Ііі. Правильно/неправильно. Визначте, правильні (п) чи неправильні (н) такі твердження:
1. Страхові агенти представляють інтереси однієї страхової компанії.
2. Страхові агенти одержують за свою роботу комісійну винагороду.
3. Страхові брокери представляють тільки інтереси страхувальника.
4. Страхові брокери представляють тільки інтереси страховика.
5. Перестрахувальник — це страховик, що приймає договір страхування і зобов'язання за ним.
6. Страховик діє на основі комерційного розрахунку.
7. Внесення страхових платежів здійснюється на основі страхових тарифів.
8. Обов'язкове страхування здійснюється з позицій суспільної доцільності.
9. Загальні умови добровільного страхування встановлюються Законом.
10. Конкретні умови проведення добровільного страхування регулюються угодою страхування.
11. Страхування пов'язане тільки з перерозподільними відносинами, які обумовлені наявністю настання раптових, непередбачених подій, тобто страхових випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню.
12. Перерозподільні відносини у страхуванні не виходять за рамки календарного року.
13. Підприємництво і страхування нерозривно пов'язані.
14. Страхування є тільки засобом залучення грошових ресурсів.
15. Страхові відносини є односторонніми.
IV. За змістом схеми клітини (місця), позначені питаннями, заповніть необхідними термінами, поняттями.
Схема 12.1 Галузева
структура страхового ринку України
Тема 13. Фінансовий ринок
Міні-лексикон: фінансові важелі, трудові доходи, грошові доходи, доходи населення, фінансовий ринок, валютний ринок, грошовий ринок, ринок цінних паперів, ринок золота, приватизація, первинний ринок, вторинний ринок, роздержавлення, державне регулювання ринку, приватизаційні папери, ощадні сертифікати.
Засвоюючи цю тему, перш за все слід розглянути необхідність, суть та значення регулювання економіки, яке спрямоване на зміну темпів зростання окремих структурних підрозділів відповідно до змінення потреб суспільства з метою забезпечення функціонування різних складових економіки.
Визначивши суть регулювання економіки, здійснити аналіз основних його форм, а саме:
1) ринкового самоврядування;
2) державного регулювання;
3) змішаного регулювання.
При цьому способами, завдяки яким здійснюється державне регулювання економіки, є: створення системи планового керування економіки та застосування фінансово-економічних важелів.
Фінансові важелі - це головний стимулятор розвитку народного господарства в умовах ринку, до яких, перш за все, належать: податки, система податкових пільг, митні збори, система фінансових санкцій, форми і методи надання бюджетних коштів.
Засвоюючи цю тему, слід звернути увагу на те, що головними напрямками фінансового впливу на суспільний розвиток виступають: фінансове забезпечення зростання виробництва, фінансове регулювання економічних і соціальних процесів та фінансове стимулювання. Фінансове забезпечення соціальних гарантій здійснюється завдяки спеціальних цільових фондів соціального страхування і забезпечення, державного фонду зайнятості населення, індексації доходів і компенсації витрат населення у зв'язку з інфляцією.
Необхідно зазначити, що перехід до ринкових відносин неможливий без розвитку фінансового ринку. Фінансовий ринок - це механізм організації руху потоків фінансових активів, який охоплює сфери функціонування валютного ринку, ринку цінних паперів, грошового ринку, ринку золота.
Головною функцією фінансового ринку є забезпечення руху грошових коштів від одних власників (кредиторів) до інших (позичальників).
Об'єктами відносин виступають грошово-кредитні ресурси і цінні папери. Суб'єктами відносин є держава, підприємства, різних форм власності, окремі громадяни.
Важливим елементом фінансового ринку є ринок цінних паперів - сукупність відносин фінансового ринку, пов'язаних із випуском, обігом цінних паперів, а також форми і способи цього обігу. Учасниками ринку цінних паперів є емітенти, інвестори та інвестиційні компанії.
Емітенти цінних паперів: компанії, товариства та держава в особі національного уряду і місцевих органів у обігу управління.
Особливе місце на фінансовому ринку займають фінансові посередники. Видами фінансових посередників є: депозитні установи, банки, ощадні установи, пенсійні фонди: страхові компанії, інвестиційні фонди, дилери і брокери. Також необхідно розглянути роль національного банку України на ринку державних цінних паперів.
При вивченні цієї теми потрібно приділити особливу увагу фінансовим проблемам роздержавлення та приватизації. Ринкова економіка вимагає різних власників, конкуренції між ними, що дозволяє створити гнучку, динамічну економіку. Перехід до економіки ринкового типу не можливий, поки державна власність зберігається у попередніх масштабах. Тому для постсоціалістичних країн та республік колишнього СРСР, які стали незалежними державами, у перехідний період актуальними є процеси, пов'язані з проведенням роздержавлення та приватизації, як умова зміни фінансових відносин. Роздержавлення - це переведення державного власності у різні форми недержавної власності. Якщо державні підприємства переходять у власність громадян або перетворюються у акціонерні товариства, то йдеться про приватизацію.
Необхідно розглянути фонд державного майна: його функції, завдання, обов'язки, організацію та особливу увагу звернути на роль фонду державного майна у процесі роздержавлення.
В Україні прийнято і діє ряд нормативних актів, що заклали основу для функціонування ринку цінних паперів.
Будь-який цінний папір характеризується трьома універсальними ознаками:
1/ цінний папір є безвідкличним свідченням емітента про те, що він прийняв на себе певні зобов'язання перед інвестором;
2/ інвестор не зобов'язаний підтверджувати будь-якими іншими документами свої права, що випливають з факту володіння цінним папером;
З/ для передачі права власності на цінний папір досить внести ім'я нового власника до реєстру власників.
На цьому загальні, універсальні ознаки цінних паперів практично вичерпуються. Сукупність майнових прав, привілеї й обмеження визначаються конкретним видом цінних паперів.
Питання до семінарського заняття:
1. Призначення фінансового ринку й економічні передумови його функціонування.
2. Суб'єкти фінансового ринку.
3. Структура фінансового ринку:
а) ринок грошей;
б) ринок кредитних ресурсів;
в) ринок цінних паперів;
г) ринок фінансових послуг.
4. Формування і розвиток фінансового ринку в Україні.
Питання для самостійного вивчення:
Державне регулювання фінансового ринку.
Фондова біржа.
Брокерські контори.
Перспективи розвитку фінансового ринку в Україні.
Завдання: поняття “фінансова криза” тісно пов’язане з поняттям “фінансовий ринок” . проаналізуйте причини фінансової кризи, що відбулися в недалекому минулому (азіатська криза 1997 р., російська криза 1998 р.). Запропонуйте заходи запобігання майбутнім фінансовим кризам (або пом’якшення їх наслідків) в Україні.
Література [11,34,35,37-39,45-50,53,57,58,60,63,68-78,80 ]