2.1 Перевірка вибраних перерізів за умов допустимого нагрівання і оцінювання втрат напруги у післяаварійних режимах

Для кожної з ділянок мережі необхідно визначити той післяаварійний режим з найбільшими навантаженнями підстанцій, в якому на ділянках протікає максимальна потужність. За цих умов потрібно виконати перевірку вибраного перерізу за допустимим нагріванням з значенням струму в цьому режимі з І_доп, який надається в таблицях [4,5], та табл. 2.3 для вибраної марки провода. Особливу увагу слід звернути на незавантажені ділянки кільцевих мереж в нормальних режимах, де досить часто перерізи прийняті мінімальними за умови відсутності коронування проводів.

У зв’язку з тим, що в більшості випадків розрахункові схеми для післяаварійних режимів відрізняються від схем для нормального режиму лише параметрами ділянки, де розглядається аварія (випадок – відключення одного ланцюга дволанцюгової лінії, або відсутність зв’язку між двома вузлами, наприклад, випадок відключення одного з головних ділянок кільцевої мережі), то розрахунок потокорозподілення в них утворюється досить просто і не потребує використання ЕОМ.

Для розрахунку післяаварійних режимів допустимо еквівалентувати ємнісну провідність П-подібних заступних схем ліній електропередачі половинами їх зарядної потужності ∆Q_С, підрахованої за номінальною напругою (нульова ітерація), а підстанції задати розрахунковими навантаженнями , які визначаються за виразами:

= + , (2.2)

де j = 1, ..., k – номери вузлів, безпосередньо зв’язаних з 1-им вузлом лініями електропередачі;

– задане навантаження (МВА), зведене до вищої сторони трансформаторної підстанції.

∆Q_cij – зарядна потужність ij-ої лінії.

(2.3)

Параметри режиму (потоки потужностей на початку і в кінці кожної вітки розрахункової схеми, напруга в її вузлах) визначаються методом розрахунку в два етапи при відомих припущеннях.

Мережа двох номінальних напруг розраховується з припущенням, що пристрій РПН триобмоткових трансформаторів або автотрансформаторів забезпечує на стороні середньої напруги рівень на 5–10% вищий від номінального.

Після визначення напруги у вузлах необхідно оцінити максимальну величину втрат напруги у процентах від номінального значення. Якщо мережа має ділянки двох номінальних напруг, то ці втрати визначаються лише для того ступеня, де розглядається аварія.

Таблиця 2.2 - Розрахункові дані ПЛ 110-220 кВ

Номіналь-ний переріз провода, мм	r0, Ом/км	35 кВ	110 кВ		220 кВ
		x0, Ом/км	x0, Ом/км	b010–6, См/км	x0, Ом/км	b010–6, См/км
70/11	0,428	0,432	0,444	2,55	–	–
96/6	0,306	0,421	0,434	2,61	–	–

Продовження таблиці 2.2

120/19	0,249	0,414	0,427	2,66	–	–
150/24	0,198	0,406	0,420	2,70	–	–
185/29	0,162	–	0,413	2,75	–	–
240/32	0,121	–	0,405	2,81	0,331	3,38
300/39	0,098	–		–	0,328	3,41

Таблиця 2.3 - Допустимі тривалі струми і потужності для проводів марки АС

Номінальний переріз, мм	Струм поза приміщенням, А	Потужність поза приміщенням, МВт (напруга, кВ)
		35	110	220
35/6,2	175	10	–	–
50/8	210	12	–	–
70/11	265	15,2	47,6	–
95/16	330	18,9	59,3	80,9
120/19	390	23	70,1	95,6
180/24	450	25,7	80,9	110,3
186/29	510	29,2	91,7	126,1
240/32	605	–	108,8	217
300/39	710	–	–	256

Одержані значення втрат напруги не повинні перевищувати 20 % від номінального (ПУЕ). Якщо ці умови задовольняються, то умовно припускається, що пристрої РПН двообмоткових трансформаторів можуть забезпечити на шинах 10 кВ напругу, у відповідності з принципом зустрічного регулювання. Якщо воно не задовольняється, то такий варіант мережі може бути виключений із подальшого розгляду як технічно неконкурентноспроможний. Приклад вибору номінальної напруги, перерізу проводів та підстанцій подані в додатку Г.

Результати вибору (мережі) перерізу проводів заносять у таблицю 2.4.

Таблиця 2.4 - Параметри поперечних перерізів проводів

ЛЕП	Довжина, км	Напруга, кВ	Число ланцюгів, шт.	Марка провода	Питомий активний опір r0, Ом/км	Питомий реактивний опір x0, Ом/км	Питома провідність, b0∙10-6, См/км
А-1	10	110	2	АС - 150/24	0,198	0,42	2,7
...	...	...	...	...	...	...	...