Скульптура Види скульптури

Скульптура (від лат. sculptura – різьблення, ліплення, пластика) – вид просторового мистецтва, що розгортається у трьох вимірах.

Основні види скульптури:

• кругла;

• рельєф.

Скульптура, що вільно розташовується у просторі й вимагає кругового огляду, називається круглою. Це статуї (сидяча, стояча), скульптурні групи, статуетки, торси, напівфігури, погруддя, бюсти та ін.

Якщо опукле тривимірне скульптурне зображення залишає зв’язок із заднім блоком, воно буде називатися рельєф – плоскісно-скорочене зображення, переважно на площині, що є для нього тлом. Рельєф може бути плоскісним – барельєфом (від фр. bas-relief – низький рельєф), коли зображені фігури, предмети, орнамент піднімаються над площиною тла не більше ніж на половину свого реального об’єму, або горельєфом (від фр. haut-relief – високий рельєф), у якому фігури піднімаються над площиною більш, ніж на половину свого реального об’єму, а іноді і у повний об’єм.

Ікона кам’яна. Барельєф. ХІІ – XIV ст.	Фрагмент фризу Пергамського вівтаря. Мармур. Близько 170 р. до н. е.
Ікона-складень “Празники”. XVIII ст.. Російська імперія.
Ладанка

Існують також рельєф із заглибленим контуром та опуклим моделюванням – койланогліф, що зустрічається в архітектурі Стародавнього Єгипту та на давньосхідних інталіях, та увігнутий, заглиблений, тобто зворотний стосовно тла рельєф – контррельєф, поширений у мистецтві Стародавнього Сходу та в античному різьбленні по каменю.

Прикраси у Залі послів палацу в Медіна-аз-Зара (Іспанія). 936 р.

За своїм призначенням і змістом скульптура ділиться на:

• монументальну;

• станкову.

Монументальна скульптура – один із найдавніших видів скульптури, що мав у первісній культурі культове, а пізніше меморіальне значення. До монументальної скульптури належать одно- чи багатофігурні пам’ятники, меморіальні ансамблі, монументи на честь видатних людей і подій, пам’ятні погруддя, рельєфи. Монументальна скульптура організує як міський простір, так і органічно включається до природного середовища.

Донателло. Пам’ятник кондотьєру Гаттамелаті. Падуя.

Станкова скульптура – твори, які мають самостійний характер, замкнуті у собі композиції, що є переносними й непов’язаними з конкретним середовищем.

Парна скульптурна пластика. Україна, с. Кам’яний Брід. 1879 р.

Різновидом скульптури є скульптура малих форм, або мала пластика, – невеликі твори, виготовлені з каменю, кістки, металу, скла, кераміки, пластмаси, розраховані на прикрашення особистого побуту. До малої пластики належать жанрові статуетки, настільні портретні зображення, усілякі іграшки. Мала пластика включає як твори круглої скульптури, так і рельєфи: декоративні медальйони, пам’ятні медалі, гліптику.

Гена Сенин та його жаба. Нецке.Слонова кістка, різьблення.