Тема 2. Бюджет як основний фінансовий план держави.

2.1. Методичні вказівки до вивчення теми

При вивченні цієї теми необхідно дослідити питання законодавчого затвердження бюджету як основного фінансового плану держави. Правова характеристика бюджету пов’язана з розглядом його як фінансового плану, що являє собою розпис доходів і видатків основного централізованого фонду грошових коштів держави. Далі необхідно вивчити правове регламентування бюджету, яке у загальних рисах здійснюється головним законом — Конституцією, і деталізується у бюджетному законодавстві.

Розглядаючи бюджет як фінансовий план, слід враховувати, що його вертикальна структура (за рівнями органів влади й управління) відповідає структурі бюджетного устрою. Долі необхідно розглянути питання про зведений бюджет. Слід враховувати, що з позиції фінансового плану бюджет держави розглядається як сукупність Державного бюджету України, Республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів. Отже, Державний бюджет України є фінансовим планом центральних органів влади і управління. Далі необхідно детально розглянути це питання.

При вивченні бюджетного механізму слід знати, що бюджетний процес складається з бюджетного планування, виконання бюджету та складання і затвердження звіту про його виконання. Бюджетне планування включає в себе складання проекту бюджету, його розгляд і затвердження. Бюджет може складатися у вигляді одного або кількох фінансових планів. Далі необхідно розглянути історію бюджетного процесу від часів Російської імперії до початку 2000 рр. Особливу увагу слід приділити особливостям формування бюджету у перше десятиріччя незалежності України і значення цільових фондів в цьому процесі.

Далі необхідно розглянути питання структуризації (офіційній та науковій) доходів і видатків, які відбивають фінансову діяльність держави. Необхідно враховувати, що склад і структура видатків бюджету як основного фінансового плану відображають економічну і соціальну політику країни, її воєнну доктрину. Далі необхідно проаналізувати характерну ознаку України в цьому питанні.

Як фінансовий план бюджет входить як складова до єдиної системи фінансового планування в країні. Далі слід розглянути питання взаємозв’язку бюджету з фінансовими планами підприємств, організацій і установ, його характер. Також необхідно вивчити взаємозв’язок бюджету як фінансового плану з іншими ланками державних фінансів.

При вивченні питання про роль і місце бюджету у фінансово-кредитному механізмі слід розуміти, що бюджет посідає одне з провідних місць у системі державного регулювання розвитку економіки кожної країни. Ринкова економіка грунтується на поєднанні власної саморегулюючої дії, як її основи, і системи державного регулювання ринкових відносин. При цьому система державного регулювання не заміняє, а лише доповнює саморегулюючу дію ринкових відносин в тих її напрямах, де були певні прогалини і вузькі місця. Далі необхідно вивчити два способи державного регулювання економіки — створення системи планового управління на основі адміністративно-командних методів і застосування економічних методів управління. При розгляді економічних методів управління варто зосередитися на фінансовому механізмі держави як основу цих методів, його структурі. Необхідно вивчити кількісний і якісний вплив цього механізму на виробничу і соціальну сфери.

При вивченні питання про бюджет у системі фінансового забезпечення потреб соціально-економічного розвитку та сферу поширення бюджетного фінансування слід оволодіти такими поняттями, як: фінансове забезпечення, самофінансування, кредитування, бюджетне асигнування, фінансове регулювання. При цьому слід розуміти, що роль і місце бюджетних асигнувань у системі фінансового забезпечення визначаються моделлю фінансових відносин у суспільстві. Далі слід розглянути особливості фінансових моделей планової і ринкової економік. При вивченні фінансової моделі ринкової економіки необхідно враховувати, що в економічній сфері державні субсидії фактично є одним з регуляторів її розвитку, тобто виконують більш фінансову регулюючу функцію. Їх мета полягає не стільки у фінансовому забезпеченні певних економічних потреб, скільки у впливі на окремі сторони розвитку економіки і суспільства. Також слід розуміти, що роль бюджетних асигнувань в окремих країнах може суттєво різнитися залежно від того, яку фінансову модель взято за основу. Далі необхідно вивчити питання щодо ролі бюджетних асигнувань у західноєвропейських країнах, США, Україні, Росії тощо. Отже, роль бюджету у системі фінансового забезпечення може бути різною і вона не завжди залежить від питомої ваги бюджетних асигнувань у загальному обсязі фінансування. Слід підкреслити, що неможливо повністю відмовитися від бюджетних асигнувань, тому що вони є однією з важливих і необхідних форм фінансового забезпечення. Далі необхідно вивчити питання ефективності бюджетних асигнувань і проблеми, повязані з її досягненням. Слід звернути увагу на відмінність бюджетних асигнувань від самофінансування, кредиту тощо. Також слід дослідити питання бюджетних асигнувань на Україні. Отже, бюджетне фінансування може відігравати значну роль. Наприклад, дефіцитне бюджетне фінансування інвестицій на основі кейнсіанської теорії. Далі необхідно детально розглянути це питання. Фінансування бюджету може здійснюватися за рахунок грошової емісії і державного внутрішнього і зовнішнього запозичення. Далі слід розглянути ці методи фінансування бюджету, їх особливості, переваги і недоліки, а також практику застосування в інших країнах і на Україні.

При вивченні питання про бюджет у системі державного фінансового регулювання, його визначальна роль у сукупності економічних методів управління національною економікою, необхідно знати, що фінансове регулювання — це система регламентування розподільних відносин у суспільстві в цілому і у суб’єктів господарювання. З переходом до ринкових відносин регламентуванню підлягають переважно взаємовідносини підприємств, організацій і установ з бюджетом. Їх внутрішня фінансова діяльність здійснюється відповідно до інтересів самих суб’єктів господарювання і регламентуванню підлягають лише окремі її напрями. Фінансове регулювання як метод фінансового впливу використовує два методи розподільних відносин: сальдовий і нормативний. Далі слід розглянути ці два методи, їх особливості, переваги і недоліки.

Далі необхідно перейти до вивчення фінансових інструментів, які забезпечують функціонування системи фінансового регулювання — податків, внесків, відрахувань, субсидій і дотацій. Слід приділити особливу увагу податкам як фінансовим регуляторам і їх функціям — фіскальній і регулюючій. Таким чином, у системі фінансового регулювання бюджет посідає провідне місце, що визначається роллю податків. Саме через податки встановлюється система регулювання доходів юридичних і фізичних осіб і система економічних інтересів. Податки є одним з найбільш дійових економічних інструментів, а податкова політика — найбільш ефективним інструментом реалізації будь-яких завдань.

При вивченні питання про склад і структуру дохідної та видаткової частин бюджету необхідно розуміти, що держава може виконувати покладені на неї функції лише за наявності відповідних коштів. Також існує прямий зв’язок між обсягом функцій, які виконує держава, і обсягом коштів. Кошти, які централізує держава, акумулюються переважно в бюджеті. Формування бюджету здійснюється на різних засадах, тому необхідно розрізняти доходи бюджету та джерела його фінансування. Далі необхідно вивчити питання про мобілізацію доходів бюджету, їх методи і види. Слід підкреслити, що у системі доходів бюджету особливу роль відіграють офіційні трансферти. Далі необхідно розглянути їх види і характерні особливості.

Далі необхідно вивчити вихідні принципи формування доходів бюджету — фіскальну і економічну ефективність і соціальну справедливість. При вивченні принципу фіскальної ефективності необхідно звернути увагу на проблему мінімізації витрат на мобілізацію доходів, а також на коефіцієнт еластичності системи доходів бюджету. При вивченні принципу економічної ефективності необхідно враховувати, що податкові відносини виникають на стадії перерозподілу національного доходу. Через податкову політику держава втручається у розподільні відносини і тим самим впливає на економічні процеси. Далі необхідно дослідити зміну впливу податкової політики на економіку в ретроспективі — від ситуації, коли доходи, які акумулювала держава, не мали значної питомої ваги в обсязі ВВП до сьогодення. Також слід вивчити механізми і різний вплив прямих і непрямих податків на процеси відтворення, їх переваги і недоліки. Окрему увагу необхідно приділити питанню соціальної справедливості в процесі формування дохідної частини бюджету.

Формування доходів бюджету може відбуватися за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел. Далі слід детально розглянути цей аспект. Також слід вивчити основні макроекономічні показники, які характеризують результати економічного розвитку в тій чи іншій країні, — ВВП і ВНП.

В основі сучасного розуміння сутності бюджетних видатків має бути суспільний вибір, мотивації і інтереси людей. В умовах розвинених демократичних засад обсяг бюджетних видатків визначається колективними рішеннями. Отже, держава — лише інструмент у руках суб’єктів демократичного політичного процесу, яка реалізує волю більшості у виборі бюджетно-політичних цілей. Бюджет — це інструмент досягнення вищого критерію справедливості у розподілі державних благ з метою досягнення граничного рівня добробуту для кожного члена суспільства. Матеріальну основу видатків бюджету становлять грошові кошти, які спрямовуються урядом та іншими адміністративними органами влади на фінансування економічної діяльності, соціальної сфери і соціальних потреб населення, на державне управління, оборону і інші загальнодержавні потреби.

Кожний з видатків бюджету має кількісну і якісну характеристики. Далі необхідно вивчити ці характеристики. У видатках бюджету виявляється фінансова політика держави у сферах державного регулювання і стимулювання виробництва, фінансового забезпечення соціального захисту населення, розвитку науково-технічного прогресу, міжнародної діяльності. Тому перелік витрат, їх склад і структура постійно змінюються залежно від конкретної економічної ситуації.

З метою забезпечення управління процесами розподілу і використання бюджетних коштів видатки бюджету систематизують і групують за певними економічними ознаками залежно від галузевого і організаційного спрямування, від рівня державного управління. Далі необхідно вивчити наукову класифікацію та ознаки за якими вона здійснюється, а також форми фінансування видатків бюджету. При цьому слід пам’ятати, що форми бюджетного фінансування визначаються економічними умовами, в яких функціонує бюджетний фонд держави. Тобто, зі зміною конкретних умов господарювання поступово змінюються і форми бюджетного фінансування, а також межі їх застосування. Далі необхідно визначити сучасні форми і методи бюджетного фінансування на Україні та шляхи підвищення їх ефективності.

Далі необхідно вивчити фактори, що впливають на дохідну та видаткову частини бюджету. Також слід вивчити питання про склад і структуру доходів і видатків бюджету України на сучасному етапі і в динаміці.