- Кортикостероїди

Ці гормональні препарати вибірково використовуються для лікування гормонзалежних пухлин, таких як пухлини молочної та передміхурової залоз, лейкози та лімфогранулематози та ін., здатних реагувати на гормони. Використання в онкологічній практиці різноманітних методів гормонотерапії базується на данних важливої ролі порушення ендокринної регуляції в генезі пухлинного процесса. Тому саме гормонотерапію можна віднести до методів патогенетичної терапії.

Головною задачею гормонотерапії є подавлення внутрішньої секреції тих ендокринних залоз, гормони яких стимулюють ріст та розмноження пухлинних клітин. В данному випадку мова йде про непрямий вплив на пухлинні клітини.

Методи хіміотерапії.

Для тримання гарного терапевтичного ефектуіснує декілька методів використання хіміопрепаратів. Найбільш розповсюдженний є курсовий метод. Методика "підтримуючого" лікування заключається в довгостроковому та безперервному використання препаратів в зменшенній дозировці.

В основі регіонарної хіміотерапії лежить принцип створення високої концентрації хіміопрепарата в пухлині та зменшення токсичного впливу на організм.

Внутрішньопорожнинне введення препаратів використовується з паліативною метою або як допоміжний метод після нерадикального видалення пухлини.

Одним з методів регіонарної хіміотерапії є ендолімфатичне введення препаратів що використовуається для лікування метастазів рака в лімфатичні вузли.

Останнім часом застосовують високодозну хіміотерапію, коли вживають сублетальні дози цитостатиків. Метод потребує аутотрансплантації кісткового мозку, інтенсивної імунотерапії та антибактеріальної терапії. На даний час в умовах нашої держави не застосовується через високу вартість лікування. Зарекомендував себе метод в лікуванні системних онкологічних захворювань і потребує, ще оцінки віддалених результатів.

Імунотерапія. Принцип лікування грунтується на стимуляції протипухлинного імунітету, який існує, але часто пригнічений пухлиною та іншими факторами зовнішнього середовища. Розрізняють активну імунотерапію - застосування неспецифічних імуномодуляторів: вакцина БЦЖ,левамізол, інтерферони, інтерлейкіни; та специфічних пухлинних вакцин. А також пасивну імунотерапію - за допомогою моноклональних антитіл, лімфоцитів активованих лімфокінами, та речовин які гальмують дію факторів ангіогенезу пухлини та факторів росту. Розвиток пухлини і метастазів залежить від ступеня васкуляризації, яка стимулюється в присутності цитокіна-інтерлейкіна 8, який продукується раковими клітинами. Тому пригнічення ангіогенеза являється ще одним способом боротьби з даним захворюванням. Це може бути досягнуто при допомозі моноклональних антитіл до інтерлейкіну 8.

Саме перспективне направлення — лікування раку шляхом корекції генних мутацій (генотерапії). Для доставки в організм частіше за все використовують вірусні вектори. Зазвичай використовують ретровіруси перевагою яких є здатність інтегруватись в хромосоми клітин, які діляться

Реабілітація онкологічних хворих складається з медичних, психологічних та трудових заходів. В кожному конкретному випадку вирішується питання про інвалідизацію онкохворих, їм пропонують санаторно-курортне лікування для відновлення втрачених функцій. Найбільш цінна реабілітація онкохворого є тривала стійка ремісія захворювання.