- •Місце господарських зв'язків у комерційному підприємництві
- •Прямі договірні зв'язки
- •Робота з оптовими організаціями.
- •Товарного забезпечення
- •Тактика ведення переговорів та підбиття підсумків
- •Порядок і способи укладання договору
- •Договір поставки товарів
- •Договір купівлі-продажу
- •Договір роздрібної купівлі-продажу
- •Агентський договір
- •Договір консигнації
- •Договір франчайзингу (комерційної концесії)
- •Зовнішньоекономічний контракт
- •Оцінка виконання договорів
Договір
консигнації — це договір, згідно з яким
одна сторона (кон-
сигнатор)
зобов’язується за дорученням другої
сторони (консигнанта)
протягом
певного строку і на певній території
за обумовлену винагоро-
ду
продавати від свого імені і за рахунок
консигнанта поставлені на
склад
консигнатора товари. Ці товари залишаються
власністю консиг-
нанта
до моменту їх продажу третім особам.
Консигнант
постачає товар на консигнаційний склад
консигнатора з
метою
демонстрації та продажу. При цьому
консигнатору надається ви-
ключне
право представництва і продажу
зазначеного товару на певній те-
риторії.
До особливостей договору консигнації
належить обумовлений
строк
консигнації, протягом якого товар має
бути проданий. Нереалізова-
ний
товар викуповується консигнатором або
повертається назад консиг-
нанту.
Що стосується прав власності, то товари,
які надійшли від консиг-
нанта
до консигнатора, є власністю першого
до їх реалізації покупцям. Та-
ка
загальна схема взаємовідносин свідчить
про наявність у договорі кон-
сигнації
головних ознак, що мають схожість з
договором комісії (діяльність
консигнатора
за дорученням і за рахунок консигнанта
з продажу товарів
останнього,
але від свого імені). Проте зміст договору
консигнації напов-
нюється
ще й такими умовами, які є елементами
договорів поставки, пере-
везення,
зберігання, доручення. Виходячи з цього,
можна зробити висно-
вок,
що договір консигнації набуває характеру
змішаного договору.
Договір
консигнації використовується у
зовнішньоторговельній
сфері,
у взаємовідносинах між українськими
підприємствами, зокрема
для
організації нових ринків збуту, при
проведенні великих виставок-
продаж
з участю великого числа торгових
представників. Консигнаційна
форма
продажу використовується також при
слабкому освоєнні ринку
або
ж при поставках нових товарів, мало
відомих місцевим покупцям.
Вдаватися
до укладення цього договору виробників
товару часто змушу-
ють
труднощі у його реалізації на певній
території, нестабільність цін
та
фінансового
стану контрагентів, недостатня
обізнаність населення щодо
нових
видів товарів.
Розглянемо
основні комерційні умови договору
консигнації.
Сторони
договору. Сторонами у договорі консигнації
є консиг-
нант
і консигнатор. Консигнант — особа або
фірма, яка дає доручення
консигнатору
на здійснення угод щодо продажу товарів
зі складу. Кон-
сигнатор
— особа або фірма, яка приймає та виконує
доручення консиг-
нанта
здійснити угоди щодо продажу товару
зі свого складу і від свого
імені,
але за рахунок консигнанта.
Визначення
товару. Номенклатура і кількість
товарів, що постав-
ляються
на консигнацію, обумовлюються або у
специфікації як
невід'ємної
частини договору, або у самому договорі.Договір консигнації
Номенклатура
товарів,
які призначені на консигнацію,
суворо
конкретизована,
наприклад, зазначено марки і типи
виробів. У цьому
пункті
визначається також максимальна кількість
товару, яка може пе-
ребувати
на консигнації.
Визначення
території. У договорі обумовлюється
територія, на
якій
консигнатор має право продавати
консигнаційні товари. При цьому
часто
передбачається, що консигнатор сам не
має права продавати това-
ри
поза договірної території без попередньої
письмової згоди консигнан-
та.
Крім того, у договорах про реалізацію
товарів з третіми особами (по-
купцями)
консигнатор зобов’язаний включати
умови про те, що вони не
будуть
продавати (перепродавати) товари поза
межами договірної тери-
торії
без його письмової згоди.
Територія
дії договору зазначається з метою
запобігання схрещен-
ня
інтересів консигнатора з інтересами
інших дилерів, з якими консиг-
нант
також міг укласти договір. З цією ж
метою консигнатору зоборо-
няється
продавати дані товари поза обумовленої
території без узгоджен-
ня
з консигнантом.
Строки
консигнації та дії договору. У договорі
зазначається
строк
консигнації, тобто час, протягом якого
поставлений на консиг-
націю
товар повинен бути проданий. Строки
консигнації на практиці
зустрічаються
різні, але, як правило, вони коливаються
в межах 6
та
24
місяців.
Строк консигнації для машин і обладнання
здебільшого стано-
вить
12
місяців.
Строк дії договору зазвичай більше
строку консигнації.
У
більшості випадках він становить від
1
до
5
років.
По закінченні стро-
ку
дії договору його умови залишаються
дійсними стосовно всіх партій
товару,
які до моменту припинення його дії
знаходяться на консигнації і
розрахунок
за яким не закінчений.
Право
власності на товари, що поставлені на
консигнацію. Товари,
які
у передаються на консигнацію, залишаються
власністю консигнанта до
моменту
їх продажу третім особам. Досить часто
у договорі консигнації
включається
застереження про збереження права
власності за консигнан-
том
не до момента
продажу
товарів третім особам, а до повної
сплати по-
купної
ціни проданого товару і надходження
цієї суми до консигнанта.
Умови
ціни. Виконуючи доручення на продаж
товару, консигна-
тор
зазвичай пов'язаний вказівками
консигнанта стосовно цін, за якими
він
зобов’язаний продавати товар третім
особам-покупцям (роздрібним
торговцям).
Вони фіксуються в умовах договору, де
встановлюються
мінімальні
продажні ціни, нижче яких консигнатор
не може продавати
товар
без попередньої письмової згоди
консигнанта. При цьому зазнача-
ються
також базові умови поставки товарів
на консигнацію.
Поставка.
Оскільки при транспортуванні товарів
консигнант вже
приступив
до виконання своєї частини договору,
розумно вважати да-
тою
поставки дату складання транспортної
накладної.
146
Умови
про порядок сплати винагороди
консигнатору. У договорі
точно
визначається вид, розмір і порядок
сплати винагороди консигна-
тору.
Вона може бути встановлена як певний
відсоток від вартості про-
даних
товарів або як різниця (або частини
різниць)^між призначеною
консигнантом
ціною і тією, більш вигідною ціною, за
якою консигнатор
здійснить
угоду. Розмір винагороди за договором
визначається узгод-
женням
сторін. Здебільшого винагорода
сплачується у вигляді певного
відсотка
від вартості товару, проданого з
консигнаційного складу. У де-
яких
договорах, крім цієї основної винагороди
передбачається сплата
додаткової
винагороди також у певному відсотку
від вартості, зокрема
при
продажу консигнатором товару понад
кількість, що підлягає прода-
жу
протягом строку консигнації, або коли
консигнатор реалізує товар за
ціною
вище мінімальної, що встановлює для
нього консигнант. У дого-
ворі
встановлюється, з якого моменту у
консигнатора з’являється право
на
отримання винагороди. Зазвичай
консигнатор має право на отриман-
ня
винагороди тільки після надходження
виручених сум у розпоряджен-
ня
консигнанта.
Умови
платежа.
У
договорі консигнації точно визначається
поря-
док
розрахунків: встановлюється, у якій
валюті будуть здійснюватись
платежі,
а також обумовлюється, по закінченні
скількох днів після про-
дажу
товарів консигнатором здійснюється
платіж на користь консигнан-
та.
Платіж вважається проведеним після
того, як консигнант підтвер-
дить
його отримання і правильність оформлення.
Обов'язки
консигнатора. В обов'язки консигнатора
входить, як-
що
це обумовлено договором:
підготовка
приміщення для консигнаційного складу,
наймання
персоналу
для роботи на ньому;
забезпечення
схоронності та якості товарів під час
зберігання їх
на
консигнаційному складі (наприклад,
забезпечення захисту ме-
талевих
виробів від корозії, створення
необхідного температур-
ного
режиму для продовольчих товарів та
хутра, упакування). У
випадку
псування, нестачі або пошкодження
товару консигнатор
повинен
відшкодувати консигнанту всі пов’язані
з цим збитки;
оплата
витрат з організації та утримання
консигнаційного скла-
ду,
сплата митних платежів, транспортування
товару з наступ-
ним
відшкодуванням виплачених сум
консигнантом;
страхування
товарів, що знаходяться на консигнаційному
складі
у
страховій компанії за свій рахунок,
але на користь консигнан-
та
з наступною передачею йому страхових
документів;
надання
на забезпечення інтересів консигнанта
гарантії першо-
класного
банку;
здійснення
реклами, показ товарів у демонстраційних
залах, до-
10*
продажна
підготовка і післяпродажне технічне
обслуговування;
147
своєчасне
подання звітів консигнанту про хід
реалізації та про
запаси
товарів на склад, а також інформації
про стан кон’юнкту-
ри
ринку та рівні цін на аналогічні товари
у конкурентів.
Обов'язки
консигнанта. У договорі встановлюються
такі обов’яз-
ки
консигнанта:
поставка
в обумовлені строки на консигнаційний
склад товарів в
обумовлених
кількості, асортименті та якості і в
наступному
підтримуванні
запасів товарів на певному рівні;
оплата
всіх видатків з утримання приміщень
консигнаційного
складу.
У
договорі необхідно передбачити, що
робити консигнатору з не-
реалізованими
товарами, які залишились: або викупити
їх за заздалегідь
обумовленою
ціною, або повернути консигнанту з
дотриманням вимог
договору.
Оскільки
товар на весь період дії договору
залишається у влас-
ності
консигнанта, він має право спостерігати
за ходом виконання дого-
вору
консигнатором, відвідувати з цією метою
склади і демонстраційні
зали.
Консигнант забезпечує консигнатора
документами, що підтверд-
жують
якість товару (сертифікатами) та його
місце походження.
Порядок
повернення товарів. Цей пункт необхідний,
якщо дого-
вором
передбачена можливість повернення
товару консигнанту. Зазна-
чаються
умови і порядок повернення товарів, а
також визначається дата
повернення.
У договорі зазначається, хто і якою
мірі несе витрати з по-
вернення
товару у випадку, якщо він не буде
проданий протягом уста-
новленого
строку консигнації. Це питання вирішується
у кожному кон-
кретному
випадку. Нарешті, в договорі консигнації
визначаються міри
відповідальності
сторін за порушення обов'язків:
консигнанта
— за несвоєчасну поставку товарів на
консиг-
наційний
склад, невиплату винагороди консигнатору;
консигнатора
— за пошкодження (псування) чи втрату
товарів,
за
порушення умов щодо договірної території
реалізації товарів.
Формами
відповідальності можуть бути як
відшкодування
збитків,
так і сплата неустойки (штрафу, пені).
148
