
- •Тема: основи фінансової діяльності суб’єктів підприємництва
- •Тема: формування власного капіталу підприємств
- •Капітал це початкова сума коштів, призначених для здійснення підприємницької діяльності.
- •4. Збільшення статутного капіталу суб’єктів підприємництва може здійснюватися з метою:
- •Підвищення номінальної вартості акцій;
- •Зменшення номінальної вартості акцій;
- •Тема: внутрішні джерела фінансування підприємств
- •Тема: дивідендна політика підприємств
- •Тема: фінансування суб’єктів підприємництва за рахунок зовнішніх джерел
- •7. Доцільність залучення кредитних ресурсів встановлюють за схемою, яку можна описати так.
- •2. Визначення кількісної оцінки ефективності обраного варіанта кредитування за допомогою показника Грант-елемета кредитування:
- •Тема: фінансування підприємства на етапі його реорганізації
- •Тема: фінансове інвестування підприємств
- •2. Фінансові інвестиції є активною формою ефективного використання вільного капіталу, особливості якої полягають у тому, що вона:
- •4. Для цілей фінансової звітності фінансові інвестиції, згідно з п(с)бо2, поділяють на довготермінові та поточні фінансові інвестиції.
- •Приклад: відображення в обліку облігацій, придбаних з дисконтом
- •Тема: оцінювання вартості підприємства
- •Тема: фінансова діяльність підприємств у сфері зовнішньоекономічних відносин
- •4. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні забезпечує:
- •6. До основних завдань фінансиста в процесі здійснення підприємством зовнішньоекономічних операцій належать:
- •12. У практиці зовнішньоекономічної діяльності використовують такі основні форми розрахунків:
- •14. Іноземними інвесторами є такі суб'єкти, що здійснюють інвестиційну діяльність на території України, зокрема, це:
- •Тема: фінансовий контролінг у практиці суб’єктів підприємництва
- •3. Функції системи фінансового контролінгу на підприємстві є випливають з суті функцій, що притаманні контролінгу:
- •Затверджено
- •1. Загальні положення
- •2. Право акціонерів на отримання доходу за акціями
- •3. Прийняття рішення про виплату дивідендів
- •4. Забезпечення Банком прав акціонерів на отримання дивідендів
- •5. Заключні положення
Затверджено
Загальними зборами акціонерів ВАТ КБ «Хрещатик»
____________ р. (рішення № 14)
ДИВІДЕНДНА ПОЛІТИКА
ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
“КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ХРЕЩАТИК”
Київ
1. Загальні положення
1.1. Дивідендна політика ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ХРЕЩАТИК” (далі - Дивідендна політика) розроблена відповідно Законів України "Про цінні папери і фондову біржу", "Про акціонерні товариства", “Про банки і банківську діяльність”, нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Політики та Кодексу корпоративного управління ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ХРЕЩАТИК” (далі - Банк), Статуту Банку.
1.2. Основною метою Дивідендної політики є сприяння реалізації прав акціонерів на отримання доходу від володіння акціями, встановлення чіткої та прозорої системи визначення, нарахування та сплати дивідендів за акціями Банку.
1.3. Дивідендна політика є невід’ємною частиною Політики корпоративного управління ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ХРЕЩАТИК”.
1.4. Дивіденд – частина чистого прибутку Банку, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу.
2. Право акціонерів на отримання доходу за акціями
2.1. Право власника акцій на отримання доходів від володіння акціями є одним з основних прав акціонерів Банку.
З метою забезпечення рівного ставлення до всіх акціонерів – власників певної категорії акцій, норми, які регулюють порядок нарахування та виплати доходу за акціями Банку, визначаються у Статуті Банку.
У разі випуску Банком привілейованих акцій у Статуті Банку обов'язково повинно бути визначений порядок здійснення їх власниками переважного права на одержання доходів за такими акціями.
2.2. Акціонери реалізують право на отримання доходів від володіння акціями Банку шляхом отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів.
2.3. Право на отримання дивідендів мають особи, включені до переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, складеному на дату, що визначається Спостережною Радою.
2.4. Право на отримання дивідендів мають власники простих і привілейованих акцій. Власники акцій однієї категорії мають однакові права на отримання дивідендів.
На кожну просту акцію Банку нараховується однаковий розмір дивідендів.
На кожну привілейовану акцію Банку нараховується однаковий розмір дивідендів.
2.5. Акціонери - власники простих акцій Банку мають право на отримання дивідендів пропорційно частці кожного з акціонерів.
2.6. З метою забезпечення прав акціонерів на отримання доходу за акціями, планування дивідендів, які можуть бути виплачені акціонерам за результатами фінансового року, є важливою складовою системи планування фінансового результату, що дозволяє - підвищувати прогнозованість дивідендних доходів акціонерами та забезпечити контроль за використанням коштів Банку.
3. Прийняття рішення про виплату дивідендів
3.1. Розподіл та використання прибутку Банку здійснюється у порядку, передбаченому законодавством, що регулює діяльність акціонерних товариств, банків, Статутом Банку.
3.2. Пропозиції щодо розподілу прибутку готуються Правлінням Банку, розглядаються Спостережною Радою та підлягають затвердженню вищим органом управління Банку.
При підготовці пропозицій щодо розподілу прибутку і виплати дивідендів та їх розгляді органами управління, останні повинні виходити з фінансових можливостей, інвестиційних потреб Банку, необхідності збільшення капіталу тощо. Такий підхід до визначення частини прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, дозволить забезпечити інвестиційні потреби шляхом реінвестування прибутку Банку.
3.3. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається Загальними зборами акціонерами Банку.
Спостережна Рада Банка встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати у межах граничного строку, визначеного чинним законодавством України (не пізніше 6 місяців після закінчення звітного року).
3.4. Рішення про виплату дивідендів за простими акціями може прийматись лише у випадках, якщо Загальними зборами акціонерів Банку прийнято рішення про затвердження річних результатів діяльності Банку.
3.5. Відповідно до чинного законодавства України Банк не зобов'язаний щорічно нараховувати дивіденди.
Проте, керуючись основною метою вдосконалення корпоративного управління в Банку - підвищення інвестиційної привабливості Банку, забезпечення впевненості та довіри інвесторів, Банк приймає на себе зобов’язання по виплаті дивідендів акціонерам, якщо за підсумками діяльності у фінансовому році Банком отриманий чистий прибуток.
Об'єктом (джерелом) виплати дивідендів є прибуток Банку, який залишається в його повному розпорядженні після відрахувань встановлених законодавством податків, інших платежів до бюджету та відрахувань відповідно до установчих документів, нормативно-правових актів Національного банку України, – чистий прибуток.
Частина чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів не може бути меншою за 25% загальної суми отриманого чистого прибутку, за виключенням випадків, коли, відповідно до чинного законодавства, виплата дивідендів заборонена.
Визначена Загальними зборами акціонерів сума чистого прибутку на виплату дивідендів є фондом виплати дивідендів.
3.6. Рішення про виплату дивідендів оформляється протоколом, який містить дані про:
загальна сума (фонд) для виплати дивідендів;
виплату дивідендів грошовими коштами або реінвестицію дивідендів до статутного капіталу шляхом збільшення номінальної вартості акцій та обмін акцій старої номінальної вартості на акції нової номінальної вартості;
Протокол може містити інші відомості щодо нарахування та виплати дивідендів.
3.7. Рішення про виплату дивідендів за простими акціями може бути прийняте Загальними зборами акціонерів тільки у тому разі, якщо Банк за підсумками діяльності за рік, за який мають сплачуватись дивіденди, отримав прибуток.
3.8. Загальні збори акціонерів не мають права приймати рішення, а Банк не може оголошувати та виплачувати дивіденди чи розподіляти капітал у будь-якій формі у разі:
якщо звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;
якщо власний капітал Банку менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю;
якщо така виплата чи розподіл призведе до порушення нормативу адекватності капіталу;
якщо така виплата чи розподіл може призвести до неплатоспроможності Банку;
застосування Національним банком України заходів впливу до Банку у вигляді заборони виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;
введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна в ході провадження у справах про банкрутство Банку;
настання інших випадків, встановлених чинним законодавством України.
3.9. Банк не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:
Банк має зобов`язання про викуп акцій на вимогу акціонерів;
поточні дивіденди за привілейованими акціями (у разі випуску Банком привілейованих акцій) не виплачено повністю.
Банк не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями (у разі випуску Банком привілейованих акцій) певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.
3.10. У разі, якщо за попередній рік діяльність Банку була неприбутковою, Банку дозволяється виплачувати дивіденди чи розподіляти капітал у будь-якій формі у сумі, що не перевищує 50 відсотків від різниці між капіталом Банку і рівнем регулятивного капіталу.
3.11. За рішенням Загальних зборів акціонерів, дивіденди можуть виплачуватися з прибутку, отриманого за результатами діяльності звітного року, а також нерозподіленого прибутку минулих років.