Глава 1. Загальні положення міжнародного приватного права

ньодержавною галуззю права, хоча норми міжнародних договорів та актів міжнародних організацій мають важливе значення для регулю­вання приватноправових відносин з «іноземним елементом». Крім того, визначальне значення має характер відносин, що регулюються нормами права. Приватноправовий характер мають відносини, що стосуються сфери «приватних справ»: сфери статусу особи, приват­ної власності, вільних договірних відносин, спадкування, тощо. На думку О. Ф. Скакун, ознаками галузей приватного права є: регулю­вання відносин приватних осіб між собою; забезпечення приватних інтересів, забезпечення вільного волевиявлення суб'єктів при реа­лізації своїх прав, широке використання договірної форми регулю­вання; превалювання диспозитивних норм [З, С 264].

Пункт 1 статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначає приватноправові відносини як відносини, що ґрун­туються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні осо­би. Традиційно до приватноправових галузей відносять цивільне право, сімейне право, авторське право, житлове право, трудове пра­во, цивільне процесуальне право.

Виходячи із вказаного, предметом міжнародного приватного права є цивільні, сімейні, трудові та процесуальні правовідносини з «іноземним елементом». Пункт 2 статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначає, що іноземний елемент - це ознака, яка характеризує приватноправові відносини та може вияв­лятися в одній чи в кількох таких формах:

1. хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без грома­дянства або іноземною юридичною особою (іноземний суб'єкт);

2. об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держа­ви (іноземний об'єкт);

3. юридичний факт впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави (іноземний юридичний факт).

[ Іноземний елемент в міжнародному приватному праві ]

В літературі звертається увага на наявність різних доктрин щодо предмета міжнародного приватного права:

1. французька доктрина виходить із того, що основою міжнарод­ного приватного права є норми про громадянство та про право­ве становище іноземців. Крім того, значна увага приділяється питанням колізій законів та питанням міжнародного процесу та міжнародного арбітражу;

2. німецька доктрина обмежує предмет міжнародного приватного права колізійним правом. Правове становище іноземців у Німеч­чині відносять до цивільного права, а питання громадянства - до державного права;

англо-американська доктрина зосереджує увагу на процесуаль­них питаннях. Тобто, насамперед ставиться завдання визначи­ти, за яких умов місцевий суд компетентний розглядати справу з участю «іноземного елемента» [6, С 7-8].

В юридичній літературі існує точка зору про необхідність роз­межування міжнародного приватного права та міжнародного еко­номічного права. На думку М. М. Богуславського, предметом між­народного економічного права є сукупність принципів і норм, що регулюють відносини між державами та інщими суб'єктами міжна­родного права і галузі міжнародних економічних відносин [4, С 7].

Так, В. П. Звеков визначає такі характерні ознаки міжнародного приватного права:

1) регулювання приватноправових відносин, що виникають в умо­вах міжнародного життя;

наявність свого предмета та метода регулювання;

належність до галузі внутрішньодержавного приватного права;

тісний зв'язок з цивільним правом; 5) тісний зв'язок з міжнародним публічним правом [5, с 8].

Під системою міжнародного приватного права розуміють його цілісну структуру, що розглядається у поділі на правові інститути, що поєднуються у дві частини - загальну та спеціальну.

Загальну частину міжнародного приватного права складають норми, які мають загальнотеоретичне, методичне значення для усіх інститутів міжнародного приватного права. Загальна частина вивчає поняття та предмет міжнародного приватного права, його систему та джерела. Важлива увага в Загальній частині приділяється методам правового регулювання відносин з «іноземним елементом». Тради­ційно основним для міжнародного приватного права є колізійний

8