Змістовий модуль 2. Видатки бюджету.

Тема 9.Видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку.

9.1. Методичні вказівки до вивчення теми

Планування бюджетних видатків на народне господарство пов’язане, перш за все, з необхідністю забезпечення пропорційного розвитку економіки держави. Активне державне регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки необхідно державі з любою системою господарювання. Тільки завдяки державному фінансуванню можна забезпечити структурну перебудову народного господарства, науково-технічний прогрес і зростання економіки держави. Далі необхідно розглянути інвестиційну політику держави в умовах монополізму державної власності.

В умовах ринкової економіки розвиток галузей економіки має забезпечуватись, перш за все, за рахунок коштів підприємницьких структур. Держава повинна більше зосередитись на методах прямого впливу на інвестиційний процес, які вона реалізує через макроекономічні регулятори: податкові, амортизаційні, кредитні, систему субсидій. В сучасних умовах держава повинна інвестувати наукоємні та технологічно складні виробництва, виробництво комплектуючих частин, які споживаються вітчизняними підприємствами, де має місце спад виробництва через нестачу цієї продукції, а також виробництво, продукція якого не користується попитом через низьку купівельну спроможності підприємств і населення. Бюджетні асигнування повинні направлятись на заходи з поліпшення родючості та рекультивації земель, розвитку племінної справи, ведення лісового господарства, відтворення рибних запасів, формування фонду підтримки фермерських господарств, проведення земельної реформи тощо.

Далі необхідно розглянути форми фінансового забезпечення розвитку народного господарства: капітальні вкладення; фінансування національних, державних і міжнародних науково-технічних програм; поставки продукції для державних потреб; фінансування підприємств, організацій і окремих заходів.

При розгляді питання інвестицій необхідно враховувати, що для нинішнього етапу розвитку економіки України характерно падіння інвестиційної активності підприємств і згортання багатьох будівельних програм. Радикально змінились принципи формування інвестиційної політики, різко скоротилось впливання державних коштів в економіку. Дія ж інфляційних факторів поряд з жорстокою системою оподаткування і кредитування примушує підприємства досить виважено підходити до питань довгострокового кредитування. Загальна економічна нестабільність призвела до того, що значна частина фінансових ресурсів сконцентрована в торговельній сфері і в операціях з цінними паперами і валютою. Тепер слід розглянути роль держави у структурній перебудові економіки.

В умовах ринкової економіки використовується індикативне планування, яке має характер рекомендації. Але в основу даного методу закладені найважливіші народногосподарські макроекономічні показники. Тепер слід більш детально розглянути особливості індикативного планування.

Для держави як інвестора ефективність інвестиційного проекту чи програми виражається в прирості ВВП. У галузях і виробництвах, які нецікаві комерційному капіталу (об’єкти виробничої і соціальної інфраструктури) головним пріоритетом для державного фінансування стає соціальна ефективність. Отже, визначення обсягів державного фінансування базується на пріоритетних напрямках розвитку економіки і соціальної сфери, прийнятними на близьку і далеку перспективу. Далі слід визначити ці приоритетні напрями.

Плани капітальних вкладень складаються по галузях, міністерствах, відомствах і обласних державних адміністраціях. Для забезпечення пропорційного розвитку народного господарства в основу розробки планів капітальних вкладень покладено галузевий принцип. Капітальні вкладення на будівництво об’єктів виробничого призначення по галузях плануються окремо від капітальних вкладень на виробництво об’єктів невиробничого призначення. Будівництво об’єктів виробничого призначення здійснюється за рахунок капітальних вкладень по відповідній галузі, а будівництво житлових будинків, побутового водопроводу і каналізації, шкіл, дитячих дошкільних установ, клубів, лікарень, поліклінік тощо – за рахунок капітальних вкладень відповідно на житлове і комунальне господарство, будівництво об’єктів освіти, культури, охорони здоров’я. Згідно з цим, плани капітальних вкладень розробляються окремо на:

- будівництво об’єктів виробничого призначення з виділенням, в тому числі, показників по кожній галузі;

- будівництво об’єктів невиробничого призначення, з виділенням, в тому числі, житлового будівництва, комунального будівництва, будівництва об’єктів освіти, культури, охорони здоров’я, фізичної культури і соціального забезпечення.

Далі слід з‘ясувати обсяг державних капітальних вкладень на народне господарство, який встановлюється Мінфіном України при формуванні Державного бюджету України по роках і подальший розподіл цього показника по міністерствах і відомствах. В останні роки в зв’язку з різким скороченням обсягів фінансування державних капітальних вкладень, в перелік об’єктів, які фінансуються за рахунок централізованих капвкладень, включаються, в основному, тільки введені об’єкти і об’єкти незавершеного виробництва зі значним рівнем готовності.

Тепер слід вивчити одним з найважливіших напрямків фінансового забезпечення розвитку народного господарства – фінансування за рахунок Державного бюджету національних, державних і міждержавних програм. З метою забезпечення для наукових установ і проектно-конструкторських організацій необхідних умов по розробці програм, спрямованих на розв’язання найважливіших науково-технічних проблем, створення принципово нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, іншої науковоємкої і конкурентноспроможної продукції, передбачається адресне пріоритетне фінансування та державна кредитна підтримка. Порядок визначення обсягів цього фінансування та механізм контролю за використанням коштів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Далі слід з‘ясувати джерела фінансування видатків бюджету на науку, фінансування фундаментальних і прикладних досліджень у наукових закладах НАН України, відомчих наукових закладах та вищих закладах освіти.

Фінансування поставок продукції для державних потреб здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для цього. Обсяги коштів для закупівлі зазначеної продукції щорічно передбачаються в Законі про Державний бюджет України на поточний рік та визначаються КМУ відповідними рішеннями про використання позабюджетних джерел фінансування. Реалізація державних потреб здійснюється через державне замовлення, яке представляє собою засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів продукції, необхідної для державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб’єктів господарської діяльності України всіх форм власності.

Державні замовники здійснюють вибір виконавців державного замовлення на основі конкурсу, укладають з переможцями державні контракти і гарантують їм оплату продукції. Вони є відповідальними за задоволення державних потреб у відповідній продукції. Слід підкреслити, що Кабінет Міністрів України виступає гарантом за зобов’язаннями державних замовників і забезпечує їх фінансовими ресурсами в обсягах, необхідних для повної оплати державних потреб. З метою економічного стимулювання виконання державних замовлень виконавцям можуть надаватись пільги щодо податку на прибуток, пільгові дотації і субсидії, кредити на пільгових умовах, валютні кошти, митні та інші пільги.

Тепер необхідно розглянути питання про бюджетне фінансування національної економіки за рахунок цільових позик державним і комунальним підприємствам або підприємствам з участю держави, порядок їх видачі і погашення.

При розгляді питання про порядок державного дотування збиткових підприємств необхідно приділити увагу шляхам фінансового оздоровлення державного сектору національної економіки і ліквідація його збитковості.

Також слід розглянути операційні витрати бюджету на економічну діяльність держави, їх склад і призначення та особливості взаємовідносин з бюджетом житлово-комунального, сільського, лісового і водного господарства, транспорту і зв’язку.

Для здійснення контролю фінансових органів за раціональним використання коштів на економічну діяльність держави та науку використовуються наступні заходи:

- посилити вимоги до ефективності використання державних інвестицій, запровадивши порядок укладення контрактів на спорудження об’єктів тільки за результатами конкурсів (тендерів).

- запровадити відповідальність за порушення умов контракту (договору) на будівництво об’єктів, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

- з метою раціонального використання централізованих капіталовкладень, посилення контролю за своєчасним введенням в дію потужностей та об’єктів, запровадити титульні списки.

- здійснювати державний контроль за достовірністю визначеної вартості будівництва і договірних цін на об’єктах, що споруджуються із залученням бюджетних коштів. Запровадити систему санкцій за безпідставне завищення вартості будівництва тощо.