Лекція 1-2

Тема 1. Облік зобов’язань за розрахунками з постачальниками, банками та іншими позиками

ПЛАН

1. Облік зобов’язань за розрахунками з постачальниками

2. Облік зобов’язань за розрахунками з банками та іншими позичальниками.

Мета: опанувати основні поняття та методологію обліку поточних зобов’язань

Література:[2] с. 317-324; 360-391; [5] с. 483-498; [11] 162-193; [15] с. 98-117; [27] с. 177-247; [29] с. 295-319; [30] с. 282-298; [31] с. 233-238.

Основні терміни і поняття

Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені у процесі звичайного операційного циклу підприємства або має бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Вексель – це складне за встановленою законом формою безумовне письмове боргове грошове зобов’язання, видане однією стороною (векселедавцем) іншій стороні (векселеотримувачу).

Забезпечення – це зобов’язання з невизначеною сумою, або часом погашення на дату балансу.

1. Облік розрахунків з постачальниками та підрядчиками

Основні поняття поточної заборгованості

У бухгалтерському обліку інформацію про зобов'язання формують згідно з вимогами П(С)БО 11 «Зобов'язання».

Відповідно до П(С)БО:

Зобов'язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок подій, що відбулися, і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.

Зобов'язання визнається за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена й існує вірогідність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу визнане раніше зобов'язання не підлягає погашенню, його суму включають до доходу звітного періоду.

Оцінка зобов’язань

З метою відображення в бухгалтерському обліку зобов'язання повинні бути достовірно оцінені.

Види оцінок балансової вартості довгострокових зобов’язань

Історична собівартість – сума надходжень активів в обмін на зобов’язання або суми грошових коштів чи їх еквівалентів, які, як очікується, будуть сплачені з метою погашення зобов’язань під час звичайної діяльності підприємства.

Поточна собівартість – недисконтована сума грошових коштів чи їх еквівалентів, яка була необхідна для погашення зобов’язання на поточний момент.

Вартість погашення – недисконтована сума грошових коштів або еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язань в процесі звичайної діяльності підприємства.

Теперішня вартість - дисконтована вартість майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Обтяжливий контракт – контракт, витрати ( яких неможливо уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від цього контракту.

Приклад визначення строку погашення зобов’язання

Підприємство отримало кредит у січні 2000р. і повинно погасити його у грудні 2001р. Строк з моменту виникнення зобов’язання до дати погашення – 1 рік 11 місяців, тобто це загальний термін дії кредитної угоди. Строк погашення такого зобов’язання з точки зору складання фінансової звітності за 2000р. – 11 місяців.

Приклад. Обтяжливий контракт.

Такі умови виникають при великих за обсягом довгострокових

контрактів. Наприклад:. фірма будує житловий будинок за договорами з майбутніми жильцями, які повністю передплатили вартість квартир. При значному підвищені цін на будівельні матеріали протягом виконання такого контракту остаточне виконання його може стати обтяжливим для виконавця, оскільки переплата може не покрити витрати на завершення будівництва.

Приклад Сума погашення.

Підприємство передало постачальнику за отриману від нього продукцію на суму 40 тис. грн. вексель на суму 50 тис. грн., який воно повинно погасити через 6 місяців. Сума погашення векселя буде 50 тис. грн.

Для оцінки окремих видів зобов’язань використовується концепція теперішньої вартості граней, т.т. з урахуванням зміни вартості у частині

Приклад Теперішня вартість.

Теперішня вартість векселя виданого на суму 50000 грн., який буде погашений через 5 років, при рівні ринкової ставки по подібних запозиченнях 20% становить 20 055 грн.

Теперішня вартість векселя =сума зобов’язань до погашення * h теперішньої вартості при 20% то періоді 5 років = 50 000 * 0,4019 =20 095грн.

Значення теперішньої вартості зобов’язань – це величина, що визначає вплив часу на збільшення або зменшення оцінки зобов’язань у порівнянні із сумою погашення.

Суттєвим моментом в оцінці довгострокових зобов'язань є вимога відображати ті з них, на які нараховуються відсотки, за їх теперішньою вартістю.

Дисконтуванню підлягають суми: довгострокових кредитів; облігаційних позик; довгострокових відсоткових векселів; платежів по довгостроковій оренді; позик небанківських фінансово-кредитних установ.

Суми створених забезпечень визнаються витратами. Непередбачені зобов'язання обліковуються на позабалансових рахунках за обліковою ціною.

Основними завданнями бухгалтерського обліку зобов'язань є:

- чітке документування розрахунків;

- своєчасна та повна реєстрація даних первинного обліку в регістрах;

- правдиве відображення інформації щодо зобов'язань в звітності та примітках до неї.

Крім того, кожен елемент зобов'язань має свої специфічні завдання організації обліку.

Організація обліку розрахунків з банком повинна забезпечити контроль за одержанням та своєчасним погашенням позик банків.

Організація обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками повинна забезпечити своєчасну перевірку розрахунків з постачальниками і підрядниками та попередження прострочення кредиторської заборгованості.

Кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, відноситься до доходу звітного періоду в першому наступному місяці після пройденого строку позовної давності (при розрахунках між підприємствами недержавної форми власності).

Основним завданням організації обліку розрахунків за податками, платежами та за страхуванням є забезпечення правильного та своєчасного нарахування податків.

Організація обліку іншої кредиторської заборгованості повинна забезпечити:

- своєчасну перевірку розрахунків з різними кредиторами;

- додержання строків розрахунків;

- віднесення доходів на звітний період.

Етапи організації бухгалтерського обліку тісно пов'язані між собою та повністю залежать від якості первинних даних, відображених в документах.

Керівники великих підприємств в організації обліку зобов'язань покладаються на розрахункові відділи бухгалтерії. Тут же повинен здійснюватися контроль за дотриманням строків оплати рахунків постачальників, за своєчасністю розрахунків з бюджетом, органами соціального страхування, працівниками з оплати праці, погашенням позик та відсотків по них та з іншими кредиторами.

Класифікація та характеристика зобов’язань

З метою правильної організації бухгалтерського обліку слід чітко розрізняти зобов’язання, групи яких поділені в П(С)БО 11.

Довгострокові зобов’язання - зобов’язання, які не виникають в ході нормального операційного циклу та будуть погашені після 12 місяців з дати балансу

- довгострокові кредити банків

- інші довгострокові фінансові зобов’язання

- відстрочені податкові зобов’язання

- інші довгострокові зобов’язання

- забезпечення

Зобов’язання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу

- додаткове пенсійне забезпечення

- використання гарантійних зобов’язань

- реконструкція

- виконання зобов’язань відносно обтяжуючих контрактів

Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені у процесі звичайного операційного циклу підприємства або має бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Схематично має такий вигляд:

Зобов’язання, які Інші зобов’язання, які

Поточні виникають в повинні бути погашені

зобов’язання = ході операційного + протягом 12 місяців

циклу після дати балансу

Тобто поточні затрати буде за рахунок активів, які класифікуються як поточні у тому ж бухгалтерському балансі, що і зобов’язання.

До поточних активів належать: грошові кошти та інші ресурси, які будуть перетворені на грошові кошти чи використані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу.

Поточними зобов’язаннями є:

1. короткострокові кредити банку;

2. короткострокові векселі видані;

3. поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;

4. кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

5. поточна заборгованість за розрахунками:

• з одержаних авансів

• з бюджетом

• з оплати праці

• зі страхування

• з учасниками

6. інші поточні зобов’язання:

• розрахунки за нарахованими відсотками

• розрахунки з іншими кредиторами.

Оцінюються поточні зобов’язання за сумою погашення. Багато підприємств купують товари та послуги в кредит без складання формальної кредитної угоди. Такі операції призводять до виникнення заборгованості відомої як кредиторська. В бухгалтерському балансі кредиторська заборгованість відображається як рахунки до сплати.

Облік розрахунків з постачальниками та підрядчиками

Господарські зв’язки з постачальниками будується на підставі договорів (угод)у яких визначаються : найменування товарів, кількість, ціна, термін і спосіб постави, порядок розрахунків тощо.

Постачальник на відвантажену продукцію виписує товарні та платіжні документи, передає їх банку і направляє покупцю.

Підприємства самостійно обирають форми розрахунків з постачальниками та підрядчиками і зазначають їх в укладених угодах.

Для здійснення розрахунків можуть використовуватися такі форми:

• а кредитовий (банк платника дає доручення банку одержувача сплатити відповідні суму в обумовлений строк)

• інкасова

• вексельна

• розрахункові чеки – письмове розпорядження власника рахунка своєму банку про перерахування певної суми з його рахунку на рахунок отриманих коштів

• розрахункові документи повинні відповідати вимогам установлених стандартів і містити основні реквізити: назва, №, число, місяць, рік, назва платежів одержувача МФО , назва банку, сума платежу цифр, число, призначення платежу, назва товару.

В умовах кризового стану економіки розрахунки між підприємствами, як правило, здійснюються за попередньою оплатою майбутнього відвантаження товарів купцеві, майбутнього виконання робіт замовникові. Проте частина розрахунків з підприємствами здійснюється все ж таки після їх приймання, внаслідок чого на дату балансу може залишатися кредиторська заборгованість.

Розрахунки з постачальниками та підрядниками виникають у підприємств здійсненні операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, прийманні певного виду виконаних робіт і наданих послуг, включаючи отримання газу, електроенергії, пари, води, 12а балансов, послуг зв’язку, послуг з переробки матеріальних цінностей тощо.

Взаємовідносини підприємств з постачальниками та підрядниками виникають після укладання договору на отримання від них товарно-матеріальних цінностей та виконання робіт і послуг (договори купівлі-продажу, підряду і т. ін.).

У договорі купівлі-продажу передбачається угода сторін про поставку сировини, матеріалів, товарів, істотними умовами якого є зобов’язання продавця (постачальника) передати певне майно у власність покупця та зобов’язання покупця прийняти це майно і в обумовлений термін сплатити за нього певну грошову суму. При укладанні суб’єктами підприємницької діяльності всіх форм власності договорів (контрактів) (у т. ч. зовнішньоекономічних), предметом яких є товари, застосовуються міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів (ІНКО-ТЕРМС).

Позови про виявлені недоліки в роботі, виконаній за договором підряду, приймають від замовника у такі терміни:

• протягом трьох днів — з приводу недоліків у будівлях і спорудах, які не могли бути виявлені при звичайному прийманні роботи (приховані недоліки), якщо однією зі сторін є громадянин;

• протягом одного року — з приводу прихованих недоліків в іншому майні;

• протягом шести місяців — з приводу інших явних недоліків.

Приймання товарів покупцем супроводжується перевіркою відповідності якості, кількості та комплектності товарів їх характеристиці та технічним умовам, зазначеним у договорі. У момент приймання товарів можуть бути виявлені такі розходження:

• нестача у межах норм природних втрат у дорозі;

• нестача з вини постачальника;

• нестача з вини особи, яка супроводжує вантаж, тощо.

За фактом нестачі товарів складається акт відповідної форми (комерційний акт). На підставі акта покупець може у встановлений термін пред’явити постачальникові претензію. Покупець здійснює оплату фактично отриманих товарів, а на суму нестачі понад норми природних втрат пред’являє претензію.

У разі виявлення якісних нестач товарів покупець складає також відповідний акт, який буде підставою для пред’явлення претензії продавцеві.

Основними товаросупровідними документами є належним чином оформлені комерційні рахунки, рахунки-фактури, відвантажувальні специфікації, сертифікати якості, сертифікати походження, паспорти, товарно-транспортні та залізничні накладні, дорожні відомості, коносаменти, вантажні митні декларації, податкові накладні тощо. Аби одержати товарно-матеріальні цінності зі складу постачальника, представнику підприємства виписується довіреність.

Виконані роботи, послуги оформлюються, як правило, актами приймання робіт (послуг). Окремі роботи (послуги) можуть оформлятися іншими встановленими для них документами (квитанціями, замовленнями і т. ін.). Належним чином оформлені документи підписуються стороною, яка приймає, і стороною, яка передає.

Для ведення бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками Планом рахунків передбачений пасивний рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», на якому відображаються операції за роз рахунками з підприємствами й організаціями за отримані матеріали, продукцію, виконані роботи, надані послуги.

Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та підрядником в розрізі кожного документа (рахунка) на сплату.

Відображення операцій за рахунком 63 розглянемо на умовних числових прикладах.