§ 8.2. Міжнародна праця як об'єкт правового регулювання

Геополітичпе положення України, її розташування в центрі Єв­ропи, робить нашу державу постійним об'єктом інтересів мігрантів, їх потік - це не тимчасове явище, а закономірний розвиток суспіль-

189

них відносин, у зв'язку з напливом іноземців постає питання про їх працевлаштування. Але умови, підстави та порядок працевла­штування іноземців в Україні залежать від підстав їх перебування в Україні, їх правового статусу. Ці правовідносини достатньо не вре­гульовані чинним українським законодавством, існує багато прога­лин, нормативні акти з цього питання досить бб'ємні та розрізнені.

С. М. Сергеєвою [5, С. 16] було запропоновано таку системати­зацію видів міжнародної праці в Україні:

1. Робота українських громадян за кордоном на українських найма­чів, або на закордонних українських підприємствах (в установах), або на закордонних підприємствах з українською участю:

1. короткочасні службові відрядження за кордон від україн­ських організацій;

2. робота в представництвах державних і суспільних організа­цій за кордоном: посольствах, представництвах підприєм­ницьких, профспілкових і інших громадських об'єднань;

3. робота в представництвах державних і приватних фірм за кордоном;

4. робота в зарубіжних підприємствах, здійснювана за контр­актом між українськими й іноземними фірмами для надання технічного сприяння зарубіжним країнам;

5. робота за кордоном у складі українських будівельно-монтажних та інших організацій, створюваних відповідно до міждержавних угод між вітчизняними й іноземними фір­мами для проведення за контрактами на підрядних умовах дослідницьких робіт, проектування, будівництва, монтажу і експлуатації виробничих об'єктів;

6. робота-стажування на зарубіжному підприємстві на основі міжурядових угод між вітчизняними й іноземними фірмами;

7. робота за кордоном на підприємствах з українською участю, або на українських зарубіжних підприємствах;

8. робота на українського наймача, що вимагає пересування з однієї країни до іншої (міжнародний транспорт).

Трудова міграція за кордон (зовнішня трудова міграція). Ро­бота за індивідуальним трудовим договором (контрактом) між українським громадянином й іноземним роботодавцем. Робота громадянина України на батьківщині, але на іноземного роботодавця (юридична або фізична особа), або на підприємстві з іноземною участю.

190

4. Робота іноземного громадянина або апатрида (особи без грома­дянства) на українському підприємстві, на іноземному інвести­ційному підприємстві, або на українському підприємстві з іно­земною участю.

Частина норм МПрП, регулюючих зазначені види праці за своїм походженням має міжнародно-правовий характер та створюються шляхом укладення міжнародних договорів, частина створюється винятково в порядку внутрішнього законодавства. Специфіка дже­рел МПрП полягає в їх подвійному характері. Це означає, що норми міжнародного приватного права є як в міжнародних угодах, так і у внутрішньому законодавстві, під яким в цьому випадку слід розумі­ти не тільки закони, підзаконні акти, звичаї, а також і судову практи­ку, якщо в якій-небудь країні вона є джерелом права.