Гліптика
Гліптика (від гр. glyptike, від glypho – вирізаю) – мистецтво різьблення по дорогоцінному та напівдорогоцінному камені, а також по склу та слоновій кістці; пластична обробка дорогих кам’яних порід, гірського кришталю, слонової кістки, скла, глини за допомогою різьблення і шліфування алмазним порошком різних зображень і прикрас. Твори гліптики називають гемами (від лат. gemma – брунька, глазок) – це вирізані на камені рельєфи. Гема ділиться на:
інталію;
камею.
Інталія (від іт. intaglio – різьблення по каменю) – різновид геми, вирізаний на камені зворотний (увігнутий) рельєф, що дає опуклий відбиток на пластичному матеріалі (воску, пластиліні, глині). Народився ще на Стародавньому Сході, де виконував роль печаток. Використовується як вставка в ювелірних виробах.
Циліндрична матриця-штамп та відбиток, отриманий з неї. Месопотамія. Епоха Джемдет-Наер. |
Інталія з грифоном. Тілля-Тепе. ІІ – І ст. до н. е. |
Камея – це гема з вирізаним опуклим рельєфом. Для камеї обирають двошаровий камінь так, що зображення, яке вирізають у верхньому шарі, за кольором відрізняється від тла (нижнього шару каменю). Камеї відомі ще з античних часів. Зазвичай камеї мають невеликі розміри і виконують роль вставок у ювелірних виробах.
Камея в золотій оправі. XV ст.
|
Камея з синього та білого «веджвуда» вставлена в оправу зі сталі. XVIII ст. |
