Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка по нормоконтролю.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
820.22 Кб
Скачать

3.2 Позначення частин

Текст пояснювальної записки поділяють на частини відповідно до завдання. Кожній частини привласнюють позначення документу. Заголовок кожної частини включає найменування і тему, наприклад: „Економічна частина. Розрахунок основних техніко-економічних показників роботи цеху”.

Позначення частин формують за такою схемою (вказані позначення позицій) АБВГ. ДЕ. ЖЗ. ИК. ЛМ. ПЗ В позиціях АБВГ пишуть абревіатуру спеціальності, прийняту при позначенні академічної групи, наприклад, ЕК, ЛВ, ТНР тощо (від 2 до 4 позицій), в позиціях ДЕ пишуть літери ПД - для дипломних проектів, РД - для дипломних робіт, в позиціях ЖЗ - рік подання проекту (роботи) до захисту (дві останні цифри), в позиціях ИК - номер теми проекту в списку згідно з наказом по ДДТУ про затвердження тематики випускних проектів і робіт, ЛМ - порядковий номер частини згідно з завданням або перші літери частин, що не нумеруються (Р - реферат, Зм - зміст, Вс - вступ, В - висновки, Π - перелік посилань, Д1 – додаток 1 тощо), ПЗ - позначення текстової частини (пояснювальної записки).

Наприклад: ЕК.ПД.07.21.01.ПЗ (спеціальність – Екологія та охорона навколишнього середовища, рік подання до захисту – 2007, тема номер – 21, загальна (перша) частина пояснювальної записки).

Частини (розділи) повинні мати порядкові номери в межах усього текс­ту. Реферат, вступ, висновки і перелік посилань не нумеруються. Номери частин (розділів) позначають арабськими цифрами і записують перед заголовком частини (розділу). Після номеру крапку не ставлять.

Частини за необхідності поділяють на підрозділи, а їх, в свою чергу, на пункти і підпункти. У цьому випадку кожна з зазначених структурних одиниць повинна включати не менше двох структурних одиниць більш низького рівня.

Частини та їх підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть не мати заголовків.

Номер підрозділу, пункту чи підпункту складається з номеру структурної одиниці більш високого рівня і номеру даної структурної одиниці, поділених крапкою. В кінці номера крапку не ставлять. Номер структурної одиниці зазначають перед її заголовком, а при його відсутності – перед початком тексту даної структурної одиниці, наприклад:

1 Загальна частина

1.1 Заголовок першого підрозділу загальної частини

1.2 Те ж саме - другого підрозділу

2 Спеціальна частина. Тема спеціальної частини

2.1 Заголовок першого підрозділу спеціальної частини

2.1.1 Заголовок першого пункту першого підрозділу другого розділу

2.1.2 Те ж саме – другого пункту

2.1.2.1 Текст першого підпункту другого пункту першого підрозділу другого розділу

2.1.2.2 Те ж саме - другого підпункту

2.2 Заголовок другого підрозділу спеціальної частини

Всередині структурної одиниці будь-якого рівня можуть бути наведені переліки. Перед переліком ставлять дефіс (-), малу літеру з дужкою або арабську цифру з дужкою, наприклад:

а) .........

б).........

1).......

2)........

в)........

- .......

- .......

Кожну частину починають з нового аркуша. Текст кожної структурної одиниці починають з абзацу.

Заголовки частин (розділів) друкують великими літерами по середині сторінки напівжирним текстом без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів та пунктів друкують з великої літери й далі прописними літерами напівжирним текстом з абзацу без крапки в кінці, заголовки підпунктів – так само, але звичайним текстом. Перенесення слів в заголовках не допускається. Якщо заголовок складається з кількох речень, їх поділяють крапкою.

Відстань між попереднім текстом і заголовком, між заголовком і наступним текстом має бути два міжрядкового інтервалу звичайного тексту. Після заголовку на сторінці повинен бути принаймні один рядок тексту.