Лекція 16-18

Тема 6. Облік формування і змін статутного капіталу, резервного капіталу, вилученого капіталу та нерозподіленого прибутку

ПЛАН

1. Облік формування і змін статутного капіталу.

2. Облік резервного капіталу, облік вилученого капіталу та нерозподіленого прибутку.

Мета: засвоїти основні поняття власного капіталу порядок формування його елементів та первинні документи якими оформлюються господарські операції по обліку власного капіталу, навчитися складати господарські операції по обліку власного капіталу.

Літературні джерела: [3] с.270-310; [5] с. 599-650; [11] с. 127-148; [15] с. 39-76; [27] с. 537-555; [29] с. 458-480; [30] с. 404-420; [31] с. 212-232.

Основні поняття власного капіталу

Власний капітал – власні джерела фінансування підприємства, які без зазначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками), або суми реінвестованого чистого прибутку, нагромаджені протягом строку існування підприємства, а також дарчий капітал.

Статутний капітал – зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) у капітал підприємства.

Пайовий капітал – сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, передбачена установчими документами.

Додатковий капітал – сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, а також суми дооцінки активів і вартість необоротних активів, безоплатно отриманих підприємством.

Резервний капітал – сума резервів, утворених згідно з чинним законодавством або установчими документами за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – сума прибутку, отриманого від усіх видів діяльності, або сума непокритого збитку

Неоплачений капітал – сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

Вилучений капітал – фактична вартість акцій власної емісії та часток, що викуплені товариством у його учасників

1. Облік формування і змін статутного капіталу.

Поняття «капітал» звичайно асоціюється з поняттям „власність”. На момент утворення підприємства його початковий капітал втілений у активах, інвестованих засновниками (учасниками), і оцінюється вартістю майна підприємства. На цьому етапі, коли підприємство ще не має зовнішньої заборгованості (зобов'язань), основна облікова формула набуває вигляду [1]:

А = ВК [1]

де ВК - власний капітал, оскільки зобов'язання (3) дорівнюють нулю. Таке трактування первісного статутного капіталу наведено в П(С)БО 2 «Баланс».

У процесі господарської діяльності у підприємства виникають зобов'язання перед юридичними та фізичними особами, які потребують певних дій у майбутньому з метою їх погашення. Зобов'язання є пріоритетними щодо вимог власників про розподіл прибутку та майна підприємства, тому власний капітал підприємства обчислюють як різницю між вартістю його майна та зобов'язаннями [2].

ВК = А – 3 [2]

Функції власного капіталу:

1) довгострокове фінансування – знаходиться в розпорядженні підприємства необмежений час;

2) фінансування ризику – використовується для фінансування ризикованих інвестицій, на які можуть не погодитися кредитори;

3) самостійність і влада – розмір власного капіталу визначає міру незалежності та впливу його власника;

4) розподіл доходів і активів – частки окремих власників у капіталі є підставою для розподілу фінансового результату, а також майна у разі ліквідації підприємства.

Джерелами утворення власного капіталу є:

1) внески власників підприємства у вигляді грошових коштів та інших

активів;

2) нагромаджені суми нерозподіленого прибутку, що залишається на підприємстві.

За П(С)БО 2 „Баланс” власний капітал включає такі елементи:

Статутний капітал;

Пайовий капітал;

Додатковий капітал;

Інший додатковий капітал;

Резервний капітал;

Нерозподілений прибуток.

Складові власного капіталу:

• Статутний капітал;

• Пайовий капітал;

• Додатковий капітал;

• Резервний капітал;

• Нерозподілений прибуток;

• Вилучений капітал;

• Неоплачений капітал.

Для обліку власного капіталу використовується 4 клас плану рахунків.

Статутний капітал – це зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариства та розмір статутного капіталу для інших підприємств, зафіксований в статутних документах.

Джерелами формування статутного капіталу господарських товариств є грошові та матеріальні внески засновників. Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення приймається лише засновниками (власниками) товариства та обов’язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць.

Для узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу призначений пасивний рахунок 40 “Статутний капітал”. По дебету даного рахунку відображається зменшення статутного капіталу, а по кредиту – його збільшення.

Сума кредитового сальдо по рахунку 40 повинна відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованого у засновницьких документах підприємства і відображається в балансі підприємства. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником (учасником), акціонером тощо.