Індексний метод аналізу смертності

Як вже відомо, загальний коефіцієнт смертності можна представити як середній з часткових (вікових) коефіцієнтів зважених за чисельністю або часткою вікових груп населення:

(7/5)

де: m_x – вікові коефіцієнти смертності; d_х – частка відповідних вікових груп в середньому населенні.

Якщо відомі усі компоненти формули для двох періодів, або двох різних населень, то можна скористуватися індексним методом для визначення ролі факторів структури та інтенсивності.

Для цього необхідно побудувати систему індексів. При цьому за постійну (базову) структуру приймається структура одного із порівняних населень, або будь-якого третього населення, як це обумовлюється цілями дослідження.

(7.6)

Таким чином, загальний індекс смертності можна представити як добуток двох співмножників, перший з яких показує як змінився загальний коефіцієнт смертності за рахунок зміни вікової інтенсивності смертності, а другий – як змінився загальний коефіцієнт смертності за рахунок зміни вікової структури населення.

,

де: І_m – індекс інтенсивності смертності; І_d – індекс вікової структури.

Скористуємося даними додатків 2 і 9 для визначення ролі окремих факторів динаміки загального коефіцієнта смертності чоловіків України у 1970-2006 рр. Розрахунок наводиться у таблиці 7.3

Таблиця 7.3

Аналіз динаміки загального коефіцієнта смертності

чоловіків України, 1970-2006 рр.

Вік, років	Вікова структура		Вікова смертність, ‰		Розрахунок умовного коефіцієнта смертності у 2006 р. по структурі 1970 р.
	1970	2006	1970	2006
до 5	0,082597	0,050105	5,1	3,0	0,25
5-9	0,098431	0,047259	0,7	0,4	0,04
10-14	0,100921	0,060742	0,6	0,4	0,04
15-19	0,092323	0,081082	1,2	1,1	0,10
20-24	0,071462	0,092279	1,9	2,2	0,16
25-29	0,067328	0,081176	2,7	3,9	0,26
30-34	0,098666	0,077397	3,5	6,0	0,59
35-39	0,070710	0,071752	4,5	7,9	0,56
40-44	0,082033	0,073805	6,0	11,3	0,93
45-49	0,050836	0,080056	8,1	15,3	0,78
50-54	0,034110	0,068953	12,0	21,2	0,72
55-59	0,045903	0,060135	16,8	27,9	1,28
60-64	0,038668	0,034990	25,9	39,5	1,53
65-69	0,027626	0,051551	38,9	52,2	1,44
70+	0,037681	0,050105	95,4	105,6	3,98
Разом	1,000000	1,000000	9,5	18,0	12,65
Індекс загальної смертності (18,0 / 9,5)					1,815
Індекс інтенсивності вікової смертності (12,65 / 9,5)					1,332
Індекс вікової структури (18,0 / 12,65)					1,423

Отже, зростання загального коефіцієнту смертності на 81,5 % відбулося за рахунок підвищення вікової смертності на 33,2 % і в результаті зміни вікової структури (постаріння населення) – на 42,3 %. Таким чином, у зростанні смертності чоловіків України більш суттєва роль належить структурному фактору, ніж змінам в інтенсивності смертності.

Незважаючи на зовнішню складність формули, вона дуже легко обчислюється, бо необхідно розрахувати тільки один елемент: – умовне значення коефіцієнта смертності при фактичній інтенсивності смертності та базовій (стандартній) структурі населення. Інші елементи можна знайти у відповідних публікаціях Держкомстату.

Індексний метод застосовують лише при наявності даних щодо змін вікових коефіцієнтів смертності та вікової структури населення. У разі відсутності таких даних, для факторів смертності можна скористуватися методом стандартизації демографічних коефіцієнтів, викладеним у розділі 4.

Надсмертність і її вимірювання

У аналізі смертності населення окреме місце посідають показники надсмертності. Надсмертність – це перевищення смертності у певному населенні або певній групі (статевій, соціально-економічній, професійній тощо) над рівнем смертності іншого населення (групи). Надсмертність є результатом дії комплексу факторів, що визначають рівень смертності в населенні.

Вимірювання надсмертності здійснюється за допомогою індексів надсмертності, які є відносними величинами порівняння і розраховуються як співвідношення коефіцієнтів смертності різних груп населення:

, (7.7)

де: m_j і m_i – відповідно коефіцієнти смертності груп населення.

Наприклад, порівняння коефіцієнтів смертності населення України (16,6 ‰) та Німеччини (10,0 ‰) дає значення індексу надсмертності – 1,66, тобто смертність населення України перевищує рівень смертності населення Німеччини у 1,66 рази, або на 66 %.

Дані, представлені у додатку 9 свідчать, що в Україні має місце надсмертність чоловіків у порівнянні з жінками:

Як видно, смертність чоловіків у середньому перевищує смертність жінок на 21,6 %. За цим усередненим показником криється значна різниця у рівнях смертності чоловіків і жінок в окремих вікових групах. Для її визначення необхідно розрахувати індекси надсмертності чоловіків для кожної вікової групи за формулою:

, (7.8)

де: і – відповідно коефіцієнти смертності чоловіків і жінок для кожної вікової групи "х".

Значення індексів вікової надсмертності чоловіків в Україні наочно представлено на рисунку 7.1.

Рис. 7.2. Співвідношення смертності чоловіків і жінок

в Україні у 2006 р.

(Значення вісі абсцис показують у скільки разів смертність чоловіків даної вікової групи перевищує смертність жінок)

Звертає на себе увагу той факт, що найбільше перевищення смертності чоловіків над смертністю жінок в Україні (більш ніж у 3 рази) спостерігається у найпродуктивніших вікових групах – від 20 до 50 років.

Смертність за причинами

Наведені вище кількісні показники рівня та динаміки смертності дають лише загальну характеристику факторів смертності, тобто сукупності умов життя населення, що впливає на його тривалість. Більш детальну оцінку можна одержати за допомогою якісних показників, що характеризують смертність населення за окремими причинами.

Причини смерті – це безпосередні події, що призвели до смерті людини – хвороби, патології, травми, а також обставини нещасного випадку із смертельним результатом, насильницька смерть, самогубство.

Причина, за якою наступила смерть, встановлюється відповідним медичним закладом або лікарем. При цьому встановлюється одна основна, або первинна причина смерті, яка записується у свідоцтво про смерть.

За сучасними правилами демографічної та медичної статистики, первинна причина смерті встановлюється відповідно до Міжнародної класифікації хвороб, травм і причин смерті (МКХ), яка, починаючи з 1893 р. регулярно розробляється, переглядається та затверджується відповідними міжнародними організаціями.

У нашій країні часткова реєстрація смертності за причинами почалася з 1902 р. Регулярна ж реєстрація була введена лише у 1925 р. і тільки з 1958 р. вона охопила сільську місцевість. До 1965 р. реєстрація здійснювалася за власною класифікацією, а після 1965 р. – за класифікацією, розробленою на базі Міжнародної класифікації хвороб 7-го перегляду.

Зараз в Україні розробка даних про смертність за причинами проводиться відповідно до номенклатури, що базується на Міжнародній статистичній класифікації хвороб і проблем, пов’язаних зі здоров’ям, 10-го перегляду, прийнятій Міжнародною організацією охорони здоров'я у 1989 р. До неї входять 21 клас хвороб і причин смерті.

У таблиці 7.4 наводиться перелік основних класів хвороб і причин смертності , що використовуються сучасною статистикою в Україні.

Таблиця 7.4

Перелік класів причин смерті,

прийнятих МКХ 10-го перегляду (1989 р.)

Клас І	Деякі інфекційні та паразитарні хвороби
Клас ІІ	Новоутворення
Клас ІІІ	Хвороби крові й кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму
Клас IV	Ендокринні хвороби, розлади харчування та порушення обміну речовин
Клас V	Розлади психіки та поведінки
Клас VI	Хвороби нервової системи
Клас VII	Хвороби вуха та соскоподібного відростку
Клас VIII	Хвороби системи кровообігу
Клас IX	Хвороби органів дихання
Клас X	Хвороби органів травлення
Клас XI	Хвороби шкіри та підшкірної клітковини
Клас XII	Хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини
Клас XIII	Хвороби сечевостатевої системи
Клас XIV	Ускладнення при вагітності, пологах та у післяпологовому періоді
Клас XV	Окремі стани, що виникають в перинатальному періоді
Клас XVI	Природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії
Клас XVII	Неуточнені та невідомі причини смерті
Клас XVIII	Зовнішні причини смерті

Для визначення загальних тенденцій розвитку смертності та зручності користування класифікацією усю різноманітність причин смерті сучасна статистика зводить до таких основних груп:

1. Інфекційні та паразитарні хвороби.

2. Новоутворення.

3. Хвороби системи кровообігу.

4. Хвороби органів дихання.

5. Хвороби органів травлення.

6. Нещасні випадки, отруєння і травми.

7. Інші причини, психічні захворювання, голод тощо.

Для вивчення смертності населення за причинами у статистиці використовуються загальні, вікові та часткові коефіцієнти смертності.

Загальні коефіцієнти смертності за причинами обчислюються як відношення чисел померлих від даних причин до середньої чисельності населення:

(7.9)

де: М_і – число померлих за і-ою причиною.

На відміну від загальних коефіцієнтів смертності, вони розраховуються не на 1000, а на 100000 населення. Коефіцієнти смертності за причинами – адитивні, тобто їх можна складати, тому що вони мають загальний знаменник. Сума усіх коефіцієнтів за причинами дорівнює загальному коефіцієнту смертності:

(7.10)

У таблиці 7.5 наводяться значення коефіцієнтів смертності за окремими причинами в Україні.

Таблиця 7.5

Смертність населення за причинами в Україні, 2007 р.

	Померлих, на 100 тисяч жителів
Всього	1640,3
Деякі інфекційні та паразитарні хвороби	36,1
Новоутворення	193,6
Хвороби системи кровообігу	1033,4
Хвороби органів дихання	53,9
Хвороби органів травлення	72,2
Зовнішні причини смерті	141,9

Більше ніж 80 % смертності населення України припадає на три класи причин смерті: хвороби системи кровообігу, новоутворення, нещасні випадки, отруєння та травми. Ці причини смерті в значній мірі обумовлені образом життя людей, відношенню їх до свого здоров'я.

Загальні коефіцієнти смертності залежать від складу населення за віком, оскільки є хвороби та причини смерті, що притаманні лише конкретній віковій групі (дитячі хвороби, хвороби похилого віку, причини смерті, пов’язані з травматизмом на виробництві і т. ін.). Тому на практиці обчислюють вікові коефіцієнти смертності за причинами, розрахунок яких проводиться аналогічно загальним як відношення кількості померлих за даною причиною у віці "х" до середньої чисельності населення даного віку:

(7.11)

Аналогічно можна розрахувати коефіцієнти смертності за причинами для окремих контингентів населення (наприклад, працездатного віку, жінок репродуктивного віку тощо).

Слід пам'ятати, що усі коефіцієнти смертності, у тому числі і за причинами смерті, розраховуються окремо для чоловіків і жінок.

Високий рівень смертності в Україні за окремих причин наочно видно у порівнянні з деякими європейськими країнами (таблиця 7.3)

Таблиця 7.6

Смертність населення за причинами в Україні та країнах Європи

Країна	Деякі інфекційні та паразитарні хвороби	Злоякісні новоутво­рення	Хвороби системи кровообігу	Хвороби органів дихання	Хвороби органів травлення	Зовнішні причини смерті
Україна	31,9	159,9	801,6	44,0	59,0	130,3
Австрія	2,8	127,2	204,1	15,9	24,0	38,5
Білорусь	34,0	143,1	591,9	40,5	25,4	154,0
Італія	5,4	133,9	174,5	20,7	20,4	28,6
Німеччина	7,9	141,1	211,2	18,2	27,9	29,4
Польща	5,9	180,1	324,2	15,9	30,5	53,3
Росія	22,6	128,1	530,9	45,7	46,5	177,8
В. Британія	5,1	142,7	181,8	34,4	25,8	25,6
Франція	7,4	141,6	118,1	19,3	23,6	48,4

Запитання для самоконтролю

1. Демографічне поняття смертності.

2. Система статистичних показників смертності.

3. У чому полягають особливості розрахунку коефіцієнта смертності немовлят?

4. У чому сутність індексного методу аналізу динаміки смертності?

5. Що таке "надсмертність" і як вона вимірюється?

6. Який порядок обчислення коефіцієнтів смертності за причинами?

РОЗДІЛ 8

ТАБЛИЦІ ДОЖИТТЯ ТА СЕРЕДНЬОЇ

ОЧІКУВАНОЇ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ

Демографічні таблиці та демографічний стан. Система елементарних показників демографічних таблиць. Система показників таблиць дожиття та середньої тривалості життя. Аналіз показників таблиць дожиття. Методи побудови таблиць дожиття