Тема 8. Бюджетне планування і прогнозування. Бюджетний контроль.

8.1. Методичні вказівки до вивчення теми

В системі заходів, направлених на успішну реалізацію економічних і соціальних завдань в умовах переходу до ринкових відносин, важливе місце займає бюджетне планування. Бюджетне планування охоплює всі стадії процесу складання, розгляду і затвердження бюджету. Далі необхідно з‘ясувати призначення бюджетного планування.

Загальні основи бюджетного планування визначаються Конституцією України, а також спеціальним бюджетним законодавством, де визначені права органів державної влади і управління в області розробки і затвердження бюджету, розподіл функцій між центральними, республіканським і місцевими органами влади і управління, визначені доходи і видатки кожного з них.

Загальне керівництво бюджетним плануванням покладено на Кабінет Міністрів, а безпосередньо цю роботу виконує Міністерство фінансів України. Воно складає і представляє на розгляд Кабінету Міністрів України проект Державного бюджету України, забезпечує його виконання; організує роботу Міністерства фінансів Криму і місцевих фінансових органів по виконанню Державного бюджету України; розробляє і виносить на розгляд Президента, Кабінету Міністрів України проекти законів, указів, постанов і розпоряджень з бюджетних питань; розглядає проекти кошторисів міністерств і відомств України; здійснює контроль за виконанням Державного бюджету України; перевіряє дотримання бюджетної дисципліни, правильності витрачання бюджетних коштів, а також коштів господарських організацій; перевіряє дотримання Нацбанком України та комерційними банками правил касового виконання бюджету; встановлює форми бюджетних документів, порядок ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання Державного і місцевих бюджетів.

Аналогічні функції щодо складання і виконання республіканського і місцевих бюджетів (за виключенням встановлених форм бухгалтерських документів і порядку ведення бухгалтерського обліку) виконують Міністерство фінансів Республіки Крим, фінансові управління і відділи місцевих держадміністрацій або виконавчих комітетів.

В бюджетному плануванні приймає участь весь апарат фінансових органів в центрі і на місцях. Організаційна і узагальнююча робота по складанню бюджету виконується Головним бюджетним управлінням Міністерства фінансів України, бюджетними відділами і інспекціями місцевих органів.

Процес формування бюджету складається з двох самостійних етапів роботи: зведене бюджетне планування і адресне бюджетне планування. Далі необхідно розкрити сутність цих двох етапів, їх значення. при вивчені зведеного бюджетного планування слід чітко усвідомити, що воно щільно пов’язане із складанням зведеного фінансового балансу держави – грошовим вираженням програми економічного і соціального розвитку країни. За допомогою фінансового балансу проводиться необхідна підготовча робота по досягненню балансової ув’язки матеріальних і фінансових ресурсів, грошових доходів і видатків держави.

На стадії зведеного бюджетного планування при розробці варіантів фінансового балансу держави готується ряд рекомендацій, які є обов’язковими для галузевих управлінь і відділів Мінекономіки і Мінфіну в їх роботі по адресному плануванню. Галузеві управління і відділи МФУ до початку роботи по безпосередньому розгляду представлених до проекту бюджету матеріалів одержують також в своє розпорядження в якості керівної і направляючої основи принципові рішення, нормативи і установи по загальним і індивідуальним фінансовим позиціям. В результаті адресне планування іде по шляху, наміченому на етапі зведеного планування, забезпечує в цілому по бюджету необхідне співвідношення між доходами і видатками держави.

Поряд із заходами, направленими на збалансування проекту Державного бюджету при його адресній розробці, в Мінфіні України проводяться заходи організаційно-методичного характеру: розробляються інструктивні і методологічні вказівки фінансовим органам і центральним міністерствам і відомствам, проводяться інструктивні наради з питань методології і організації бюджетного планування, встановлюються графіки надання розрахунків до проекту бюджету, підготовки необхідних зведених і аналітичних матеріалів до проекту Державного бюджету. Координацію всієї роботи здійснює Головне бюджетне управління Міністерства фінансів України.

В процесі бюджетного планування повинні вирішуватись стратегічні і тактичні економічні завдання, які виходять далеко за рамки чисто фіскальних інтересів держави. Далі слід розглянути це питання більш детально.

Формування і використання бюджетного фонду держави диктується закономірностями розвитку суспільного виробництва. Обсяг бюджетного фонду – це усвідомлена кількісна міра, яка відображає об’єктивні умови розвитку суспільства. Але конкретний розмір бюджетного фонду держави залежить від впливу економічних, соціальних, політичних і міжнародних факторів. Багаторічна практика бюджетного планування свідчить про те, що процес формування і використання бюджетного фонду регулювався через механізм соціально-економічного планування. В умовах формування ринкових відносин особливо актуальним є питання розробки наукових основ визначення величини бюджетного фонду країни. Далі слід розглянути питання впливу нормативної бази на якість бюджетного планування.

Бюджетне планування починається з визначенням реальних доходів і розробки заходів, які забезпечили б їх повне і своєчасне надходження до бюджету. Далі необхідно вивчити принципи, які покладені в основу побудови системи бюджетних доходів, які б забезпечили мобілізацію достатніх для діяльності держави фінансових коштів і одночасно використати платежі суб’єктів господарювання в бюджет як фінансові регулятори. Слід розуміти, що розробка системи платежів, які б відповідали вказаним критеріям, і забезпечення стабільності її функціонування є головною передумовою реального планування доходів бюджету. Безпосереднє ж забезпечення реальності планування доходів базується на двох чинниках: наявності достовірної інформації і володіння сучасними методами їх обробки. Далі слід розглянути підходи до інформаційного забезпечення бюджетного процесу.

Важливим завданням бюджетного планування є формування резервів – відокремленої частини бюджетних коштів, яка призначена для фінансування різних непередбачених видатків держави. Далі необхідно з‘ясувати причини виникнення непередбачених видатків держави. Тепер слід вивчити властивості бюджетних резервів.

Система бюджетних резервів включає: резервні фонди Кабінетів Міністрів України і АР Крим; фонди непередбачених видатків обласних і міських (міст Києва і Севастополя) державних адміністрацій; оборотну касову готівку в державному, республіканському і місцевих бюджетах; перевищення доходів над видатками.

У бюджетному плануванні використовуються різні методи: балансовий, прямого рахунку, нормативний, аналітичний, екстраполяції програмно-цільовий. Далі необхідно вивчити сутність, переваги і недоліки кожного з цих методів. Особливу увагу слід приділити вивченню програмно-цільового методу планування бюджету держави. В цілому в бюджетному плануванні застосовуються водночас повністю чи частково всі вказані методи, виходячи з реальних можливостей та потреб.

Тепер необхідно детально розглянути безпосередньо бюджетний процес та дати характеристику його основних етапів і стадій. В процесі розгляду цього питання необхідно з‘ясувати сутність таких понять як: базовий, цільовий і оптимістичний сценарій; Державна програма соціально-економічного розвитку на певний рік (період); бюджетна політика; бюджетна резолюція тощо.

Закінчити вивчення цієї теми слід вивченням системи бюджетного контролю, її сутності, завдань, форм і методів. Окрему увагу необхідно приділити контрольно-ревізійній роботі. Також слід вивчити склад, організаційну структуру, функції, права і обов‘язки органів бюджетного контролю.