2. Соціально-економічна сутність податків

Податки – це обов’язкові платежі в бюджет, які здійснюють юридичні та фізичні особи.

Податок встановлюється державою і сплачується на її користь відповідно до діючого законодавства.

Основними ознаками податків є такі:

- податки не мають цільового призначення;

- податки характеризуються одностороннім рухом вартості від юридичних і фізичних осіб до держави;

- податки є атрибутом держави.

За економічною сутністю податки є обов’язковими платежами, що вилучаються державою з доходів юридичних і фізичних осіб до відповідного бюджету з метою фінансування витрат держави, передбачених її конституцією та іншими законодавчими актами.

Податки - це одна із форм вирівнювання доходів юридичних і фізичних осіб з метою досягнення соціальної справедливості та економічного розвитку. Вилучаючи частину доходів підприємців і громадян, держава гарантує їх ефективніше використання для задоволення потреб суспільства в цілому і досягнення на цій основі зростання його добробуту.

Елементами податку є:

- об’єкт податку або податкова база;

- суб’єкт податку;

- масштаб вимірювання або одиниця об’єкту;

- ставка податку;

- пільги на податок.

Об’єктом податку називають ті явища або предмети, внаслідок наявності яких сплачується податок (земля, доход, майно). Об’єкт повинен піддаватися чіткому вираженню, мати безпосереднє відношення до платника податку і вказувати на те, що саме оподатковується. Назва податку майже завжди походить від об’єкта оподаткування (наприклад, податок на прибуток).

Суб’єктом податку є будь-яка сторона, що бере участь у процесі організації справляння податку. До суб’єктів податку належать держава та її органи, а також платники податків. Платника податку треба відрізняти від носія податку, на якого безпосередньо припадає сплата податку внаслідок усіх процесів перекладання.

Масштабом вимірювання (або одиницею об’єкта) називається одиниця, яка покладається в основу виміру і на основі якої податок визначається в межах даного об’єкта.

Ставка податку – це законодавчо встановлена величина податку на одиницю оподаткування. Існують два підходи щодо запровадження податкових ставок – універсальний та диференційований. Універсальний підхід передбачає запровадження єдиної для всіх платників ставки, диференційований – декількох.

За способом побудови ставки податку поділяються на тверді і процентні. Тверді ставки встановлюються у грошовому вимірі на одиницю оподаткування в натуральному обчисленні. Процентні ставки встановлюються щодо об’єкта оподаткування, який має грошовий вимір і показує, яку відсоткову частку певного об’єкта треба сплатити як податок.

Податкові пільги – це повне або часткове звільнення від сплати податків і зниження загальної норми оподаткування. Усі податкові пільги можна згрупувати у такі підгрупи:

- звільнення від сплати податку окремих осіб або категорій платників;

- повне або часткове звільнення об’єкта або податкової бази від оподаткування і використання неоподатковуваного мінімуму;

- зменшення ставки податку.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ 4