2. Види вартісної оцінки оз

1. Первісна вартість – ідентифікує вартість на момент введення в експлуатацію або придбання основних засобів (фактична сума витрат на їх купівлю, спорудження, виготовлення).

Як правило для активної частини первісна вартість складається з трьох частин: суми на придбання, транспортних витрат на доставку до місця призначення, витрат на встановлення (монтаж) та наладку (введення в експлуатацію).

,

де - первісна вартість основних засобів;

- ціна придбання основних засобів;

- витрати на транспортування основних засобів до місця встановлення;

- витрати на установку і монтаж основних засобів.

2. Відновна (переоцінена вартість) – відображає вартість основних засобів за сучасних умов виробництва (у цінах року переоцінки).

,

де - первісна вартість основних засобів;

- середньорічні темпи зростання продуктивності суспільної праці в галузі, де виробляються основні засоби, або середньорічні темпи інфляції, %;

- тривалість використання основних засобів, років.

3. Залишкова вартість ОЗ – це їхня реальна вартість, яка ще не перенесена на собівартість продукції, що виготовляється.

,

де - первісна вартість основних засобів;

- річна сума амортизаційних відрахувань;

- тривалість використання основних фондів, років.

4. Середньорічна балансова вартість – використовується для оцінки вартості основних засобів в середньому за рік, оскільки їх введення і виведення відбувається нерівномірно протягом року.

,

де - балансова вартість основних засобів на початок року;

- вартість введених в експлуатацію основних засобів;

- вартість виведених з експлуатації основних засобів;

, - час використання основних фондів протягом року (кількість цілих місяців).

5. Балансова вартість основних фондів на початок розрахункового року

,

де - балансова вартість основних засобів на початок року, що передував звітному;

- витрати на придбання нових основних засобів;

- вартість здійснення капітального ремонту основних засобів;

- витрати на реконструкцію виробничих приміщень і модернізацію устаткування;

- вартість виведених з експлуатації основних засобів протягом року, що передував звітному;

- сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував звітному.

3. Спрацювання та відтворення оз

Рис. 1. Види зносу основних засобів та форми його усунення

4. Амортизація оз

Амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості ¹.

Амортизація – систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації)².

Амортизація (англ. – amortization, ісп. – amortizacion) – погашення будь-чого.

Амортизація – процес перенесення вартості основних засобів на вартість готової продукції, частинами в міру спрацювання.

1. Прямолінійний метод

За цим методом річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів.

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів.

,

,

де - норма амортизації;

- річна сума амортизаційних відрахувань;

- первісна вартість основних засобів;

- ліквідаційна вартість основних засобів;

- очікуваний період використання об’єкта основних засобів.

2. Метод зменшення залишкової вартості

За цим методом сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість

,

де - річна норма амортизаційних відрахувань;

- залишкова вартість основних засобів в і-тому періоді.

,

де - кількість років експлуатації;

- ліквідаційна вартість основних засобів;

- первісна вартість основних засобів.

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

За цим методом річна сума амортизації визначається як добуток заликової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об’єкта, і подвоюється.

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об’єкта і подвоюється.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об’єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби).

,

де - річна норма амортизаційних відрахувань;

- залишкова вартість основних засобів в і-тому періоді.

,

де - кількість років експлуатації.

4. Кумулятивний метод

За цим методом річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується та кумулятивного коефіцієнта.

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

,

де - кумулятивний коефіцієнт;

- первісна вартість основних засобів;

- ліквідаційна вартість основних засобів.

- визначається: приклад.

Термін експлуатації 3 роки.

1+2+3=6

1 рік – 3/6;

2 рік – 2/6;

3 рік – 1/6.

5. Виробничий метод

За цим методом сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.

Використовується у випадках, якщо устаткування експлуатується з різною інтенсивністю. Нормативний термін функціонування основних фондів визначається на підставі середніх режимів їх експлуатації. Це особливо стосується вантажних автомобілів, іншого рухомого складу, літаків, металорізальних верстатів, плавильних печей.

,

де - фактичний річний (місячний) обсяг виробленої продукції;

- виробнича ставка амортизації.

,

де - первісна вартість основних засобів;

- ліквідаційна вартість основних засобів;

- загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити завдяки цій одиниці основних засобів.

Групи	Мінімально допустимі строки корисного використання, років
група 1 – земельні ділянки
група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом	15
група 3 – будівлі	20
споруди	15
передавальні пристрої	10
група 4 – машини та обладнання	5
з них
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень	2
група 5 – транспортні засоби	5
група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
група 7 – тварини	6
група 8 – багаторічні насадження	10
група 9 – інші основні засоби	12
група 10 – бібліотечні фонди	-
група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи	-
група 12 – тимчасові (не титульні) споруди	5
група 13 – природні ресурси	-
група 14 – інвентарна тара	6
група 15 – предмети прокату	5
група 16 – довгострокові біологічні активи	7