
Розділ
12.
ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЇ
У КО-
МЕРЦІЙНІЙ
ДІЯЛЬНОСТІ
Інтернет
— швидкодіючий інструмент спілкування
з користувача-
ми
по всьому світу, потужне сховище
колосального інформаційного ма-
сиву
з будь-яких галузей знань, база
інформатизації суспільства, нове
се-
редовище
для ведення електронного бізнесу, що
проникає у різні сфери
ділової
і громадської активності.
Інтернет
— глобальна інформаційна система,
частина якої логічно
взаємопов’язані
одна з одною через унікальний адресний
простір, що ба-
зується
на протоколах TCP/IP, забезпечує, використовує
та робить до-
ступною
комунікаційну службу високого рівня.
TCP
(Transmission
Control
Protocol)
—
протокол, що визначає
розмір
пакету даних для передачі та проводить
тонке налагодження па-
раметрів.
IP
(Internet
Protocol)
—
протокол мережевого рівня, призначений
для
організації адресного каналу та
маршрутизації пакетів інформації
по
мережі.
Основним
пристроєм доступу до інтернету для
кінцевого корис-
тувача
є комп’ютер. Він може бути оснащений
мікрофоном, відеокаме-
рою,
звуковими колонками, що перетворює
його в мультімедійний
центр.
Комп’ютер може знаходитись у будь-якому
місці, обладнаному
сучасними
засобами комунікації.
Доступ
до інтернету забезпечує провайдер
(Internet
Service
Provider),
який
може запропонувати сеансне або постійне
підключення.
Вибір
залежить від ініціативи клієнта, цілей,
фінансової спроможності,
частоти
відвідування.
Сеансний
спосіб передбачає, що власний комп'ютер
підклю-
чається
до міської телефонної лінії так само,
як і звичайний паралельний
телефонний
апарат, через спеціальний пристрій —
модем. Комп’ютер
провайдера,
що має вихід до Інтернету, також
підключений до телефон-
ної
лінії через модем. Коли користувач
комп’ютера дає вказівку встано-
вити
зв'язок з Інтернетом, власний модем
набирає відповідний номер те-
лефону
та через міську телефонну мережу
формується звязок з
комп'ютером
провайдера. До переваг даного варіанту
належать: відносно
невисокі
витрати на обладнання (наявність
комп'ютера та модема); до-
ступність
підключення у будь-якому приміщенні,
де є звичайна телефон-
на
розетка; невисока вартість оплати
підключення та часу роботи в інтер-
неті.
Серед недоліків — досить низька
швидкість зв'язку, неможливість
розмістити
власний веб-сервер. Обмеженням також
є необхідність "дод-
750Необхідність розвитку електронної комерції, и структура
звону"
до провайдера. Йдеться
про
те, що
перед
кожним
виходом в
інтер-
нет
власний модем
повинен набрати
номер
телефону провайдера і
вста-
новити
зв’язок з його модемом. Цей процес
аналогічний звичайному те-
лефонному
дзвінку. Якщо номер провайдера зайнятий
(наприклад, при
одночасній
роботі багатьох користувачів), з’єднання
не буде встановлено
і
почнеться знайомий усім процес
"додзвону".
Слід
зазначити, що сеансне підключення
дозволяє використовувати
усі
основні можливості інтернет, включаючи
електронну пошту та WWW.
Постійне
підключення забезпечує постійний
зв’язок власного
комп’ютера
з інтернетом. Це може бути підключення
до виділеної теле-
фонної
лінії, цифрової телефонної лінії,
кабельної мережі телебачення,
радіоканалу
з допомогою радіомодема, супутникового
зв’язку. Основні
переваги
— значно більша швидкість і надійність
системи. Можна також
забезпечити
одночасну роботу в інтернеті декількох
комп'ютерів ло-
кальної
мережі, повністю використовувати усі
сучасні можливості інтер-
нет,
організувати власний фізичний веб-сервер.
Недоліком
є те, що технічно цей спосіб реалізується
складніше се-
ансного
і, відповідно, коштує дорожче. Необхідність
підтримки висо-
кошвидкісного
каналу зв’язку вимагає застосування
досить складного
обладнання,
для експлуатації якого потрібен
кваліфікований персонал.
Підключення
до інтернету відчинає електронні двері
для ознайомлення
з
веб-ресурсами, дає доступ до комунікаційних
служб.
Комунікаційні
служби інтернет — комплекс служб, до
складу
яких
входять: електронна пошта, WWW,
телеконференції,
списки роз-
силки,
служба IRC.
Електронна
пошта (e-mail).
Користувач
посилає повідомлення і
адресат
отримує його на свій комп’ютер через
декілька хвилин. Елек-
тронний
діловий лист вміщує службову інформацію,
заголовок, ім'я ав-
тора
та отримувача. Основні переваги
електронної пошти — простота,
дешевизна,
універсальність. На окремих серверах
послугами можна ско-
ристатись
безкоштовно.
WWW
(World
Wide
Web)
—
це всесвітня павутина, служба пря-
мого
доступу, що вимагає повноцінного
підключення до інтернету, доз-
воляє
інтерактивно взаємодіяти з представленою
на веб-ресурсах інфор-
мацією.
Має гіпертекст, здатна представити
інформацію, використовую-
чи
мультімедійні можливості — відео,
аудіо, графіку.
Гіпертекст
— набір документів (вузлів), що містять
посилання, по-
кажчики,
об’єднані зв'язками та за допомогою
програми-броузера дозво-
ляють
користувачу легко переміщуватись від
одного документа до іншого.
Телеконференції
базуються за принципом передачі
повідомлень
від
одного вузла до інших. В обговоренні
теми телеконференції, новин
може
брати участь будь-яка кількість людей,
незалежно від того, де вони
знаходяться
фізично.
751
Списки
розсилки (mail
lists)
забезпечують
об’єднання під однією
адресою
електронної пошти багатьох
людей-передплатників. Список
розсилки
обслуговується програмами різної
складності. До його служби
входять:
автоматична передплата клієнтів, прийом
їх відмови від перед-
плати,
перевірка коректності електронних
адрес, ведення архіву повідо-
млень,
обробка поштових помилок, підтримка
роботи у режимі дайдже-
ста,
тобто
коли передплатник отримує кожне
повідомлення не окремим
листом,
а періодично — у вигляді збірки
повідомлень за певний строк.
Служба
IRC
(Internet
Relay
Chart)
—
це інтерактивна форма
спілкування
людей через інтернет ("чати"). Вона
відрізняється від тра-
диційної
живої розмови тим, що діалог ведеться
шляхом набору тексту
на
клавіатурі.
Новими
службами інтернет, які ще не отримали
широкого розпов-
сюдження,
є: засоби передачі голосу по каналах
зв'язку інтернет; про-
грамні
засоби для проведення відео- та
аудіоконференцій.
Залежно
від функцій, що виконуються, веб-сайти
можна поділити
на
дві основні групи: навігаційні та
кінцеві (прямі). Загальна логіка
по-
ведінки
користувачів в інтернеті передбачає,
що спочатку потрібно залу-
чити
відвідувачів на найпопулярніші
навігаційні ресурси системного
ха-
рактеру,
підібрати потрібний варіант, а далі
вийти безпосередньо на
кінцевий
сайт. До групи навігаційних сайтів
належать: пошукові систе-
ми,
каталоги, тематичні сайти, портали.
Пошукова
система складається з трьох компонентів:
пошукової
машини,
яка досліджує сайти, зчитує та індексує
сторінки; індексів по-
шукової
системи, куди потрапляє усе, що зчитує
пошукова машина; про-
грами,
яка обробляє запит користувача, перебирає
в індексах пошукової
системи
ту інформацію, яка відповідає критеріям
запиту і видає список
знайдених
документів. Найбільш відомими міжнародними
пошуковими
системами
є AltaVista,
Excite,
Lycos,
WebCrawler,
Hot
Bot,
Open
Text.
Серед
російськомовних можна назвати системи
Япсіех, Rambler,
Апорт.
Каталог.
Пошук здійснюється користувачем за
ієрархічно ор-
ганізованою
тематикою. Для реєстрації ресурсу в
каталозі необхідно або
заповнити
певну форму, або надіслати запит із
вказівкою у який розділ
слід
розмістити власну сторінку, дати стислий
опис сайту та список клю-
чових
слів для пошуку сторінки в каталозі.
Сторінка, що додається, по-
винна
бути прив'язана до принятних у каталозі
категорій. Найбільш
відомими
є каталоги Yahoo,
InfoSeek, Stars ru, Russia on the Net, List ru,
The
List of Russion Web Servers.
Портал
—
це
веб-сайт,
призначений
для цільової аудиторії, основ-
ними
функціями якого є пошук та надання
достатньо широкої інфор-
мації
за певною тематикою, спільна діяльність,
доступ до послуг на ос-
нові
персоналізації. Серед порталів є
оригінальні потужні структури,
ау-
диторія
яких практично уся інтернет-спільнота.
Але є багато й верти-
752
кальних
порталів, орієнтованих для специфічних
ринкових ніш, що об-
слуговують
вузькоспеціалізований сегмент або
групу спільноти (торго-
вий,
туристичний, залізничний та інші
портали). У таких структурах ма-
ють
місце не тільки взаємовідносини між
компанією-власником сайту та
рядовими
користувачами мережі, але й міжфірмові
бізнес-операції серед
суміжних
підприємств, які проявляють інтерес
до обслуговування
цільової
клієнтури. До групи кінцевих (прямих)
належать корпоративні
та
інформаційні сайти, торгові й фінансові
системи.
Корпоративний
сайт забезпечує віртуальну присутність
компанії
та
її пропозиції в інтернеті. Тут міститься
інформація про товари, послу-
ги
підприємства, виконує рекламно-інформаційні
завдання.
Інформаційний
сайт призначається для представлення
тієї чи
іншої
інформації користувачам інтернету.
Тут можна ознайомитись
із
законодавчо-нормативними
документами, фінансовими аспектами,
ста-
ном
товарного ринку, консультаціями
фахівців, інформацією про фірми
та
їхні продукти. Існує ціла низка
спеціалізованих за змістом, але
універ-
сальних
за призначенням інформаційних ресурсів
по економіці,
політиці,
державних органах влади, фінансах,
маркетингу, бізнесу, ме-
неджменту
і кадровій політиці. Інформаційні сайти
можуть отримувати
деякий
прибуток за рахунок продажу рекламного
місця на своїх
сторінках.
Торгові
та фінансові системи. Цю групу
представляють сайти, що
надають
користувачам різноманітні послуги від
продажу товарів до про-
ведення
фінансових операцій. Такі ресурси
забезпечують механізм про-
дажу
товарів кінцевим споживачам, ведення
бізнесу між підприємства-
ми,
налагодження взаємовідносин між
фізичними особами.
Зважаючи
на вищезазначене можна зробити висновок,
що основ-
ними
завданнями навігаційних сайтів є
залучення відвідувачів на ре-
сурс,
отримання якомога більшого числа
повторних відвідувань. При-
значення
кінцевих сайтів — надання користувачам
якісних послуг, задо-
волення
потреб у товарах на підставі безпосередніх
взаємовідносин між
замовниками
та виконавцями.
Все
більше підвищується інтерес до інтернету
з боку компаній,
руйнуються
старі стереотипи управління і
нераціональні методи госпо-
дарювання.
Нова логіка комерційного мислення та
підприємливість
підштовхують
до необхідності застосування сучасних
технологій. При
правильному
використанні можливостей мережі бізнес
може прийняти
активну
форму свого розвитку в поєднанні з
електронною торгівлею.
Маючи
модем і комп’ютер, працівники компаній,
що мають віддалені
філії,
завжди матимуть надійний зв’язок з
головним офісом, доступ до
корпоративних
баз даних і зможуть швидко скористатись
необхідною
інформацією
або отримати консультацію провідних
фахівців з найс-
кладніших
питань. Слід сказати і про зручності у
пошуку законодавчо-
48265
753
нормативних
і відомчих документів у складі
інформаційних веб-ре-
сурсів.
Вже відпадає потреба багаточасового
підбору потрібного закону,
наказу,
розпорядження у традиційних засобах
масової інформації.
Інтернет
є маркетинговим каналом у загальному
комплексі марке-
тингу
підприємства. Руйнуються географічні
та часові бар'єри. Реклама
доступна
користувачам будь-якої країни світу
24
години
на добу, 7
днів
на
тиждень.
На
відміну від традиційних засобів масової
інформації (газети,
журнали,
радіо, телебачення, пошта, дошка
оголошень), комунікаційне
середовище
Інтернету має такі переваги: широкий
діапазон представле-
ної
інформації та засобів мультімедіа;
можливість контролю над отри-
манням
інформації з боку споживачів, наявність
ефекту присутності, що
характеризує
процес спілкування клієнта з навколишнім
світом; висока
гнучкість,
тобто спроможність, використовуючи
електронний канал,
охопити
потрібний розмір аудиторії (місцевий,
регіональний,
національний,
міжнародний); здатність без суттєвих
фінансових вли-
вань
збільшити цільовий сегмент ринку, а
також можливість інтерактив-
ного
укладання угод та проведення платежів
під впливом взаємодії по-
тенційного
покупця з рекламою.
Використання
інтернету в багатьох країнах світу
стало повсякден-
ною
нормою ділового життя та цивілізованим
способом спілкування. Це
можливість
електронного ведення бізнесу, пошук
нових партнерів, про-
сування
товарів і послуг на зовнішніх ринках,
розширення міжнародних
зв'язків,
проведення конференцій у режимі
реального часу, користуван-
ня
електронними документами, економія
часу.
Перспективними
напрямами розвитку електронної комерції
є
роздрібна
торгівля, оптове посередництво, аукціони,
туристичні, го-
тельні,
страхові, рекламні, банківські,
інвестиційні, біржові послуги.
Охоплюючи
все більше галузей економіки та сфер
суспільного життя,
процеси,
пов'язані з розповсюдженням світового
простору інтернету, не
обійшли
й нашу країну.
Важливим
нормативним актом у цьому стратегічному
напряму є
Указ
Президента України "Про заходи щодо
розвитку національної
глобальної
інформаційної мережі Інтернет та
забезпечення широкого
доступу
до цієї мережі в Україні" (2000
p.).
Визнано,
що розвиток
національного
інтернет- простору є одним із пріоритетних
напрямів
державної
політики в інформатизації, активізації
підприємництва, за-
доволення
прав громадян на інформацію. Вищезазначеним
норматив-
ним
документом державою поставлено такі
завдання у галузі розвитку
інтернету:
створення
належних економічних, правових,
технічних умов для
забезпечення
широкого доступу громадян, підприємств
і ор-
ганізацій
усіх форм власності, малого і середнього
бізнесу, ор-
754
ганів
державної влади та управління, наукових
закладів до су-
часних
інформаційних ресурсів, комп’ютерних
технологій;
розширення
і вдосконалення подання у мережі
інтернет
об’єктивної
економічної, політичної, правової,
науково-
технічної,
культурної інформації про Україну
через веб-
сторінки,
портали, інформаційні системи пошукового,
ко-
мерційного,
тематичного спрямування;
забезпечення
державної підтримки розвитку
інфраструктури
надання
інформаційних послуг, ефективне
використання ка-
налів
електронного зв’язку, надання пільгу
доступі до інтернету;
удосконалення
правового регулювання діяльності
суб’єктів
інформаційних
відносин, виробництва, використання,
поширен-
ня
та зберігання електронної інформаційної
продукції, захисту
прав
на інтелектуальну власність;
вчинення
цивільно-правових угод з використанням
електронно-
го
документообігу та електронного
цифрового підпису.
На думку
автора, з метою подальшого розвитку
інформатизації та
розширення
підприємницького потенціалу необхідно
розробити і за-
твердити
вищими органами державної влади Закон
України "Про елек-
тронну
комерцію". В ньому слід визначити
порядок укладання договорів
електронної
торгівлі, вимоги, що пред’являються
до технічної докумен-
тації
та електронного цифрового підпису,
визначити положення про
відповідальність
правовідносин цієї діяльності, принципи
та правила
проведення
розрахунків.
Електронну
комерцію можуть здійснювати юридичні
особи,
індивідуальні
підприємці. Право на провадження бізнесу
у сфері інтер-
нету
повинно надаватись з моменту державної
реєстрації. Суб'єктам, що
займатимуться
електронною комерцією, необхідно
надавати клієнтам та
відповідним
державним органам інформацію про свій
правовий статус і
результати
діяльності.
В
сучасних умовах конкурентоспроможність
компаній можна
підвищити
через розвиток електронної комерції.
Інтернет пропонує ши-
рокі
можливості для реклами торгової марки,
залучення клієнтів,
відкриває
вихід на нові ринки, що були раніше
практично недоступни-
ми.
Маючи віртуальне представництво у
мережі, компанії здатні ефек-
тивно
співпрацювати з вітчизняними і
зарубіжними партнерами, впро-
ваджувати
технології менеджменту в електронній
комерції. Наслідками
такої
організації бізнесу є зростання доходів,
отримання нових конку-
рентних
переваг, підвищення іміджу, визнання
прогресу і успіхів.
Електронна
комерція (e-commerce)
—
це використання інтернету
Для
здійснення комерційних угод, реклами
і продажу товарів та послуг.
Взаємодія
між підприємствами, підприємствами і
споживачами
здійснюється
електронним способом замість фізичного
обміну, без посе-
48*
755
•
реднього
фізичного контакту. В результаті цього
право власності, право
користуванням
товаром або послугою передається від
однієї особи
іншій.
Електронна комерція в інтерактивному
режимі не супровод-
жується
оформленням документів на паперових
носіях. Замість них —
віртуальні
угоди. Отже новий незвичайний механізм
відрізняється від
стаціонарної
торгівлі застосуванням електронного
документообігу.
У
юридичному аспекті електронна комерція
(торгівля) передбачає
укладення
на базі комп’ютерних засобів,
телекомунікацій будь-яких угод
на
постачання товарів, послуг або обмін
товарами, послугами, включаю-
чи
дистриб’юторство, комерційне
представництво, агентські стосунки.
Існують
різноманітні моделі бізнесу електронного
напряму (рис.
12.1).
Рис.
12.1.
Основні
моделі електронного бізнесу
Електронний
магазин — це магазин у мережі інтернет,
створений
у
формі спеціалізованого сайту, що
належить фірмі-виробнику або тор-
говельній
компанії та призначений для просування
товарів на ринок,
підвищення
обсягу продаж, залучення нових покупців.
На такому веб-
ресурсі
є можливість підбирати товари, оформляти
замовлення, навіть
здійснювати
оплату через інтернет. Замовлення
оформляються у режимі
on-line,
але
в деяких випадках система розрахунку
за отриманий товар і
доставка
може здійснюватись поза електронного
каналу.
Електронний
каталог-довідник — це спеціалізований
сайт, з допо-
могою
якого клієнт може підбирати постачальників
товарів для подаль-
ших
переговорів з ними. При виборі
постачальника приймаються до ува-
ги
характеристики продукції, умови
поставки, номенклатура та інші
умови.
Електронний каталог використовують
компанії для полегшення
'756
процесу
закупівлі і продажу, просування своєї
торгової марки, знижен-
ня
витрат з маркетингу.
Електронний
аукціон відображає у мережі інтернет
процедуру
торгів
по лотам, як на звичайному аукціоні.
Провайдер такої системи за-
роблює
на відсотках від транзакцій, а також
на продажу програмного за-
безпечення
для участі у торгах.
Електронний
торговий центр — це сайт, що містить
низку елек-
тронних
магазинів і каталогів, об’єднаних
загальним місцем розміщення.
Як
правило, це відбувається під відомою
маркою, спільно використову-
ються
додаткові функції, наприклад, система
проведення захищених
платіжних
транзакцій.
Відкриття
магазину у торговому центрі інтернету
дає для продав-
ця
велику кількість потенційних покупців
та зниження витрат. Крім то-
го,
розташування нового інтернет-магазину
під популярною маркою за-
безпечує
довіру покупців до нового віртуального
торговця і таким чином
підвищує
готовність покупця не тільки увійти
та подивитись, але й
здійснити
покупку. У свою чергу, для покупця — це
зручний та швидкий
доступ
для усієї спільноти віртуальних
магазинів, де він використовує
той
же самий механізм реєстрації та оплати.
Інші
моделі електронного бізнесу пов'язані
з інтенсифікацією
обміну
інформацією, процесами спільної
діяльності.
На
практиці електронну комерцію можна
поділити на п’ять сфер
як
складових компонентів інфранструктурного
середовища.
Реклама
— звернення уваги до товару —
здійснюється в інтер-
неті
складніше, ніж при використанні
звичайних (традиційних) її видів.
Вона
обов’язково повинна бути доступною,
динамічною, інтерактивною
і
притягательною.
Представлення
товару — показ виробів засобами
інтернету. Для
показу
товару застосовуються відеоролики,
звук, анімації.
Проведення
операцій — здійснення покупки —
повинно бути
швидким,
безпечним, супроводжуватись повідомленням
по електронній
пошті
і доступним для відстеження завдяки
веб-сайту.
Післяпродажна
підтримка — допомога, що надається
клієнту
під
час оформлення покупки і після неї,
включаючи доставку товару,
сервісне
обслуговування.
Побудова
відносин — формування у клієнта
прихильності до
торгової
марки і компанії, намагання перетворити
випадкового спожи-
вача
у постійного клієнта. На основі
маркетингу і системи стимулюван-
ня
збуту слід зробити усе можливе, щоб
було бажання повернутись за
новими
покупками.
Розвиток
інтернету впливає на удосконалення і
розширення усіх
вищевказаних
сфер електронної комерції як єдиної
взаємопов’язаної си-
стеми,
що не обмежена лише процесом
купівлі-продажу.
757
Електронна
комерція може виконувати широкий спектр
операцій,
зокрема:
обмін
інформацією, до — та післяпродажна
підтримка, включаю-
чи
змістовну інформацію про продукти і
послуги, документацію,
відповіді
на запитання замовників;
формування
контактів між потенційними замовниками
і поста-
чальниками,
продавцями і покупцями, продаж товарів
і послуг;
електронна
оплата, у тому числі з використанням
електронних
платіжних
систем;
розповсюдження
продуктів, організація доставки та її
відсте-
ження
для фізичних (матеріальних) продуктів,
так й безпосеред-
ньо
доставку продуктів, які можуть
розповсюджуватись елек-
тронним
шляхом;
здійснення
бізнес-процесів, що спільно управляються
ком-
панією
та її торговими партнерами;
можливість
організації віртуальних підприємств
— групи
кваліфікованих
фахівців або навіть незалежних
організаційних
структур,
Інтернет-проектів для ведення спільної
комерційної
діяльності.
Залежно
від статусу користувача Інтернету та
характеру його
взаємодії
з іншим учасником електронну комерцію
можна класифікува-
ти
на окремі сектори (рис. 12.2).
Рис.
12.2.
Сектори
електронної комерції
Бізнес-бізнес
(business-to-business,
В2В).
Включає у себе всі
рівні
взаємодії між компаніями. При цьому
можуть використовуватись
спеціальні
технології і стандарти електронного
обміну даними, напри-
клад,
такі як EDI
(Electronic
Data
Interchange).
Вигоди
від подібного
співробітництва
великі. Так, дилер отримує можливість
в інтернеті са-
мостійно
розміщувати замовлення і стежити за
ходом їх виконання, пра-
758
цюючи
з базами даних постачальника. У свою
чергу, постачальник, маю-
чи
підключення до складських баз, може
оперативно стежити за запаса-
ми
партнера і своєчасно їх поповнювати.
Віртуально можна управляти і
контролювати
процеси, пов'язані з інформаційними
потоками, товарни-
ми
пропозиціями, покупками, системою
розрахунків.
Бізнес-споживач
(business-to-consumer,
В2С).
Основу даного на-
пряму
складає електронна роздрібна торгівля.
В інтернеті представлено
торгові
портали, віртуальні магазини, що
пропонують у режимі реально-
го
часу широкий спектр товарів і послуг
кінцевим споживачам. Елек-
тронна
комерція — це повністю мережева
онлайнова модель ведення
бізнесу,
що використовує Інтернет як засіб
комунікації. За рахунок цьо-
го
кінцевий споживач може не тільки
отримувати інформацію, й замов-
ляти,
сплачувати і отримувати товар.
Бізнес-адміністрація
(business-to-administration,
В2А).
Охоп-
люються
ділові стосунки підприємницьких
структур з місцевими орга-
нами
влади, міністерствами, відомствами,
торгово-промисловими пала-
тами,
податковою службою, іншими державними
органами, фондами,
міжнародними
організаціями.
Споживач-адміністрація
(consumer-to-administration,
С2А).
Найменш
розвинута категорія електронної
комерції, але є достатній по-
тенціал,
який може бути використаний для
організації взаємодії держав-
них
структур і споживачів, особливо в
соціальній сфері, системі захисту
прав
споживачів.
Споживач-споживач
(consumer-to-consumer,
С2С).
Цьому на-
пряму
ще предстоїть великий шлях розвитку.
Характеризує процес
взаємодії
кінцевих покупців для обміну інформацією,
досвідом придбан-
ня
і експлуатації товарів. До сектору С2С
належить також аукціонна
торгівля
між фізичними особами.
Важливою
перевагою електронної комерції є більш
низькі витра-
ти
обігу. Так, при оформленні зовнішньоекономічних
угод витрати,
пов’язані
з обслуговуванням паперового
документообігу, можуть дося-
гати
10%
кінцевої
вартості товарів, тоді як використання
електронних
технологій
сприяє їх скороченню на 25%.
За
рахунок ефективних засобів
зв'язку
знижуються витрати по обміну інформації,
підвищується опера-
тивність
отримання новин на міжнародному і
регіональному рівнях.
Значно
скорочується цикл виробництва і продажу,
відпадає потреба у
посередниках.
Розширюються
можливості до інтернет-ринків для
невеликих
фірм.
Консалтингова
компанія "TechConsult"
у
2000
р.
провела
дослідження
1304
підприємств
малого і середнього бізнесу (МСБ)
Німеччини.
Результати показали, що такі суб'єкти
використовують
інтернет
переважно як електронну пошту, а також
в інформаційних
759
Мета застосування |
Частка підприємств МСБ, що використовують Інтернет, у загальній їх кількості, % |
|
у теперішній час |
у майбутньому |
|
Як електронна пошта |
95 |
99 |
Отримання інформації про |
|
|
товари і послуги |
82 |
93 |
Отримання інформації про фірми |
80 |
92 |
Надання інформації про |
|
|
підприємство |
79 |
98 |
на його сайті |
60 |
81 |
Надання сервісних послуг |
|
|
Співробітництво 3 |
60 |
81 |
постачальниками |
59 |
77 |
і партнерами |
41 |
58 |
Закупівля товарів і послуг |
40 |
66 |
Електронний обмін інформацією |
31 |
47 |
Продаж товарів і послуг |
|
|
Створення електронного архіву |
|
|
*
Таблиця складена на основі опитування
1304
фірм
Німеччини у 2000
р.
Джерело:
консалтингова компанія "TechConsult"
Про
ступінь активності свідчить той факт,
що у теперішній час
96%
досліджених
компаній МСБ Німеччини мають вихід до
Інтернету.
Керівники
багатьох фірм розуміють, що недостатньо
підключитись до
всесвітньої
павутини. Для 80%
менеджерів
МСБ головне — це встанов-
лення
та підтримка ділових зв’язків, але
лише кожний третій з них роз-
робив
чітку стратегію освоєння електронної
мережі.
Було
виявлено причини недостатньої активності
керівників ма-
лих
і середніх підприємств у впровадженні
електронної торгівлі. По-
перше,
деякі з них вважають, що клієнти віддають
перевагу замовленню
не
через інтернет, а по факсу, телефону
або роз'їздну службу фірм. По-
друге,
електронна комерція не є безкоштовною.
Для гарантованого збу-
ту
недостатньо мати власний сайт, необхідно
також сплачувати сервісне
обслуговування
клієнтів. До того ж замовлення і запити
клієнтів, що
надходять
по інтернету, повинні оперативно
оброблятись. По-третє, ма-
лим
і середнім фірмам поки що важко
конкуренвати з великими ком-
760
паніями.
Особливо це стосується залучення
кваліфікованих фахівців
інформаційних
технологій, які користуються підвищеним
попитом на
ринку
праці.
Електронна
торгівля у Німеччині є досить прибутковим
видом
бізнесу.
Фірми, що використовують інтернет як
канал збуту, продають
через
нього до 10%
вироблених
ними товарів і наданих послуг. За
інши-
ми
оцінками, вже бизько 20%
підприємств
малого і середнього бізнесу
країни
заробляють кожну десяту марку з допомогою
Інтернету.
Ще
одним вагомим стимулом, що спонукає
сектор МСБ займа-
тись
комерційними операціями, є електронні
ринки, на яких пропону-
ються
або можуть бути замовлені необхідні
товари і послуги. Ці ринки
дають
змогу компаніям знайти нових клієнтів.
Але поки що лише неба-
гато
підприємств МСБ будують на базі інтернету
технології, щоб зроби-
ти
більш швидким та ефективним увесь
виробничий процес — від поста-
чання
та виробництва до збуту продукції.
Позитивним явищем є те, що
великі
компанії залучають своїх дрібних
партнерів з сфери МСБ у мере-
жу
інтернет, замовляючи їхню продукцію
по електронним каталогам та
корпоративним
сайтам.
Для
повної реалізації можливостей електронної
комерції не-
обхідно
розв’язати декілька ключових проблем.
Глобалізація.
Глобальна мережа Інтернет може
створювати по-
тенційні
умови для ведення бізнесу між компаніями
незалежно від того,
у
яких країнах світу вони знаходяться.
Але цей засіб з’єднання не завжди
є
достатнім. Як компанії на різних
континентах можуть бути впевнени-
ми
у реальному існуванні один одного або
пропонованих ними товарів і
послуг?
Які національні традиції і правила
здійснення бізнесу в іншій
країні?
Які найкращі форми спілкування
застосувати, щоб зрозуміти
один
одного і була спільна зацікавленість?
Ці та інші, пов’язані з ними
питання
є частиною проблеми глобалізації, яка
суттєво впливає на роз-
виток
електронної комерції.
Договірні
та фінансові проблеми.
Припустимо, що зарубіжна
компанія
розглядає електронний каталог
української фірми і робить за-
мовлення
на товар, який повинен бути сплачений
електронним шляхом.
Цей
простий сценарій піднімає низку
фундаментальних питань, на сьо-
годнішній
день поки що не відпрацьованих належним
чином. На якому
етапі
контракт між цими компаніями можна
вважати укладеним? Який
юридичний
статус такої угоди? Під юрисдикцію
якої держави підпада-
ють
комерційні взаємовідносини між
суб’єктами електронного ринку?
Як
здійснюється і підтверджується оплата,
приймаючи на увагу різницю
у
фінансових правилах? Які повинні бути
податки і мито на товар, за-
мовлений
через інтернет? Де їх сплачувати?
Право
власності.
Для товарів, що розповсюджуються
електрон-
ним
способом, проблема захисту прав
інтелектуальної власності стоїть
761
гостро.
Особливо це стосується інформаційного
продукту компаній, еле-
ктронних
засобів масової інформації,
навчально-методичних доку-
ментів,
електронних версій книг і підручників.
Конфіденційність
та безпека.
Ведення електронної комерції у
відкритій,
доступній мережі інтернет вимагає
впровадження ефектив-
них
і надійних механізмів, що гарантують
безпеку усіх її учасників, мож-
ливість
для кожної сторони засвідчитись в
особистості для впевненості
під
час укладення правомірної угоди
електронним шляхом. Система по-
винна
гарантувати, що контрагенти у подальшому
не зможуть відмови-
тись
від своєї участі в угоді, укладеної
через інтернет. Підтримка безпе-
ки
потребує проведення сертифікації
третьою стороною. Отже, елек-
тронна
комерція вимагає наявності сертифікаційних
систем.
Поєднання
інформаційних систем.
Для повної реалізації по-
тенціалу
електронної комерції слід забезпечувати
універсальний,
відкритий
доступ. Йдеться про те, що будь-яка
компанія повинна мати
електронний
вхід до інших підприємств, що пропонують
товари і послу-
ги,
незалежно від їхнього географічного
розташування або специфіки
корпоративних
інформаційних систем. Це вимагає
універсальних стан-
дартів
взаємодії і сполучення корпоративних
програмних продуктів з
веб-ресурсами
Інтернету, його комунікаційними
службами. Всесвітнє
швидке
розповсюдження Інтернет-комерції
призведе до розширення
ринку
збуту у постачальників і широкого
вибору товарних пропозицій
для
потенційних покупців. Вигода для
продавця і кінцевого споживача
робить
електронну комерцію привабливою для
інвесторів, змушує ком-
панії
реорганізувати свій бізнес, переглянути
стратегії розвитку для ак-
тивної
участі на електронному ринку, послідовно
впроваджувати су-
часні
технології менеджменту і процеси
автоматизації структурних ла-
нок
комерційного підприємництва.
У
сучасних умовах перспективною сферою
є розвиток інтернет-
телефонії.
Давня мрія про безпроводове входження
до інтернету стала
вже
реальністю: власник мобільного телефону
може мати доступ до
інтернету.
Незвичайна послуга працює на базі
технології WAP
(Wireless
Aplication
Protocol)
—
міжнародного протоколу безпроводового
доступу
до
інформаційних та сервісних ресурсів
мережі інтернет. Така модель
сполучення
дає можливість одержувати інформацію
із веб-сайтів, про-
читати
міжнародні і регіональні новини,
ознайомитись з авіарейсами,
підібрати
ресторан для замовлення місця, забронювати
номер у готелі,
дізнатись
про курси валют, вести комерційні
переговори, стати учасни-
ком
віртуальної торгівлі. Любителі листування
також можуть одержува-
ти
і посилати електронну пошту просто з
мобільного телефону. І все це
відбувається
у вільній обстановці, яка не прив’язує
ділову людину до
офісу
фірми. Основні переваги — зручність,
якість послуг, стабільність,
багатофункціональність,
комплексність, економічність, престиж.
762
До речі,
у
Фінляндії
мобільним зв'язком уже користується
73%
населення,
в Італії і Великобританії — більше
половини.
Прискорення
розвитку науково-технічного прогресу,
інновацій,
програмного
оснащення, законодавчо-нормативної
бази, державна
підтримка
позитивно впливатиме на кількісні та
якісні характеристики
Інтернету,
розширення галузей його застосування
і доступу для широ-
ких
верств населення.
763