
- •Аналітична геометрія у просторі Площина у просторі
- •Неповні рівняння площини
- •Рівняння площини «у відрізках»
- •Нормальне рівняння площини
- •Відхилення і відстань від точки до площини
- •Взаємне розташування площин
- •Пряма у просторі
- •Взаємне розташування прямої і площини
- •Взаємне розташування двох прямих
- •Поверхні другого порядку
- •Гіперболоїд
- •Параболоїд
- •Пряма сума лінійних підпросторів
- •Перехід до іншого базису Перетворення координат вектора при зміні базису
- •Матриця лінійного оператора при зміні базису
- •Структура лінійного оператора Власні числа, власні вектори лінійного оператора
- •Пошук власних чисел, власних векторів лінійного оператора (матриці)
- •Жорданова нормальна форма матриці
- •Функції від матриць
- •Евклідів простір
- •Нерівність Коші-Буняковського
- •Ортогональність. Ортонормований базис.
- •Ортогональні підпростори
- •Ортогональна сума підпросторів
- •Ортогональне доповнення.
- •Оператори в евклідових (унітарних) просторах Спряжений оператор.
- •Матриці спряжених операторів в ортобазисі.
- •Самоспряжений оператор
- •Унітарний (ортогональний) оператор
- •Зведення рівняння поверхні другого порядку до канонічного вигляду
- •Список рекомендованої літератури
Перехід до іншого базису Перетворення координат вектора при зміні базису
Нехай
– лінійний простір;
;
– базис цього простору, який ми умовно
будемо називати «старим».
Якщо
,
то:
. (1)
Таким
чином, кожному елементу
можна поставити у взаємно однозначну
відповідність стовпчик координат цього
вектора за «старим» базисом:
.
Якщо ж
взяти в тому ж просторі якийсь інший
(«новий») базис
,
то той же вектор
можна розкласти за ним і отримати
стовпчик «нових» координат:
.
(2)
Тобто, тому ж самому елементу відповідатиме інший стовпчик:
.
Нам
треба знайти зв’язок між стовпчиками
та
.
Побудуємо
так звану матрицю переходу
.
Для цього:
а) кожний вектор «нового» базису по черзі розкладемо за «старим»:
;
,
і т.д.; (3)
б) коефіцієнти розкладу запишемо стовпчиками.
.
З виразів (2) та (3) маємо,
.
Порівнюючи
отриманий результат із виразом (1), маємо:
.
Це є
покоординатний запис співвідношення
.
Тоді,
.
Зауваження.
оскільки її стовпчики – координати
лінійно незалежних базисних векторів.
А це означає, що
завжди існує.
Приклад.
Знайти координати розкладу вектора
за базисом
Розв’язання.
Координати векторів
задані в канонічному базисі
Нам зручно саме його вважати «старим»,
а
- «новим». Тоді матриця переходу
.
Можна
переконатись, що дійсно
Матриця лінійного оператора при зміні базису
Нехай
– деякий лінійний оператор, який діє
із лінійного простору
у простір
.
.
І нехай
;
– «старий» базис
;
;
– «старий» базис
.
У цих
базисах можемо побудувати матрицю
оператора
.
Якщо у
просторі
перейти до базису
,
а у просторі
до базису
,
то у цих «нових» базисах матриця того
ж оператора зміниться –
.
Треба знайти зв’язок між цими матрицями.
Побудуємо
дві матриці переходу:
– у просторі
;
– у просторі
.
Тоді операторному співвідношенню
;
;
відповідають матричні:
; (1)
; (2)
Але,
;
.
Підставляємо у (1):
.
Порівнюючи
із (2), маємо:
,
і
навпаки.
.
Для нас
буде важливим такий окремий випадок:
.
І у
першому, і у другому «екземплярі»
простору
базис
– «новий», а
– «старий», матриця переходу –
.
Тоді
.
Приклад.
Оператор
переводить вектори
в
в
Знайти матрицю оператора
: а) в базисі
;
б) в канонічному базисі.
Розв’язання.
а) Щоб
побудувати матрицю оператора
в базисі
,
треба
і
розкласти
за тим же базисом, коефіцієнти розкладу
записати стовпчиками. Тобто треба знати
і
в
«новому» базисі
.
Тоді
б) В
канонічному базисі
Структура лінійного оператора Власні числа, власні вектори лінійного оператора
Нехай
– лінійний оператор, який діє в просторі
.
Озн.
Вектор
називається власним вектором оператора
з власним числом
,
якщо
.
Твердження
1.
Якщо
– власний вектор
з власним числом
,
то
(
)
– також власний вектор
з тим же власним числом.
.
Якщо до
множини векторів
(
)
додати нульовий вектор, отримаємо
власний лінійний підпростір розмірності
.
Твердження
2.
Якщо
,
і
,
,
то
– також власний вектор
з числом
.
.
І знову,
якщо до «площини» векторів
і
додамо нульовий вектор, отримаємо
власний підпростір
розмірністю
.
Ці твердження можна узагальнювати і далі.
Теорема.
Якщо
– власні вектори оператора
,
що відповідають різним власним числам
,
то вони — лінійно незалежні.
;
;
;
при
.
Доведення. Проведемо доведення за індукцією.
– лінійно
незалежний.
Припустимо,
що
– лінійно незалежні. Лінійну незалежність
всіх
векторів доведемо від супротивного.
Тобто
існують числа
,
,
такі що
. (1)
Тоді
. (2)
Помножимо
вираз (1) на
і віднімемо від (2). Отримаємо:
.
Для
,
тому через лінійну незалежність
випливає, що
.
Але з
(1)
,
що і доводить теорему.
Якщо
,
та існують
лінійно незалежних власних векторів
(
,
),
то в такому і тільки в такому базисі
матриця оператора
має діагональний вигляд
.
Такі оператори називають операторами простої структури.