Тема: фінансовий контролінг у практиці суб’єктів підприємництва

1. Фінансовий контролінг як елемент загальної системи контролінгу.

2. Об’єкти, суб’єкти, завдання та призначення фінансового контролінгу.

3. Функції системи фінансового контролінгу.

4. Стратегічний та оперативний фінансовий контролінг. Бюджетування як інструмент оперативного фінансового контролінгу.

5. Чинники, які перешкоджають успішній організації фінансового контролінгу на підприємстві.

6. Методи та інструменти фінансового контролінгу.

1. Фінансовий контролінг як складова контролінгу підприємства орієнтований на забезпеченням досягнення таких цілей як оптимізація фінансових результатів господарюючого суб’єкта за гарантованої ліквідності і платоспроможності.

Під фінансовим контролінгом розуміють функціональну систему планування, контролю, аналізу відхилень, координації, внутрішнього консалтингу та загального інформаційного забезпечення керівництва підприємством. Ця управлінська система забезпечує формулювання альтернативних підходів під час здійснення оперативного і стратегічного фінансового управління. За її допомогою керівники підприємства мають змогу визначити найкращі шляхи досягнення максимального ефекту від своєї діяльності за мінімального ризику.

Фінансовий контролінг є системою управління, котра спрямована на визначення майбутнього фінансового потенціалу підприємства і шляхів його досягнення, оскільки здійснюється орієнтоване на результат управління фінансами підприємства за допомогою використання відповідних методів та інструментів, забезпечення безперервного потоку внутрішньої і зовнішньої інформації для ухвалення економічно обґрунтованих управлінських рішень.

Система фінансового контролінгу передбачає формування точної інформації, здійснення розрахунків і прогнозів та обґрунтування відповідних рекомендацій. Проте служби фінансового контролінгу на підприємстві безпосередньо не приймають рішення, а лише здійснюють їх підготовку, функціональну та інформаційну підтримку і контроль за реалізацією.

Фінансовий контролінг під час запровадження на підприємстві допоможе запобігти виникненню кризових економічних ситуацій, ідентифікувати причини фінансових проблем та ефективно їх усунути. Результативність вирішення проблеми залежить від чіткості координації дій різних рівнів управління з використанням обраних контролінгових інструментів їх реалізації.

2. Об'єктами фінансового контролінгу є грошові потоки і структура капіталу підприємства.

Суб'єктами фінансового контролінгу є фінансові контролери. В даний час на підприємствах головним контролером є фінансовий директор.

Мета фінансового контролiнгу – орієнтація управлінського процесу підприємства на максимізацію прибутку та вартості капіталу власників при мінімізації ризику і збереженні ліквідності та платоспроможності підприємства.

Призначенням фінансового контролінгу є забезпечення керівництва необхідною інформацією щодо структури витрат, обсягів прибутку, відхилень фактичних даних від планових. На підставі проведених розрахунків керівництво підприємства має зробити обґрунтований вибір управлінського рішення. Тобто, система фінансового контролінгу передбачає, що управління фінансовими процесами має бути організовано так, щоб унеможливити помилки, відхилення і прорахунки як у поточній діяльності підприємства, так і на перспективу.

Базою для визначення завдань фінансового контролінгу є його цілі:

1. забезпечення оптимального рівня ліквідності;

2. підтримка платоспроможності в довгостроковому періоді;

3. забезпечення рентабельності;

4. забезпечення підприємства необхідними фінансовими ресурсами з максимальною віддачею та мінімальним ризиком для підприємства.

Основні постулати сучасної концепції фінансового контролінгу можна сформулювати так:

1. Пріоритет рентабельності діяльності підприємства над зростанням обсягу діяльності, тобто розміри підприємства, обсяги випуску продукції, кількість філій і клієнтів, асортимент продукції, сума балансу тощо є другорядними порівняно з ефективністю роботи підприємства загалом та його підрозділів;

2. Зростання обсягів підприємницької діяльності підприємства виправдане лише у разі збереження фактичного рівня ефективності чи його підвищення;

3. Заходи щодо забезпечення зростання прибутковості не повинні підвищувати допустимий, для конкретних умов функціонування підприємства, рівень ризику.

Враховуючи те, що фінансовий контролінг має забезпечити процес моніторингу, аналізу, планування і контролю за рухом усіх фінансових ресурсів підприємства для того, щоб своєчасно ідентифікувати та усунути проблеми у процесі діяльності, то можна говорити, що він зорієнтований на:

• спостереження за реалізацією фінансових завдань, встановлених системою планових фінансових показників і нормативів;

• вимірювання рівня відхилення фактичних результатів фінансової діяльності від передбачених;

• розроблення оперативних управлінських рішень щодо нормалізації фінансової діяльності підприємства відповідно до передбачених завдань і показників;

• коригування, за потреби, певних завдань і показників фінансового розвитку у зв'язку із зміною зовнішнього фінансового середовища, кон'юнктури фінансового ринку і внутрішніх умов здійснення господарських операцій підприємства.

Завданнями фінансового контролінгу є такі основні:

• моніторинг умов залучення фінансових ресурсів;

• розподіл і використання ресурсів у відповідності з реальними потребами;

• підтримка рентабельності та забезпеченні ліквідності;

• визначення та використання методів контролю за рухом грошових потоків;

• створення центрів відповідальності прибутку і здійснення діяльності, спрямованої на досягнення стратегічних цілей підприємства;

• створення інтегрованої системи управління ризиками;

• використання збалансованої системи показників з метою оптимізації визначених перспектив діяльності підприємства;

• розробка, координація і реалізація фінансових планів підприємства;

• розробка методів складання і аналізу фінансової звітності;

• оцінка фінансових методів і рішень в сфері управління фінансами і консультування підрозділів в процесі досягнення мети;

• розробка і застосування методів вирішення питань, пов'язаних з податками;

• взаємоузгодження внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства шляхом бюджетування;

• формування системи, принципів і організаційної структури фінансового контролінгу.