Демографічне поняття смертності
Смертність – це другий після народжуваності важливіший демографічний процес. В демографії поняття смертність означає процес вимирання покоління людей. Смертність – це масовий статистичний процес, який складається з множини одиничних смертей. Разом з народжуваністю, смертність формує природний рух (відтворення) населення
Статистика смертності та її аналіз необхідні як для демографічних досліджень, так і для практичної діяльності, перш за усе органів охорони здоров'я, страхування, соціальної політики держави. Основними напрямками використання даних статистики смертності є аналіз демографічної ситуації, її тенденції та демографічне прогнозування. Дані статистики смертності використовуються також при аналізі захворюваності та причин смертності.
Дані щодо смертності населення одержують при поточній реєстрації померлих. Відповідно до діючого законодавства кожен випадок смерті людини повинен бути зареєстрованим не пізніше 3-х діб з моменту її настання, про що укладається акт в органах державної реєстрації, один примірник якого передається органам державної статистики.
В акті про смерть вказують стать, час, причину смерті, час і місце народження, вік, місце постійного проживання, сімейний стан, місце роботи і рід занять, для пенсіонерів – основне заняття в минулому.
Показники рівня смертності
Для вимірювання смертності використовується система показників (коефіцієнтів), до якої входять:
абсолютна кількість померлих;
загальний коефіцієнт смертності;
вікові (повікові) коефіцієнти смертності;
коефіцієнт дитячої смертності.
Першим і самим простим вимірником інтенсивності смертності населення є загальний коефіцієнт смертності, який представляє собою відношення кількості померлих за період Т до числа людино-років, прожитих населення за цей період:
‰,
(7.1)
де: М – число померлих за період Т; SТ – загальне число людино-років, прожитих населенням за період Т.
На його значення суттєво впливає статево-вікова структура населення – чим вища частка людей похилого віку, тим вищим буде загальний коефіцієнт смертності – а також рівень народжуваності – за рівних умов коефіцієнт народжуваності вищий там, де більша частка дітей, смертність яких вища, ніж в інших вікових групах. Оскільки усі люди смертні, тобто події, які відображені у чисельнику формули відносяться до усієї сукупності, визначені у знаменнику, загальний коефіцієнт смертності одночасно виступає і як спеціальний коефіцієнт.
Динаміка загальних коефіцієнтів смертності населення України наводиться у таблиці 7.1:
Таблиця 7.1
Динаміка загальних коефіцієнтів смертності
населення України за 1970 – 2006 рр., ‰
Роки |
Загальні коефіцієнти смертності |
Роки |
Загальні коефіцієнти смертності |
1950 |
8,5 |
1995 |
15,4 |
1960 |
6,9 |
1996 |
15,2 |
1965 |
7,6 |
1997 |
14,9 |
1970 |
8,8 |
1998 |
14,3 |
1975 |
10,0 |
1999 |
14,8 |
1980 |
11,3 |
2000 |
15,4 |
1985 |
12,1 |
2001 |
15,3 |
1990 |
12,1 |
2002 |
15,7 |
1991 |
12,9 |
2003 |
16,0 |
1992 |
13,4 |
2004 |
16,0 |
1993 |
14,2 |
2005 |
16,6 |
1994 |
14,7 |
2006 |
16,2 |
Джерела: Населення України. / Демографічний щорічник. К. 2000-2007.
Смертність населення в Україні у порівнянні з 1990 р. зросла на 33%, а відносно 60-х років минулого століття – більш ніж удвічі. За міжнародною оцінною шкалою рівень смертності в Україні оцінюється як високий.
Більш точними вимірниками смертності, позбавленими впливу вікової структури є вікові коефіцієнти смертності, які розраховуються окремо для чоловіків і жінок за однорічними або 5-тирічними віковими групами за формулою:
,
(7.2)
де: Мх – кількість померлих у віці "х"; Sх – середньорічна чисельність населення відповідної вікової групи. Вікові коефіцієнти смертності розраховуються, як правило, не на 1000, а на 10000 жителів.
Найкращі можливості для детального аналізу дають, безумовно, однорічні коефіцієнти. Однак на практиці частіше використовуються 5-річні, що обумовлюється більш простим розрахунком (15 груп замість 84) та наявною інформацією (Держкомстат публікує, як правило, дані за 5-тирічними групам). Вікові коефіцієнти смертності чоловіків і жінок в Україні наведені у додатку 9.
Д
‰
.
‰
Чоловіки
Чоловіки
Р
Жінки
в Україні
На рисунку видно, що вже з раннього дитинства смертність чоловіків перевищує смертність жінок.
Серед вікових коефіцієнтів смертності особливе місце займає коефіцієнт дитячої смертності. Так раніше називали смертність дітей у віці до 1 року. Зараз цей показник називають коефіцієнтом смертності немовлят на відзнаку від коефіцієнтів дитячої смертності для контингентів 0-5 або 0-15 років.
Необхідність розрахунку окремого коефіцієнта для цієї вікової групи продиктована тим, що, по-перше, він значно вищий, ніж у інших вікових групах, за винятком найстаріших; а, по-друге, він виступає як значний показник рівня соціально-економічного розвитку країни.
Розрахунок коефіцієнта смертності немовлят має особливості, обумовлені тим, що діти, померлі у віці до 1 року у році "t", відносяться до поколінь народжених у двох роках: одна частина народилася у році смерті "t", друга – у попередньому році "t-1", рівень смертності в яких може істотно розрізнятися. Розрахункова формула коефіцієнта смертності немовлят повинна враховувати факт належності померлих до різних поколінь народжених.
На практиці замість коефіцієнта смертності розраховують по суті ймовірність смертні на першому році життя як відношення числа померлих дітей віком до одного року до загального числа народжених (традиційно цей показник називають коефіцієнтом).
Якщо відомі тільки загальне число народжених і померлих і не потрібна висока точність розрахунку, то можна просто віднести число померлих дітей до числа народжених у тому ж році. Але, при значній різниці в числі народжених і померлих в поточному та попередньому роках це призведе до суттєвої помилки.
Традиційно для розрахунку ймовірності (коефіцієнта) смертності немовлят користуються формулою Ратса, названою ім'ям німецького статистика і демографа Йоханнеса Ратса (1854-1933):
‰ (7.2)
де: N-1 – число народжених у попередньому році; N0 – число народжених у даному році.
Наприклад: у 2006 р. кількість померлих дітей у віці до 1 року в Україні становила 4433 особи, кількість народжених у 2006 р. була 460368, у 2005 р. – 426086. Скористувавшись формулою 7.2, одержимо:
‰
Співвідношення 1/3:2/3 одержано Й.Ратсом емпірично для рівня смертності немовлят, яка існувала в той час. Скорочення смертності немовлят веде до зміни цього співвідношення у бік збільшення частки народжених у даному році. Тому в країнах з низьким рівнем дитячої смертності використовують перетворену формулу Ратса:
‰ (7.3)
Формула Ратса призначена для використання у випадках, коли відомі лише чисельність народжених у поточному та попередньому роках і померлих на першому році життя і невідомий розподіл померлих за поколіннями. Тобто невідомо, хто з померлих віком до одного року народився в даному чи минулому році. Сучасна статистика забезпечує такий розподіл. Тому є можливість точніше обрахувати ймовірність смертності немовлят за формулою:
‰,
(7.4)
де: М0 – кількість померлих у віці до 1 року із числа народжений в тому році, для якого обчислюється коефіцієнт;
Мн – кількість померлих дітей віком до 1 року, рік народження яких невідомий;
М-1 – кількість померлих віком до 1 року із числа народжених в попередньому році;
N0 – кількість народжених у тому році, для якого обчислюється коефіцієнт;
N-1 – кількість народжених у попередньому році.
Динаміка коефіцієнтів смертності немовлят в Україні, розраховані за методикою Держкомстату, наводиться у таблиці 7.2.
Таблиця 7.2
Динаміка коефіцієнтів смертності немовлят
в Україні, 1940-2006, ‰
-
Рік
Коефіцієнт
Рік
Коефіцієнт
1940
163,8
1980
16,6
1950
76,4
1985
15,7
1955
55,9
1990
12,8
1960
29,7
1995
14,7
1965
20,0
2000
11,9
1970
17,2
2005
10,0
1975
19,7
2006
9,8
Джерела: Населення України. / Демографічний щорічник. К. 2000-2007.
Наведені дані свідчать про значні успіхи України в скороченні смертності дітей на першому році життя. За міжнародною оцінною шкалою Україна відноситься до країн з дуже низьким рівнем смертності немовлят.