3. Договір поставки товарів

Найважливішим договором у комерційній діяльності підприємств на внутрішньому ринку є договір поставки товарів. Він є формою регу- лювання комерційних відносин між різними суб’єктами ринку, зокрема, між виробниками і торговельними підприємствами. Цей договір є най- доцільнішим тоді, коли необхідне тривале та систематичне постачання товарів суб’єктам підприємництва.

Порівняно з договором купівлі-продажу договір поставки має певні особливості, зокрема:

1. між моментом укладання і моментом реального виконання існує великий проміжок часу;

2. у момент укладання договору товар у постачальника (виробни- ка) може бути ще не вироблений, тобто угода укладається під майбутній товар;

3. сторонами в договорі поставки можуть бути юридичні особи та громадяни-підприємці;

4. предметом поставки є товар, призначений для підприємницької або іншої господарської діяльності, тоді як предметом купівлі-продажу може бути товар будь-якого призначення.

За договором поставки одна сторона — постачальник зо- бов’язується передати (поставити) в обумовлений строк другій стороні — покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець (постачальник) передає товар покупцю для викорис- тання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’яза- них з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використан- ням.

Договір поставки укладається суб'єктами господарювання на роз- суд сторін або відповідно до державного замовлення. Умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжна- родних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс". Договір вва- жається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди за всіма істот- ними умовами. У договорі поставки обов'язково обумовлюється: кількість, номенклатура (асортимент), якість, строки поставки, ціна то- вару, відвантажувальні та платіжні реквізити. У разі відсутності цих умов у договорі він вважається неукладеним. _#

Правильне і вигідне для сторін узгодження в договорі зазначених вище умов є важливим і разом з тим складним комерційним завданням, що вимагає добрих знань конкретної практики та організації поставок товарів, особливостей поставок окремих видів товарів, пов’язаних з їх фізико-хімічними властивостями, а також знань цивільно-правових норм господарських взаємовідносин постачальників і покупців. Під час

узгодження сторонам необхідно прагнути до максимально можливого усунення невигідних для себе організаційних, фінансових та інших умов. До цієї роботи окрім досвідчених комерційних працівників по- винні залучатись юристи, фінансисти, економісти, маркетологи.

Залежно від характеру і змісту угоди договір поставки товарів має певну структуру (рис. 2.5).

Рис. 2.5 Структура договору поставки

У вступі до договору поставки зазначаються: місце і дата укладен- ня угоди; повне найменування сторін; прізвище осіб, уповноважених щодо укладання договору; найменування, номери і дати документів, на підставі яких особи уповноважені укласти угоду.

Предмет поставки. Предметом поставки є визначені родовими оз- наками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін.

При визначенні предмета угоди зазначається повне найменування товару, його стисла характеристика, кількість, сума договору. Кількість товарів, що підлягає постачанню, визначається у договорі на підставі за- мовлення покупця. Кількість товарів відображається у відповідних оди- ницях виміру. Якщо в одному договорі передбачається поставка товарів різного асортименту, то до договору додається специфікація.

Специфікація — це невід’ємна складова договору поставки, у якій зазначається розгорнутий асортимент товарів, що підлягають постачан-

119

ню. У специфікації зазначаються: найменування конкретного товару і його марки, розмірів, стандартів, технічних умов; кількість; ціна за оди- ницю товару; ціна партії; строки поставки.

Специфікація підписується повноважним представником продав- ця і покупця.

Ціна. Продавець відвантажує товар покупцю, як правило, за до- говірними цінами. Використовуються й ціни, затверджені виробником (постачальником) самостійно. Ціни на товари встановлюються у певній валюті на кожну одиницю конкретного товару, якщо представлено пе- релік найменувань продукції. В окремих випадках в ціну товару вклю- чається вартість тари, упаковки і маркування (наприклад, на галанте- рейні, парфюмерно-косметичні товари, взуття та ін.).

Строки і порядок поставки. Договір поставки може бути укладе- ний на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням не- обхідності ритмічного та безперервного постачання товарів споживачам. Якщо в довгостроковому договорі кількість поставки визначено лише на рік або менший строк, у договорі повинен бути передбачений порядок погодження сторонами строків поставки на наступні періоди до закінчення строку дії договору. Якщо такий порядок не передбачений, договір вважається укладеним на один рік.

У разі, якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, — місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба).

Відносини з поставок мають, як правило, тривалий характер, тому важливим для цих відносин є питання про строк дії договору і періодичність поставок окремих партій товару. Дострокова поставка то- варів може здійснюватися за згодою покупця. Товари, поставлені дост- роково, покупець повинен прийняти, сплатити і зарахувати в рахунок кількості товарів, що підлягатимуть постачанню в наступному періоді.

Днем виконання постачальником зобов'язання з поставки товарів вважається дата здавання товарів органу транспорту або зв'язку при відвантаженні позаміському отримувачу, а при здаванні на складі отри- мувача або постачальника (виготівника) — дата приймального акту або розписки в отриманні товарів. За згодою сторін у договорі може бути пе- редбачений інший момент виконання зобов’язання.

Кількість товарів, яка недопоставлена постачальником або невиб- рана покупцем в одному періоді поставки, підлягає вдоповненню (вибірки) у наступному періоді в межах строку дії договору.

120

У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений по- рядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем. Договором може бути передбачено відванта- ження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є поста- чальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покуп- цем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем. Договором може бути передбачений порядок поставки недоориманої покупцем у встановлений строк кількості товарів.

Поставка товарів постачальником здебільшого здійснюється:

• позаміським одержувача (покупцям) — шляхом відвантаження залізничним, водним, автомобільним, а в окремих випадках — повітряним транспортом;

• одноміським отримувачам — як правило, автомобільним транс- портом або у порядку централізованої доставки або самовиве- зенням покупцем.

При доставці (вивезенні) товарів автомобільним транспортом вантаження товарів і розвантаження зворотньої тари здійснюється сила- ми і засобами постачальника і за його рахунок, а розвантаження товарів і вантаження зворотньої тари на складі отримувача — силами і засобами одержувача і за його рахунок.

За необхідністю відвантаження товарів, а також централізована їх доставка можуть здійснюватись на основі графіків, узгоджених сторона- ми.

Товари відвантажуються отримувачу відповідно до мінімальних норм відвантаження. Мінімальною нормою відвантаження товарів є ва- гон або контейнер. За узгодженням сторін постачальник може відванта- жувати товари на адресу покупця в кількості нижче мінімальної норми.

Поставлені без згоди покупця товари, не передбачені договором, або товари, поставлені з порушенням умов договору чи за відсутністю договору, якщо покупець (отримувач) відмовився від прийняття їх для використання, приймаються ним на відповідальне зберігання.

Тара й упаковка товарів повинні відповідати вимогам стандартів або технічних вимог. Виготівник (постачальник) може при поставці то- варів застосовувати засоби пакетування, спеціалізовані контейнери та тару-обладнання, якщо це передбачено договором. Тара, пакувальні ма- теріали багатократного використання, засоби пакетування, спеціалізо- вані контейнери, тара-обладнання підлягає поверненню виготівнику (постачальнику) чи підприємству-тароотримувачу.

Якість товарів, що поставляються. Якість товарів, що поставля- ються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їхньої якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов

або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо зазначену документацію не опубліковано у загальнодоступних видан- нях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника догово- ру покупця на його вимогу.

У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачаль- ник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним то- варосупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитись від прийняття і оплати товарів, а якщо товари вже оп- лачені покупцем, — вимагати повернення сплаченої суми.

У разі, якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від по- стачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться нижчого сорту, ніж було замовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для то- варів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати по- ставлених товарів.

У разі, якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття то- варів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зраз- кам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зо- бов’язаний розпорядитися товарами у 10-денний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, — протягом 24 годин з моменту одержання повідо- млення покупця (одержувача) про відмову від товарів.

Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпоря- диться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підляга- ють в усіх випадках реалізації на місці.

Які передбачаються гарантії якості товарів та претензії у зв’язку з недоліками поставлених товарів? Строки і порядок встановлення покуп- цем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв’язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством.

Гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виро- бу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу по- купцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізу- ються через роздрібну торгівлю, — з дня роздрібного продажу товару, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами або договором.

122

Гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчис- люється від дня виготовлення товару. Постачальник (виробник) гаран- тує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічни- ми умовами) на основний виріб.

Постачальник (виробник) зобов’язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення по- купцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено га- рантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу га- рантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Комплектність товарів, що поставляються. Товари повинні по- ставлятися комплектно відповідно до вимог стандартів, технічних умов або прейскурантів. Договором може бути передбачено поставку з додат- ковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих, не потрібних покупцеві виробів (частин), що входять до комплекту.

Якщо комплектність не визначено стандартами, технічними умо- вами або прейскурантами, вона в необхідних випадках може визначати- ся договором.

У разі поставки некомплектних виробів постачальник (виробник) зобов'язаний на вимогу покупця (одержувача) доукомплектувати їх у 20-денний строк після одержання вимоги або заміни комплектними ви- робами у той самий строк, якщо сторонами не погоджено інший строк. Надалі до укомплектування виробу або його заміни покупець (одержу- вач) має право відмовитися від його оплати, а якщо товар уже оплаче- ний, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум. У разі, якщо постачальник (виробник) у встановлений строк не укомплек- тує виріб або не замінить його комплектним, покупець має право відмо- витися від товару. Прийняття покупцем некомплектних виробів не звільняє постачальника (виробника) від відповідальності.

Умови платежу. У цьому розділі визначаються форми розрахунку, порядок платежів, валюта по розрахунках за товари. Ключовим момен- том є визначення документа, на підставі якого здійснюватимуться пла- тежі. Таким документом може бути рахунок-фактура, транспортна на- кладна, коносамент. Платежі за поставлені відповідно до договору това- ри можуть проводитись покупцем (отримувачем) при наданні не одного, а кількох документів, включаючи специфікації, сертифікат якості та ін.

У договорі визначається конкретна форма розрахунку. Розрахун- ки між суб'єктами підприємницької діяльності здійснюються, як прави- ло, через банківські установи шляхом перерахування коштів з одного

123

розрахункового рахунку на інший. Платежі переважно здійснюються після відвантаження товарів або одночасно з ними. У випадках, обумов- лених умовами договору, може передбачатись попередня оплата. Валю- та розрахунку обирається сторонами самостійно. Комерційні розрахун- ки зазвичай проводяться з допомогою таких платіжних документів, як чеки, акредитиви, платіжні доручення, платіжні вимоги та ін.

Форс-мажорні умови — це умови надзвичайного характеру (на- приклад, стихійні лиха, пожежа, страйки, громадські правопорушення, воєнні дії, втручання з боку влади), коли та чи інша сторона не має мож- ливості виконати свої зобов'язання за договором. Отже, сторони не не- суть відповідальності при настанні форс-мажорних обставин.

Відповідальність сторін. Контрагенти угоди несуть матеріальну відповідальність за невиконання ними умов договору й у випадку його порушення зобов’язані відшкодувати збитки, що виникли з їхньої вини. Обидві сторони повинні приймати всі необхідні заходи до виконання до- говірних відносин, а при їх порушенні застосовувати штрафні санкції.

У договорі може бути передбачено такі штрафи:

• за порушення продавцем строків поставки товарів;

• за недопоставку продукції;

• за поставку продавцем товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам та іншій документації;

• за поставку некомплектних товарів;

• за прострочення оплати покупцем поставлених йому товарів.

Конкретні розміри штрафних санкцій визначаються за узгоджен- ням сторін і відображаються договорі.

При розробці цього розділу рекомендується керуватись Госпо- дарським і Цивільним кодексами України, Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення, Положенням про постав- ки товарів народного споживання.

У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі 20% вартості неякісних товарів. Позови, що випливають з поставки то- варів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом б місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставле- них йому товарів. Передбачено, що за порушення умов зобов'язання що- до комплектності товарів стягується штраф у розмірі 20% вартості не- комплектних товарів. За порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущено прост- рочення , а за прострочення понад ЗО днів додатково стягується штраф у розмірі 7% зазначеної вартості.

У комерційній практиці має місце відшкодування втраченої ви- годи у випадку розірвання договору тією чи іншою стороною. Точно і об’єктивно розрахувати втрачену вигоду досить складно. Тому на

124

стадії складання договору сторони самостійно визначають її розмір у межах 2-5% вартості договору. Усі спори між сторонами розв’язуються шляхом домовленості, а у випадку неможливості їх розв’язання- госпо- дарським судом.

В кінці договору зазначаються юридичні і поштові адреси сторін, банківські реквізити. Документ оформляється у письмовій формі, як правило, у двох примірниках: 1-й примірник — для виготівника (продав- ця), 2-й примірник — для одержувача (покупця). Від кожної сторони до- говір підписує уповноважений представник, оставиться печатка. До- говір вступає в силу з моменту його підписання.

125