РОЗДІЛ 3

Не знаю как обозвать раздел и подразделы?

3.1. Програма корекційної роботи з молодшими школярами по розвитку пам’яті

Визначення сутності та специфіки корекційної роботи вимагає нас звернутися до вивчення та аналізу самого поняття різними вченими.

Корекційна робота, як зазначає у своїй роботі Прихожан А.М. орієнтована на розвиток особистості та підвищення ефективності діяльності дитини або підлітка.[?]

Д.Б.Ельконін відокремлює три види корекційної роботи: лекційно-просвітницьку, консультативну та корекційну в формі індивідуальної та групової корекції [71, 76].

Автор дає такі характеристики цім видам. Просвітницька робота направлена на батьків, вихователів та вчителів і передбачає розгляд основних закономірностей та чинників дитини, особливостей конкретних етапів розвитку, типових критичних ситуацій, труднощів і проблем будь-якого віку й загальних рекомендацій щодо їхнього подолання. Він вважає її достатньо ефективною лише для вирішення профілактичних завдань, тому що подібні рекомендації мають загальний характер і не можуть враховувати у повному обсязі своєрідності конкретної ситуації дитини.

Консультативна робота ґрунтується на основі діагностики, характеру й причин труднощів, що відчуває дитина. Вона передбачає формулювання спеціалістом рекомендацій, врахування та виконання яких дорослими за наявності активної ролі самої дитини сприятиме профілактиці й подоланню негативних тенденцій і труднощів у розвитку.

І такий вид, як корекційна робота здійснюється безпосередньо при активній співучасті батьків, вихователів та вчителів із групою дітей чи індивідуально. Д.Б.Ельконін вважає таку форму роботи найбільш ефективною.

Для успішності навчальної діяльності корекційну роботу слід проводити з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Корекційні заняття мають бути спрямовані на розвиток недостатньо сформованих сторін психічної діяльності даної дитини. З одними дітьми необхідно більше працювати над розвитком уваги, інших учити прийомів запам’ятовування, виробляти навички самоконтролю. Корекційна робота, яка застосовується комплексно допомагає всебічному розвитку пізнавальної сфери дитини.

І якщо для дітей дошкільного віку ці заняття мають більш навчальний характер, то для дітей молодшого шкільного віку вони служать засобом самовдосконалення.

Діти краще сприймають корекційний матеріал і він впливає ефективніше, якщо заняття проводять емоційно, в ігровій формі та з ігровою мотивацією. Дуже важливо, щоб корекційні заняття викликали позитивне емоційне ставлення до них у дитини. Тут ми можемо віднести сюжетно-рольові, дидактичні ігри, ігри з правилами, ігрові завдання та вправи [71, 77].

Л.М.Співак пропонує використовувати наступний корекційний прийом - перенесення інтересів дитини з позашкільної діяльності на навчальну таким чином, щоб у цій діяльності задовольнялись домінуючі для дитини потреби.

Ще до зниження мотивації учіння можна віднести неадекватну самооцінку, яка формується або ще до школи або в умовах шкільного навчання за участю вчителя. Корекційна робота для підвищення рівня самооцінки в молодших школярів з низьким рівнем навчальних досягнень, першочергово, в навчальній діяльності значна увага надається одноманітним видам діяльності (списування, різноманітні обчислення тощо), що сприяють активній участі школярів з низьким рівнем навчальних досягнень в процесі навчальної діяльності та дозволяють отримувати задоволення від успішного виконання навчальних завдань. Вчителі мають поступово ускладнювати навчальні завдання, навчаючи при цьому учнів володіти раціональними прийомами роботи. Водночас вчителі повинні схвалювати кожний успіх дитини.

Надалі вчителі мають широко використовувати диференційований підхід в навчанні, що передбачає певну допомогу з боку вчителя. Диференційовані завдання сприяють розвитку позитивного мислення школярів з низьким рівнем навчальних досягнень, підвищенню їх самооцінки та дозволяє дещо підвищити статус школярів у класі [58, 79].

І.В. Дубровіна розглядає психокорекцію як форму психолого-педагогічної діяльності, спрямовану на виправлення таких тенде­нцій психічного розвитку, які не відповідають гіпотетичній оп­тимальній моделі нормального розвитку.

Автори Т.В. Дуткевич та О.В. Савицька розглядають психокоре­кцію як процес розширення діапазону реагу­вання клієнта на ті чи інші подразники, формування навичок, що роблять його поведінку більш гнучкою, підвищують адаптивні можливості його особистості.

Вони стверджують, що психологічна корекція не має своїх специфічних методик, а користується залежно від потреб методами психотерапії, педагогічної психології, педагогіки, медицини.

Р.С. Немов дає таке визначення психокорекції - це одне з трьох основних направлень діяльності практикуючого психолога (наряду з психодіагностикою та психологічним консультуванням), включаючи в себе використання психологічних методів впливу на клієнта для виправлення недоліків в його психології або поведінці.

Отже, він доходить висновку, що корекційна робота спрямована на вирішення проблеми клієнта та створення шляхів пошуку необхідного напрямку[28].

О.А. Атемасова характеризує стратегію проведення корекційної роботи із молодшими школярами. Корекційна робота з дітьми проводиться за результатами діагностики, за запитом батьків і вчителів, за спостереженнями шкільного психолога. Ефективність корекційного впливу відстежується після повторного діагностичного обстеження (за результатами діагностики, за зворотнім зв’язком з психологом і батьками). Основні форми корекційної роботи: групова та індивідуальна.

Вона виокремлює наступні напрями корекційної роботи в навчальному закладі:

• профілактика та корекція дезадаптації дітей до умов закладу, при переході в наступну ланку;

• розвивальна робота з дітьми на різних вікових етапах (розвиток емоційної, пізнавальної, комунікативної, особистісної сфер);

• корекційно-розвивальна з дітьми «групи ризику»;

• індивідуальна робота у психотравмуючих ситуаціях.

Корекція – здійснення психолого-медико-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та індивідуальному розвитку й поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи [29].

Таким чином, можна визначити такі етапи психокорекційної роботи можуть бути:

1. діагноз, чітке формулювання проблеми;

2. прогноз, визначення завдань корекції;

3. підбір методик і технік, визначення форми роботи (індивідуальна, групова);

4. відбір дітей в групу, консультування батьків;

5. організація умов, підготовка матеріалів для роботи;

6. визначення періоду, який психолог буде працювати з дитиною та частоту зустрічей;

7. розробка програми та корекційних занять;

8. реалізація програми, внесення змін у ході роботи;

9. повторна діагностика, оцінка ефективності.

При підготовці корекційної програми, як стверджує, О.Є. Марінушкіна слід враховувати, що заняття повинні бути цікаві за змістом, динамічні та обов’язково спрямовані на кожного члена групи. Краще також розписати заняття до початку роботи корекційної групи. Якщо необхідно, можна змінити методи і прийоми корекції.

Крім того, під час підготовчого етапу слід надати необхідні рекомендації педагогам, оскільки від педагога залежить організація розвивального середовища та мікроклімату в групі. При наданні рекомендацій слід врахувати індивідуальні особливості педагога.

На цьому етапі потрібно використовувати різноманітні форми просвіти педагогів: семінари-практикуми, індивідуальне консультування тощо. Вибір форми роботи залежить від тематики проблеми, масштабності та індивідуальних особливостей педагога.

У кінці підготовчого етапу психолог має визначити напрямки подальшої діяльності з усіма учасниками освітнього процесу (батьки, педагоги та вихованці).

На основному етапі, як пише автор, учасники навчально-виховного процесу працюють у взаємозв’язку. Педагоги дотримуються одержаних рекомендацій стосовно методів та прийомів виховання, навчання та стилю спілкування з дитиною. Батьки виконують необхідні вимоги вдома. Психолог основні свої зусилля переключає на діяльність корекційної групи.

На цьому етапі роботи психологу потрібно звернути увагу на певні моменти. Він записує результати спостереження під час занять в журнал спостережень. У записах слід звернути увагу на поведінку дітей та їх реакції під час ігор, контакти з іншими дітьми, настрій. Ці та інші дані допоможуть здійснювати аналіз проведеної роботи та визначити ефективність корекційного впливу на розвиток дитини, в результаті чого можна змінити малоефективні методи та прийоми корекції, виявити дітей, яким потрібна індивідуальні корекційна допомога. Наприклад, усунення причин, які заважають дитині повноцінно брати участь у роботі корекційної групи.

Після проведення половини основних корекційних занять бажано організувати бесіду з батьками з метою визначення психологічного клімату в сім’ї та змін, якщо вони є, в поведінці дитини.

Заключним етапом роботи є перенесення отриманих навичок у реальне життя. Головне завдання дорослих на цьому етапі – підтримка дитини, їх віри та бажання кращих змін.

О.Є. Марінушкіна, зазначає, що через 2-3 місяці після закінчення занять із психологом необхідно провести обстеження дитини, звернути увагу на рівень її взаємин із родиною та ровесниками. Аналіз отриманих даних дозволяє зробити висновки щодо стану дитини та необхідності подальшого проведення корекційної роботи. Якщо потрібно продовжити корекційний вплив на дитину, всі заходи реалізуються в індивідуальній формі [34].

На думку О.М. Істратової та Т.В. Эксакусто, обов’язковими елементами корекційної програми повинні бути:

1. Пояснювальна записка

Розкриває актуальність обраного напряму корекційної роботи (основні підходи до висвітлюваної проблеми), особливості розвитку дітей певного віку, аналіз попереднього обстеження дітей.

Пояснювальна записка містить:

Мету і завдання програми (сприяти...розвивати...формувати);

Перелік методів і форм, що використовуються, обґрунтування;

Кількість занять, годин, тривалість занять;

Кількість та комплектація дітей у групі, критерії добору;

2. Очікувані результати.

3. Тематичний план включає тему, кількість занять за цією темою.

4. Плани проведення занять.

5. Список використаної літератури [24].

Ще один метод корекційної роботи, як зауважує І.В. Дубровіна є – тренінг. Це ефективне навчання, цікавий процес пізнання себе та інших, спілкування, ефективна форма володіння знаннями, інструмент для формування змін і навичок, форма розширення досвіду. Тренінг призначений для психолога при роботі з дітьми.

Завдання:

1. Зняття напруги, тривожності, агресивності.

2. Підвищення впевненості в собі.

3. Розвиток інтересу до себе.

4. Нагромадження емоційно-позитивного досвіду.

5. Підвищення самооцінки.

6. Формування мотивації на самопізнання.

7. Розвиток варіативності мислення.

8. Стимулювання творчого самовираження.

Мета: вплив (сукупність різноманітних психічних впливів), спрямований на самопізнання та переосмислення сформованих уявлень про інших людей, оточення та життя в цілому, що приводить до самовдосконалення; допомога дітям визначити свої можливості, розкрити їх, повірити в себе, підвищити свою самооцінку, позбутися тривожності. Форма проведення групова (7-15 осіб). Час одного заняття-тренінга: від 0,5 – 1,5 годин. Тренінг призначений для роботи з психічно здоровими особистостями, здатними до самопізнання внутрішніх психічних актів та станів. Вікова категорія учасників: починаючи з 7 років [40].

Т. Юрченко, визначає психолого-педагогічну корекцію, як форму психолого-педагогічної діяльності спрямовану на виправлення таких особливостей психічного розвитку, які не відповідають «оптимальній» моделі розвитку, нормі або віковому орієнтиру як ідеальному варіанту розвитку дитини.

Структура корекційних занять містить в собі декілька елементів. Заняття складається з вступної, основної та заключної частин.

Вступна частина заняття містить привітання, з якого починається кожне заняття. Привітання виконує важливу функцію встановлення (на початкових заняттях) або підтвердження (на наступних заняттях) емоційно-позитивного контакту «психолог-дитина», формування в дитини спрямованості на однолітка та інтересу до нього. Вітання має бути адресоване кожному учаснику заняття без винятку, підкреслюючи тим самим його значимість. Ініціатива привітання на початковому етапі ігрових занять належить фахівцю. Важливо, щоб крім індивідуально орієнтованих вітань, на заняттях пролунало вітання всій групі, це допоможе об’єднати дітей, сприятимиме формуванню почуття приналежності до групи. При вітанні та прощанні на початку заняття краще з’ясувати емоційний стан кожної дитини.

Основна частина займає більшу частину заняття і складає відпрацювання проблемної ситуації. Це сукупність психотехнічних вправ і прийомів За своїм змістом є реалізацією багатофункціональних технік, спрямованих на вирішення завдань корекційного комплексу, зниження рівня тривожності, на формування соціальних навичок і на динамічний розвиток групи. Обов’язково спрямувати послідовність вправ з урахуванням чергування діяльностей, зміни психофізичного стану дітей (від рухливого до спокійного, від інтелектуальної гри до релаксаційної техніки; від простого до складного). Як правило, в одному занятті використовується від 2 до 4 ігор (вправ). Слід також з’ясувати емоційний стан кожної дитини на кінець заняття.

Заключна частина заняття – це своєрідне підбиття підсумків, рефлексія заняття у двох аспектах: емоційному та змістовному. Обов’язково мають бути ігри для зняття емоційного й фізичного напруження. Крім того, організація корекційної роботи для різних категорій дітей має свої особливості, залежно від яких буде змінюватися й сама структура заняття. Для молодших школярів це буде виявлення емоційного стану на кінець заняття. Для підбиття підсумків наприкінці проводиться обговорення заняття, обмін враженнями, думками. Завершальним етапом є момент прощання [37].

Таким чином, для корекції пам’яті молодших школярів у зв’язку з шкільною неуспішністю нам потрібно реалізувати наступні етапи:

Перший етап дослідження передбачає визначення наступних параметрів психічної діяльності молодших школярів із шкільною неуспішністю:

• ефективність;

• прочність;

• стійкість до інтерферуючих відтворень;

• об’єм безпосередньої пам’яті;

• регуляція і контроль;

• стійкість семантичного відношення;

• синтагматизація;

• зберігання порядку І типу;

• зберігання порядку ІІ типу.

Результатом діагностики є визначення характеру відхилення психічної діяльності (ІПР або ММД) та визначення стану різних аспектів пам’яті:

Другий етап передбачає розробку корекційної програми з урахуванням отриманих на попередньому етапі результатів. Корекційні дії можуть (і повинні) бути орієнтовані прямо на розвиток «слабкого» ланцюга у функціональній структурі пам’яті.

Третій етап – здійснення корекційної програми.

Четвертий проведення повторного тестування.

П’ятий – порівняння результатів першого та другого тестування за параметрами методами математичної статистики.

3.2

Після первинної діагностики та виявлення учнів з низьким рівнем розвитку пам’яті, ми приступили до другого етапу нашого дослідження: розробили програму та провели корекційну роботу, спрямовану на розвиток пам’яті молодших школярів.

Ця корекційна програма складена виходячи з вікових особливостей дітей і виявленій проблематиці.

Особливу увагу ми приділяли першій зустрічі, процедурі знайомства.

Принципи роботи за програмою були такі:

1. Перед початком роботи в групі ми провели індивідуальну роботу, спрямовану на визначення особистісних особливостей дитини.

2. З дітьми замкнутими й настирливими ми провели індивідуальні заняття, тому що замкнута дитина звикла приховувати свої почуття й бажання або не усвідомлює їх. Їй складно буде відкривати свої почуття в групі. Настирлива дитина часто прагне догодити іншим і за будь-яку ціну зробити те, чого чекають від неї дорослі. У неї майже немає відчуття власного «Я» і своїх бажань.

3. Корекційні заняття ми проводили в рамках однієї школи. Вік учасників – 9 років. Але якщо зробити модифікацію, то програму можна використовувати і з дітьми старшого віку.

Упродовж роботи групи ми виконували з дітьми всі вправи, крім тих, які вважали недоцільними.

Успішному виконанню функцій ведучого в дитячій групі сприяли такі фактори:

• здатність бути щирим;

• поєднання рефлексивної позиції й захопленості;

• інтерес до особистості дитини;

• здатність зберігати самоконтроль у різних несподіваних ситуаціях;

• поєднання одночасно двох ролей (ведучого й учасника).

Проводиться 10 занять, з урахуванням навчальної зайнятості дітей. Одне заняття в середньому триває 35 хвилин. Заняття проводилися двічі на тиждень.

Семантична стабільність, як і стабільність регуляції та контролю мнестичної діяльності зв’язані з функцією аналізу та порівняння (співвідношення). Для розуміння мови необхідне вміння виділяти її смислові фрагменти, а при відтворенні на слух крім сличения з образом сприйняття необхідне його попереднє розпізнання. Обидві ці операції аналізу та порівняння максимально задіяні в завчанні на слух.

Мовленнєва пам'ять формується більш пізніше по відношенню з образною. Саме тому, важливо розвивати перенос навичок образного запам’ятовування та відтворення на навички запам’ятовування і відтворення мови. Чому будуть слугувати включення обох видів пам’яті в одній діяльності. (куда вставить??????)

Мета нашої корекційної програми „Подорож у країну Памятландія” є розвиток слухомовної пам’яті у дітей молодшого шкільного віку.

Основними задачами психолога у процесі реалізації програми є:

1. підвищити стабільність регуляції та контролю мнестичної діяльності;

2. підвищити стійкість семантичного відношення стимулів слухомовної пам’яті;

3. об’єднання різних стимулів в цілісну структуру слухомовної пам’яті;

4. підвищення ефективності завчання в слухомовній пам’яті;

5. забезпечити перенос навичок зорової пам’яті на слухомовну;

6. збільшення словникового запасу.

Заняття 1.

Мета: знайомство, розвиток довільності психічних процесів.

Вправа «Вітання». Час 5 хвилин.

Хід роботи: Діти стають у коло, беруться за руки і, усміхаючись, передають потиск одне одному.

Вправа «Назви своє ім’я». Час виконання 10 хвилин.

Хід роботи: Діти передають один одному м’ячика, називаючи своє ім’я, розповідають про нього.

• Чому тебе так назвали?

• Які є пестливі форми твого імені?

• Як тебе називають удома, у дворі?

Прийняття групових норм. Після знайомства необхідно розповісти учасникам про групові норми, і допомогти в їхній розробці.

1. Правило «Тут і тепер». Предметом аналізу й обговорення можуть бути ті процеси й події, які відбуваються в групі в цей момент. Цей же принцип поширюється на думки, почуття й переживання. Дітям варто продемонструвати важливість того, що відбувається саме зараз. Це дозволяє їм, у процесі занять зосередити увагу на собі й буде сприяти розвитку навичок самоаналізу й рефлексії.

2. Щирість і відкритість – угода про те, щоб не лицемірити й не брехати. Саморозкриття, спрямоване на іншого, дозволяє стати самим собою, одержати й надати чесний зворотний зв’язок.

3. Принцип «Я» - основна увага зосереджена на процесах самопізнання, самоаналізі й рефлексії. Оцінка іншого здійснюється через висловлення власних почуттів і переживань. Припустимі тільки «Я-Висловлювання».

4. Активність – бажано активна участь всіх учасників.

5. Конфіденційність – вся інформація щодо конкретних учасників повинна зберігатися в групі – це умова психологічної безпеки й саморозкриття.

Вправа «Хто відгадає?». Час виконання 15 хвилин.

Хід роботи: Обирається із групи одна дитина і ведучий просить її по пам’яті описати будь-який предмет у кімнаті, так, щоб інші діти його відгадали. При цьому не можна на нього дивитися і прямо називати.

Заняття 2.

Мета: створення доброзичливої атмосфери в групі, розвиток слухової пам’яті, збагачення словникового запасу.

Матеріали: прикрашений стілець.

Вправа «Чарівний стілець». Час виконання 15 хвилин.

Хід роботи: Учасники розсаджуються півколом. Навпроти ставиться «чарівний» стілець. Він висвічує тільки позитивні якості людини, яка на нього сідає. Діти по черзі сідають на цей стілець, а інші називають по одній позитивні якості цієї дитини. У відповідь дитина каже: «Спасибі, я теж думаю, що я ...» (повторює сказане йому).

Вправа «На одну букву». Час виконання 10 хвилин.

Хід роботи: Ведучий пропонує всім придумати слова на одну букву. Діти по колу говорять кожен своє слово, не повторюючись. Виграє той, хто останнім назве слово.

Вправа «Запам’ятай вірш». Час виконання 10 хвилин.

Хід роботи: Господиня один раз з базару прийшла.

Господиня з базару додому принесла

Картоплю, капусту,

Морквину, горох,

Петрушку й буряк.

Ох!

Дітям пропонується згадати, які овочі принесла з базару господиня. Потім діти переказують вірш.

Заняття 3.

Мета: розвиток зорової та слухової пам’яті, вміння зосереджуватись.

Матеріали: картки з овочами та фруктами, корзинка, картки з геометричними фігурами, аркуші А-4, олівці.

Вправа «Запам’ятай порядок». Час виконання 10 хвилин.

Хід роботи: Одну дитину з групи обирають ведучим. Інші шикуються в «паровозик». Ведучий повинен уважно подивитися на паровозик, а потім відвернутися і перерахувати дітей по іменам так, як вони стоять у «паровозику».

Вправа «Крамниця». Час виконання 15 хвилин.

Хід роботи: З групи по бажанню вибирається одна дитина. Ведучий дає завдання дитині: «сходити в магазин» і купити 5-6 овочів та фруктів. На «вітрині» лежать «товари», з яких дитина має вибрати ті, які її попросили купити. Решта дітей спостерігають за «покупцем», потім всі разом роздивляються куплений ним товар і виправляють за потреби.

Вправа «Запам’ятай і намалюй». Час виконання 10 хвилин.

Хід роботи: Ведучий демонструє протягом 3-5 секунд кілька простих геометричних фігур (прямокутник, трикутник, коло, овал, квадрат). Після цього кожен учень відтворює малюнок на папері по пам’яті.

Заняття 4.

Мета: розвиток зорової пам’яті.

Матеріали: картки із цифрами, аркуш, ручка, предмети для гри: лінійка, зошит, ручка, олівець, гумка, брелок, пенал, фарби.

Вправа «Фотограф». Час виконання 10 хвилин.

Хід роботи: Діти сидять півколом. Один із них – «фотограф» –запам’ятовує (фотографує) товаришів (5-20 секунд), а потім виходить за двері. Під час короткої паузи учні пересаджуються на інші місця і кличуть «фотографа». Йому потрібно визначити, що змінилося, та як раніше сиділи діти.

Вправа «Цифри». Час виконання 10 хвилин.

Хід роботи: Ведучий пропонує дітям ряд цифр на картці. Необхідно запам’ятати розташування чисел у клітинках, потім на новому аркуші намалювати їх у порожніх клітинках.

Вправа «Предмети». Час виконання 15 хвилин.

Хід роботи: Учасників розбиваємо на дві команди. З кожної обирається ведучий. Уся команда по черзі викладає на стіл по одному предмету, ведучий їх запам’ятовує, потім називає, хто і що поклав.

Заняття 5.

Мета: зниження напруженості, підвищення настрою, активізація уваги й розумових процесів, розвиток зорової, слухової пам’яті, спостережливості.

Матеріали: аркуші, кольорові олівці, картки із зображенням тварин.

Вправа «Загальна ознака». Час виконання 10 хвилин.

Хід роботи: Учасники сідають у коло, у центрі якого стоїть ведучий. Той, хто стоїть у центрі кола пропонує помінятися місцями (пересісти) всім тим, хто має якусь загальну ознаку. Наприклад: «пересядьте всі ті, у кого карі очі» - і всі в кого карі очі повинні помінятися місцями.

При цьому ведучий теж бере участь у грі й повинен встигнути зайняти місце, яке звільнилося, той, хто залишився без місця продовжує гру. По закінченні гри можна запитати в дітей: «Як ви себе почуваєте?»

Вправа «Слова». Час виконання 10 хвилин.

Хід роботи: Ведучий зачитує дітям слова: зошит, книжка, ручка, гумка, лінійка, пенал, олівець. Потім на чистому аркуші діти повинні намалювати ці слова у тому порядку в якому запам’ятали.

Вправа «Відгадай тварину». Час виконання 15 хвилин.

Хід роботи: Одна дитина виходить і бере картку із зображенням тварин. Потім намагається показати цю тварину пантомімою. Інші відгадують.

Заняття 6.

Мета: розвиток слухомовної, зорової, рухової пам’яті, довільності психічних процесів.

Матеріали: таблиці із зображення предметів, картинки із предметами.

Вправа «Гра в риму». Час виконання 10 хвилин.

Хід роботи: Діти пропонуються таблиці із зображенням різних предметів. Пропонується у відповідь на показану та названу ведучим картинку знайти предмет та назвати співпадаюче йому слово, близьке по звучанню. В подальшому пошук співзвучних слів виконується дітьми без наочної опори, на слух, у відповідь на задане ведучим слово.

Вправа «Запам’ятай рух». Час виконання 10 хвилин.

Хід роботи: Дітям пропонують повторити рухи за ведучим. Коли запам’ятають черговість рухів, нехай спробують відтворити їх у зворотному порядку.

Вправа «Сапер». Час виконання 15 хвилин.

Хід роботи: В кімнаті розставлено стільці в довільному порядку. Одна дитина – «сапер» – іде через кімнату, обходячи стільці з будь-якої сторони (розміновує шлях для загону), а інша – «командир» має запам’ятати дорогу і провести загін тим самим шляхом. Потім сапером і командиром стають інші діти.

Заняття 7.

Мета: розвиток слухової, зорової, оперативної пам’яті, спостережливості.

Матеріали: аркуші паперу, ручки.

Вправа «Теми». Час виконання 15 хвилин.

Хід роботи: Кожній дитині ведучий пропонує тему, на яку потрібно записати якомога більше слів.

Теми: школа, спорт, пори року, тварини, казки, фрукти, овочі, природа, магазин,мультфільми.

Вправа «Запам’ятай своє місце». Час виконання 10 хвилин.

Хід роботи: У кімнаті учні займають кожен своє місце (наприклад, кут, стілець, біля вікна, центр кімнати, біля дошки тощо). Потім усі збираються біля ведучого. За командою: «Місце!» діти розбігаються по своїх місцях. Таку ж вправу можна проводити, коли діти стоять у шерензі.

Вправа «Прикрашаємо слова». Час виконання 10 хвилин.

Хід роботи: Ведучий називає будь-який іменник, а кожен з учасників по черзі каже слова, що відповідають на питання «Який? Яка? Яке?», тобто описують це слово.

Слова: олівець, сонце, кіт, ліс.

Заняття 8.

Мета: розвивати оперативну, слухову, логічну пам'ять.

Матеріали: ручки, аркуші паперу, картки з предметами, предмети для гри: лінійка, годинник, ручка, гумка, фарби, пенал, олівець, брелок, зошит, підручник.

Вправа «5 чисел». Час виконання 10 хвилин.

Хід роботи: Ведучий диктує дітям 5 простих чисел, пропонує запам’ятати їх, додати перше і друге, друге і третє, третє і четверте, четверте і п’яте. Потім записати результати.

Вправа «Агент 007». Час виконання 15 хвилин.

Хід роботи: Вибрати з групи дві дитини. Попросити їх подивитися на перші дві парти, на яких розташовані певні предмети і запам’ятати їх розташування. Далі головні учасники виходять із класу, а «власники» парт змінюють розташування 2-3 предметів. Після повернення до класу діти повинні розставити все так, як було.

Вправа «Відтворення за кодом». Час виконання 10 хвилин.

Хід роботи: Ведучий демонструє 5-10 карток з предметами. Діти при цьому вимовляють у голос назву предмета і записують у рядок початкову літеру назви кожного предмета. Після цього учні відтворюють назви предметів за початковими літерами.

Заняття 9.

Мета: розвиток зорової, слухової пам’яті, мілкої моторики.

Матеріали: коробки із сірниками.

Вправа «Не впусти!». Час виконання 15 хвилин.

Хід роботи: Сірники висипаються з коробки, коробка і кришечка залишається на столі та ставиться паралельно один одному. Дитина повинна взяти 4 сірники великим та вказівним пальцями правої руки та кладе на коробку або кришечку, стараючись не впустити. Якщо вийшло, то лівою рукою тими самими пальцями перекладають сірники на іншу коробку. Далі робити те ж середнім та великим пальцями обох рук, поперемінно. Далі – безіменним і великим, мезинцем і великим. Якщо все виконується успішно, то додається ще один сірник (4 + 1 = 5 сірників) і т.д.

Вправа «Слухай і виконуй». Час виконання 10 хвилин.

Хід роботи: Ведучий називає декілька дій, але не показує їх. Дозволяється повторити завдання 1-2 рази. Потім діти відтворюють ці рухи в тій послідовності, в якій їх назвав ведучий:

• повернути голову праворуч, прямо, опустити вниз;

• підняти праву руку вгору, підняти ліву руку вгору, опустити обидві руки;

• повернути голову ліворуч, присісти, встати;

• підняти праву ногу, пострибати на одній нозі, опустити ногу.

Вправа «Слова доброти». Час виконання 10 хвилин.

Хід роботи: Діти кажуть по колу, не повторюючи слова доброти.

Заняття 10.

Мета: створення емоційно-позитивного настрою, підвищення самооцінки, зниження рівня тривожності, розвиток зорової, слухової пам’яті.

Матеріали: аркуші паперу, олівці.

Вправа «Слухай команду». Час виконання 10 хвилин.

Хід роботи: Звучить спокійна, але не занадто повільна музика. Діти вільно рухаються по кімнаті. Раптово музика припиняється. Усі зупиняються, слухають вимовлену пошепки команду ведучого (наприклад: «Покладіть праву руку на плече сусіда») і негайно ж її виконують. Потім знову звучить музика, і всі продовжують ходьбу. Команди даються в різній послідовності: спокійні й енергійні. Гра проводиться доти, поки група в змозі добре слухати й виконувати завдання.

Вправа «Компліменти». Час виконання 15 хвилин.

Хід роботи: Діти по черзі роблять один одному компліменти. Ведучий пропонує згадати всі дії певної дитини, як він говорить, сміється. Вправа проводиться по колу, поки кожна дитина не одержить свою частку компліментів.

Рефлексія. Вправа «Долонька». Час виконання 5 хвилин.

Хід роботи: Обвести свою долоню на аркуші паперу. Передаючи по колу лист з малюнком долоньки, діти пишуть добрі побажання один одному.

Підведення підсумків.

Так як це останнє заняття, то необхідно підвести підсумки виконаної роботи. Можна запропонувати школярам написати на ватмані маркерами, чому вони навчилися, якими стали, що їм дали ці заняття. Добре, якщо кожна дитина по колу розповість про те, з чим вона йде із цих занять, поділиться своїми планами на майбутнє, виразить побажання іншим учасникам.

Ведучий теж може зупинитися на кожній дитині й дати кожному позитивний зворотний зв’язок, побажання на майбутнє.