Лекція 9-10

Тема 4. Облік розрахунків з бюджетом

ПЛАН

1. Облік податків.

2. Синтетичний та аналітичний облік за податками та зборами.

Мета: засвоїти облік теоретичні основи обліку розрахунків за податками та платежами, різницю між податковим та фінансовим обліком, навчитися розраховувати суми по податкам та зборам та відображати операції по розрахункам з бюджетом на рахунках бухгалтерського обліку.

Літературні джерела: [15] с. 118-123; [28] с. 230-236; [29] с. 353-364; [30] с. 343-374.

Основні терміни і поняття

Податкова система – сукупність правових норм, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнення податків і платників, які мають податковий характер і необхідні державі для виконання її функції.

Податки і збори – це обов’язкові платежі до бюджету і державних цільових фондів, що здійснюються платниками у порядку і на умовах визначених законодавчими актами України.

1. Облік податків.

Розрізняють загальнодержавні та місцеві податки, збори (обов'язкові платежі). До загальнодержавних податків і зборів відносять: податок на додану вартість (ПДВ), акцизний податок, податок на прибуток, плата за землю, збір за першу реєстрацію транспортних засобів, екологічний податок, фіксований сільськогосподарський податок, збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмілярствата ін. До місцевих податків і зборів належать: єдиний податок, податок на нерухоме майно, відємне від земельної ділянки, збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір, збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності.

Облік податку на додану вартість

Система ПДВ розроблена у Франції в 1954 р. економістом М. Лорс. З 60-х років набула широкого поширення у західноєвропейських, а згодом і в інших країнах. ПДВ став основним податком непрямої дії і в багатьох країнах замінив податок з обороту.

ПДВ є частиною новостроєної вартості в сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг. Якщо обсяг здійснюваних оподаткованих операцій с продажу товарів (робіт, послуг) за будь-який місяць з останніх 12 календарних досягає 3 600 неоподаткованих мінімальних доходів – така особа має зареєструватися як платник податку.

ПДВ складає основну частину доходів держбюджету України, у 1996р. встановив 21% доходної частини держбюджету. У Данії – 20,6%, Франції – 19,9%, ФРН- 16,8%, Нідерландах – 15,7%, Люксембурзі – 13%, Бельгії – 16%, Великобританії – 14,7%.

Зарубіжні країни використовують ПДВ, встановлюючи не одну ставку, а цілу систему: знижену, стандартну, підвищену. Занижена – до товарів першої необхідності ( медикаменти, медичні послуги). Предмети розкоші оподатковуються за підвищеною ставкою. Розмір заниженої ставки коливається від 0% до 17% ; стандартної – від 12% до 23% і підвищеної – від 25% до 33%; 0% - на всі експорті товари.

Згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97ВР, платником податку є особа, обсяг оподатковуваних операцій якої з продажу товарів (робіт, послуг) протягом будь-якого періоду з останніх 12 календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Об'єктом оподаткування є операції з продажу товарів (робіт, послуг). База оподаткування визначається, виходячи з договірної вартості товарів, робіт, послуг з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг). Загальна ставка ПДВ — 20 %.

Продаж вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями; передплата і доставка періодичних видань, друкованих засобів масової інформації; продаж книжок вітчизняного виробництва; продаж учнівських зошитів, підручників та учбових посібників вітчизняного виробництва; продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення, допущених до використання в Україні за переліком КМУ; продаж путівок на санаторно-курортне лікування дітей в закладах за переліком КМУ та ін. звільняються від оподаткування. ПДВ за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу сільськогосподарськими товаровиробниками переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою; з продажу газу, імпортованого в Україну тощо.

У разі застосування нульової ставки сума ПДВ, сплаченого у складі вартості придбаних товарів, повністю відшкодовується платнику з бюджету. Коли операції з продажу товарів звільняються від оподаткування чи не є об'єктом оподаткування, сума ПДВ, сплаченого у складі вартості придбаних товарів, відноситься до складу валових витрат платника податку, тобто зменшує базу оподаткування податком на прибуток.

Платники ПДВ підлягають реєстрації в податковому органі, їм присвоюється індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Продавець (платник ПДВ) зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається в двох примірниках (оригінал і копія). Оригінал податкової накладної видається покупцю, а копія залишається у продавця. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. № 165 зі змінами та доповненнями.

Податкову накладну складають у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкове зобов'язання — це загальна сума податку, нарахована платником податку у звітному періоді. Датою виникнення податкових зобов'язань є будь-яка з подій, що сталася раніше:

• дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти — дата їх оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

• дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку .Податкову накладну виписують на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку включення в податковий кредит витрат зі сплати ПДВ. Податковий кредит — це су на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Податкова накладна не виписується, якщо обсяг разового продажу товар (робіт, послуг) не перевищує 20 грн.; у разі продажу транспортних квитків та виписування готельних рахунків. ПДВ відшкодовується при цьому на підставі товарного чека, чека ЕККА чи інших рахунків.

Облік податку на прибуток

Податок на прибуток є однією з основних частин бюджету будь-якої країни. У більшості країн ставка не є єдино визначеною, існують знижки, максимальні, мінімальні.

Максимальна ставка податку : Німеччина – 50%, Греція – 49%, Франція –42%, Бельгія та Ірландія – 43%, Італія – 46%, Великобританія, Нідерланди, Іспанія, Португалія – 35%, Люксембург – 34 %. У США податок на прибуток :

• з перших 50 тис.дол. – 15%

• з наступних 25 тис. дол. – 25%

• понад 75 тис. дол. – 35%

Об’єктом оподаткування вважається балансовий прибуток підприємства (з 01.04.11. ставка податку на прибуток – 25%, з 01.01.12 – 21%). Загальна сума прибутку підприємства від усіх видів діяльності. Сума амортизованого валового доходу, одержаного шляхом зменшення суми валового доходу звітного періоду на суму валових витрат виробництва, суму амортизаційних відрахувань [3].

Пр = Д – В –Ін. вирахування [3]

Пр * 19% [4]

З 1 квітня 2011 року ставка податку на прибуток 23%

.Податок на прибуток обліковується на рахунку 98 “ Податки на прибуток” – належна сума податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайної. Поточні зобов’язання по податках і платежах відображається на рахунку 64.

Д-т К-т

981. 641 сума податку на прибуток

Вкінці року рахунок закривається списанням сальдо на рахунок 79 “ Фінансові результати”( Дт – 79, Кт – 98)

Спрощена система оподаткування

Фіксований сільськогосподарський податок

301.01.1999 р. на період до 2004 р. введено в дію Закон України від 17.12.1998 р. № 320-ХІУ «Про фіксований сільськогосподарський податок», яким встановлюється майже триразове зменшення податкового тиску на сільськогосподарських товаровиробників.

Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

• податку на прибуток;

• плати (податку) за землю;

податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

• комунального податку;

• плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;

• збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету:

• збору за спеціальне використання природних ресурсів;

• збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

Фіксований сільськогосподарський податок з 01.01.2004 р. не включає збори на обов'язкове соціальне страхування (тимчасову втрату працездатності і безробіття) і плату за придбання торгового патенту для здійснення торгівельної діяльності.