
Транспортная задача
11.5 Метод потенціалів
Метод потенціалів - один з найчастіше використовуваних методів вирішення ТЗЛП. Цей метод є реалізацією симплекс-метода в умовах транспортної задачі.
Далі ТЗЛП
|
(1) |
|
(2) |
|
(3) |
|
(4) |
задаватимемо таблицею, яку будемо називати транспортною таблицею:
|
|
|
|
|
|
|
... |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
... |
|
|
... |
... |
... |
... |
... |
|
|
|
|
|
|
|
... |
|
|
|
|
... |
|
|
Кількість рядків таблиці
дорівнює числу виробників
(обмеженням (2)); кількість
стовпців числу споживачів
(обмеженням (3)); кожна
клітка цієї таблиці відповідає певній
парі виробник
- споживач
;
кожній парі
відповідають вартість
перевезення одиниці продукції і обсяг
перевезень (кількість продукції)
по даному маршруту
,
.
11.5.1 Методи побудови початкового дбр
Вирішення ЗЛП симплекс-методом починається з деякого допустимого базисного розв’язку (ДБР). У методі потенціалів використовуються наступні способи знаходження початкового ДБР:
- метод північно-західного кута;
- метод найменшої вартості;
- метод Фогеля.
11.5.1.1 Метод північно-західного кута
Крок
1. Надаємо змінній
(розташованій в північно-західному куті
транспортної таблиці) максимальне
значення, що допускається обмеженнями
на попит і обсяг виробництва:
Крок 2.
Якщо
,
то виробник 1 повністю використовував
свої можливості і далі його можна не
враховувати (тобто перше обмеження
системи (2) виконане і при встановленні
решти перевезень
його можна не враховувати), а потреба
1-го споживача тепер буде рівна:
;
Якщо
то 1-й споживач повністю задовольнив
свою потребу в продукції (тобто перше
обмеження системи (3) виконане) і його
можна далі не враховувати, а виробник
1 тепер має в своєму розпорядженні лише
одиниць продукції;
Якщо
то з розгляду можна виключити і споживача,
і виробника. В цьому випадку виключається
("вибуває з гри") тільки один з них:
або виробник, або споживач, а споживачеві
(виробникові), що залишився, приписується
нульовий попит (обсяг виробництва).
Крок 3. Після встановлення об'єму перевезень по маршруту (1,1) ми маємо справу з новою задачею, в якій сумарне число виробників і споживачів на 1 менше, ніж в початковій. У північно-західну клітину таблиці нової задачі, отриманої уявним викреслюванням першого стовпця або першого рядка старої таблиці, знову поміщаємо максимально можливий обсяг перевезень ( він може опинитися і нульовим).
Продовжуючи цей процес, прийдемо до допустимого розв’язку задачі, оскільки
Приклад
Для наступної ТЗЛП
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1 |
|
|
|
|
|
10 |
2 |
|
|
|
|
|
25 |
3 |
|
|
|
|
|
20 |
4 |
|
|
|
|
|
30 |
5 |
|
|
|
|
|
20 |
|
18 |
10 |
15 |
35 |
17 |
95 |
побудуємо розв’язок методом північно-західного кута.
Ітерація 1
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
1 |
10 |
|
|
|
|
|
-- |
2 |
|
|
|
|
|
25 |
|
3 |
|
|
|
|
|
20 |
|
4 |
|
|
|
|
|
30 |
|
5 |
|
|
|
|
|
20 |
|
|
|
10 |
15 |
35 |
27 |
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
|
Ітерація 2
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
1 |
10 |
|
|
|
|
|
-- |
2 |
8 |
|
|
|
|
|
17 |
3 |
|
|
|
|
|
20 |
|
4 |
|
|
|
|
|
30 |
|
5 |
|
|
|
|
|
20 |
|
|
|
10 |
15 |
35 |
27 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-- |
|
|
|
|
|
|
Ітерація 3
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
1 |
10 |
|
|
|
|
|
-- |
|
2 |
8 |
10 |
|
|
|
|
|
7 |
3 |
|
|
|
|
|
20 |
|
|
4 |
|
|
|
|
|
30 |
|
|
5 |
|
|
|
|
|
20 |
|
|
|
|
|
15 |
35 |
27 |
|
|
|
|
|
-- |
|
|
|
|
|
|
|
-- |
|
|
|
|
|
|
|
Ітерація 4
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
1 |
10 |
|
|
|
|
|
-- |
|
|
2 |
8 |
10 |
7 |
|
|
|
|
|
-- |
3 |
|
|
|
|
|
20 |
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
30 |
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
20 |
|
|
|
|
|
|
|
35 |
27 |
|
|
|
|
|
|
-- |
8 |
|
|
|
|
|
|
|
-- |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ітерація 5
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
1 |
10 |
|
|
|
|
|
-- |
|
|
2 |
8 |
10 |
7 |
|
|
|
|
|
-- |
3 |
|
|
8 |
|
|
|
12 |
|
|
4 |
|
|
|
|
|
30 |
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
20 |
|
|
|
|
|
|
|
35 |
27 |
|
|
|
|
|
|
-- |
|
|
|
|
|
|
|
|
-- |
|
-- |
|
|
|
|
|
|
Ітерація 6
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
1 |
10 |
|
|
|
|
|
-- |
|
|
2 |
8 |
10 |
7 |
|
|
|
|
|
-- |
3 |
|
|
8 |
12 |
|
|
|
-- |
|
4 |
|
|
|
|
|
30 |
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
20 |
|
|
|
|
|
|
|
|
27 |
|
|
|
|
|
|
-- |
|
23 |
|
|
|
|
|
|
-- |
|
-- |
|
|
|
|
|
|
Ітерація 7
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
1 |
10 |
|
|
|
|
|
-- |
|
|
2 |
8 |
10 |
7 |
|
|
|
|
|
-- |
3 |
|
|
8 |
12 |
|
|
|
-- |
|
4 |
|
|
|
23 |
|
|
7 |
|
|
5 |
|
|
|
|
|
20 |
|
|
|
|
|
|
|
|
27 |
|
|
|
|
|
|
-- |
|
|
|
|
|
|
|
|
-- |
|
-- |
-- |
|
|
|
|
|
Ітерація 8
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
1 |
10 |
|
|
|
|
|
-- |
|
|
2 |
8 |
10 |
7 |
|
|
|
|
|
-- |
3 |
|
|
8 |
12 |
|
|
|
-- |
|
4 |
|
|
|
23 |
7 |
|
|
-- |
|
5 |
|
|
|
|
|
20 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-- |
|
|
20 |
|
|
|
|
|
-- |
|
-- |
-- |
|
|
|
|
|
Ітерація 9
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
1 |
10 |
|
|
|
|
|
-- |
|
|
2 |
8 |
10 |
7 |
|
|
|
|
|
-- |
3 |
|
|
8 |
12 |
|
|
|
-- |
|
4 |
|
|
|
23 |
7 |
|
|
-- |
|
5 |
|
|
|
|
20 |
|
-- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-- |
|
|
|
|
|
|
|
|
-- |
|
-- |
-- |
-- |
|
|
|
|
Відповідь
В результаті застосування
методу було заповнено 9 клітин транспортної
таблиці. Отже, розв’язок, отриманий
методом північно-західного кута:
інші
Покажемо, що метод північно-західного кута завжди приводить до ДБР ( і, отже, починаючи з нього, можна далі використовувати для знаходження оптимального розв’язку симплекс-метод)
Теорема 5. Метод північно-західного кута завжди приводить до ДБР.
Доведення
Вирізано цензурою
При побудові початкового ДБР
методом північно-західного кута ніяк
не враховуються питомі витрати на
перевезення продукції
.
Інтуїція підказує, що чим більше в
початковому ДБР "дешевих" перевезень,
тим ближче цей розв’язок до оптимального.
Методи побудови початкового ДБР, такі
як метод найменшої вартості і наближений
алгоритм Фогеля враховують значення
і зазвичай дають краще, ніж метод
північно-західного кута, початковий
розв’язок.