Тема 3. Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування.

3.1. Методичні вказівки до вивчення теми

При вивченні цієї теми необхідно знати, що стан бюджету може бути рівноважним, профіцитним і дефіцитним. Далі слід детально розглянути особливості, переваги і недоліки кожного зі станів бюджету. Бюджетний дефіцит є найбільш складним, хоча і поширеним явищем. Бюджетний дефіцит не означає незбалансованості бюджету, оскільки при його складанні і затвердженні встановлюються відповідні джерела фінансування. Тому слід розрізняти бюджетний дефіцит і незбалансованість бюджету у зв‘язку з невизначеністю у джерелах покриття дефіциту. Далі слід проаналізувати ці два явища більш детально.

Бюджетний дефіцит має різні прояви і причини, тому його не можна оцінювати однозначно, оскільки завжди необхідно враховувати всі його чинники. Далі слід вивчити ознаки дефіциту бюджету, за якими він характеризується: форма прояву, причини виникнення, напрями спрямування коштів. При вивченні видів дефіциту бюджету за напрямами спрямування коштів особливу увагу необхідно приділити вивченню понять поточний бюджет і бюджет розвитку.

При вивченні питання про джерела покриття бюджетного дефіциту слід проаналізувати два шляхи здійснення цього — державні позики і емісія грошей, а також їх переваги, недоліки, наслідки. Необхідно вивчити класифікацію державних позик. А також детально розібрати умови використання державних позик, особливо стосовно України.

Закінчити вивчення цієї теми необхідно питанням наслідків бюджетного дефіциту для економіки країни і її соціально-економічного розвитку.

3.2. Термінологічний словник

Бюджетний дефіцит — перевищення видатків над доходами бюджету.

Бюджетний надлишок — перевищення доходів місцевого бюджету над його нормованими видатками, що підлягає вилученню до бюджету вищого рівня.

Бюджетний профіцит — перевищення доходів бюджету над його видатками.

Видатки розвитку — витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, таких як фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, субвенції та інші видатки, пов‘язані з розширеним відтворенням.

Внутрішній державний борг — заборгованість держави юридичним і фізичним особам, яка утворилась у зв‘язку із залученням їх коштів на внутрішньому фінансовому ринку для фінансування видатків бюджету та виконання державних програм і замовлень.

Граничні величини державного боргу і фіскального дефіциту — т.з. Маастрихські критерії — гранично припустимі показники державного боргу (валового боргу сектору державного управління) — 60% ВВП і фіскального дефіциту (сектору державного управління) — 3% ВВП, які встановлені Маастрихською угодою для країн-членів ЄС як критерій їх участі в Європейському валютному союзі.

Державна позика — залучення державою коштів від юридичних і фізичних осіб, урядів інших країн, міжнародних фінансових організацій на умовах поворотності, терміновості і платності.

Державний борг (борг Автономної Республіки Крим чи борг місцевого самоврядування) — загальна сума заборгованості держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави (автономної республіки Крим чи міського самоврядування), включаючи боргові зобов’язання держави (Автономної Республіки Крим чи міських рад), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами або зобов’язань, що виникають на підставі законодавства або договору. Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60 % фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України.

Державний борг внутрішній — заборгованість держави кредиторам у даній країні.

Державні боргові зобов‘язання — державні ЦП, що засвідчують відносини у межах позики, в яких боржником є органи державного управління.

Державний борг зовнішній — заборгованість держави громадянам, організаціям та фінансовим інституціям (кредиторам) інших країн.

Державні ЦП — боргові зобов‘язання, емітовані державою.

Дефіцитне фінансування — забезпечення видатків бюджету за рахунок державних позик або емісії грошей в умовах дефіциту бюджету.

Секвестр бюджету — пропорційне скорочення видатків з усіх статей бюджету (крім захищених) протягом часу, що залишається до закінчення поточного бюджетного року.