
- •1.1 Етапи багаторічної підготовки велосипедистів
- •1.2 Адаптація організму велосипедистів до тренувальних і змаганням навантажень
- •1.3 Чинники, що визначають структуру фізичної працездатності
- •1.3.1 Значення різних чинників в підготовці спортсменів
- •1.3.2 Чинники, що роблять вплив на спеціальну підготовленість велосипедистів
- •Методи і організація досліджень
- •2.1 Загальна характеристика методів досліджень
- •2.1.1 Методи теоретичного аналізу і узагальнення науково-методичної літератури
- •2.1.2 Методи педагогічних досліджень
- •2.1.3 Медико-біологічні методи дослідження
- •2.1.4 Методи математичної статистики
- •3.1 Підготовка велосипедистів до гонок на треку
- •3.2 Підготовка велосипедистів в підготовчому періоді
- •3.3 Підготовка в передзмагальний період
- •Висновок
- •Список літератури
1.3.1 Значення різних чинників в підготовці спортсменів
Результати в спорті залежать від багатьох чинників (педагогічних, біологічних, соціальних), що діють самостійно і у взаємозв'язку один з одним.
Ролі чинників, що визначають успіх в спорті, відведено значне місце у ряді вітчизняних і зарубіжних робіт [1, 4, 13, 384]. Озолін Н. Р. [17] показав, що до основних чинників слід віднести:
а) рівень матеріального добробуту народу
б) ефективність організації тренувального процесу
в) наявність спортивних баз.
Особливе місце Н. Г. Озолін відводить педагогічному керівництву, плануванню тренування, гігієнічному режиму, лікарському контролю.
Найбільш істотними чинниками, що впливають на спортивний результат в більшості видів спорту, є: вік і стаж спортсмена, його зовнішні морфологічні ознаки, функціональні можливості, рівень найважливіших столон його підготовки (фізичною, технічною, тактичною, психологічною і теоретичною), здатність до відновлення після великих тренувальних навантажень (фізичних і психічних), стан здоров'я [17].
Булкін В. А. відзначає три групи чинників, що впливають на спортивний результат :
1) педагогічно відносно керовані - функціональний стан фізична, технічна, тактична, психологічна підготовленість
2) “проміжні” - стан здоров'я, особові властивості, індивідуально-типологічні
3) педагогічно мало або зовсім некеровані - вік, стаж, соціальне середовище, умови змагань.
Жмарев Н. У., розглядаючи можливості, що визначають зростання спортивних результатів у веслуванні, виділив три групи чинників:
1) генетична (природжена) або індивідуальна обдарованість до занять веслуванням
2) система тренувань
3) умови життя і побуту.
Розкриваючи особливості першої групи чинників автор враховує наступне:
а) ступінь мотивизації до занять веслуванням
б) психічну стійкість
в) здібність спорсмена до адаптації
г) показники фізичного розвитку тих, що займаються
д) ритм і темп біологічного дозрівання організму.
До другої групи чинників відносяться всі компоненти системи тренування :
а) об'єм тренувальних навантажень
б) поєднання навантажень по направленості на переважний розвиток загальної (аеробною) або швидкісної (анаеробною) витривалості
в) виховання фізичних якостей (сили, швидкості, силової витривалості
г) орієнтація на технічну і психологічну підготовку
д) раціональний розподіл тренувальних режимів.
У третю групу чинників, пов'язаних з організацією побуту і умов життя, автор включає:
а) ресурс вільного часу, необхідного для тренування і відпочинку
б) сон, достатній для відновлення сил
в) правильно організоване і збалансоване живлення.
Жмарев Н. У., завершуючи перерахування і характеристику чинників, що визначають зростання результатів, стверджує, що, окрім перерахованих чинників, в процесі багаторічного тренування існує залежність від стажу занять спортом, рівня спортивного результату і віку спортсмена. Дослідження в більшості випадків приводять до того, що основними чинниками, що визначають результат в різних видах спорту, є чинники фізичної, технічної і психологічної підготовленості.