Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розділ 3, 4 спец..docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
95.96 Кб
Скачать

4.3. Заходи по забезпеченню виробничої санітарії та гігієни праці

Є) Для забезпечення оптимальної освітленості в робочому приміщенні, яка нормується згідно ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення», передбачено устрій системи штучного освітлення з використанням люмінесцентних ламп типу ЛБ або ЛД потужністю від 40 до 80 Вт, що встановлені у світильники типу ЛСП. Крім системи штучного освітлення використовується природне бокове освітлення.

Ж) Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомогою комплексу заходів і засобів колективного захисту, які включають будівельно-планові, організаційно-технологічні, санітарно-гігієнічні, технічні. Для профілактики переохолоджень та дії високої температури використовують засоби індивідуального захисту. Нормативними документами, що регламентують параметри мікроклімату для робочої зони виробничих приміщень, є ДСН 3.3.6.042-99 «Державні санітарні норми параметрів мікроклімату».

Для забезпечення оптимальних параметрів повітряного середовища передбачено виконання вимог ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарные гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

Таблиця 3.2.

Оптимальні значення температури, вологості та швидкості переміщення повітряних мас

Оптимальні

Припустимі

Температура, С °

20 - 22

26

Вологість, %

40 - 60

75

Швидкість переміщення повітряних мас, м/с

0,1 - 0,3

0,5

Вміст кисню в повітрі робочої зони від 19,5 до 20 % забезпечиться нормальне самопочуття людського організму. Заходи щодо забезпечення нормальних умов мікроклімату в робочому приміщенні: використання опалення, кондиціювання повітря і припливно-витяжну вентиляцію.

Для забезпечення оптимальних умов передбачено устрій системи

водяного або парового опалення згідно СНіП 2.04.05-91*У «Отопление, вентиляция и кондиционирование» та встановлення кондиціонеру моделі Samsung AQ 24 FA Forte.

4.4 Заходи з пожежної безпеки

Забезпечення пожежної безпеки – невід’ємна частина державної діяльності щодо охорони життя та здоров’я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища.

Закон України «Про пожежну безпеку» від 1993 р., визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності. Згідно цього закону забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та ін. діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств, установ та організацій. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Для забезпечення пожежної безпеки в установах проводять пожежну профiлaктику, яка включає в себе комплекс оргaнiзaцiйних i технічних зaходiв, спрямованих нa забезпечення безпеки людей, нa запобігання пожежi, обмеження її поширення, a також нa створення умов для успішного гасіння пожежi.

Основними оргaнiзaцiйними зaходaми є нaявнiсть інструкцій з пожежної безпеки, планів евакуації спiвробiтникiв в рaзi пожежi. Основними технічними зaходaми пожежної безпеки є оснащення будівлі пожежним інвентарем i підтримка його в робочому стaнi, a також первинними засобами пожежегaсiння.

Первинні засоби пожежо­гасіння призначені для ліквідації невеликих осередків пожеж, а та­кож для гасіння пожеж на початко­вій стадії їхнього розвитку силами персоналу об'єктів до прибуття штатних підрозділів пожежної охорони. До первинних засобів пожежогасіння належать вогнегасники (порошкові, вуглекислотні, пінні), пожежний інвентар (бочки з водою, пожежні відра, ящики з піском, совкові лопати, покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

Пінні вогнегасники застосовують для гасіння твердих та рідких горючих матеріалів, за виключенням речовин, які здатні горіти та вибухати при взаємодією з піною. Також ними не можна гасити електрообладнання, що знаходиться під напругою.

Існують також і автоматичні системи пожежогасіння – це сукупність стаціонарно встановлених спеціальних технічних засобів пожежогасіння, які гасять осередки спалаху за рахунок спеціальної речовини. Саме за типом речовини і класифікують автоматичні системи пожежогасіння:

  • газові системи пожежогасіння, в них застосовують аргон, хладон (23, 125, 218, 227е, 318ц), азот, СО2, шестифосфорна сірка, двоокис вуглецю і т.д.;

  • водяні системи пожежогасіння (вода, водяна пара), пінне і водно-пінне автоматичне пожежогасіння, системи тонкодисперсного розпилення води;

  • системи порошкового пожежогасіння;

  • аерозольні автоматичні системи пожежогасіння;

  • комбіновані автоматичні системи пожежогасіння.

Системи автоматичного пожежогасіння забезпечують:

  • постійний контроль температури (наявність задимленості) у приміщенні, що охороняється;

  • видачу сигналу «Тривога» на пульт центрального спостереження;

  • включення звукових і світлових оповіщувачів;

  • закриття вогнезатримуючих клапанів;

  • включення системи димовидалення на шляхах евакуації людей;

  • подачу вогнегасної речовини (ВР);

  • сповіщення про факт подачі вогнегасної речовини (ВР).