1.6.6 Талієвий киснемір

Талієвий киснемір призначений для визначення кількості кисню, який розчинений в живильній воді.

Схема талієвого киснеміру типу АК-300

1 – холодильник;

2, 9 – електричні комірки;

3, 8 – іонообмінні фільтри;

4, 6 – вимірювальні комірки;

5 – талієва колонка;

7 – термокомпенсатор;

10 – ротаметр;

11 – проміжний перетворювач;

12 – передаючий перетворювач;

13 – генератор кисню;

14, 15 – мікроамперметр.

Робота приладу:

Проба води надходить в холодильник для зниження температури до 40^оС та тиску. Потім в комірці 2 визначаємо електропровідність води. Після чого проба подається в іонообмінний фільтр для очистки від солей та аміаку. Потім знову вимірюємо електропровідність води, по якій визначаємо якість очистки. Після цього проба надходить в талієву колонку, де відбувається реакція поглинання кисню талієм з у творенням гідроокису. Кількість утвореного гідроокису буде залежати від кількості кисню у воді. Потім у вимірювальній комірці визначається її електроповідність, по різниці електропровідностей судять про кількість кисню в живильній воді. Після вимірювальної комірки проба води надходить у фільтр, де очищується від талія. Якість роботи фільтра перевіряється вимірюванням електропровідності проби після нього. Потім очищена проба надходить назад в контур або спеціальний пробоприймаючий пристрій. Сигнал від вимірювальних комірок 4 та 6 надходить в проміжний перетворювач, а потім в передаючий перетворювач, де перетворюється в уніфікований сигнал постійного струму від 0 до 5 мА. Далі сигнал подається на вторинний прилад (КСУ, КПУ, КВУ).

Переваги:

• висока чутливість;

• точність вимірювань;

• надійна робота напротязі тривалого часу.

Недоліки:

• використання токсичного талія.