12. У практиці зовнішньоекономічної діяльності використовують такі основні форми розрахунків:

• попередня оплата (авансовий платіж),

• документарний акредитив,

• документарне інкасо,

• платежі за відкритими рахунками.

Найуживанішими формами розрахунків для експортерів товарів є: авансовий платіж, безвідзивний документарний акредитив, документарне інкасо (з гарантією). Для імпортерів – платіж після отримання товарів, документарне інкасо, документарний акредитив.

Застосування акредитиву потребує зазначення у контракті:

• Вказівки на те, що платежі за товари здійснюють із безвідзивного акредитиву, відкритого за дорученням покупця на користь продавця - кореспондентом уповноваженого банку та завізованого останнім.

• Посилання на те, що акредитив відкривають відповідно до Уніфікованих правил і звичаїв для документарних акредитивів.

• Терміни відкриття акредитиву після дати повідомлення про підготовку товару до відвантаження.

• Порядок відмови у відвантаженні товару, якщо воно відбулося з вини покупця або його банку (затримання відкриття акредитиву). Перелік документів, проти яких здійснюватимуть платежі шляхом інкасо: комерційні рахунки; чисті бортові коносаментів або дублікати CMR (міжнародної накладної), що містить найменування одержувача вантажу, позначку про сплату фрахту і позначку перевізника про відправлення вантажу;страхові поліси, сертифікати та інші документ.

• Терміни подання відповідних документів продавцем до уповноваженого банку.

• Вказівка на те, який учасник контракту сплачуватиме банківські витрати пов'язані з відкриттям, авізуванням, підтвердженням, продовженням терміну, змінами умов та виконання акредитиву.

Документарне інкасо (експортний контракт). За такої форми розрахунків банк бере зобов'язання з отримання належної експортерові суми проти передачі документів за заздалегідь узгодженим переліком. Водночас продавець спрямовує всі необхідні для отримання товару документи разом з інкасовим дорученням своєму банку, який передає їх інкасуючому (уповноваженому) банку.

При застосуванні документарного інкасо у контракті зазначають:

• Перелік документів, проти яких здійснюватимуть платежі шляхом інкасо, комерційні рахунки, дублікати CMR (міжнародної накладної), що містить найменування отримувача вантажу, - позначку про сплату фрахту і позначку перевізника про відправлення вантажу, страхові поліси, сертифікати та інші документи.

• Суму платежу покупець має переказати у повній відповідності з платіжними інструкціями, викладеними в інкасовому дорученні.

• Вказівка на те, який учасник контракту сплачуватиме банківські витрати, пов'язані з виставленням та сплатою інкасо.

• Санкції у разі затримки платежу за інкасо з боку покупця. Покупець не може отримати належні документи на товари, не сплативши суму, зазначену в інкасовому дорученні, чи не акцептувавши вексель.

Документарне інкасо (імпортний контракт). У цьому випадку в контракті зазначають, що платежі здійснюють у конкретний термін (фіксують кількість днів) після отримання документів уповноваженим банком. Якщо вручають документи проти акцептування векселя, то імпортер одержує товар до моменту здійснення платежів.

На відміну від експортера, для імпортера розрахунки з використанням документарного інкасо є прийнятнішими, ніж акредитивна форма. Імпортер під час укладання договору (контракту) повинен добиватися здійснення розрахунків у формі інкасо з платежем у конкретний термін (із зазначенням фіксованої кількості днів) після одержання документів уповноваженим банком або вручення документів проти акцептування векселя. В останньому випадку імпортер одержує товар до здійснення платежів: необхідні для розрахунків фінансові ресурси він може отримати оперативно, реалізувавши імпортований товар. Однак в експортера виникає додатковий ризик неплатежу, для зменшення якого він може вимагати, щоб відповідний вексель був авальований інкасуючим або іншим першокласним банком. Завдяки цьому підвищується гарантія здійснення платежів та виникає можливість вдатися до форфейтингу.

13. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності можуть одержувати в іноземних фінансових установах валютні кредити на договірній основі. При цьому умови кредитного договору не можуть суперечити законодавству України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, у статутному фонді яких є частка державного майна, можуть укладати кредитні договори з іноземними фінансовими установами лише за згодою Фонду державного майна України. Види майна, що не може бути предметом застави у разі одержання валютного кредиту в іноземній фінансовій установі, визначаються чинним законодавством.

Законодавство надає суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності право одержувати валютні кредити лише в безготівковій формі. Кредитором у цьому випадку обов'язково мають виступати іноземні фінансові установи (нерезиденти – банки та нерезиденти, які мають статус небанківських фінансових установ). Відносини між кредитором і позичальником оформлюються кредитним договором. При цьому умови кредитного договору не можуть суперечити законодавству України.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності (позичальник) повинен використовувати кредит в іноземній валюті за цільовим призначенням, визначеним договором.

Резиденти-позичальники (крім банків) залучають кредити від нерезидентів через уповноважені банки. Якщо договором з нерезидентом передбачено одержання кредиту з надходженням коштів на рахунок резидента-позичальника за межами України та/або погашення заборгованості за таким кредитом здійснюватиметься з рахунка резидента в іноземному банку, то резидент-позичальник повинен у встановленому Національним банком України порядку одержати індивідуальну ліцензію на відкриття та використання рахунка в іноземному банку.

Кредитний договір повинен укладатися в письмовій формі. Беручи до уваги те, що кредитний договір у цьому разі виступатиме й зовнішньоекономічним договором, він має містити всі істотні умови останнього.

Національний банк України встановив порядок реєстрації кредитних договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті. Резидент-позичальник при цьому зобов'язується зареєструвати договір до фактичного одержання кредиту.

Для реєстрації договору та одержання реєстраційного свідоцтва позичальник повинен подати до відповідного територіального управління Національного банку України такі документи:

1. лист-звернення на ім'я начальника відповідного територіального управління;

2. оригінал договору або нотаріально засвідчену на території України фотокопію договору мовою оригіналу; якщо договір укладено іноземною мовою (крім російської), то подається також його нотаріально засвідчений на території України переклад на українську мову.

3. повідомлення про договір, який передбачає виконання резидентом боргових зобов'язань перед нерезидентом за залученим від нерезидента кредитом, позикою в іноземній валюті (повідомлення), за відповідною формою у двох примірниках;

4. письмове підтвердження на ім'я начальника відповідного територіального управління про згоду уповноваженого банку на обслуговування операцій за договором;

5. документ, що підтверджує внесення плати за оформлення реєстраційного свідоцтва згідно з тарифом послуг, установленим нормативно-правовими актами Національного банку України.

Якщо договором з нерезидентом передбачено одержання кредиту з надходженням коштів на рахунок резидента-позичальника за межами України та/або погашення заборгованості за таким кредитом здійснюватиметься з рахунка резидента в іноземному банку, то резидент-позичальник, крім вищезазначених документів, подає індивідуальну ліцензію Національного банку України на відкриття та використання рахунка в іноземному банку (для фізичної особи – індивідуальну ліцензію на відкриття рахунка за межами України та розміщення на ньому валютних цінностей, крім випадку відкриття фізичною особою рахунка в іноземній валюті на час її перебування за кордоном).

Територіальне управління реєструє договір і видає реєстраційне свідоцтво у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження зазначених документів до територіального управління.

В реєстрації контракту можу бути відмовлено за таких умов:

• документи оформлені неналежним чином;

• у поданих документах виявлено недостовірну інформацію;

• розмір процентної ставки, передбаченої договором, перевищує розмір середньозваженої процентної ставки, за якою банки України надають суб'єктам господарювання кредити в іноземній валюті на внутрішньому кредитному ринку.

Реєстраційне свідоцтво Національного банку України виступає єдиним документом, на підставі якого уповноважений банк здійснює обслуговування операцій за кредитним договором.

Обслуговуючий банк проводить платіжні операції за кредитним договором лише в тому випадку, якщо вони відповідають умовам, зазначеним у реєстраційному свідоцтві та в договорі з нерезидентом. Банк також контролює відповідність обсягів перерахованої нерезиденту іноземної валюти обсягам фактично одержаного резидентом кредиту з урахуванням сплати відсотків за його користування, комісій тощо.

Обслуговування банком операцій за договором має здійснюватися в іноземній валюті, що належить до тієї групи Класифікатора іноземних валют, яка фактично отримана резидентом-позичальником.

У разі надходження від нерезидента на адресу резидента-позичальника кредиту і відсутності в уповноваженому банку документів, що свідчать про правомірність одержання резидентом кредитних коштів згідно з чинним законодавством (реєстраційних свідоцтв або індивідуальних ліцензій Національного банку України, гарантій Кабінету Міністрів України), уповноважений банк зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати зарахування цих коштів на поточний рахунок клієнта повідомити про це орган державної податкової служби за місцем реєстрації резидента як платника податку.

Чинне законодавство на сьогодні не містить переліку видів майна, яке не може бути предметом застави у разі одержання валютного кредиту в іноземній фінансовій установі.