6.3. Ілюстрації

1. Ілюстрації розташовують не раніше, ніж після першого посилання на них, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути посилання.

2. Номер ілюстрації, її назву і пояснювальний підпис розміщують послідовно під ілюстрацією.

6.4. Таблиці

1. Кожна таблиця повинна мати заголовок, який поміщають нижче номера таблиці і друкують симетрично до тексту. Заголовок і слово "Таблиця" починають із великої літери. Заголовок не підкреслюють.

2. Заголовки граф у таблиці повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

3. Таблицю розміщають після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту роботи, або з поворотом по годинній стрілці. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть, наприклад, слова “Продовження табл. 1.2”.

4. Якщо повторюваний у графі таблиці текст складається з одного слова, допускається його заміна лапками; якщо ж із двох чи більш слів, то при першому повторенні його заміняють словами "Те ж", а далі - лапками. Ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків, математичних символів не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

6.5. Формули

6.5.1.Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів варто приводити безпосередньо під формулою в тій же послідовності, у якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта варто давати з нового рядка. Якщо рівняння не уміщається в один рядок, воно повинно бути перенесене після знака рівності ( = ), або після знаків плюс (А + ), мінус (-), множення ( х), ділення (: ).

6.6. Цитування та посилання на використані джерела

1. Використання в роботі основних цитат, цифрових даних, схем, формул і ін., запозичених з літературних і інших джерел, а також запозичення думок, висновків і т.п. інших авторів обов'язково повинно супроводжуватися посиланням на назву джерела.

2. Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.

3. Посилання в тексті роботи можна використовувати внутрітекстові чи підрядкові. У першому випадку посилання додається відразу після закінчення цитати в квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела в списку літератури і відповідна сторінка. Наприклад, [4, с. 35]. Якщо посилання наводяться на декілька джерел, між ними ставиться крапка з комою. Наприклад 6; 12.

4. Підрядкові посилання рекомендуються в тих випадках, коли їх небагато, або коли вони зроблені на роботи, які не мають прямого відношення до теми, а, отже, не включені в список використаних джерел. У цьому випадку виноски, в яких указують прізвище і ініціали автора, назва джерела, видавництво, рік видання і сторінки, нумеруються в межах сторінки під текстом цієї сторінки.