СаСО3
(т).
Такі хімічні реакції переважно практично нездійснені, але їх теплові ефекти застосовують як допоміжні при розрахунках величин тепла утворення інших речовин. Тепло утворення можна віднести до будь-якої кількости речовини (моль, кг, м3).
Необхідно розрізняти тепло утворення сполуки з простих речовин від атомарного тепла утворення сполуки. Утворення молекул з вільних атомів завжди супроводжується виділенням енергії.
При утворенні сполук з простих речовин енергія у формі тепла може виділятися або поглинатися, так як утворення вільних атомів з простих речовин вимагає витрат енергії.
Наприклад, утворення ацетилену з атомів вуглецю і водню супроводжується виділенням енергії у формі тепла:
2С
(т) + 2Н (ґ) = С2Н2
(ґ),
=
− 1648 кДж.
(атом вуглецю) (атом водню)
Утворення ацетилену з ґрафіту і молекули водню супроводжується поглинанням енергії у формі тепла:
2С (т) + Н2 (ґ) = С2Н2 (ґ), = +227 кДж.
(ґрафіт) (молекула водню)
Так як розклад молекули водню на атоми вимагає витрат енергії +437 кДж/моль, а для отримання вільних атомів вуглецю з ґрафіту необхідно витратити +719 кДж/г-атом = +719 кДж/моль, то утворення вільних атомів вуглецю і водню в кількости, що необхідна для утворення 1 моля ацетилену, вимагає:
(+437) + 2·(+719) = + 1875 кДж.
Порівняно за невеликим числом стандартного тепла утворення сполук можна розрахувати теплові ефекти більшости хемічних реакцій.
Із закону Гесса витікає, що тепловий ефект хемічної реакції дорівнює різниці між сумою тепла утворення продуктів реакції та сумою тепла утворення вихідних речовин:
́,
де
–
стандартний тепловий ефект хемічної
реакції;
– сума
тепла утворення продуктів хімічної
реакції;
– сума
тепла утворення вихідних речовин
(f – від formation – утворення);
,
− стехіометричні коефіцієнти продуктів
реакції і вихідних речовин відповідно
у рівнянні хімічної
реакції.
Так, для довільної хімічної реакції
bB + dD = gG + rR,
де B, D − вихідні речовини;
G, R − продукти хемічної реакції;
b, d, g, r − стехіометричні коефіцієнти вихідних речовин і продуктів хімічної реакції.
Якщо
,
,
,
− тепло утворення вихідних речовин і
продуктів реакції відповідно, то тепловий
ефект хімічної
реакції при температурі Тº:
ΔНº = [g +r ] − [b + d ].
